Суд: Миронівський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення порядку проведення розрахунків
Дата: 16 червня 2026 р.
Справа: №371/1007/26
Суддя: Капшук Л. О.
17.06.2026
Єдиний унікальний № 371/1007/26
провадження № 3/371/284/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2026 року м. Миронівка
ЄУН 371/1007/26
Провадження № 3/371/284/26
Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , є фізичною особою-підприємцем,
за частиною першою статті 155-1 КУпАП,
У С Т А Н О В И Л А :
Відносно ОСОБА_1 26 травня 2026 року складено протокол № 1241/10-36-07-08 про адміністративне правопорушення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155-1 КУпАП.
За змістом протоколу, суть правопорушення викладена наступним чином: при проведенні фактичної перевірки виявлено порушення порядку проведення готівкових розрахунків, а саме: невикористання режиму попереднього програмування (відсутній код УКТЗЕД) та неведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, чим порушено пункти 11 та 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
У графі «дата, час і місце вчинення» зазначено: 26 травня 2026 року, о 12 годині 25 хвилин, місто Миронівка, вулиця Перемоги, 8, магазин.
ОСОБА_1 про день та час розгляду справи повідомлена належно, проте в судове засідання не з`явилася, причин неявки до суду не повідомила.
Відповідно до статті 268 КУпАП явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 155-1 КУпАП не є обов`язковою, а тому наявні підстави для розгляду справи за відсутності правопорушника.
Згідно з вимогами статей 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною першою статті 155-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг.
Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
На підставі пункту 12 статті 3 наведеного Закону, ці суб`єкти господарювання зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
У статті 256 КУпАП надається перелік тих даних, що обов`язково повинні бути закріплені у протоколі про адміністративне правопорушення: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається у протоколі.
У фабулі правопорушення, зазначеній у протоколі про адміністративне правопорушення, не викладено порушення обліку яких товарних запасів мало місце та в якому саме місці, який вид послуг надає особа, яка не дотрималася встановленого законом порядку проведення розрахунків.
Суб`єктами вказаного правопорушення є суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції та зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
До матеріалів справи про адміністративне правопорушення не додані докази належності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, до кола суб`єктів правопорушення, відповідальність за вчинення якого настає за частиною першою статті 155-1 КУпАП.
Письмовими доказами не підтверджені обставини щодо належності ОСОБА_1 до кола суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у наведеній сфері, та до компетенції яких належить ведення в порядку, встановленому законодавством, розрахункових операцій (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг), а також операцій з приймання готівки для виконання платіжної операції.
Також до матеріалів справи не додано будь-яких пояснень свідків правопорушення та особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та неспростовним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.
До матеріалів справи додано копію акту фактичної перевірки від 26 травня 2026 року.
Згідно з положеннями Податкового кодексу України, акт перевірки тільки фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, що зобов’язує до вчинення будь-яких дій. Він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
У статті 252 КУпАП акти перевірок контролюючих органів безпосередньо не зазначені як види доказів у справах про адміністративні правопорушення.
Обов’язок доводити вину, як складова презумпції невинуватості, покладається на адміністративний орган та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі.
Неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Суддя зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно досліджувати всі обставини справи і давати їх правильну правову оцінку. Постанова судді про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними доказами.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Суддя не вправі у своїй постанові за підсумками розгляду справи вказувати на ті ознаки правопорушення, в скоєнні яких особа не обвинувачується в протоколі, тобто які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у цьому разі він виходить за межі своєї компетенції.
Згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не в праві самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Недоліки протоколу, порушення порядку його складення позбавляють суд можливості здійснити повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи, а отже досягти завдань провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, зважаючи на ті обставини, що складення протоколу та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення виконано не належним чином, а зазначені вище недоліки та неповнота не можуть бути усунені при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155-1 КУпАП, тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Враховуючи вказані обставини, керуючись статтями 7, 9, частиною першою статті 155-1, статтями 241, 245, 247, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И Л А :
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, порушеній відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 155-1 КУпАП, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного терміну з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Л.О.Капшук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua