Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №367/6493/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/6493/26

Провадження по справі № 1-кп/367/931/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120261110420000113 від 24.02.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Макіївка, Донецької області, зі слів має базову загальну середню освіту, не одружений, дітей немає, офіційно не працевлаштований, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КК України,

установив:

24.02.2026 близько 01:45 (більш точного часу не установлено), ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме у будинку АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел, направлений на протиправне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, раптово на ґрунті неприязних відносин з ОСОБА_6 , тримаючи у правій руці ніж, перебуваючи у положенні стоячи, наніс йому один удар ножем в область черевної порожнини, чим спричинив тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення живота з ушкодженням тонкого та товстого кишківника, а також розвитком гемоперитонеума, чим спричинив тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Не зупиняючись, ОСОБА_4 наніс ще один удар ножем в область серця, чим спричинив колото-різану рану м`яких тканин грудної клітки зліва, чим спричинив легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я на строк більше 6 (шести), але не менше 21 (двадцяти одного) дня.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною першою статті 121 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, повідомив суду, що положення статті 349 КПК України він розуміє у повному обсязі, з наслідками розгляду кримінального провадження відповідно до частини третьої статті 349 КПК України обізнаний. Зазначив, що у лютому 2026 року разом з ОСОБА_6 та хлопцем на ім`я ОСОБА_7 у будинку де вони проживали у АДРЕСА_2 , вживали алкогольні напої. В певний момент ОСОБА_6 почав вести себе неадекватно, агресивно, потім виникла сварка у ході якої він схопив ніж та завдав удари ОСОБА_6 . Наміру заподіяти ОСОБА_6 смерті у нього було, указане трапилося унаслідок емоцій, які виникли у нього як реакція на дії ОСОБА_6 . Хлопець на ім`я ОСОБА_7 намагався їх заспокоїти. Також обвинувачений пояснив, що після того як він завдав ОСОБА_6 удари, то одразу викликали швидку та поліцію, тоді ж його і затримали. Указав, що розуміє, що вчинив неправомірно та на разі засуджує свої дії, щиро розкаюється у вчиненому, просить пробачення. Крім того, звернув увагу, що мав можливість поспілкуватися з ОСОБА_6 і вже попросив у нього вибачення.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав пред`явлене обвинувачення, просив з урахуванням наявності щирого розкаяння ОСОБА_4 , відсутністю обставин, що обтяжують покарання, а також відсутністю судимостей у ОСОБА_4 , призначити йому покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КК України у виді 5 років позбавлення волі, відповідно до статті 75 КК України звільнити від призначеного покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 3 роки, долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України, стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати, арешти, накладені відповідними ухвалами слідчого судді скасувати.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що його підзахисний беззаперечно визнав вину у вчиненні кримінального правопорушенні та щиро розкаявся у вчиненому, пообіцяв більше такого не вчиняти, є раніше не судимою особою, обставини, що обтяжують покарання, відсутні, і хоча офіційно він не працевлаштований, однак до затримання ОСОБА_4 працював, мав певний заробіток. За таких обставин, сторона захисту не заперечує проти призначення ОСОБА_4 покарання, яке запропоновано стороною обвинувачення. Додатково зауважив, що покарання має на меті не лише кару за вчинене протиправне діяння, а і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність. З показань ОСОБА_4 у судовому засіданні убачається, що він, дійсно, щиро розкаявся, засуджує свою поведінку, вибачився перед потерпілим, тому призначення йому покарання з випробуванням відповідатиме цілям кримінального провадження.

Потерпілий ОСОБА_6 у судові засідання не з`являвся, надав суду заяву про розгляд провадження стосовно ОСОБА_4 без його участі, визначення міри покарання ОСОБА_8 залишив на розсуд суду.

На підставі частини третьої статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 , а також прокурор та захисник правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною першою статті 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Згідно з частиною другою статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121 КК України відповідно до статті 12 КК України віднесено до тяжких злочинів.

Обставиною, яка згідно зі статтею 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття.

Обставин, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , не установлено.

При призначенні покарання судом враховуються вимоги статті 50 КК України, зокрема, що метою покарання є не тільки кара, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Аналізуючи зібрані у справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд враховує таке: ОСОБА_4 раніше не судимий, неодружений, офіційно не працевлаштований.

З огляду на викладені обставини, а також те, що обвинувачений визнав свою провину, щиро розкаявся, враховуючи відомості про особу, суд вважає, що ОСОБА_4 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КК України має бути призначене покарання у межах санкції статті у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що покарання у виді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_4 буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, воно повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

З урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, позиції сторони обвинувачення та сторони захисту, відомостей про обвинуваченого, який визнав свою провину, щиро розкаявся, а також враховуючи відомості про його особу, суд призначає ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті кримінального закону.

Разом з тим, враховуючи що обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні розкаявся у вчиненому, негативно оцінив власну протиправну поведінку та засуджує її, тому, зважаючи на його поведінку та відношення до вчиненого, що свідчить про щире бажання стати на шлях виправлення, суд вважає за можливе звільнити його від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі статті 75 КК України з покладенням певних обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення ним інших кримінальних правопорушень та відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов в межах цього провадження заявлено не було.

Питання щодо речових доказів слід вирішити у порядку статті 100 КПК України.

Відповідно до вимог статті 72 КК України у строк призначеного покарання обвинуваченому слід зарахувати строк попереднього ув`язнення із розрахунку - один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 слід скасувати та звільнити його з-під варти негайно після проголошення судового рішення.

На підставі частини четвертої статті 174 КПК України арешт, накладений на майно ухвалами слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 02.03.2026 підлягає скасуванню.

Крім того з обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню судові витрати за проведення судових експертиз відповідно до вимог статті 124 КПК України, які підтверджуються довідками про витрати на проведення експертних досліджень.

Керуючись статтями 50, 65-67, частиною першою статті 121 КК України, статтями 100, 124, 349, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до статті 75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, поклавши на нього відповідно до статті 76 КК України обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати та звільнити його з-під варти після проголошення вироку суду негайно.

На підставі статті 72 КК України зарахувати у строк призначеного покарання ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення з 24.02.2026 до 17.06.2026 включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Арешти накладені ухвалами слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 02.03.2026 (ЄУН справи №367/2686/26 пр.№1-кс/367/339/2026 та ЄУН справи №367/2686/26 пр.№1-кс/367/348/2026) - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз у сумі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок; 5 348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 (сорок) копійок; 10 309 (десять тисяч триста дев`ять) гривень 21 (двадцять одну) копійку; 23 957 (двадцять три тисячі дев`ятсот п`ятдесят сім) гривень 75 (сімдесят п`ять) копійок.

Вирок може бути оскаржений, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, захиснику та прокурору, а також не пізніше наступного дня направити учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.

Вирок складено та проголошено 17.06.2026.

Головуючий суддя ОСОБА_1