Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №363/4669/23 — Вишгородський районний суд Київської області

15.06.2026 Справа № 363/4669/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Котлярової І.Ю.,

за участі секретаря Дрозд В.С.,

представника позивача Степ`юка В.С. ,

представника відповідача Кривенка В.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасова Надія Володимирівна, приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Булгакова Олена Іванівна, приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Саяпіна Ірина Генріхівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Лілія Дмитрівна про визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Сокур С.В. звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасова Надія Володимирівна, приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Булгакова Олена Іванівна, приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Саяпіна Ірина Генріхівна про визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок, посвідчених 07.12.2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Л.Д., зареєстрованих у реєстрі за № 1566, № 1567, № 1571, № 1570, № 1569 є власником земельних ділянок з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства: площею 1,5933 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:1223; площею 2,9861 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:6332; площею 0,3710 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:6334; площею 0,7420 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:6335; площею 0,7419 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:6336, що розташовані за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада. 01.12.2022 року після отримання інформаційних довідок з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачу стало відомо, що належні йому на праві власності спірні земельні ділянки були відчужені ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на підставі довіреностей, начебто отриманих від позивача. Так, відповідно до довіреностей, посвідчених 27 та 28 жовтня 2022 року приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасовою Н.В. зареєстрованих в реєстрі за № 382, № 391 позивач начебто, перебуваючи на території України, а саме в м. Долинська, Кіровоградської області, в приміщені нотаріальної контори приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасової Н.В., підписав дві довіреності, якими уповноважив ОСОБА_7 розпоряджатися належними йому на праві власності спірними земельними ділянками. В подальшому ОСОБА_7 відчужив належні позивачу земельні ділянки на підставі довіреності від 28.10.2022 року. Проте, позивач, категорично заперечує факт вчинення ним 27 та 28 жовтня 2022 року, односторонніх правочинів, а саме зазначених довіреностей, та категорично заперечує не лише перебування ним в зазначені дати в приміщення приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасової Н.В., а й на території України, оскільки ще у 2014 році у зв`язку із навчанням в іншій країні, виїхав за межі України та жодного разу не повертався в Україну та на даний час проживає за кордоном. Представник позивача зазначив, що інформація про те, що позивач з 2014 року не повертався в Україну підтверджується його копіями паспортів для виїзду за кордон, а також інформацією отриманою з матеріалів кримінального провадження № 12022046750000291 від 13.08.2022 року, відкритого за заявою приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Саяпіної І.Г., за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, за фактом використання невстановленою особою паспорту ОСОБА_3 з ознаками підроблення. Вказав, що 12.08.2022 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Саяпіною І.Г. була оформлена довіреність № 475, відповідно до якої ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_8 розпорядитись належними позивачу земельними ділянками. Однак, цього ж дня приватний нотаріус Саяпіна І.Г. з відкритих джерел з`ясувала що ОСОБА_3 є публічною особою. Після порівняння фото ОСОБА_3 , наявного у відкритих джерелах, з фото особи на паспорті, який був пред`явлений для оформлення довіреності, в нотаріуса виникли сумніви в тому, що особа, яка звернулась за оформленням довіреності, є ОСОБА_3 , а пред`явлений паспорт є дійсним. У зв`язку з чим, вона відразу скасувала видану довіреність та звернулась з відповідною заявою до правоохоронних органів, у зв`язку із чим відкрито кримінальне провадження. Нотаріус та представники за довіреностями позивачу не знайомі, повноваження на розпорядження нележаними йому на праві власності земельними ділянками та іншими нерухомим майном ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не надавались та не могли надаватись фізично, оскільки з 2014 року позивач жодного разу не був в Україні, вказаними особами було вчинено шахрайські дії, що спрямовані на незаконне заволодіння приватною власністю ОСОБА_3 . Очевидно, що 12.08.2022 року до приватного нотаріуса Саяпіної І.Г. та 27-28 жовтня 2022 року до приватного нотаріуса Кубасової Н.В. зверталась одна і та ж особа з наміром оформити довіреність від імені позивача на право продажу земельних ділянок, з використанням підробленого паспорту позивача. Після невдалої спроби 12.08.2022 року, зазначена особа повторно здійснила спробу оформлення довіреність від імені позивача в приватного нотаріуса Кубасової Н.В., що їй, на жаль, вдалося. Паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 19.05.2011 року Дніпропетровським РВ ГУ УМВС України в Дніпропетровській області, виданий на ім`я позивача не загублений, не визнаний недійсним, знаходиться у позивача та третім особам не передавався. У зв`язку з незаконним заволодінням майном, що належить позивачу, представником ОСОБА_3 адвокатом Кузькіним Р.В. 07.12.2022 року була подана заява про вчинене кримінальне правопорушення, Дніпровською обласною прокуратурою було відкрито кримінальне провадження №42022040000000451 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. На підставі викладеного просив суд відновити становище, яке існувало до порушення прав позивача, та визнати недійсними:

- договір купівлі продажу земельної ділянки, кадастровий номер: 3221886000:03:165:1223, укладений 29 жовтня 2022 року між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), від імені якого діяв ОСОБА_7 , та ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ), посвідчений Булгаковою О.І., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за номером 752;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер: 3221886000:03:165:6332, укладений 29 жовтня 2022 року між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), від імені якого діяв ОСОБА_7 , та ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4 ), посвідчений Булгаковою О.І., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за номером 749;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер: 3221886000:03:165:6334, укладений 29 жовтня 2022 року між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), від імені якого діяв ОСОБА_7 , та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ), посвідчений Булгаковою О.І., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за номером 758;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер: 3221886000:03:165:6335, укладений 29 жовтня 2022 року між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), від імені якого діяв ОСОБА_7 , та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ), посвідчений Булгаковою О.І., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за номером 761;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер: 3221886000:03:165:6336, укладений 29 жовтня 2022 року між ОСОБА_3 (РНОКПП. НОМЕР_2 ), від імені якого діяв ОСОБА_7 , та ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ), посвідчений Булгаковою О.І., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за номером 755;

- витребувати на користь ОСОБА_3 з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886000:03:165:6334 та 3221886000:03:165:6335;

- витребувати на користь ОСОБА_3 з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886000:03:165:1223 та 3221886000:03:165:6336;

- витребувати на користь ОСОБА_3 з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:03:165:6332; судові витрати просив покласти на відповідачів.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 03.10.2023 року по справі відкрито провадження, в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 05.08.2024 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 24.02.2025 року залучено приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Лілію Дмитрівну у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору до участі у розгляді даної цивільної справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду через підсистему «Електронний суд» заяву відповідно до якої просив розгляд справи здійснити за участі його представника, без виклику його в судові засідання, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, надав аналогічні пояснення викладеним у позові.

Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Кривенко В.В. у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог зазначив, що позивачем невірно обрано спосіб захисту. Відповідач є добросовісним набувачем земельних ділянок, оскільки він законно придбав земельні ділянки, сплатив за них гроші, пройшов нотаріальне посвідчення, зареєстрував право власності. Нотаріус при посвідченні договорів купівлі-продажу перевірив повноваження ОСОБА_7 , який діяв на підставі довіреності від імені позивача та документи відповідача, та у нотаріуса не виникало жодних сумнівів. Позивачем доказів неправомірності набуття земельних ділянок суду не надано, а дійсність довіреності зафіксовано у висновку Західної регіональної Колегії Міністерства юстиції України. Жодних доказів, які б свідчили, що майно вибуло від позивача незаконним шляхом суду не надано, як і не допитано жодного свідка, який би підтвердив неправомірність дій відповідача, який відчужував земельні ділянки. Позбавлення ОСОБА_4 майна без будь-якої можливості отримання компенсації від позивача вважає грубим та неприпустимим порушенням. Позивач маніпулює судом, використовуючи недопустимі докази із незавершеного кримінального провадження. Позивач не має законного інтересу у цьому позові взагалі. Він є сином засудженого зрадника, номінальним держателем батьківського майна, яке за рішенням ВАКС від 28.04.2026 року у справі № 991/1705/26 підлягає конфіскації. Позивач не перетинав кордон України понад вісім років. Задовольнити цей позов - означає подарувати держані ресурси правосуддя родині людини, засудженої за спробу знищення держави. Посилаючись на викладене просив відмовити у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні щодо доводів представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Кривенка В.В. про те, що позивач є сином засудженого зрадника, номінальним держателем батьківського майна, яке за рішенням ВАКС від 28.04.2026 року у справі № 991/1705/26 підлягає конфіскації зазначив, що вказане рішення не має жодного відношення до даної справи, та спірні земельні ділянки не були предметом розгляду справи №991/1705/26 у якій ВАКС 28.04.2026 року прийняв рішення.

Відповідач ОСОБА_6 та її представники у судове засідання не з`явилися, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Представник відповідача ОСОБА_6 - адвокат Деркач О.О. будучи присутнім у судових засіданнях щодо задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог зазначив, що кримінальна справа не має жодного відношення до земельної ділянки, яка розташована в с. Нові Петрівці, оскільки довіреність видавалася нотаріусом в м. Долинськ. Посилання позивача на порушення правил реєстрації при вчинення нотаріальних дій нічим не підтверджено. Комісією Міністерства юстиції України з розгляду скарг було встановлено факт дійсності правочину та розписано всі дії нотаріусів. Відповідач ОСОБА_6 є добросовісним набувачем земельної ділянки, та не є особою, яка мала перевіряти дійсність довіреності. Враховуючи відповідь Міністерства юстиції України, якої встановлено факт дійсності довіреності, паспорт позивача, який перебував на території України та вклеював до нього фото, відповідь ДМС, відповідно до якої позивач не заїжджав в Україну з 2014 року відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у судові засідання не з`являлися, про місце, день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомляли.

Третя особа приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Саяпіна І.Г. у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, згідно якої розгляд справи просила проводити за її відсутності. Також, подала письмові пояснення в яких зазначила, що погоджується з викладеними у позовній заяві обставинами, які стосуються її як приватного нотаріуса.

Третя особа приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Булгакова Олена Іванівна у судове засідання не з`явилася, подала до суду письмові пояснення у яких просила розглянути справу за її відсутності. Пояснила, що на початку жовтня 2022 року до неї зателефонував ОСОБА_9 щодо надання консультації з питань купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення та підготовки необхідних документів для посвідчення такого правочину, у зв`язку із чим нею був наданий перелік необхідних документів, які встановлені нормами чинного законодавства та була узгоджена попередня дата посвідчення договорів 28.10.2022 року. На її вимогу, в тому числі були надані оригінали договорів купівлі-продажу земельних ділянок посвідчених 07.12.2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Л.Д., зареєстрованих у реєстрі за № 1566, № 1567, № 1571, № 1570, № 1569, а також довіреність на продаж земельних ділянок та представництво інтересів, посвідчена від імені ОСОБА_3 27.10.2022 року Кубасовою Н.В., приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області за реєстровим номером 382. Проаналізувавши дану довіреність, нею була знайдена помилка в РНОКПП ОСОБА_3 . Представнику покупців нею було повідомлено, що нотаріусом Кубасовою Н.В. має бути внесене застережне виправлення або посвідчена нова довіреність. 28.10.2022 року приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасовою Н.В. була посвідчена нова довіреність, за реєстровим № 391, яка відповідала всім вимогам законодавства. Документи були викладені на спеціальних бланках нотаріальних документів, також оригінали договорів були прошиті, на всіх документах стояли підписи сторін, а також підпис і печатка приватного нотаріуса, а також інші документи необхідні для вчинення нотаріальних реєстраційних дій. Документи, які були надані їй для вчинення нотаріальної дії відповідали всім вимогам законодавства. Всі належні перевірки шляхом безпосереднього доступу до реєстрів були нею зроблені та долучені до примірників правочину, на підставі яких вчинялись нотаріальні дії. Нею був перевірений кожний спеціальний бланк нотаріального документа, договорів купівлі-продажу земельних ділянок та довіреності. Тому проаналізувавши всі отримані документи, підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії у неї не було. Посвідчення договорів купівлі-продажу земельних ділянок було призначено на 29.10.2022 року. Окрім того, зазначила, що 26.01.2023 року представником позивача було подано скаргу на її рішення, яка була розглянута Західною регіональною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції та Міністром юстиції України був винесений наказ про відмову у задоволенні скарги.

Треті особи приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасова Надія Володимирівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Лілія Дмитрівна у судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви, згідно яких розгляд справи просили проводити за їх відсутності. Від приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасової Н.В. надійшли письмові пояснення в яких остання пояснила, що 27 та 28 жовтня 2022 року до неї звернувся ОСОБА_3 з проханням посвідчити довіреність на представлення інтересів з питань продажу від його імені земельних ділянок, у зв`язку із чим після перевірки всіх наданих документів та відповідних реєстрів нею було посвідчено вказані довіреності. При огляді наданих документів ознак підробки нею не було виявлено, підозри у підробці документів у неї не виникало. Вказана особа відповідала фотографіям в наданому паспорті, тобто особу його було встановлено згідно наданого паспорту. Заяви про скасування довіреностей не надходили.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок, посвідчених 07.12.2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Л.Д., зареєстрованих у реєстрі за № 1566, № 1567, № 1571, № 1570, № 1569 належали земельні ділянки з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства: площею 1,5933 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:1223; площею 2,9861 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:6332; площею 0,3710 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:6334; площею 0,7420 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:6335; площею 0,7419 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:6336, що розташовані за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада. З вказаних договорів купівлі-продажу земельних ділянок встановлено, що договори були укладені представником ОСОБА_3 - ОСОБА_10 , яка діяла від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності посвідченої 08.04.2019 року за реєстровим № 53/138-н/77-2019-3-731 ОСОБА_11 , нотаріусом м. Москви.

Право власності на вказані земельні ділянки було зареєстровано за ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що вбачається з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 235724429 від 07.12.2020 року, № 235734395 від 07.12.2020 року, № 235780658 від 07.12.2020 року, №235765662 від 07.12.2020 року, № 235752842 від 07.12.2020 року.

29.10.2022 року, діючи в інтересах ОСОБА_3 , відповідно до довіреності, посвідченої 28.10.2022 року приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасовою Н.В., зареєстрованої у реєстрі за № 391, ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_5 купив земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:03:165:1223, площею 1,5933 га, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада, про що укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Булгаковою Оленою Іванівною, зареєстрований в реєстрі за № 752.

29.10.2022 року, діючи в інтересах ОСОБА_3 , відповідно до довіреності, посвідченої 28.10.2022 року приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасовою Н.В., зареєстрованої у реєстрі за № 391, ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_6 купила земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:03:165:6332, площею 2,9861 га, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада, про що укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Булгаковою Оленою Іванівною, зареєстрований в реєстрі за № 749.

29.10.2022 року, діючи в інтересах ОСОБА_3 , відповідно до довіреності, посвідченої 28.10.2022 року приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасовою Н.В., зареєстрованої у реєстрі за № 391, ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_4 купив земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:03:165:6334, площею 0,3710 га, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада, про що укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Булгаковою Оленою Іванівною, зареєстрований в реєстрі за № 758.

29.10.2022 року, діючи в інтересах ОСОБА_3 , відповідно до довіреності, посвідченої 28.10.2022 року приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасовою Н.В., зареєстрованої у реєстрі за № 391, ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_4 купив земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:03:165:6335, площею 0,7420 га, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада, про що укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Булгаковою Оленою Іванівною, зареєстрований в реєстрі за № 761.

29.10.2022 року, діючи в інтересах ОСОБА_3 , відповідно до довіреності, посвідченої 28.10.2022 року приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасовою Н.В., зареєстрованої у реєстрі за № 391, ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_5 купив земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:03:165:6336, площею 0,7419 га, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада, про що укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Булгаковою Оленою Іванівною, зареєстрований в реєстрі за № 755.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Рєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 316456198 від 30.11.2022 року та № 344521951 від 29.08.2023 року, за ОСОБА_5 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.10.2022 року право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:03:165:1223, площею 1,5933 га, номер запису про право власності: 48282369, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 132673032218.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Рєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 316503027 від 01.12.2022 року та № 344522811 від 29.08.2023 року, за ОСОБА_5 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.10.2022 року право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:03:165:6336, площею 0,7419 га, номер запису про право власності: 48282415, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1673171432218.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Рєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 316501786 від 01.12.2022 року та № 344522802 від 29.08.2023 року, за ОСОБА_4 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.10.2022 року право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:03:165:6335, площею 0,742 га, номер запису про право власності: 48282491, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1673167132218.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Рєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 316497889 від 01.12.2022 року та № 344522235 від 29.08.2023 року, за ОСОБА_4 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.10.2022 року право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:03:165:6334, площею 0,371 га, номер запису про право власності: 48282454, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1673153332218.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Рєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 316496312 від 01.12.2022 року та № 344522226 від 29.08.2023 року, за ОСОБА_6 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.10.2022 року право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:03:165:6332, площею 2,9861 га, номер запису про право власності: 48282321, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1673139932218.

12.08.2022 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Саяпіною І.Г. посвідчена довіреність, зареєстрована в реєстрі за №475, від імені ОСОБА_3 , відповідно до якої останній уповноважив ОСОБА_8 бути його представником, зокрема з питань розпорядження (відчуження будь-яким чином, в тому числі, але не виключно шляхом укладання договорів купівлі-продажу, міни, внесення до статутного капіталу господарських товариств) зазначеними в цій довіреності об`єктами нерухомого майна, в тому числі з питань набуття права на частку в статутному капіталі господарських товариств за рахунок внесення довірителем додаткового вкладу у вигляді зазначених в цій довіреності об`єктів нерухомого майна, які належать довірителю на праві власності, а також з питань відчуження належної довірителю частки у статутному капіталі господарських товариств, право власності на яку виникне у довірителя у майбутньому на користь інших учасників господарського товариства.

З повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей № 48860937 від 25.11.2022 року встановлено, що того ж дня приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Саяпіною І.Г. була припинена дія довіреності посвідчена нею 12.08.2022 року, зареєстрована в реєстрі за № 475, оскільки в мережі інтернет вона виявила, що ОСОБА_3 , є публічною особою, який в офіційних джерелах та інтернет ресурсах має фотографії, та при порівнянні з фотокарткою в паспорті громадянина України ОСОБА_3 виявила невідповідність.

13.08.2022 року підрозділом дізнання відділення поліції № 4 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за заявою приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Саяпіної І.Г. було відкрито кримінальне провадження № 12022046750000291 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, за фактом використання невстановленою особою паспорту гр. ОСОБА_3 з ознаками підроблення, що підтверджується витягом з ЄРДР від 13.08.2022 року.

27.10.2022 року приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасовою Н.В. посвідчена довіреність, зареєстрована в реєстрі за № 382, від імені ОСОБА_3 , відповідно до якої останній уповноважив ОСОБА_7 , зокрема, бути його представником та вести його справи з пить продажу від його імені, на умовах та за ціну на свій розсуд (за умови подальшої сплати податку з доходів фізичних осіб), належних ОСОБА_3 на праві власності земельних ділянок з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства: площею 1,5933 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:1223; площею 2,9861 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:6332; площею 0,3710 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:6334; площею 0,7420 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:6335; площею 0,7419 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:6336, що розташовані за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада. Довіреність видана без права передоручення повноважень третім особам, терміном на один місяць та зберігає чинність до 27.11.2023 року.

27.10.2022 року приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасовою Н.В., при посвідченні довіреності від імені ОСОБА_3 невірно зазначено РНОКПП останнього, у зв`язку з чим нею 28.10.2022 року посвідчено довіреність аналогічного змісту, зареєстрована в реєстрі за № 391, але з вірним РНОКПП ОСОБА_3 на підставі якої і відповідачем ОСОБА_7 відчужено спірні земельні ділянки.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, встановлено, що 07.12.2022 року за заявою ОСОБА_12 відповідно до якої невстановленою групою осіб вчинено шахрайські дії спрямовані на заволодіння земельними ділянками, прокурором Дніпровської обласної прокуратури внесено відомості за правою кваліфікацією ч. 3 ст. 190 КК України та зареєстровано кримінальне провадження № 42022040000000451.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.01.2023 року за клопотанням прокурора Дніпровської обласної прокуратури Сироти І.О., по кримінальному провадженню № 12022046750000291 від 13.08.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України про арешт майна, накладено арешт на земельні ділянки, шляхом заборони відчуження, розпорядження, заборони вчинення реєстраційний та нотаріальних дій що земельних ділянок площею 1,5933 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:1223; площею 2,9861 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:6332; площею 0,3710 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:6334; площею 0,7420 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:6335; площею 0,7419 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:6336, що розташовані за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада.

З висновку Західної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 26.04.2023 року встановлено, що у задоволенні скарги ОСОБА_3 від 26.01.2023 року відмовлено, у зв`язку із тим, що приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Булгаковою О.І. прийнято рішення від 29.10.2022 № 65296438, № 65296388, № 65296517, № 65296479, № 65296334 відповідно до законодавства.

З листа прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури Костенка А.Д. № 09/6-2445-22 від 15.07.2024 року вбачається, що розглянувши клопотання адвоката Степ`юка В.С. щодо надання дозволу на використання матеріалів кримінального провадження №12022046750000291 від 13.08.2022 року у цивільній справі № 363/4669/23, прокурором надано дозвіл на використання, як доказів матеріалів досудового розслідування № НОМЕР_6 у цивільній справі № 363/4669/23.

ОСОБА_3 є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається з наявного в матеріалах справи паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 19 травня 2011 року Дніпропетровським РВ ГУ УМВС України в Дніпропетровській області.

З паспорту громадянина України для виїзду за кордон, виданого ОСОБА_3 06 червня 2011 року, серії НОМЕР_7 , зі строком дії до 06 червня 2021 року, та паспорту громадянина України для виїзду за кордон, виданого ОСОБА_3 05 листопада 2012 року, серії НОМЕР_8 , зі строком дії до 05 листопада 2022 року, вбачається, що ОСОБА_3 у 2014 році виїхав з України та не повертався на територію України з 2014 року.

Відповідно до витягу з бази даних «Відомості про осіб, що перетнули державний кордон України» центрального сховища даних ITC «Гарт-1» № 91/28-23 від 05.01.2023 року, наданого на виконання ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, від 29.12.2022 року и(справа № 214/3959/22, провадження № 1-кс/214/1329/22), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27.04.2014 року виїхав з території України та не повертався.

Згідно листа заступника начальника слідчого відділу Криворізького районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровській області Тинянової М. № 45/8-1-4290 від 15.08.2022 року наданого у відповідь на запит у зв`язку із проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022046750000291 від 13.08.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, за даними Аналітичної інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформації з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів щодо перетину державного кордону України Аналітичної інформаційної підсистеми «Аркан» Державної прикордонної служби України, в період часу з 16.08.2017 року по 15.08.2022 року за вказаною міжвідомчою системою відсутня інформація про перетин державного кордону України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 91-23246/0/15-22 від 30.08.2022 року, згідно інформації, яка зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон», що функціонує відповідно до пункту 23 Положення про цю базу даних, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби від 25.06.2007 року № 472, відомості про перетин державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях та тимчасово окупованою територією АР Крим, громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 30.08.2017 року по 30.08.2022 року в базі даних не виявлено.

Відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 19-73765/18/24 від 24.10.2024 року, наданого на виконання вимог ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 07.10.2024 року, відомості щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 08.11.2017 року по теперішній час (станом на 16:19 24.10.2024) в базі даних не виявлено. Відповідно до п. 17 Положення про базу даних, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 № 614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2022 за № 1319/38655, інформація про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території зберігається протягом 10 років з дня її винесення. Зберігання в базі даних інформації з персональними даними осіб впродовж 10 років здійснюється з 08.11.2017 року, оскільки до набрання чинності Положення, інформація про осіб, які перетнули державний кордон України зберігається у базі даних протягом 5 років, в порядку визначеному наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.06.2007 № 472.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-24/44101-ДД за результатами проведення судової технічної експертизи документів у кримінальному провадженні № 12022046750000291, складеного 31.10.2024 року головним судовим експертом відділу почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку лабораторії криміналістичних видів досліджень Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Чеповим О.О., десять бланків серії НМК №: 315624; 315625; 315626; 315627; 315630; 315631; 315632; 315633; 315634; 315635, на яких виготовлені 5 договорів купівлі-продажу земельних ділянок за реєстровими номерами: 1566 (кадастровий номер 3221886000:03:165:1223), 1567 (кадастровий номер 3221886000:03:165:6332), 1569 (кадастровий номер 3221886000:03:165:6336), 1570 (кадастровий номер 3221886000:03:165:6335), 1571 (кадастровий номер 3221886000:03:165:6334), вилучені 27.12.2022 в ході проведеного обшуку у нотаріуса Булгакової О.І., не відповідають зразкам бланків з аналогічними вихідними типографськими даними «ДП «ПК «Зоря». Зам. 1036. 2020-IV», наданим на експертизу в якості порівняльного матеріалу. Зображення вихідних типографських даних 10-ти бланків серії НМК №: 315624; 315625; 315626; 315627; 315630; 315631; 315632; 315633; 315634; 315635 - виготовлені способом струминного друку за допомогою знакосинтезуючого пристрою типу струминного принтера, або копіра чи багатофункціонального апарату. Інші зображення даних бланків виготовлені поліграфічним способом із використанням форм плоского офсетного друку.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-24/45907-ПЧ за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12022046750000291, складеного 19.11.2024 року судовим експертом відділу почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку лабораторії криміналістичних видів досліджень Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Соломахою Ю.В., підписи від імені Фаст Л.Д. у наступних документах: 1) у графі «Приватний нотаріус» договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.12.2020, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Л. Д., зареєстрований в реєстрі за № 1567, нотаріальні бланки НМК 315626, НМК 315627; 2) у графі «Підпис:» витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу: 235734395 від 07.12.2020,- виконані не Фаст Лілією Дмитрівною , а іншою особою. Рукописний запис « ОСОБА_14 » та підпис від імені ОСОБА_14 у графі «Продавець:» договору купівлі-продажу земельної від 07.12.2020, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Л.Д., зареєстрований в реєстрі за № 1567, нотаріальні бланки НМК 15626, НМК 315627, виконані не ОСОБА_14 , а іншою особою.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-24/45912-ПЧ за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12022046750000291, складеного 20.11.2024 року судовим експертом відділу почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку лабораторії криміналістичних видів досліджень Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Соломахою Ю.В., підписи від імені Фаст Л.Д. у наступних документах: 1) у графі «Приватний нотаріус» договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.12.2020, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Л.Д., зареєстрований в реєстрі за № 1569, нотаріальні бланки НМК 315630, НМК 315631; 2) у графі «Підпис:» витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу: 235752842 від 07.12.2020, - виконані не Фаст Лілією Дмитрівною , а іншою особою. Рукописний запис « ОСОБА_14 » та підпис від імені ОСОБА_14 у графі «Продавець» договору купівлі-продажу земельної від 07.12.2020, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Л.Д., зареєстрований в реєстрі за № 1569, нотаріальні бланки НМК 315630, НМК 315631, - виконані не ОСОБА_14 , а іншою особою.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-24/45914-ПЧ за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12022046750000291, складеного 19.11.2024 року судовим експертом відділу почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку лабораторії криміналістичних видів досліджень Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Соколенко Л.О., підпис від імені приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Фаст Л.Д., в графі «Приватний нотаріус» договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі за №1571 від 07.12.2020 на другому аркуші нотаріального бланку НМК 315635 - виконаний не Фаст Лілією Дмитрівною , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_14 та рукописний запис « ОСОБА_14 » у графі «Продавець» договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі за №1571 від 07.12.2020 на другому аркуші нотаріального бланку НМК 315635 - виконані не ОСОБА_14 , а іншою особою.

Відповідно до висновку експертів № СЕ-19/104-24/45916-ПЧ за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12022046750000291, складеного 21.11.2024 року головним судовим експертом відділу почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку лабораторії криміналістичних видів досліджень Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Дробот О.А., завідувачем відділу почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку лабораторії криміналістичних видів досліджень Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Лагутіною І.В., підпис у графі «Приватний нотаріус» договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.12.2020 року, зареєстрованому у реєстрі за № 1570 (нотаріальний бланк: НМК 315633) - виконаний не виконаний не Фаст Лілією Дмитрівною , а іншою особою. Підпис та рукописні записи « ОСОБА_14 » у графі «Продавець» договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.12.2020 року, зареєстрованому у реєстрі за № 1570 (нотаріальний бланк: НМК 315633). виконані не ОСОБА_14 , а іншою особою.

Відповідно до висновку експертів № СЕ-19/104-24/45918-ПЧ за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12022046750000291, складеного 19.11.2024 року головним судовим експертом відділу почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку лабораторії криміналістичних видів досліджень Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Дробот О.А., завідувачем відділу почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку лабораторії криміналістичних видів досліджень Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Лагутіною І.В., підпис у графі «Приватний нотаріус» договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.12.2020 року (нотаріальний бланк НМК 315625) та підпис в графі «Підпис» витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.12.2020 - виконані не виконаний не Фаст Лілією Дмитрівною , а іншою особою. Підпис та рукописні записи « ОСОБА_14 » у графі «Продавець» договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.12.2020 року (нотаріальний бланк НМК 315625), - виконані не ОСОБА_14 , а іншою особою.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-24/45920-ДД за результатами проведення судової технічної експертизи документів у кримінальному провадженні № 12022046750000291, складеного 21.11.2024 року судовим експертом групи обліку підробних грошових знаків, бланків, документів та цінних паперів відділу почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку лабораторії криміналістичних видів досліджень Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Бродового Ю.Ю., тринадцять відбитків круглої гербової печатки із реквізитами «Приватний нотаріус Фаст Лілія Дмитрівна Дніпровський міський нотаріальний округ Дніпропетровської області», що є у: договорі купівлі-продажу земельної ділянки № 1566 від 07.12.2020 року на другому аркуші договору, на бланку нотаріального документу HMK 315625; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 235724429 від 07.12.2020, на другій сторінці витягу; договорі купівлі-продажу земельної ділянки № 1567 від 07.12.2020 року на другому аркуші договору, на бланку нотаріального документу HMK 315627; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 235734395 від 07.12.2020, на другій сторінці витягу; договорі купівлі-продажу земельної ділянки № 1569 від 07.12.2020 року - на другому аркуші договору, на бланку нотаріального документу HMK 315631; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 235752842 від 07.12.2020, на другій сторінці витягу; договорі купівлі-продажу земельної ділянки № 1570 від 07.12.2020 року - на другому аркуші договору, на бланку нотаріального документу НМК 315633; договорі купівлі-продажу земельної ділянки № 1571 від 07.12.2020 року на другому аркуші договору, на бланку нотаріального документу HMK 315635, нанесені не круглою гербовою печаткою із реквізитами «Приватний нотаріус Фаст Лілія Дмитрівна Дніпровський міський нотаріальний округ Дніпропетровської області», вільні та експериментальні зразки відбитків якої надані на експертизу в якості порівняльного матеріалу, а іншою печаткою.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

За змістом статті 264 ЦПК України при вирішенні цивільної справи суд має насамперед визначити вид спірних правовідносин між сторонами, обрати норму права, що їх регулює, та правильно її застосувати.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див., зокрема постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина перша статті 205 ЦК України).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з абзацом першим частини першої, частин другої та третьої статті 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

За положеннями статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (абзац перший частини першої статті 216 ЦК України).

Згідно з абзацом першим частини першої статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Згідно зі статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до абзацу першого статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Тлумачення вищенаведених норм ЦК України свідчить, що обов`язковим елементом двостороннього правочину (в даному випадку купівлі-продажу) є дії його сторін щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто правочин не може бути визнаний таким, що відбувся, без цілеспрямованих дій його сторін, які є вираженням їх волевиявлення.

Отже, основним критерієм, за яким можна розмежувати укладені та неукладені правочини купівлі-продажу, є факт вираження сторонами правочину їх волевиявлення - зовнішньої об`єктивної форми виявлення волі особи, що проявляється у вчиненні цілеспрямованих дій з метою зміни цивільних правовідносин, що склалися на момент вчинення правочину.

Коли ж відсутній факт вираження волевиявлення стороною двостороннього правочину, можна говорити про відсутність обов`язкового суб`єкта цивільних правовідносин та, як наслідок, констатувати відсутність фактичної підстави для виникнення договірних правовідносин.

Тобто, на відміну від укладених правочинів, у цьому випадку не виникає самої можливості піддати юридичній оцінці об`єктивно відсутній юридичний факт (цілеспрямовану дію), існування якого було б зумовлено юридично значимим волевиявленням учасника цивільних правовідносин.

Натомість у випадку недійсності чи нікчемності правочину насамперед йдеться про юридичну кваліфікацію об`єктивно наявного та вираженого у певний спосіб волевиявлення суб`єкта права щодо виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин.

Таким чином, на відміну від неукладеного правочину, оспорюваний та нікчемний правочин є такими, що відбулися, а його сторони виразили своє волевиявлення на зміну цивільних правовідносин.

Конструкція частини третьої статті 203 ЦК України визначає наявність волевиявлення учасника правочину обов`язковим і безумовним елементом, додержання якого є необхідним для чинності правочину. При цьому таке волевиявлення має бути: 1) вільним; 2) відповідати внутрішній волі учасника правочину.

В пунктах 7.5-7.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) зазначено, що порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю на вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Отже, тлумачення частини третьої статті 203 ЦК України дає підстави стверджувати, що вона застосовується лише тоді, коли існує хоча б якесь волевиявлення учасника правочину. Якщо процес формування його волі відбувся під впливом (тиском) зовнішніх обставин чи факторів, які її деформують, за приписами частини першої статті 215 ЦК України це є підставою для визнання правочину недійсним.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін (див. постанову Верховного Суду України від 07 червня 2017 року у справі № 6-872цс17).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для цього виду договорів не вимагалася (абзац перший частини другої статті 639 ЦК України).

Підпис на правочині, для якого визначено обов`язкову письмову форму, виконує функцію підтвердження волевиявлення сторони, зафіксованого у тексті цього правочину. При цьому підпис є обов`язковим атрибутом письмової форми правочину.

З огляду на зміст частини четвертої статті 203, частини першої статті 215, частини першої статті 218 ЦК України закон не пов`язує недійсність правочину з недотриманням установленої для нього обов`язкової письмової форми, частиною якої є підпис сторін.

Водночас укладеність договору пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх істотних його умов (див. частину першу статті 638 ЦК України). Належним підтвердженням досягнення сторонами згоди щодо визначених у договорі умов є, зокрема, їх підписи.

Абзац другий частини першої статті 218 ЦК України визначає право заперечення однією зі сторін факту вчинення правочину та встановлює, що такий факт може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами, окрім показань свідків.

Відповідно до частини другої статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Тобто ЦК України передбачає можливість вважати дійсним договір, укладений з дефектами його письмової форми, зокрема й підпису, за таких умов: 1) узгодження сторонами його істотних умов, що також включає в себе волевиявлення сторін на укладення відповідного договору; 2) виконання чи часткове виконання сторонами умов договору. Розглядаючи подібні спори, суди повинні з`ясовувати, чи існує підтвердження укладення і виконання такого договору. Якщо існує, то є підстави вважати такий договір дійсним і обов`язковим для сторін, якщо ні - то договір є неукладеним.

Наведене узгоджується з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від установлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами.

На переконання суду, засоби, визначені абзацом другим частини першої статті 218 ЦК України, можуть бути використані також для доведення факту вчинення правочину, що сприятиме захисту права іншої сторони правочину, який фактично відбувся, від зловживань у вигляді оспорювання факту вчинення цього правочину лише з огляду на відсутність підпису.

Неукладеність договору у зв`язку з недотриманням установленої для нього законом обов`язкової письмової форми, зокрема й щодо його підписання, повинна насамперед корелюватися з відсутністю у сторони правочину волевиявлення на його укладення, про що може свідчити факт непідписання договору цією особою чи підписання його від імені сторони іншою неуповноваженою особою (підроблення підпису).

Отже, відсутність або підроблення підпису сторони (яка у зв`язку із цим фактично не є учасником договірних правовідносин) на письмовому правочині створює презумпцію відсутності волевиявлення сторони на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин, яка може бути спростована письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами, що підтверджують факт наявності волевиявлення на укладення правочину у сторони, яка заперечує проти цього. Натомість неспростування цієї презумпції свідчить про неукладеність договору, яка ґрунтується на положеннях абзацу першого частини першої статті 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відсутність (підроблення) підпису сторони правочину, щодо якого передбачена обов`язкова письмова форма, за загальним правилом не свідчить про недійсність цього правочину, а вказує на дефект його форми та за відсутності підтвердження волевиявлення сторони на його укладення, свідчить про неукладеність такого правочину.

Неукладений правочин не може бути визнаний недійсним чи вважатися нікчемним (недійсним у силу вимог закону), оскільки недійсність правочину як приватноправова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів, щодо яких було виражено волевиявлення сторін правочину, або ж їх відновлювати.

Належним способом захисту права особи, майно якої вибуло з її законного володіння за неукладеним договором купівлі-продажу, є віндикаційний позов - витребування майна із чужого незаконного володіння чи від добросовісного набувача.

Також позов не може містити вимогу, у якій ідеться про предмет спору, що відсутній (не існує); реституція ж як спосіб захисту застосовується для повернення виконаного за правочином, а не в тому разі, коли жодного виконання не відбувалося (саме це стверджує позивачка і достеменно встановили суди).

У випадку заперечення самого факту укладення правочину, як і його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового рішення.

Порушенням права у такому випадку є не саме по собі існування письмового тексту правочину, волевиявлення позивача щодо якого не було, а вчинення конкретних дій, які порушують право позивача (наприклад, реєстрація права власності на належне йому майно за іншою особою, чи зайняття та використання іншою особою приміщення позивача за відсутності встановлених для цього правових підстав).

Протилежне тлумачення означало б, що суд надає документу, підробку якого встановлено належним чином, статус дійсного, визнає настання відповідних правових наслідків за відсутності як волевиявлення, так і інших законних підстав для цього та покладає на особу нічим не обґрунтований обов`язок застосувати для уникнення настання правових наслідків за підробленим документом ті самі способи захисту, що й в умовах, коли правочин дійсно вчинено, а його правомірність презюмується.

Наведене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження №14-79цс21).

Отже, якщо нерухоме майно, що вибуло з фактичного володіння його власника за неукладеним договором купівлі-продажу, було зареєстровано за іншою особою без відповідної на те правової підстави, власник такого майна може витребувати його із чужого незаконного володіння у всіх випадках відповідно до статті 387 ЦК України. При цьому відсутністю правової підстави в цьому випадку потрібно розуміти: реєстрацію спірного нерухомого майна за стороною неукладеного правочину; реєстрацію спірного майна за третьою особою на підставі правочину, укладеного всупереч нормам чинного законодавства.

Не допускається відмова у віндикаційному позові, наприклад, з тих мотивів, що рішення органу влади, певний документ, рішення, відомості чи запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не визнані незаконними або що позивач їх не оскаржив [див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц (пункти 99, 100), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 86, 94, 147), від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц (пункти 73-76), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункти 38-39), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (пункт 50), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункти 148-151, 153, 154, 167, 168]».

Судом під час судового розгляду встановлено і не спростовано сторонами, що підпис на довіреності посвідченої 28.10.2022 року приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасовою Н.В., зареєстрованої в реєстрі за №391, від імені ОСОБА_3 виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Відтак, виходячи з наведеного, довіреність посвідчена 28.10.2022 року приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасовою Н.В., зареєстрованої в реєстрі за № 391, якою уповноважено ОСОБА_7 представляти інтереси ОСОБА_3 , а також договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер: 3221886000:03:165:1223, укладений 29 жовтня 2022 року між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), від імені якого діяв ОСОБА_7 , та ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ), посвідчений Булгаковою О.І., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за номером 752; договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер: 3221886000:03:165:6332, укладений 29 жовтня 2022 року між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), від імені якого діяв ОСОБА_7 , та ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4 ), посвідчений Булгаковою О.І., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за номером 749; договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер: 3221886000:03:165:6334, укладений 29 жовтня 2022 року між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), від імені якого діяв ОСОБА_7 , та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ), посвідчений Булгаковою О.І., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за номером 758; договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер: 3221886000:03:165:6335, укладений 29 жовтня 2022 року між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), від імені якого діяв ОСОБА_7 , та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ), посвідчений Булгаковою О.І., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за номером 761; договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер: 3221886000:03:165:6336, укладений 29 жовтня 2022 року між ОСОБА_3 (РНОКПП. НОМЕР_2 ), від імені якого діяв ОСОБА_7 , та ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ), посвідчений Булгаковою О.І., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за номером 755; при посвідченні довіреності, довіреність була підписана не позивачем, а іншою особою, шляхом використання ним підробленого паспорту позивача, а при укладенні та нотаріальному посвідченні оспорюваних договорів купівлі-продажу використані підроблені договори купівлі-продажу земельних ділянок, що встановлено відповідними висновками експертів, оригінали яких надані були нотаріусу, необхідно кваліфікувати як неукладені, оскільки законний власник спірних земельних ділянок фактично не був учасником спірних правовідносин купівлі-продажу та не виражав своєї волі на відчуження належних йому земельних ділянок і не уповноважував будь-кого на їх відчуження.

На підставі наведеного та встановленого судом у сукупності наданих та добутих доказів, суд приходить до переконливого висновку, що зазначене є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок недійсними.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (статті 319, 321 ЦК України).

Згідно ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України визначено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. До того ж, відповідно до ч. 3 ст. 388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 року у справі № 6-2233цс16, який у подальшому підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 року у справі № 522/2202/15-ц (провадження №14-132цс18).

Як роз`яснено в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» та п. 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

У постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14 наведено правовий висновок, що власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було в наступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Розглядаючи спори щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що в позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у статті 388 ЦК України, а також під час розгляду спорів про витребування майна мають встановити всі юридичні факти, які визначені статтями 387 та 388 ЦК України, зокрема: чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, зазначено, що: «власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно. При цьому стаття 400 ЦК України вказує на обов`язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна. Разом з тим стаття 330 ЦК України передбачає можливість добросовісному набувачеві набути право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, як самостійну підставу набуття права власності (та водночас, передбачену законом підставу для припинення права власності попереднього власника відповідно до приписів статті 346 ЦК України). Так, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване в нього.

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). На необхідність оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі №669/927/16-ц (провадження № 14-192цс19), пункт 46.1 постанови від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19)). Судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення як для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна, не можуть вважатися такими, що відповідають нормам справедливого судового розгляду згідно зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України. Якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача крім приписів статті 388 ЦК України слід застосовувати спеціальну норму пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі №204/8017/17 (провадження № 14-29цс23) зроблений висновок, що: «у разі коли нерухоме майно вибуває з володіння особи, якій воно належить, на підставі неукладеного правочину, така особа залишається дійсним власником цього майна, оскільки вона не бажала втрачати правовий зв`язок з належним їй майном. Позбавлення особи в такому випадку права повернути своє майно, яке вибуло з її володіння без наявних на те правових підстав (неукладений правочин не створює жодних правових наслідків), безумовно призводить до втручання у право такої особи на мирне володіння своїм майном і є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Водночас скаржниця як добросовісний набувач не звільняється від негативних наслідків, які можуть виникнути при виборі недобросовісного контрагента. Окрім інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, добросовісний набувач оцінює й інші обставини, які можуть свідчити про сумнівний характер вчинюваного правочину, такі як занижена ціна договору (про що зазначала позивачка), факт неодноразового протягом короткого проміжку часу перепродажу майна, поведінка продавця тощо. Тому за обставин вибуття майна із власності законного володільця поза його волею, зокрема за неукладеним правочином за відсутності його волевиявлення, витребування цього майна у добросовісного набувача на користь законного володільця є належним і виправданим способом захисту права останнього.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі статтею 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи наведене, встановивши, що спірне майно вибуло з володіння поза волею позивача, суд приходить до висновку про те, що належним способом захисту прав позивача є витребування майна з незаконного володіння особи шляхом подання віндикаційного позову з підстав, передбачених статтями 387, 388 ЦК України.

Відтак позовні вимоги в частині витребування на користь ОСОБА_3 з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 земельних ділянок з кадастровими номерами 3221886000:03:165:6334 та 3221886000:03:165:6335; з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 земельних ділянок з кадастровими номерами 3221886000:03:165:1223 та 3221886000:03:165:6336; з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:03:165:6332, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір та надаючи оцінку заявленим позовним вимогам у контексті положень статей 387, 388 ЦК України, суд враховує також гарантії, передбачені статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема право особи на мирне володіння майном.

Зокрема, стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які потрібно оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує таке втручання легітимну мету; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним такій меті.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів. Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення загального («суспільного», «публічного») інтересу, яким може бути, зокрема, інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Крім того, Європейський суд з прав людини також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства може становити суспільний (загальний) інтерес (рішення від 02 листопада 2004 у справі «Tregubenko v. Ukraine», заява № 61333/00, пункт 54).

Оцінюючи критерій законності втручання, суд виходить з того, що можливість витребування майна передбачена положеннями статей 387, 388 ЦК України, а відтак таке втручання ґрунтується на законі.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покласти пропорційно розміру задоволених позовних вимог на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-13, 76-83, 88, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасова Надія Володимирівна, приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Булгакова Олена Іванівна, приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Саяпіна Ірина Генріхівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Лілія Дмитрівна про визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити частково.

Витребувати на користь ОСОБА_3 з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886000:03:165:6334 та 3221886000:03:165:6335.

Витребувати на користь ОСОБА_3 з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886000:03:165:1223 та 3221886000:03:165:6336.

Витребувати на користь ОСОБА_3 з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:03:165:6332.

Стягнути пропорційно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 7 127 (сім тисяч сто двадцять сім) гривень 50 копійок, тобто по 1 781 (одна тисяча сімсот вісімдесят одна) гривень 87 копійок з кожного.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Повний текст рішення суду складений 17 червня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Дніпропетровським РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, 19.05.2011 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Відповідачі: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , паспорт № НОМЕР_9 , орган, що видав: 1210, дата видачі: 16.08.2021 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ); ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ); ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_10 виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, 22.07.2005 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ); ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_11 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ).

Треті особи: приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасова Надія Володимирівна (адреса: АДРЕСА_6 ); приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Булгакова Олена Іванівна (адреса: АДРЕСА_7 ); приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Саяпіна Ірина Генріхівна (адреса: 50000, м. Кривий Ріг, пр.-т. Миру, буд. 41, прим. 3), приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Лілія Дмитрівна (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 62, прим. 17).

Суддя І.Ю. Котлярова