Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №363/1736/26 — Вишгородський районний суд Київської області

Суд: Вишгородський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 16 червня 2026 р.

Справа: №363/1736/26

Суддя: Дьоміна О. П.

"17" червня 2026 р. Справа № 363/1736/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

17 червня 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Дьоміної О.П., за участі секретаря Підопригори Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

17.03.2026 року позивачка звернулась до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним позовом, в якому просила розірвати шлюб між нею та відповідачем. В обґрунтування позову зазначала, що 12.12.2012 року було зареєстровано шлюб Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції у Луганській області, про що зроблено відповідний актовий запис №715. Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у подружжя відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. На даний момент подружжя не підтримує шлюбних відносин, у кожного окреме господарство та роздільний бюджет. В теперішній час між позивачкою та відповідачем втрачене почуття любові та поваги один до одного, а відтак, позивачка вважає, що продовження подружнього життя неможливе та недоцільне, оскільки суперечитиме особистим інтересам позивачки та відповідача. Із врахуванням вищезазначеного, позивачка наполягає на розірванні шлюбу в судовому порядку. Від сумісного шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 02.04.2026 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, її представник надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності та відсутності позивачки.

Відповідач, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду не прибув, заяв чи клопотань не направляв.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачка та відповідач належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, позивачка через свого представника просила розглянути справу без неї, відповідач жодних заяв чи клопотань суду не направив, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін по справі.

Відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

17.06.2026 року, відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Розглянувши матеріали поданої позовної заяви, суд приходить до наступного:

Відповідно до ст. 3 СК України - сім`я є первинним та основним осередком суспільства, яка створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Частина 1 ст. 21 СК України зазначає, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, передбачено ч. 1 ст. 24 СК України.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, що досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України - шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Частина 3 ст. 105 СК України зазначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Так, ч. 1 ст. 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Частина 2 ст. 112 СК України зазначає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України - у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, що набрало законної сили.

Вирішуючи питання про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і може бути припинений внаслідок його розірвання.

Згідно ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Зі змісту свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 08.11.2016 року вбачається, що 12.12.2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції у Луганській області зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис за №715та видане відповідне свідоцтво. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 ».

Від шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18.04.2013 року.

Судом встановлено, що у сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і, що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112, 115 СК України, суддя -,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 12.12.2012 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції у Луганській області, про що зроблено відповідний актовий запис за №715, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 , виданим повторно 08.11.2016.

Витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331 грн. 20 коп. залишити за позивачкою.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вишгородського районного суду Київської області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт за № НОМЕР_6 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Головуюча суддя О.П.Дьоміна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua