Постанова від 19 жовтня 2025 р. у справі №362/7012/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/7012/25

Провадження № 1-кп/362/698/25

УХВАЛА

про призначення до судового розгляду

20.10.2025 м. Васильків

Колегія суддів Васильківського міськрайонного суду Київської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника – адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши обвинувальний акт та клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111140000484 від 14 липня 2025 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васильків Київської області, громадянина України, українця, який має середню освіту, не одружений, не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

09 вересня 2025 року з Обухівської окружної прокуратури Київської області до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111140000484 від 14 липня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1ст. 115 КК України.

Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області у провадженні призначено підготовче судове засідання на 15.09.2025.

Прокурор під час підготовчого судового засідання просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні, оскільки по справі дотримані всі вимоги, передбачені ст. 291 КПК України, заявив клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою, просив його задовольнити.

Обвинувачений не заперечував щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду, а щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, просив його пом`якшити.

Захисник обвинуваченого не заперечував щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду, заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, за поясненнями прокурора – на даний час перебуває з опіками в лікарні, цивільний позов не заявляв. Учасники судового розгляду не заперечували щодо проведення підготовчого судового засідання без участі потерпілого.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з додатками та клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, суд дійшов до наступних висновків.

І. Щодо призначення справи до судового розгляду.

Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог КПК України, при затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Васильківському міськрайонному суду Київської області.

Таким чином, враховуючи, що не має підстав для прийняття рішень визначених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд приходить до висновку, що дане кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів.

Таким чином, судовий розгляд необхідно здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні.

ІІ. Щодо клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ст. 178 КПК України, судом при вирішенні клопотання враховуються, дані про особу обвинуваченого, його репутація, відомості щодо наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків за місцем мешкання, вік та стан його здоров`я, відсутність відомостей про наявність постійного місця роботи та джерел доходу, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Взяття під варту, відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішенні ЄСПЛ від 18.03.2008 р. у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), а тому тримання обвинуваченого під вартою є необхідним для забезпечення їх присутності в суді, та інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.

З матеріалів, наданих суду прокурором, вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 – у закінченому замаху на вбивство двох або більше осіб, тобто умисному, протиправному заподіянні смерті іншій людині, за ч. 1 ст. 115 КК України – у вбивстві, тобто умисному, протиправному заподіянні смерті іншій людині.

Санкція за ч. 2 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

З реєстру матеріалів кримінального провадження вбачається наявність письмових доказів, на які посилається прокурор при пред`явленні обвинувачення ОСОБА_6 , а саме: протоколів огляду місця події, допитів потерпілого, свідків, огляду відеозапису, висновків судово-медичного експерта.

Таким чином, суд, не вдаючись у кримінально-правову кваліфікацію інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_6 дій, звертає увагу на те, що, відповідно до змісту обвинувального акту, пред`явлене йому обвинувачення обґрунтоване викладеними в обвинувальному акті фактами та інформацією, які у своїй сукупності здатні переконати пересічного об`єктивного спостерігача у тому, що обвинувачений може бути причетним до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Прокурор в своєму клопотанні вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», відповідно до якої «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

Заслухавши учасників судового розгляду, розглянувши наявні в справі письмові матеріали, суд приходить до висновку, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявний, враховуючи тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, суворість передбаченого покарання, те, що ОСОБА_6 обвинувачується, у вчиненні кримінальних правопорушень відносно матері та брата, ніде не працює, не одружений, тобто у нього відсутні міцні соціальні зв`язки в місці проживання, що створює передумови для вжиття ним заходів щодо безперешкодного залишення місця проживання з метою ухилення від відбування покарання. Все це в своїй сукупності дає підстави вважати про існування ризику переховування його від суду та у подальшому – від відбування покарання.

У цьому кримінальному провадженні потерпілий та свідки не допитані, тобто ОСОБА_6 , знаючи про фактичне місце проживання та працевлаштування свідків, може незаконного впливати на свідків, які мають бути допитаними безпосередньо у судовому засіданні на відповідній стадії судового провадження, так само як і потерпілий, котрий є рідним братом обвинуваченого та на даний час перебуває в лікарні, тому ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявний.

Разом з тим, прокурор ніяким чином не обґрунтував наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому суд вважає. Що такий ризик відсутній.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 , суд оцінює і враховує обставини вчинення кримінальних правопорушень, наявність ризиків переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків,вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 особливо тяжких злочинів, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у їх вчиненні; особу обвинуваченого, відсутність доказів щодо неможливості утримання його через вік та стан здоров`я в умовах позбавлення волі.

Таким чином, з врахуванням даних про особу обвинуваченого та усіх встановлених досудовим розслідуванням фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_6 одного із більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

За таких обставин клопотання прокурора є обґрунтованим, а тому відносно обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, що не суперечитиме вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, у відповідності до положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України з метою забезпечення запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого, враховуючи обставини, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд не визначає ОСОБА_9 розмір застави, оскільки він обвинувачується у вчиненні злочину проти життя та здоров`я особи, вчиненим із застосуванням насильства.

Керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 182, 183, ст. 194, 196, 197, 314, 315-317, 369, 371, 372 КПК України, –

ПОСТАНОВИЛА:

Призначити до судового розгляду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111140000484 від 14 липня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 115 КК України, на 23 жовтня 2025 о 12.30 год в приміщенні Васильківського міськрайонного суду Київської області за адресою: вул. Шевченка 8, м. Васильків Київська область.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції строком на 60 днів.

Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчує свою дію «18» грудня 2025 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 532 КПК України, та може бути оскаржена в частині обрання запобіжного заходу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 23.10.2025 року о 12.30 год.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3