Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №359/10307/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/1131/2026

Справа № 359/10307/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В..

при секретарі - Кулакевич В.О., Шуст А.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Пристоличної сільської ради як органу опіки та піклування, діючої в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Служба у справах дітей Пристоличної сільської ради, про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів-

В С Т А Н О В И В:

27.08.2025 Пристолична сільська рада Бориспільського району Київської області як орган опіки та піклування звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом про відібрання позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів з проханням:

- постановити рішення про негайне відібрання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері - ОСОБА_4 та батька — ОСОБА_5 , без позбавлення їх батьківських прав;

- стягнути аліменти з громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі % частини усіх видів їх заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з кожного із батьків, починаючи з дати звернення з позовом до суду та до досягнення дитиною повноліття, які перераховувати на особистий рахунок дитини, відкритий у відділенні Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», представником дитини ОСОБА_6 (а.с. 1-4).

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Відповідачі перебувають у зареєстрованому шлюбі та є батьками малолітньої ОСОБА_3 . Дитина фактично проживала разом із матір`ю та її співмешканцем у орендованому житлі в с. Чубинське Бориспільського району Київської області, тоді як батько проживає окремо та, за твердженням позивача, участі у вихованні доньки не бере. Позивач зазначає, що ОСОБА_5 вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2022 року був визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а на час звернення до суду проходить військову службу у Збройних Силах України.

За твердженням позивача, мати дитини не працює, не має постійного доходу, періодично зловживає алкогольними напоями та не забезпечує належних умов для виховання і розвитку дитини. Малолітня ОСОБА_3 з 01 листопада 2022 року перебуває на обліку Служби у справах дітей Пристоличної сільської ради як дитина, яка опинилася у складних життєвих обставинах. Сім`я перебувала під соціальним супроводом, з батьками проводилися профілактичні бесіди та надавалися письмові попередження щодо необхідності належного виконання батьківських обов`язків, однак, на думку позивача, ситуація не покращилася.

Позивач посилається на те, що 06 серпня 2025 року до служби у справах дітей надійшло повідомлення поліції про правопорушення за місцем проживання родини. Під час виїзду було встановлено, що мати дитини та її співмешканець перебували у стані алкогольного сп`яніння, у будинку панували безлад та антисанітарні умови, перебували сторонні особи у стані сильного алкогольного сп`яніння. Також між матір`ю дитини та її співмешканцем виник побутовий конфлікт, під час якого останньому було завдано ножового поранення. Зазначені події відбувалися у присутності дитини, яка, за твердженням позивача, перебувала у стані сильного емоційного потрясіння.

У зв`язку з виявленою безпосередньою загрозою життю та здоров`ю дитини рішенням виконавчого комітету Пристоличної сільської ради від 06 серпня 2025 року № 260 було прийнято рішення про негайне відібрання малолітньої ОСОБА_3 у матері. Після проходження медичного обстеження дитину наказом Служби у справах дітей від 13 серпня 2025 року № 73 тимчасово влаштовано до сім`ї її хрещеного батька ОСОБА_6 .

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до інформації Великоолександрівського ліцею дитина систематично пропускала навчальні заняття без поважних причин, а мати не забезпечувала належного контролю за її навчанням та участю в освітньому процесі.

На думку позивача, відповідачі ухиляються від виконання батьківських обов`язків щодо виховання, утримання та забезпечення належних умов життя дитини, а залишення дитини з батьками є небезпечним для її життя, здоров`я та морального виховання.

Посилаючись на положення Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства», Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інші нормативно-правові акти, позивач просить відібрати малолітню ОСОБА_3 у батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнути з кожного з батьків аліменти на її утримання у розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення нею повноліття.

09.02.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача ОСОБА_5 – адвокатом Шарко Д.Р. було подано відзив (а.с. 121-128), згідно із яким відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог щодо себе.

За змістом поданого відзиву ОСОБА_5 підтвердив, що є батьком малолітньої ОСОБА_3 та перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , однак спільно з нею не проживає понад чотири роки, а шлюб фактично носить формальний характер. Донька після припинення спільного проживання батьків залишилася проживати з матір`ю. З 12 грудня 2024 року відповідач проходить військову службу за мобілізацією у Збройних Силах України, а з 25 січня 2025 року проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 та виконує бойові завдання поблизу лінії бойового зіткнення.

Відповідач ОСОБА_5 не заперечує проти задоволення позовних вимог щодо матері дитини, вважаючи, що спосіб життя ОСОБА_4 , зловживання нею алкогольними напоями, агресивна поведінка, неналежні умови проживання та події 06 серпня 2025 року свідчать про небезпеку залишення дитини з матір`ю та не відповідають найкращим інтересам дитини.

Водночас відповідач категорично заперечує проти задоволення позову в частині вимог до нього про відібрання дитини та стягнення аліментів, посилаючись на те, що фактично не ухилявся від виконання батьківських обов`язків. Зазначив, що після припинення спільного проживання з матір`ю продовжував регулярно бачитися з донькою, проводити з нею дозвілля, підтримувати спілкування телефоном та через мережу Інтернет, цікавитися її життям і брати участь у вихованні. На підтвердження цього послався, зокрема, на відомості, які містяться в актах та документах, поданих самим позивачем.

Також відповідач зазначив, що весь час надавав матеріальну допомогу на утримання дитини, перераховуючи кошти на банківські рахунки осіб, через яких фактично утримувалася дитина, а після її тимчасового влаштування — на рахунок дружини ОСОБА_6 . Крім того, вказав, що має у власності житловий будинок у с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області, стабільний дохід, бажає та має можливість забезпечити доньці належні умови для проживання і розвитку.

Відповідач наголошує, що єдиною причиною неможливості забрати доньку до себе та особисто здійснювати повсякденне піклування про неї є проходження ним військової служби під час воєнного стану. Вважає, що виконання конституційного обов`язку із захисту держави не може розцінюватися як ухилення від виконання батьківських обов`язків, оскільки навіть під час служби він підтримує зв`язок із дитиною, цікавиться її життям, матеріально забезпечує її та піклується про її майбутнє.

Щодо посилання позивача на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2022 року відповідач зазначає, що сама по собі наявність судимості не є підставою для відібрання дитини, а його судимість є погашеною, оскільки він успішно пройшов іспитовий строк, не вчиняв нових кримінальних правопорушень та ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2023 року був звільнений від призначеного покарання.

Крім того, відповідач звертає увагу, що рішення виконавчого комітету Пристоличної сільської ради від 06 серпня 2025 року № 260 стосувалося негайного відібрання дитини лише у матері у зв`язку з безпосередньою загрозою її життю та здоров`ю і не містило рішення про відібрання дитини у батька.

Також відповідач зазначає, що обставини, які стали підставою для негайного відібрання дитини 06 серпня 2025 року, пов`язані виключно з поведінкою матері та її співмешканця, тоді як він не був учасником зазначених подій, перебував у місці несення військової служби та жодним чином не створював загрози життю, здоров`ю чи моральному вихованню дитини. На його думку, матеріали соціального супроводу та акти обстеження умов проживання не містять відомостей про неналежне виконання ним батьківських обов`язків, тоді як свідчать про систематичні порушення та неналежну поведінку з боку матері дитини.

Посилаючись на наведені обставини, відповідач просив поновити строк на подання відзиву, прийняти його до розгляду та відмовити у задоволенні позовних вимог до нього в повному обсязі.

09.03.2026 позивачем до суду була подана відповідь на відзив (а.с.161-163), за змістом якої звертають на наявність фактів, які говорять про негативний вплив батька на дитину, зокрема щодо насильства у сім`ї. Вказують, що під час проживання однією родиною за вказаною адресою подружжя неодноразово привертало увагу своєю асоціальною поведінкою та вчиненням насильства у сім1ї в присутності дитини, підтвердженням є численні виклики поліції та складання протоколів від 27.04.2021, 11.05.2021, 12.06.2021, 21.08.2021 23.10.2021. Вважають, що своєю поведінкою та життєвим негативним прикладом відповідач постійно впливав на психологічний стан дитини та її розвиток. Звертають увагу, що після взяття дитини на облік 15 листопада 2022 року відповідач у житті дитини був відсутній, про що свідчать численні акти обстеження додані до справи.

Ухвалою від 23.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а. с. 54-55).

10.03.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду (а.с.172-175).

У судовому засіданні представник позивача Корніяка Л.Г. підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити, посилаючись на те, що жодним із батьків не створені безпечні умови для життя та виховання малолітньої доньки.

Представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Шарко Д.Р. проти задоволення позову щодо батька малолітньої ОСОБА_7 заперечувала, в іншій частині позов підтримує, вважає, що пояснення дитини, показання допитаного свідка підтверджують ту обставину, що батько продовжує піклуватися про доньку, крім того, він має наміри у подальшому вирішувати питання у суді щодо позбавлення матері батьківських прав та можливого звільнення з військової служби, що піклуватися про доньку та безпосередньо займатися її вихованням.

Відповідач ОСОБА_4 у призначені засідання повторно не з`явилася, була повідомлена належним чином, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи без її участі не подала.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, відповідно до ст. 171 СК України заслухавши думку дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допитавши свідка ОСОБА_8 , суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що відповідачі ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 10 січня 2018 року перебувають у зареєстрованому шлюбі та є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб та свідоцтвом про народження дитини (а.с.5, 21).

Із наданих позивачем актів обстеження умов проживання від 11.05.2021 року, 28.09.2021 року, 25.10.2022 року, 05.10.2023 року, 05.09.2024 року, 17.12.2024 року, 17.02.2025 року та 06.08.2025 року вбачається, що сім`я тривалий час перебувала у полі зору органу опіки та піклування у зв`язку з неналежним виконанням батьківських обов`язків, незадовільними умовами проживання дитини та наявністю ознак зловживання алкогольними напоями.

Разом із з цим за змістом Актів обстеження умов проживання, які проводилися за зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_5 11.05.2021 та 28.09.2021 (а.с.12,13) встановлено, що вони проводилися для з`ясування обставин щодо повідомлення про вчинення насильства у сім`ї, проте ознак домашнього насильства, а також обставин, які б свідчили про неналежне виховання та піклування про дитину в ході обстежень не виявлено.

За змістом Актів обстеження умов проживання від 25.10.2022, 05.10.2023 року, 05.09.2024 року, 17.12.2024 року, 17.02.2025 року та 06.08.2025 (а.с. 14-19) вбачається, що в цей період мати дитини ОСОБА_4 з малолітньою донькою ОСОБА_10 проживали в орендованому житлі за різними адресами: АДРЕСА_1 та у АДРЕСА_2 . Мати дитини змінювала співмешканців, офіційно не була працевлаштована.

Так, при обстеження 17.02.2025 (а.с.18) мати дитини ОСОБА_4 під час спілкування зі спеціалістами Служби у справах дітей вела себе агресивно, її мова була незв`язною, заплутаною, що свідчило про надмірне вжиття алкоголю, та яка визнавала, що може дозволити собі випити. При цьому зазначено, що дівчинка повідомила, що не виходить на онлайн-уроки, бо мати не контролює її навчання.

Начальником Служби у справах дітей Пристоличної сільської ради виносилися попередження про неприпустимість порушення прав та законних інтересів дитини: ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 – 25.10.2022 та 17.12.2024 (а.с.9,10,11).

При цьому суд вертає увагу, що конкретних порушень прав та законних інтересів дитини такі попередження не містили.

Згідно із відповіддю Бориспільського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у м.Києві та Київській області від 22.11.2022 №32/4/3814-22 (а.с.20) встановлено, що ОСОБА_5 , 1974 року народження, був засуджений 20.07.2022 Києво-Святошинським районним судом міста Києва за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст.75 КК країни звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, та станом на дату надання відповіді перебував на обліку Бориспільського РВ №1.

Наказом Служби у справах дітей Пристоличної сільської ради № 50 від 01.11.2022 року малолітню ОСОБА_3 взято на облік як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах. Із матеріалів справи також убачається, що сім`я перебувала під соціальним супроводом, відповідачка неодноразово попереджалася про неприпустимість порушення прав дитини та необхідність належного виконання батьківських обов`язків, однак належних висновків не зробила.

Згідно із Довідкою Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області від 13.11.2024 (а.с.28) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , навчається у Великоолександрівському ліцеї Пристоличної сільської ради.

За змістом наданої характеристики учениці 4-В класу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мати ОСОБА_11 не контролює доньку, мало приділяє їй уваги. На навчальний рік батьки на закупили дитині навчальні матеріали. Мати дитини ігнорує рекомендації класного керівника (а.с.29).

Згідно з доповідною класного керівника ОСОБА_12 від 28.02.2025 учениця 4-В класу ОСОБА_13 пропускає заняття, не була присутня на онлайн уроках, систематично не виконує домашніх завдань. Мама, ОСОБА_4 , на її дзвінки, повідомлення та прохання не реагує (а.с.33).

Згідно із Актом обстеження умов проживання від 06.08.2025, яке проводилося за повідомленням Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області, було виявлено сліди крові, а також вставленою, що відбувся побутовий конфлікт, під час якого відповідачка нанесла співмешканцю ножове поранення (постраждалий відмовився писати заяву у поліцію), також встановлено, що мати дитини знаходиться під впливом алкогольних напоїв (мова незв`язна, послідовність слів порушена), поводилася агресивно, та у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю дитини дитину вилучено у матері (а.с.19).

Відповідно до складених працівниками Служби у справах дітей Пристоличної сільської ради Акту отримання усної заяви та повідомлення про вчинення насильства у сім`ї про реальну загрозу його вчинення та Акту з`ясування обставин вчинення насильства в сім`ї або реальної загрози його вчинення від 06.06.2025 (а.с.30,31) зафіксовано, що малолітня дитина ОСОБА_13 стала свідком побутового конфлікту між матір`ю дитини та її співмешканцем, під час якого ОСОБА_4 нанесла ножем поранення співмешканцю. Дитина злякалась, отримала психологічну травму. У зв`язку з цим дитину було вилучено уз сім`ї матері та тимчасово поміщено до ББЛІЛ (КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування»).

Згідно з Актом проведення оцінки рівня безпеки дитини від 06.08.2025 за результатом оцінки вищезазначених обставин зроблено висновок про негайне відібрання дитини у матері (а.с.34-38).

Обставини, викладені в Актах також підтверджуються листом Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області від 07.08.2025 №367/109/1200/09 (а.с.32), відповідно до якого 06.08.2025 л 13:45 до ЧЧ Бориспільського РУП надійшло повідомлення з ШМД про те, що дружина порізала горло співмешканцю. На даний виклик було направлено слідчо-оперативну групу Бориспільського РУП. По приїзді на адресу АДРЕСА_1 , встановлено, що між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та її співмешканцем ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , виник конфлікт, в результаті чого останні отримав тілесні ушкодження у вигляді різаної рани шиї зліва. При даному конфлікті була присутня малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Також під час перевірки було виявлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_14 перебували в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно із рішенням виконавчого комітету Пристоличної сільської ради від 06 серпня 2025 року №260 вирішено: відібрати малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у її матері ОСОБА_4 у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров`я дитини; здійснити підготовку документів для звернення до суду про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та забезпечити подальше влаштування малолітньої ОСОБА_3 (а.с.92).

Рішенням виконавчого комітету Пристоличної сільської ради від 19 серпня 2025 року №260 погоджено висновок про доцільність відібрання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у її батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без позбавлення батьківських прав (а. с.93, 94-95).

Встановлено, що після відібрання дитини на підставі наказу №73 від 13 серпня 2025 року Служби у справах дітей Пристоличної сільської ради Бориспільського району та рішення виконавчого комітету Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області №260 від 06 серпня 2025 року малолітню ОСОБА_3 було тимчасово влаштовано до родини хрещеного батька ОСОБА_6 , де вона перебуває на час розгляду справи.

Так, згідно із Актом про факт передачі дитини від 13 серпня 2025 року Служба у справах дітей Пристоличної сільської ради передала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , хрещеному батькові дитини (а.с.39,40), який згідно із Актом обстеження умов проживання від 12.08.2025 проживає у АДРЕСА_3 разом із дружиною - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та їх синами 2008 та 2010 року народження, та висловив готовність забезпечити належні умови для проживання, виховання та розвитку хрещеній ОСОБА_15 , нести відповідальність за її життя та здоров`я (а.с.42).

Згідно із письмовими заявами від 12.08.2025 на ім`я начальника Служби у справах дітей Пристоличної сільської ради Бородавка Віктор Андрійович виявив бажання, а його дружина ОСОБА_8 не заперечувала проти проживання у їх родині малолітньої ОСОБА_3 (а.с.44,45).

Малолітня ОСОБА_3 згідно із письмовою заявою від 13.08.2025 погодилася проживати із ОСОБА_6 , своїм хрещеним батьком (а.с.43).

Згідно зі ст.11 Закону «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з вимогами ст.12 Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Статтею 14 Закону закріплено, що діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Під час вчинення дій, пов`язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками, а також інших дій, що стосуються дитини, в порядку, встановленому законом, судом заслуховується думка та побажання дитини.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до статей 150, 155 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати належні умови для її виховання та навчання. Здійснення батьківських прав має ґрунтуватися на повазі до прав та інтересів дитини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

При цьому суд звертає увагу, що в відповідно до ч.3 цієї статті, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Так, наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_4 тривалий час неналежно виконувала батьківські обов`язки, не забезпечувала дитині безпечних умов проживання, належного догляду та виховання, жодних дій, спрямованих на усунення причин, що призвели до вилучення дитини у матері, не вчинила, доказів які б спростовувати такі висновки суду, відповідач ОСОБА_4 не надала, внаслідок чого подальше залишення дитини з матір`ю становить небезпеку для її життя, здоров`я та морального виховання.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 СК України, для відібрання малолітньої ОСОБА_3 від матері без позбавлення її батьківських прав.

Разом з тим суд не знаходить достатніх підстав для задоволення позову в частині відібрання дитини від батька ОСОБА_5 .

Суд зауважує, що сам по собі факт окремого проживання батька від дитини не свідчить про ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач проживає окремо від матері дитини понад три роки, з осені 2022 року, проте продовжував спілкуватися з донькою та брав участь у її матеріальному утриманні.

Судом установлено, що з 12 грудня 2024 року ОСОБА_5 проходить військову службу за мобілізацією, а на час розгляду справи виконує бойові завдання у складі Збройних Сил України. Вказані обставини підтверджуються військовим квитком та копією медичної карти стаціонарного хворого №342/232, дата госпіталізації – 20.04.2026, про те, що відповідач знаходиться на лікуванні у військовому госпіталі з приводу вибухової травми (ВТ) та вогнепального осколкового сліпого поранення (ВОСП) передньої черевної стінки (а.с.131-142).

Надані відповідачем копії листування та документи щодо перерахування коштів на утримання дитини (а.с.144-145, 150) узгоджуються з його доводами про підтримання постійного зв`язку з донькою та участь у її матеріальному забезпеченні.

Факт спілкування батька з дитиною, перерахування ним коштів на її утримання, підтвердила допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , у родині якої з серпня 2025 року проживає малолітня ОСОБА_3 .

Крім того, опитана у судовому засіданні малолітня ОСОБА_3 також пояснила, що спілкується з батьком телефоном, їздила його відвідувати у госпіталь та їй відомо, проте , що батько перераховує кошти хрещеній.

При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_5 вчиняв щодо дитини насильство, жорстоко поводився з нею, зловживав алкогольними напоями, створював загрозу її життю чи здоров`ю або свідомо ухилявся від виконання батьківських обов`язків.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність у малолітньої ОСОБА_3 негативного ставлення до батька.

Суд також враховує, що події 06 серпня 2025 року, які стали безпосередньою підставою для негайного відібрання дитини, пов`язані виключно з поведінкою матері та її співмешканця.

Доказів причетності батька до зазначених подій або створення ним небезпеки для дитини матеріали справи не містять.

Посилання позивача на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2022 року не можуть бути достатньою підставою для відібрання дитини від батька, оскільки зазначене кримінальне правопорушення не було пов`язане з дитиною, а з наданих відповідачем документів убачається, що він успішно пройшов іспитовий строк та був звільнений від покарання.

Відтак позивачем не доведено наявності обставин, які б свідчили, що залишення дитини з батьком є небезпечним для її життя, здоров`я чи морального виховання або що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків у розумінні статей 164, 170 СК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відібрання малолітньої ОСОБА_3 від матері ОСОБА_4 без позбавлення її батьківських прав та відсутність підстав для відібрання дитини від батька ОСОБА_5 .

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для відібрання малолітньої ОСОБА_3 від матері без позбавлення її батьківських прав, а батько дитини проходить військову службу за мобілізацією, питання передачі дитини родичам або її подальшого влаштування на час проходження батьком військової служби відповідно до статті 170 СК України підлягає вирішенню органом опіки та піклування.

Вирішуючи питання про стягнення аліментів, суд виходить із того, що відповідно до статей 166, 180, 181, 182 СК України обов`язок щодо утримання дитини покладається на обох батьків незалежно від того, з ким проживає дитина. Оскільки дитина відібрана від матері та фактично не перебуває на її утриманні, з ОСОБА_4 підлягають стягненню аліменти на користь дитини. Підстав для стягнення аліментів із ОСОБА_5 у межах даного спору суд не вбачає, оскільки позовні вимоги про відібрання дитини від нього задоволенню не підлягають, а матеріали справи свідчать про його участь в утриманні дитини.

Даючи оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам та встановленим обставинам справи, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_16 , яка є особою працездатного віку, інших непрацездатних осіб на своєму утриманні не має, може сплачувати аліменти у спосіб та розмір визначений позивачем, у розмірі частини усіх видів її заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

З урахуванням вимогст. 191 Сімейного кодексу України аліменти підлягають стягненню від дня пред`явлення позову, тобто з 27.08.2025 року.

У зв`язку з цим слід зобов`язати орган опіки та піклування - Пристоличну сільську раду Бориспільського району Київської області у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду відкрити у Бориспільському відділенні Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» особистий рахунок на ім`я малолітньої ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , а також вирішити питання в межах компетенції щодо подальшого влаштування дитини, позбавленої батьківського піклування.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, згідно із ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за однією немайновою вимогою про позбавлення батьківських прав та за майновою вимогою щодо стягнення аліментів у загальному розмірі 2422 гривні 40 копійок слід стягнути з відповідачки ОСОБА_4 на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,81,82,89,141,223, 258,259,263-265,266,273, 430 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Відібрати без позбавлення батьківських прав малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на її утримання, у розмірі частини усіх видів її заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати звернення з позовом до суду 27 серпня 2025року та до досягнення дитиною повноліття, які перераховувати на особистий рахунок дитини, відкритий у Бориспільському відділенні Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Зобов`язати орган опіки та піклування - Пристоличну сільську раду Бориспільського району Київської області у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду відкрити у Бориспільському відділенні Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» особистий рахунок на ім`я малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також вирішити питання в межах компетенції щодо подальшого влаштування дитини.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір на користь держави в сумі 2422 гривні 40 копійок (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Позивач: Пристолична сільська рада Бориспільського району Київської області, ЄДРПОУ

04527520, адреса: Київська область, Бориспільський район, вул..Фестивальна, 39.

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Третя особа: Служба у справах дітей Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області, ЄДРПОУ 43922888, адреса: Київська область, Бориспільський район, вул..Фестивальна, 39.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 05.06.2026.

Суддя: І. В. Муранова-Лесів