Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №295/5741/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5741/26

Категорія 59

2/295/3655/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м.Житомира Лєдньов Д.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із позовом, в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба – ОСОБА_2 .

Після смерті баби ОСОБА_2 позивач виступила спадкоємцем, прийняла спадщину.

Згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/10334/20 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання вказаного рішення Житомирського окружного адміністративного суду по справі № 240/10334/20 проводилось нарахування підвищення пенсії, сума заборгованості по рішенню становить 325 802,91 грн.

Позивач зауважує на праві в отриманні відповідної суми як спадкового майна, що, зокрема, підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, виданим державним нотаріусом Овруцької державної нотаріальної контори.

З огляду на викладене, позивач, посилаючись на вимоги норм законодавства, що врегульовують питання переходу права та обов`язків спадкодавця до спадкоємців, просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на її користь не отримане за життя ОСОБА_2 підвищення до пенсії в сумі 325 802,91 грн.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому сторона зауважує, що покладений судом обов`язок здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії здійснюється з одночасним застосуванням вимог законодавства у сфері бюджетного врегулювання.

Так, зокрема, виплата донарахування може бути здійснена виключно за наявності відповідного бюджетного фінансування з Державного бюджету України.

Відповідач зазначає, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду № 240/10334/20 від 02.04.2021 року ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії щодо підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та у період з 17.07.2018 року по 31.10.2024 року нарахована доплата в сумі 325 802,91 грн.

Крім того, відповідач вказує на те, що відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного грошового утримання суддям у відставці), призначених на виконання судових рішень, затвердженого постановою КМУ № 821 від 14.07.2025 року, та відповідно до заяви про виплату недоотриманої пенсії № 3239 від 04.11.2025 за померлу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 проведено виплату коштів в сумі 304,00 грн.

Залишок заборгованості по рішенню суду складає 325 498,91 грн.

З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Судом встановлено наступні обставини.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/10334/20 від 02.04.2021 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 17.07.2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Зміст судового рішення перевірено із доступом до відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 27.10.2025 року з наведенням даних про спадщину, що складається з нарахованих сум відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду № 240/10334/20 від 02.04.2021 року та становлять 325 802,91 грн.

Відповідний розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 підтверджено також листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про надання інформації на запит.

Відповідно до ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином, позивач у встановленому законом порядку набула право власності на грошову суму в розмірі 325 802,91 грн. шляхом її спадкування після смерті баби.

Право на спадщину підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 27.10.2025, яке видане на ім`я позивача та не є предметом спору в даній справі.

Відповідно до положення ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду.

Доказів визнання даного свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним сторонами не надано.

Отже, грошова сума, набута позивачем в порядку спадкування у розмірі 325 802,91 грн. повинна бути виплачена в повному обсязі згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до ст. 316, 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст цього права становлять можливості власника на володіння, користування та розпорядження своїм майном. При цьому на зміст права не впливає місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до п.2.26 Постанови Правління Пенсійного Фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або вразі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до абзацу 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Права і свободи людини та їх гарантії, відповідно до ст. 3 Конституції України, визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

З системного аналізу викладених вище норм права суд приходить до висновку, що право позивача не є порушеним, а тому відмовляє у задоволенні позову за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 141, 258-279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Д.М.Лєдньов