Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №295/12647/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/12647/25

Категорія 43

2/295/1845/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі

Головуючої судді Воробйової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Ходоровської І.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про відшкодування шкоди у порядку регресу,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого у ході розгляду справи збільшив, та просить стягувати з відповідача суму фактично сплаченої заборгованості за послуги теплопостачання, стягнутої за рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 04.06.2025 у справі №295/10250/24, у розмірі 16224,90 грн та 162,25 грн комісії банку за сплату цих коштів, загалом стягнути підлягає 16387,15 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що рішенням Богунського районного суду від 04.06.2025 у справі №295/10250/24 з ОСОБА_1 було стягнуто на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії, за період з 18.01.2022 по 31.03.2024 у розмірі 35911,77 грн за адресою надання послуг: АДРЕСА_1 . На підставі вказаного рішення суду, між позивачем та КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради було укладено договір про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії від 13.06.2025. Згідно з вищезазначеними рішенням суду та договором позивачем було сплачено відповідно до наступних документів: квитанції Приватбанку від 08.07.2025 на суму 3244,98 грн, квитанції Приватбанку від 07.08.2025 на суму 3244,98 грн, квитанції Приватбанку від 05.09.2025 на суму 3244,98 грн. Загалом було сплачено, станом на день подачі позову, 9734,94 грн. ОСОБА_2 самовільно перешкоджав доступу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (як співвласників нежитлового приміщення) до їх власного нежитлового приміщення ( АДРЕСА_1 ), що підтверджено рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 05.06.2023 у справі № 296/235/23. 29.11.2024 Богунський районний суд м. Житомира ухвалою у справі №296/235/23 тимчасово обмежив право ОСОБА_2 на виїзд за кордон, через систематичне ухилення від виконання судового рішення. 18.12.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Дідківським А.С. було складено акт приватного виконавця, у якому вказано, що при виконанні виконавчого листа №296/235/23 від 21.12.2023 Богунського районного суду м. Житомира, рішення суду не виконано боржником ОСОБА_2 .

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 10.10.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

11.11.2025 позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій вказав, що він сплатив додаткові кошти згідно з рішенням суду, вказаного у позовній заяві, тому вважає за необхідне збільшити розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 16224,90 грн сплаченої заборгованості за теплопостачання та 162,25 грн комісії банку за сплату цих коштів. Загалом до стягнення 16387,15 грн.

Ухвалою суду від 09.04.2026, яка занесена до протоколу судового засідання, заяву про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду; витяг з ухвали надіслано сторонам.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Встановлено, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 05.06.2023 у справі №296/235/23 ухвалено усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні нежитловим приміщенням, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2397839418000, за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлові приміщення цокольного поверху № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 заг.площею 59,1 кв.м) шляхом покладення на ОСОБА_2 обов`язку надати фактичний доступ до указаного приміщення та звільнити дане приміщення від належного останньому рухомого майна. Рішення суду набрало законної сили.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 05.06.2023 у справі №296/235/23 встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування частини приміщення від 18.01.2022, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. та зареєстрованого в реєстрі за №857, на праві приватної спільної часткової власності належить 1/2 частина нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями договору та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 29.11.2024 у справі №296/235/23, яка набрала законної сили, постановлено тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням від 05.06.2023 у справі №296/235/23. Відповідно до змісту зазначеної ухвали, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа №296/235/23, виданого 21.12.2023 Богунським районним судом м. Житомира на виконання рішення суду від 05.06.2023 про усунення перешкод ОСОБА_1 в користуванні нежитловим приміщенням, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2397839418000, за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлові приміщення цокольного поверху № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 заг.площею 59,1 кв.м) шляхом покладення на ОСОБА_2 обов`язку надати фактичний доступ до указаного приміщення та звільнити дане приміщення від належного останньому рухомого майна.З урахуванням встановлених в засіданні обставин тривалого ухилення боржника ОСОБА_2 від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до боржника обмеження виїзду за межі України.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).

18.12.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Дідківським А.С., при примусовому виконанні виконавчого листа №296/235/23, виданого 21.12.2023Богунським районним судом м. Житомира, складено акт, відповідно до змісту якого рішення суду не виконане, у приміщенніза адресою: АДРЕСА_1 (нежитлові приміщення цокольного поверху № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 заг.площею 59,1 кв.м) знаходиться майно та речі орендарів, які відмовляються його звільнити, на вимогу виконавця надати договір оренди, боржник та треті особи відмовилися його надати.

18.12.2024 ОСОБА_2 складені заперечення до акту, в яких останній зазначив, що рішення суду виконав в повному обсязі, надав доступ до приміщення, передав ключ від вхідних дверей, майно, що належить ОСОБА_2 , в приміщенні відсутнє.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 04.06.2025 у справі №295/10250/24 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії, за період з 18.01.2022 по 31.03.2024 в розмірі 35911,77 грн, які надавалися за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення суду набрало законної сили.

13.06.2025 між Комунальним підприємством «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради та ОСОБА_1 укладено договір про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, за умовами якого сторони погодили, що підприємство не заперечує щодо погашення боргу, зазначеного у пункті 1.2 даного договору рівними частинами по 3 244,98 грн щомісяця протягом 12 (дванадцяти) місяців, починаючи з 01.07.2025. Боржник визнає та зобов`язується сплатити 35 911,77 грн заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, яка утворилася за період з 18.01.2022 по 31.03.2024 (включно) та 3 028,00 грн судового збору, а підприємство прийняти та зарахувати дану оплату в рахунок погашення заборгованості.Боржник зобов`язується після підписання договору сплачувати щомісячно заборгованість, яка утворилася перед підприємством згідно з особовим рахунком № НОМЕР_2 , станом на 01.07.2024 в строк не пізніше 25 числа кожного місяця, в якому проводиться погашення заборгованості за теплопостачання додатково до обов`язкової оплати поточних нарахувань.

У період з 08.07.2025 по 05.11.2025 ОСОБА_1 перерахував на рахунок Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради кошти у сумі по 3244,98 грн щомісячно, а всього на загальну суму 16224,90 грн, згідно з договором про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії від 13.06.2025.

При здійсненні вищевказаних переказів ОСОБА_1 поніс витрати на оплату послуг банку у розмірі по 32,45 грн щомісячно, на загальну 162,25 грн.

За положеннями статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За приписами частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частинами першою, другою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Пред`являючи позов про відшкодування шкоди, позивач посилався на положення статті 1911 ЦК України. При цьому заявив, що відповідач перешкоджає власнику майна у доступі до належної ОСОБА_1 частки нежитлового приміщення.

Позовна заява обов`язково повинна містити предмет позову та підстави позову. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У цивільному процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia». Активна роль суду проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі й застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

Як убачається зі змісту позовних вимог, предметом позову є відшкодування шкоди з підстав порушення відповідачем права власності позивача.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина першої статті 5 ЦПК України).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт восьмий частини другої статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Отже, для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина у заподіянні шкоди, про що зазначено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України з відшкодування шкоди, то саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

Як встановлено судом, рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 04.06.2025 у справі №295/10250/24 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії, які надавалися за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 18.01.2022 по 31.03.2024 в розмірі 35911,77 грн.

У зазначений період, власник майна – частини нежитлового приміщення, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2397839418000, за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлові приміщення цокольного поверху № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 заг.площею 59,1 кв.м), ОСОБА_1 , був фактично позбавлений можливості реалізовувати своє право на користування майном з вини відповідача – ОСОБА_2 , що підтверджується змістом рішення Богунського районного суду м. Житомира від 05.06.2023 у справі №296/235/23, яким ухвалено усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні зазначеним майном шляхом покладення на ОСОБА_2 обов`язку надати фактичний доступ до указаного приміщення та звільнити дане приміщення від належного останньому рухомого майна, та ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 29.11.2024 у справі №296/235/23, якою тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України відповідача ОСОБА_2 до виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням від 05.06.2023 у справі №296/235/23.

Станом на 18.12.2024рішення Богунського районного суду м. Житомира від 05.06.2023 у справі №296/235/23 виконане не було, що підтверджується змістом акту приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.М., яким було зафіксовано невиконання вищезазначеного рішення суду, зокрема зазначено, що рішення суду не виконано, в приміщенні знаходяться майно та речі орендаторів, які відмовляються його звільняти. На вимогу виконавця надати договір оренди боржник та треті особи відмовились його надати.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 , як власник частини нежитлового приміщення, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2397839418000, за адресою: АДРЕСА_1 , був позбавлений можливості реалізовувати своє право на користування майном з вини відповідача ОСОБА_2 , що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не спростовано відповідачем, при цьому ОСОБА_1 поніс витрати на оплату комунальних послуг, якими забезпечувалось його майно у період з 18.01.2022 по 31.03.2024, на загальну суму 16387,15грн.

Вважаючи своє право власності порушеним, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, яку позивач оцінив у розмірі понесених витрат на оплату комунальних послуг, якими забезпечувалось його майно у період, коли з вини ОСОБА_2 позивач фактично був позбавлений можливості користування належним йому майном.

Зважаючи на передбачений частиною третьою статті 386 ЦК України спосіб захисту права власника майна, права якого порушені, на відшкодування завданої йому майнової шкоди, виходячи з принципів диспозитивності та змагальності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Судові витрати, згідно зі ст.141 ЦПК України, покладаються на відповідача, з урахуванням задоволення позову.

Оскільки на день звернення до суду з позовом позивач був звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір підлягає стягненню на користь держави.

Керуючись статтями 5, 12, 13, 81, 211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану шкоду у сум 16387,15 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 968,96 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Т.А. Воробйова