Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №274/5324/24 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/5324/24

Провадження № 2/0274/249/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"09" червня 2026 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді Хуторної І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Айрапетян А.А.,

учасники справи, присутні в судовому засіданні:

представник позивачки адвокат Чорноус А.А.,

представник відповідача адвокат Вітів В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Агродім+» про зобов`язання повернути земельні ділянки, зняття з реєстрації договорів, -

в с т а н о в и в:

Короткий виклад доводів позову

24.06.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить зобов`язати Фермерське господарство "Агродім+" повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , земельні ділянки площею 2, 8082 га, кадастровий номер 1820886800:09:000:0120 та площею 2,4155 га, кадастровий номер 1820886800:09:000:0105, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Семенівської сільської ради та зняти з реєстрації вказані Договори.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31 березня 2000 року між ОСОБА_1 та Селянським фермерським господарством «Кишинівське» було укладено договір оренди земельної частки (паю) строком на 3 роки.

Надалі, 01 квітня 2021 року позивачкою було переукладено договір оренди земельного паю із Приватним сільськогосподарським підприємством «Віра», в особі директора Пушкарука Олександра Анатолійовича. Зазначений договір укладено щодо земельної частки (паю) загальною площею 3,75 умовних кадастрових одиниць строком на 5 років.

Крім того, 24 травня 2006 року позивачці було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,8082 га, кадастровий номер 1820886800:09:000:0120, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також позивачці належить земельна ділянка площею 2,4155 га, кадастровий номер 1820886800:09:000:0105, розташована на території Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, яка перейшла до неї у порядку спадкування за заповітом після смерті сестри - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, виданим приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Юрчук Н. Г.

Обидві земельні ділянки мають цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області. Їх нормативна грошова оцінка на день подання позову становить відповідно 114 674,77 грн та 98 638,60 грн, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру.

На даний час їй стало відомо про існування договорів оренди земельних ділянок, а саме: договору оренди земельної ділянки № 21 від 10 вересня 2019 року, нібито укладеного між нею та Фермерським господарством «Агродім+», в особі Пушкарука Дмитра Олександровича щодо земельної ділянки площею 2,8082 га, кадастровий номер 1820886800:09:000:0120, строком на 15 років, а також договору оренди земельної ділянки № 82 від 28 січня 2022 року щодо земельної ділянки площею 2,4155 га, кадастровий номер 1820886800:09:000:0105, строком на 15 років.

Позивачка зазначає, що не підписувала зазначені договори, а підписи в них їй не належать та виконані іншою особою. Жодних домовленостей, переговорів або волевиявлення щодо передачі вказаних земельних ділянок в оренду Фермерському господарству «Агродім+» вона не здійснювала та не погоджувала.

Таким чином, позивачка вважає, що відповідач користується належними їй земельними ділянками без достатніх правових підстав, посилаючись на договори оренди, які не були нею укладені. У зв`язку з цим вона не визнає Фермерське господарство «Агродім+» орендарем спірних земельних ділянок, оскільки волевиявлення щодо укладення відповідних договорів у неї відсутнє, і земельні ділянки в оренду вона не передавала.

Короткий виклад заперечень проти позову

У відзиві на позовну заяву Фермерське господарство «АГРОДІМ+» заперечило проти позову ОСОБА_1 про повернення земельних ділянок з кадастровими номерами 1820886800:09:000:0120 та 1820886800:09:000:0105, вважаючи його необґрунтованим та таким, що не підтверджений належними доказами.

Відповідач зазначає, що між сторонами укладено два чинні договори оренди земельних ділянок: договір №21 від 10.09.2019 року та договір №82 від 28.01.2022 року, відповідно до яких позивачка передала земельні ділянки в користування фермерському господарству строком на 15 років кожен. Зазначені договори пройшли державну реєстрацію речових прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а отже породжують у відповідача законне право оренди.

Відповідач наголошує, що договори були укладені за волевиявленням позивачки, а їх умови неодноразово виконувалися сторонами протягом тривалого часу. Зокрема, ОСОБА_1 систематично отримувала орендну плату за користування земельними ділянками у 2019–2023 роках, що підтверджується платіжними документами та податковою звітністю (форми ДФ-4). Вказані обставини свідчать про фактичне визнання нею існування орендних правовідносин.

Фермерське господарство «АГРОДІМ+» також зазначає, що належним чином виконувало свої договірні зобов`язання: своєчасно сплачувало орендну плату, виконувало функції податкового агента, забезпечувало цільове використання земельних ділянок, проводило агротехнічні заходи, спрямовані на підвищення родючості ґрунтів, та здійснювало довгострокове планування сільськогосподарської діяльності відповідно до умов договорів.

Відповідач підкреслює, що розірвання договорів оренди до закінчення строку їх дії без належних правових підстав порушить принцип стабільності цивільного обороту та законні очікування добросовісного орендаря, який інвестував ресурси у розвиток та обробіток земельних ділянок.

Окремо зазначається, що дії позивачки, яка після тривалого періоду виконання договорів та отримання орендної плати звернулася до суду з вимогою про повернення земельних ділянок, суперечать принципу добросовісності та доктрині заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium), яка застосовується у цивільних правовідносинах.

Таким чином, відповідач вважає, що позивачкою не доведено підстав для припинення чинних договорів оренди, а вимоги про повернення земельних ділянок є необґрунтованими та такими, що підлягають відхиленню.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 25.06.2025 у справі відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 29.07.2025 у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено запитання чи вчинено підписи в Договорах оренди земельної ділянки номер, кадастровий номер 1820886800:09:000:0120, № 21 від 10 вересня 2019 р., та земельної ділянки номер кадастровий номер 1820886800:09:000:0105 - № 82 від 28 січня 2022 року, укладеному між ОСОБА_1 та ФГ "Агродім +" Коваль Тамарою Якимівною, чи іншою особою.

Ухвалою суду від 06.11.2025 задоволено клопотання експерта, надано зразки підпису та почерку ОСОБА_1 , провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 17.12.2025 провадження у справі поновлено.

Протокольною ухвалою суду від 27.02.2026 закрито підготовче провадження.

Ухвалою суду від 29.05.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Вітіва В.А. про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи суд відмовив.

У судовому засіданні представник позивачки адвокат Чорноус А.А. підтримав позов із підстав, наведених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Вітів В.А. заперечив проти позову через фактичне виконання договору оренди після його укладення сторонами, обранням позивачкою неефективного способу захисту.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження

Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 2,8082 га з кадастровим номером 1820886800:09:000:0120 та площею 2,4155 га з кадастровим номером 1820886800:09:000:0105, що доводиться копією державного акта серії ЖТ № 141664, свідоцтвом про право на спадщину від 18.06.2020 (а.с. 9, 10).

На підставі договору оренди земельної ділянки № 21 від 10 вересня 2019 року за Фермерським господарством «АГРОДІМ+» зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1820886800:09:000:0120, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 36027409 (а.с. 54)

Крім того, на підставі договору оренди земельної ділянки № 82 від 28 січня 2022 року за Фермерським господарством «АГРОДІМ+» зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1820886800:09:000:0105 (а.с. 56-57).

Відповідно до договору оренди земельної ділянки № 21 від 10 вересня 2019 року, сторонами у якому є ОСОБА_1 та Фермерське господарством «Агродім+», в особі Пушкарука Дмитра Олександровича земельна ділянка площею 2,8082 га, кадастровий номер 1820886800:09:000:0120 передана в оренду Фермерське господарством «Агродім+» строком на 15 років (а.с. 11).

Відповідно до договору оренди земельної ділянки № 82 від 28 січня 2022 року, сторонами у якому є ОСОБА_1 та Фермерське господарством «Агродім+», в особі Пушкарука Дмитра Олександровича земельна ділянка площею 2,4155 га, кадастровий номер 1820886800:09:000:0105 передана в оренду Фермерське господарством «Агродім+» строком на 15 років (а.с. 12).

Згідно із висновком судової почеркознавчої експертизи від 08.12.2025:

-підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» розділу «Підписи сторін» договору оренди земельної ділянки № 21, кадастровий номер 1820886800:09:000:0120, від 10.09.2019 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

-підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» розділу «Підписи сторін» договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1820886800:09:000:0105, № 82 від 28.01.2022 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою(а.с. 195-199).

Відповідно до відомостей, 21.08.2020 року ФГ «АГРОДІМ+» сплатило ОСОБА_1 за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1820886800:09:000:0120 грошову суму в розмірі 3532,45 гривень. 09.10.2021 року ФГ «АГРОДІМ+» сплатило ОСОБА_1 за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1820886800:09:000:0105 грошову суму в розмірі 23700 (по двох платежах 15000 грн. та 8700 грн.) та за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1820886800:09:000:0120 грошову суму в розмірі 5000 грн. 14.09.2022 року ФГ «АГРОДІМ+» сплатило ОСОБА_1 за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1820886800:09:000:0105 грошову суму в розмірі 15000 11.12.2022 року (а.с. 54-61).

Сплату орендної плати ФГ «АГРОДІМ+» ОСОБА_1 за користування земельними ділянками до 2023 року підтвердила у підготовчому засіданні ОСОБА_1 . Крім того, сплата орендної плати за договорами із 2021 до 2023 доводиться відомостями про суди нарахованого доходу та сплачених податків ФГ «АГРОДІМ+» (а.с. 62-68 )

ФГ «АГРОДІМ+» долучило до позову плат № 3/10 зі змінами від 2022 року організації сівозмін та використання поля № 3, що включає земельні ділянки, серед інших і спірні кадастровий номер 1820886800:09:000:0120 та 1820886800:09:000:0105 на період із 2020 до 2023 років (а.с. 69-70).

Застосовані норми права, аналіз доводів сторін, позиція суду

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.

Звертаючись до суду, позивачка просила зобов`язати відповідача повернути належні їй земельні ділянки та зняти з реєстрації договори оренди, посилаючись на те, що вона не підписувала договори оренди земельних ділянок № 21 від 10 вересня 2019 року та № 82 від 28 січня 2022 року, а тому не виявляла волі на передачу земельних ділянок у користування ФГ «АГРОДІМ+».

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або у письмовій формі.

Частиною другою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Підпис є невід`ємним реквізитом письмової форми правочину, який підтверджує волевиявлення особи та забезпечує її ідентифікацію як учасника правочину.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у спарві № 145/2047/16-ц ( п.п.716, 7.17., 7.18) зазначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи від 08 грудня 2025 року підписи від імені ОСОБА_1 у договорах оренди земельної ділянки № 21 від 10 вересня 2019 року та № 82 від 28 січня 2022 року виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Крім того у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц зазначено, що правочин є вольовою дією особи, а відсутність волевиявлення особи свідчить про невчинення правочину.

Суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату.

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Велика Палата Верховного Суду вказала, що висловлене вище про можливість визначити фактичне укладення правочину у спосіб його виконання (за відсутності законодавчих застережень про інше) не суперечить викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) правовому висновку про те, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що виконання правочину його учасниками може бути способом виявлення волі на його вчинення.

Тобто, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо договір, який має ознаки неукладеного, фактично виконувався обома сторонами, зокрема орендар користувався майном та сплачував за нього плату, а орендодавець приймав таку оплату, кваліфікація такого договору як неукладеного виключається. У такому випадку суд повинен оцінювати фактичну поведінку сторін після оформлення правочину.

У цій справі судом встановлено, що після укладення спірних договорів оренди землі ФГ «АГРОДІМ+» фактично користувалося земельними ділянками з кадастровими номерами 1820886800:09:000:0120 та 1820886800:09:000:0105 для ведення сільськогосподарської діяльності.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що протягом 2020-2023 років ФГ «АГРОДІМ+» систематично сплачувало ОСОБА_1 кошти як орендну плату за користування спірними земельними ділянками.

Зазначені обставини підтверджуються платіжними документами, відомостями про нараховані доходи та сплачені податки, а також не заперечувалися самою позивачкою, яка у підготовчому судовому засіданні підтвердила факт отримання орендної плати від ФГ «АГРОДІМ+» до 2023 року.

Таким чином, судом установлено, що відповідач фактично користувався спірними земельними ділянками, сплачував плату за таке користування, а позивачка протягом тривалого часу приймала відповідні платежі та не висловлювала заперечень щодо використання земельних ділянок відповідачем.

Наведені обставини свідчать про фактичне часткове виконання сторонами спірних договорів оренди землі та існування між ними орендних правовідносин.

Враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц, встановлені судом обставини виключають можливість кваліфікації спірних договорів як неукладених лише з підстав відсутності власноручних підписів позивачки на текстах договорів.

Суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28 липня 2021 року у справі № 380/744/20 та від 07 липня 2022 року у справі № 560/2260/21, відповідно до яких у приватно-правових спорах застосовується доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), яка ґрунтується на римській максимі non concedit venire contra factum proprium («ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці») та є проявом принципу добросовісності як складової верховенства права.

Суд встановив, що позивачка протягом тривалого часу приймала орендну плату, тобто отримувала майнову вигоду від користування відповідачем земельними ділянками, та не ставила під сумнів правові підстави такого користування.

Відповідно до пункту 6 статті 3 Цивільного кодексу України однією із засад цивільного законодавства є добросовісність.

Зміст принципу добросовісності передбачає послідовність поведінки учасників цивільних правовідносин та недопустимість здійснення цивільних прав у спосіб, що суперечить попередній поведінці особи, за умови, що інша сторона обґрунтовано покладалася на таку поведінку.

Тому оскільки позивачка протягом тривалого часу приймала орендну плату та не заперечувала проти користування земельними ділянками відповідачем, у відповідача сформувалися обґрунтовані очікування щодо існування між сторонами орендних правовідносин. За таких обставин подальше заперечення позивачкою факту їх існування після тривалого виконання сторонами відповідних умов є несумісним із принципом добросовісності та доктриною venire contra factum proprium.

Щодо вимоги про зняття з реєстрації договорів оренди земельних ділянок суд зазначає таке.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Тобто, договори оренди земельних ділянок як правочини не є самостійними об`єктами державної реєстрації. Реєстрації підлягає право оренди, що виникає на підставі такого договору.

Судом установлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди земельних ділянок за ФГ «АГРОДІМ+».

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права та обтяження, внесені до Державного реєстру речових прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, прямо передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

Суд заначає, що законодавством не передбачено такої юридичної дії як «зняття з реєстрації договору оренди», оскільки об`єктом державної реєстрації є не сам договір як правочин, а речове право (право оренди), що виникає на його підставі.

У разі скасування державної реєстрації права оренди або визнання недійсними документів, на підставі яких така реєстрація проведена, відповідне речове право припиняється у порядку, визначеному законом, при цьому відомості у Державному реєстрі речових прав не вилучаються, а відображають факт припинення права.

Отже, належним способом захисту у подібних правовідносинах є вимога про скасування державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки та/або скасування рішення державного реєстратора. Позовна вимога про зняття з реєстрації договору оренди не відповідає передбаченим законом способам захисту.

Отже, вимога про зняття з реєстрації договору не є належним способом захисту

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про повернення земельних ділянок та зняття з реєстрації договорів оренди є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 2 та 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд відмовив у задоволенні позову, судові витрати позивачки слід залишити за нею.

Керуючись статтями 141, 259, 263–265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Агродім+» про зобов`язання повернути земельні ділянки, зняття з реєстрації договорів – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

відповідач - Фермерське господарство «Агродім +», місцезнаходження за адресою: с. Хажин, Бердичівського р-ну, вул. Польова, 10, ЄДРПОУ42418997.

Повний текст рішення складено 17.06.2026.

Суддя І.Ю. Хуторна