Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №161/12250/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12250/26

Провадження № 1-кп/161/1225/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 16 червня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026030580000305, що надійшов з Луцької окружної прокуратури 05.06.2026 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , українки, гр.України, з середньої освітою, заміжньої, має на утриманні малолітню дитину, непрацюючої, не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачена ОСОБА_4 15 липня 2025 року у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, в умовах воєнного стану, який введений на території України відповідно до ст. 1 Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, неодноразово продовженого у встановленому порядку та який діяв на час вчинення кримінального правопорушення, умисно, шляхом зловживання довірою, під приводом виготовлення медичних документів для звільнення чоловіка потерпілої ОСОБА_6 з військової служби у зв`язку з отриманим пораненням, використовуючи мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A04» із сім картками мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 та мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 , ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , вступила у спілкування з потерпілою через месенджер «Viber».

В подальшому, використовуючи довірливі відносини та вводячи потерпілу в оману щодо своїх справжніх намірів, ОСОБА_4 переконала останню добровільно перерахувати грошові кошти на вказані нею реквізити. Потерпіла, не усвідомлюючи злочинного наміру ОСОБА_4 , у період з 15 липня 2025 року по 27 січня 2026 року самостійно здійснювала переказ коштів на банківські картки, відкриті на ім`я ОСОБА_4 : АТ «КРЕДОБАНК» № НОМЕР_5 на суму - 17 000 гривень, АТ «Акцент-Банк» № НОМЕР_6 на суму 18 006,18 гривень, АТ «КРЕДОБАНК» № НОМЕР_12 на суму 22 575 гривень, АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_13 на суму 72 763,07 гривень, АТ «АльянсБанк» НОМЕР_14 на суму 65 000 гривень.

ОСОБА_4 реалізовуючи злочинний умисел за допомогою мобільного телефону, який органом досудового розслідування не встановлено, на якому встановлені онлайн додатки «KredoBank», «abank24», «Sense Bank 24/7», «Alliance» та «Приват24», здійснювала контроль за фінансовими операціями по зарахуванню грошових коштів на банківську карту АТ «Приват Банк» № НОМЕР_7 , яка її належить, переконавшись, що кошти надійшли на вказану картку, здійснювала розрахунок ними у магазинах, які розташовані у Луцькому районі, завдавши таким чином потерпілій ОСОБА_6 шкоди на загальну суму 195 344 гривень 25 копійки, що згідно примітки до статті 185 Кк України є значною шкодою, оскільки у 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.190 КК України, тобто заволоділа чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілій.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю та не оспорюючи фактичних обставин, суду дала показання, що була знайома з потерпілою та знала про те, що їй треба виготовити та подати медичні документи для звільнення чоловіка з військової служби. Сказала потерпілій, що може допомогти та з липня 2025 року почала спілкування з ОСОБА_6 через месенджер «Viber», видаючи себе за іншу людину. Для ніби-то вирішення питань, пов`язаних з виготовленням документів, отримувала від потерпілої грошові перекази на картки, в подальшому отримані кошти використовувала на власні потреби. Збитки потерпілій не відшкодовані, однак вони досягли згоди щодо строків та сум їх погашення. У вчиненому щиро розкаялася, просила суворо її не карати.

Письмовою заявою потерпілої ОСОБА_6 підтверджено факт вчинення щодо неї кримінального правопорушення обвинуваченою ОСОБА_4 . Завдану майнову шкоду їй не відшкодовано, однак цивільного позову не заявляє, щодо покарання, то просить не позбавляти обвинувачену волі.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_4 її винуватість у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілій, підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, не проводиться їх дослідження.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винної.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, відповідно до ст.66 КК України, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає.

Обвинувачена ОСОБА_4 не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалася, вину визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялася, вчинила кримінальне правопорушення, яке, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину, на її утриманні перебуває одна малолітня дитина, чоловік є інвалідом ІІІ групи, учасником бойових дій, при цьому, обвинувачена не є працевлаштованою, постійного джерела доходів немає, що підтверджується і тим, що збитки потерпілій наразі ще не відшкодовані, а для їх відшкодування встановлено графік, що, на думку суду, виключає можливість призначення покарання у виді штрафу, при цьому, потерпіла просила не позбавляти останню волі, тому суд, призначає покарання в межах санкції ч.3 ст.190 КК України, у виді позбавлення волі на певний строк, із застосуванням ст.75 КК Українита з покладенням обов`язків, згідно ст.76 КК України.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Речові докази, згідно ст.100 КПК України, відповідно, залишити у матеріалах кримінального провадження та повернути за належністю законному володільцеві.

Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді від 16.04.2026, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, - скасувати.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст.190 КК України та призначити покарання - 3(три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речові докази:

-оптичні диски - залишити у матеріалах кримінального провадження;

-банківську картку № НОМЕР_7 , емітовану в АТ КБ "ПриватБанк", сім картку мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» з номером НОМЕР_8 , стартовий пакет з тримачем для сім картки мобільного оператора ТОВ «Лайфсел» за номером мобільного телефону НОМЕР_9 , мобільний телефон марки «Lеnovo» чорного кольору з кришкою білого кольору без сім картки ІМЕІ1: НОМЕР_10 , ІМЕІ2: НОМЕР_11 , мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A04» рожевого кольору із сім картками мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 та ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 , ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 - повернути за належністю законному володільцеві - ОСОБА_4 .

Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді від 16.04.2026 - скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1