Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №159/3246/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/3246/26

Провадження № 3/159/1329/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Смалюх Р.Я., розглянувши справу, що надійшла від Відділу організації несення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України (РНОКПП: НОМЕР_1 ), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 23.05.2026 року о 14 год 40 хв в м. Ковель по вул. Варшавська, 1, керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , зі спеціалізованим напівпричіпом цистерною, державний номерний знак НОМЕР_3 , не переконався що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Ford Transit», державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Суддя роз`яснив особі яка притягується до адміністративної відповідальності положення ст. 63 Конституції України, права передбачені ст. 268 КУпАП, будь якими з роз`яснених прав вона скористатись не бажала.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав та пояснив, що він 23.05.2026 року о 14 год 40 хв в м. Ковель по вул. Варшавська, 1, на території АЗС здійснював виїзд із паркувального місця заднім ходом із мінімальною швидкістю. Коли маневр був практично завершений, але автомобіль ще перебував у русі, відбулося зіткнення з автомобілем потерпілого, який проїжджав територією заправки. Водій наголосив, що перед початком руху впевнився в його безпечності та увімкнув усі світлові прилади, включно з аварійною сигналізацією. Стверджує, що потерпілий рухався з високою швидкістю та порушив схему організації дорожнього руху, рухаючись у протилежному від вказаного стрілками напрямку. На переконання водія, уникнути зіткнення було б неможливо навіть за умови нерухомості його автомобіля, оскільки потерпілий зачепив його бампер боковою частиною свого транспортного засобу. Факт події зафіксований камерами відеоспостереження.

17.06.2026 до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_2 , згідно яких 23.05.2026 близько 14.15 год він заїхав на територію АЗС для заправки власного транспортного засобу. Оскільки на колонці, біля якої він перебував, закінчилось пальне, працівник АЗС попросив його переїхати на іншу колонку, яка розташована ближче до парковки. Перед початком маневру він переконався в безпечності руху та розпочав рух територією АЗС. В цей час водій транспортного засобу марки «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , зі спеціалізованим напівпричіпом цистерною, державний номерний знак НОМЕР_3 , не переконавшись в безпечності маневру, розпочав рух заднім ходом в результаті чого відбулось зіткнення транспортних засобів.

У судовому засіданні потерпілий пояснив, що заїжджав на територію автозаправної станції та прямував до паливороздавальної колонки. Рухаючись повз припарковані автомобілі, він раптово відчув удар ззаду в бокову частину свого мікроавтобуса, внаслідок якого було пробите заднє колесо. Потерпілий зазначив, що перед тим як він під`їхав, автомобіль іншого учасника стояв на парковці, а початок його руху він помітив вже під час зіткнення. Потерпілий категорично заперечив наявність увімкнених світлових чи звукових сигналів на автомобілі, який здійснював рух заднім ходом, зауваживши, що ці обставини можуть бути перевірені за допомогою відеозапису.

Диспозиція ст.124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП до матеріалів справи додані протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 673620 від 23.05.2026, який складений уповноваженою на те особою та відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 673611 від 23.05.2026, схема місця ДТП від 23.05.2026, письмові пояснення ОСОБА_1 від 23.05.2026, письмові пояснення ОСОБА_2 від 23.05.2026, відеозапис з місця події.

Однак з відеозапису, долученого до матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , зі спеціалізованим напівпричіпом цистерною, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 розпочинає рух заднім ходом, з увімкненою аварійною світловою сигналізацією. Позаду вказаного транспортного засобу будь яких учасників дорожнього руху немає. (0.19 хвилина запису IMG_5394.MOV) В цей час транспортний засіб марки «Ford Transit», державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , рухаючись із значною швидкістю в супереч розмітки напрямку руху по території АЗС (рухається проти напрямку руху за організацією руху по території АЗС), не дотримуючись безпечного інтервалу, перетинає траєкторію руху транспортного засобу марки «Mercedes-Benz», тим самим створюючи останньому перешкоду для руху (0.26 хвилина запису IMG_5394.MOV). В результаті чого відбувається зіткнення вказаних вище транспортних засобів.

Вказані обставини повністю спростовують твердження про порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.9 ПДР України, оскільки перед початком руху останнім було вжито вичерпних заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху, а маневр розпочато за умов відсутності небезпеки чи перешкод для інших учасників.

Водночас, з 0.26 хв відеозапису вбачається, що в цей час транспортний засіб марки «Ford Transit» під керуванням ОСОБА_2 рухається із значною швидкістю по території АЗС всупереч встановленій дорожній розмітці напрямку руху (рух здійснюється проти встановленого напрямку за організацією руху на території АЗС). Під час руху ОСОБА_2 , не дотримуючись безпечного інтервалу, здійснює перетин траєкторії руху великогабаритного транспортного засобу «Mercedes-Benz», що вже перебував у процесі виконання маневру, тим самим штучно та раптово створюючи останньому перешкоду для руху, внаслідок чого відбувається зіткнення.

Відповідно до положень п. 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Застосовуючи вказану суддя зазначає, що водій ОСОБА_1 , належним чином оцінивши дорожню обстановку перед початком маневру та переконавшись у його безпечності, мав законні та обґрунтовані підстави розраховувати на те, що інші учасники дорожнього руху, зокрема і водій ОСОБА_2 , будуть неухильно дотримуватись ПДР України, не здійснюватимуть рух по території АЗС у зустрічному напрямку всупереч дорожній розмітці та не створюватимуть аварійної ситуації. Поява автомобіля під керуванням ОСОБА_2 у непередбаченому для руху місці була раптовою та не могла бути об`єктивно спрогнозована водієм ОСОБА_1 .

До матеріалів справи не долучено належних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У частині 2 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.

У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

ЄСПЛ підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 15.05.2019, у якій суд зробив висновок щодо недостатності визнання вини особою для встановлення факту вчиненого нею правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, прийшов до висновку, що наявними в матеріалах справи доказами вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не доведена, а тому в його діях відсутній склад зазначеного адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного вище, суддя не вбачає у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв`язку недоведеністю його вини.

Керуючись ст.ст. 221, 247, 253, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, при цьому строк давності призупиняється на час розгляду скарги у разі оскарження постанови або на період відстрочки її виконання згідно зі статтею 301 КУпАП.

Суддя Р.Я.Смалюх