Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №159/2492/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/2492/26

Провадження № 3/159/1080/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Смалюх Р.Я., розглянувши справи, які надійшли від Відділу організації несення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України (РНОКПП: НОМЕР_1 ), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 04.04.2026 о 18 год 30 хв, перебуваючи у приміщенні магазину «АТБ», розташованого за адресою: м. Ковель, вул. Незалежності, 83, вчинив дрібну крадіжку, а саме – викрав масло солодковершкове “Своя лінія”, вагою 400 грам, вартістю 168 грн. 02 коп., вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Суддя роз`яснив особі яка притягується до адміністративної відповідальності положення ст. 63 Конституції України, права передбачені ст. 268 КУпАП, будь якими з роз`яснених прав він скористатись не бажав.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні крадіжки не визнав, мотивуючи це тим, що його не було затримано на місці події («на гарячому»), а під час проведеного огляду неоплаченого товару виявлено не було. Він вказує, що покупці часто відкладають товар, якщо їм не вистачає коштів для розрахунку, і вважає докази, які базуються виключно на відеозаписах із камер спостереження, недостатніми. Також обвинувачений наголошує, що є законослухняною людиною і має професійний досвід встановлення відеокамер, тому усвідомлював наявність відеоспостереження і не став би вчиняти протиправні дії.

ОСОБА_1 повідомив, що не пам`ятає обставин 4 квітня, оскільки того дня його не затримували і до нього не висувалося жодних претензій. Він зазначає, що з огляду на свій вік (64 роки) та стан пам`яті краще запам`ятав події 22 квітня, коли відбулося складання протоколу. Щодо здійснених покупок 4 квітня, обвинувачений повідомив, що розрахувався за товар на касі у загальному порядку, вершкового масла у той день не купував.

Переглядаючи відеозаписи з камер відеоспостереження у судовому засіданні, ОСОБА_1 зазначив, що чоловік, який на них зображений схожий на нього, зазначив, що він має такий самий одяг, який носить ОСОБА_1 , зокрема головний убір.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення повністю доводиться доказами, дослідженими під час розгляду справи. Доказів, які б спростовували вказані висновки судді не надано.

Диспозиція ч. 1 ст. 51 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до п. 169.1.1 ст. 169, п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, для кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, розмір неоподаткованого мінімуму становить 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (3028,00 грн станом на 01.01.2025).

Отже, 0,5 прожиткових мінімуми для ч. 1 ст. 51 КУпАП становить 757,00 грн ((3028,00/2) х 0,5), а два неоподатковуваних мінімуми складає 3028,00 грн.

Згідно матеріалів справи вартість викраденого майна 168 грн 02 коп, що не перевищує 0,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доводиться протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №664626 від 22.04.2026, який складений уповноваженою на те особою та відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, відношенням ОСОБА_2 , заявою ОСОБА_3 від 22.04.2026, відеозаписом з місця події, іншими матеріалами справи.

Так на відеозаписах зафіксовано, що чоловік в окулярах, одягнений у кепку зеленого кольору, куртку зеленого кольору з невеликою сумкою через плече, яка знаходиться на грудях, знаходячись біля морозильної камери о 18.21 год 04.004.2026 взяв з неї пачку масла та поклав у кошик, після цього взяв іншу пачку масла, роздивився її та поклав на місце у морозильну камеру. Після цього вказаний чоловік до морозильної камери не повертався. Також на відеозаписах зафіксовано, як той самий чоловік перебуваючи у відділі магазину біля овочів о 18.22.46, дістав з кошика предмет, за розмірами схожий на пачку масла, та поклав його до своєї сумочки та застібнув її. З відеозаписів на касі магазину видно, як той самий чоловік о 18.29 год виклав на касову стрічку товар та оплатив його, серед зазначеного товару візуально пачки масла не спостерігається.

Також суд звертає увагу, що 22.04.206 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 також в окулярах, одягнутий в куртку зеленого кольору, кепку зеленого кольору та має сумочку через плече.

Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, яке слід накласти на ОСОБА_1 суддя враховує фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його майновий стан, ступінь його вини, відсутність обтяжуючих обставин та обставин, які пом`якшують покарання, вимоги санкцій статей за якими останній притягується до відповідальності.

Суддя вважає, що ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 51 КУпАП.

На думку судді таке стягнення буде необхідним і достатнім для виховання правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п. 5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн, які стягуються на користь держави.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 36, 221, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим, у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.51 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Штраф має бути сплачений добровільно протягом 15 днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, відповідно до частини другої статті 308 КУпАП, штраф стягується у порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на рахунок UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106, призначенняплатежу – Судовий збір в дохід держави (адмінправопорушення).

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, при цьому строк давності призупиняється на час розгляду скарги у разі оскарження постанови або на період відстрочки її виконання згідно зі статтею 301 КУпАП.

Суддя Р.Я.Смалюх