Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №644/1556/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 15 червня 2026 р.

Справа: №644/1556/26

Суддя: Попова В. О.

Справа № 644/1556/26

Провадження № 3/644/652/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 червня 2026 р. м.Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова у складі :

головуючого судді - Попової В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Плаксій К.А.,

захисника особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності - адвоката Козловської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Індустріального районного суду міста Харкова в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення, матеріали по яким надійшли з Куп`янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, РНОКПП - НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

зач. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

12 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від захисника ОСОБА_1 – адвоката Козловської Т.В., яка діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії ВІ № 1392778 від 30.04.2026, надійшло клопотання, в якому вона просить провадження у справі зупинити з підстав, викладених у клопотанні.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Козловська Т.В. підтримала клопотання, просила задовольнити, мотивуючи доводи, аналогічно викладеному в клопотанні.

Дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» у випадку відкладення розгляду справи про адміністративні правопорушення за клопотанням учасників судового розгляду строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП, обчислюється починаючи з дня вчинення адміністративного правопорушення, а при триваючому правопорушенні - починаючи з дня його виявлення. Можливість зупинення цього строку у зв`язку з перенесенням розгляду справи не передбачено, крім випадку, визначеного частиною четвертою статті 277 КУпАП.

Частиною 4 ст. 277 КУпАП передбачено лише можливість зупинення строків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

Суд констатує, що нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не врегульовано порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч.1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

Крім того, суд зауважує, що при розгляді адміністративного матеріалу в суді, складеного у відношенні ОСОБА_1 , останній скористався правовою допомогою, уклав договір про надання правової допомоги з юридичною компанією «Прасолов, Шох і партнери», захисник Козловська Т.В. надає правничу кваліфіковану допомогу ОСОБА_1 , що не обмежує його права на належний захист в судовому розгляді.

Також, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не позбавлений можливості подавати свої письмові пояснення щодо обставин справи, а також приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Щодо посилання стороною захисту на застосування ст. 335 КПК України при зупиненні провадження по справі суд зазначає наступне.

01 травня 2022 року законодавцем були внесені зміни у чинний КПК щодо зупинення кримінального провадження. При цьому, у КУпАП такі зміни цим законом не були внесенні. Це свідчить про те, що законодавець мав на меті врегулювати виключно питання щодо зупинення кримінального провадження в умовах воєнного стану. Це обумовлено тим, що статус обвинуваченого відрізняється від статусу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до КПК участь обвинуваченого у розгляді кримінального провадження є обов`язковою. На відміну від провадження у справі про адміністративне правопорушення, де визначено, що участь особи є обов`язковою тільки при розгляді справ про адміністративні правопорушення, що передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 КУпАП. Стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.

Крім того, посилання захисника, що до цих правовідносин за аналогією має бути застосована правова позиція ВеликоїПалати Верховного Суду, викладена в постанові від 12.11.2025р. у справі №754/947/22, а саме що згідно пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору,

у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, судом не приймається, оскільки аналогія закону в даному випадку не може бути застосована.

Отже, посилання захисницею Козловською Т.В. на положення ст. 335 КПК України та ч. 2 ст. 251 ЦПК України є безпідставними, оскільки цим Кодексом регулюються зовсім інші правовідносини. Чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить приписів про обов`язок суду зупинити провадження у справі про адміністративне правопорушення до моменту звільнення учасника провадження з лав Збройних Сил України.

З врахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Козловської Т.В. про зупинення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 1,7,268,284,285 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Козловської Тетяни Вікторівни про зупинення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення- відмовити.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, і оскарженню не підлягає.

Суддя Попова В. О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua