Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №939/279/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 939/279/26 Головуючий у суді І інстанції Стасенко Г.В.

Провадження № 33/824/2331/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., за участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Миколаєнко Олени Василівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Миколаєнко Олени Василівни на постанову Бородянського районного суду Київської області від 25 березня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Бородянського районного суду Київської області від 25 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, а також стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що він 21 січня 2026 року о 14:30 год на 18 км + 800 метрів автодороги Т-10-19 в с. Берестянці Бучанського району Київської області, керуючи автомобілем «BMW 328I», реєстраційний номер НОМЕР_1, при маневрі обгону не дотримався безпечного інтервалу руху, у результаті чого допустив зіткнення правою частиною свого автомобіля з лівою частиною автомобіля «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 24 квітня 2026 року адвокат Миколаєнко О.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Бородянського районного суду Київської області від 25 березня 2026 року та закрити провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що матеріали справи не підтверджують наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні ДТП. 21 січня 2026 року в районі с. Берестянка на трасі Т-10-19 ОСОБА_1, керуючи автомобілем «BMW 328I» д.н.з. НОМЕР_1, здійснював обгін автомобіля «ВАЗ-2107» д.н.з. НОМЕР_2, по вільній зустрічній смузі руху зі швидкістю близько 40 км/год. Під час виконання маневру саме автомобіль «ВАЗ-2107» під керуванням ОСОБА_2 різко змінив напрямок руху вліво та допустив зіткнення з автомобілем «BMW 328I».

ОСОБА_1 здійснив максимальний виворіт керма вліво з метою уникнення зіткнення, однак через недостатню ширину дорожнього полотна уникнути ДТП не вдалося. Наголошує, що дорожнє покриття було вкрите кригою та снігом, що могло стати причиною заносу автомобіля «ВАЗ-2107».

Також вказує, що після прибуття працівників поліції було встановлено відсутність у ОСОБА_2 чинного страхового полісу, у зв'язку з чим останній був зацікавлений у перекладенні вини за ДТП на іншого учасника. При цьому сторона захисту стверджує, що ОСОБА_2 надав неправдиві пояснення працівникам поліції. На підтвердження цих обставин посилається на показання свідка ОСОБА_3 Крім того, ОСОБА_2 у своїх поясненнях повідомляв про існування свідка, який рухався позаду автомобіля «ВАЗ-2107» та який підтвердив, що саме «Жигуля повело», однак дані про такого свідка у матеріалах справи відсутні.

Наголошує, що автомобіль «BMW 328I» на момент ДТП був технічно справним та оснащений якісною зимовою гумою, а ОСОБА_1 має належні водійські навички. Водночас автомобіль «ВАЗ-2107» був технічно зношеним, не обладнаний належною зимовою гумою, а ОСОБА_2 є особою похилого віку.

На думку захисника, суд безпідставно надав перевагу показанням пасажира автомобіля «ВАЗ-2107» ОСОБА_4, хоча той не міг належним чином бачити момент обгону, оцінити інтервал між автомобілями та перебував у стані зубного болю після відвідування стоматолога і під дією медичних препаратів, що могло впливати на його увагу та сприйняття подій.

Водночас суд безпідставно критично оцінив показання свідка ОСОБА_3, яка перебувала на передньому пасажирському сидінні автомобіля «BMW 328I» та пояснювала, що зустрічна смуга була вільною, перешкод для обгону не існувало, а зіткнення сталося через те, що автомобіль «ВАЗ-2107» занесло вліво.

Стверджує, що висновок суду про невиправданість обгону через складні погодні умови є суб'єктивним та необ'єктивним, оскільки за такої логіки рух транспортних засобів зустрічною смугою взагалі був би неможливим.

Крім тогоґ, вказує, що суд не надав належної оцінки характеру механічних пошкоджень транспортних засобів. Зокрема, автомобіль «ВАЗ-2107» отримав пошкодження переднього бампера та лівого переднього крила і після зіткнення розвернувся на 180 градусів. На думку апелянта, такі пошкодження свідчать про зіткнення автомобілів під значним кутом, а не про недотримання інтервалу між транспортними засобами, які рухались паралельно.

Вважає, що саме складні погодні умови та можливий занос автомобіля «ВАЗ-2107» стали причиною ДТП, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення відсутня, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Беручи до уваги ту обставину, що справа перебуває на стадії апеляційного перегляду, перш за все підлягає вирішенню питання про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою.

Згідно із ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право оскаржити постанову по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, зокрема особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що 25 березня 2026 року було проголошено постанову суду першої інстанції у цій справі, 03 квітня 2026 року захисником ОСОБА_1 - адвокатом Миколаєнко О.В. вперше подано апеляційну скаргу, проте постановою від 22 квітня 2026 року Київський апеляційний суд апеляційну скаргу повернув через відсутність у матеріалах справи засвідченого підписами сторін витягу з договору про надання правової допомоги, у зв'язку з чим адвокат 24 квітня 2026 року повторно звернулася з апеляційною скаргою із проханням поновити строк на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання захисниця зазначила, що вперше апеляційну скаргу було подано в установлені законом строки.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску захисником ОСОБА_1 - адвокатом Миколаєнко О.В. строку на апеляційне оскарження та вважає за доцільне його поновити.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Миколаєнко О.В. підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча в судове засідання судом викликався телефонограмою, яку отримав за номером телефону НОМЕР_3 04 травня 2026 року об 11 годині 23 хвилини.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення захисника - адвоката Миколаєнко О.В., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи таке.

За змістом ч. 1 ст. 9 КУпАП, невід'ємною ознакою складу адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні, яку зумовлює, зокрема наявність реальної можливості не вчинити дії або відвернути наслідки, які складають об'єктивну сторону правопорушення.

Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Як вбачається із матеріалів справи дорожньо-транспортна пригода сталась за участі автомобілів «BMW 328I» д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, який здійснював обгін автомобіля «ВАЗ-2107» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

На ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП і йому у вину було поставлене порушення п. 13.1 ПДР України.

Відповідно до п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Безпечний інтервал - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху (п. 1.10 ПДР).

Об'єктивна сторона даного складу правопорушення включає такі обов'язкові елементи: діяння (дія або бездіяльність); обстановку; наслідки (пошкодження т/з, вантажу, автомобільних доріг тощо); причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченими законом наслідками.

Діяння полягає в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності й полягати у: 1) вчиненні дій, заборонених правилами; 2) невиконанні дій, які особа може і зобов'язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту.

Обстановка вчинення правопорушення характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху. Причинний зв'язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбачені ст. 124 КУпАП.

Під час розгляду справи суд зобов'язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині рішення порушення ПДР України, які мали місце під час конкретної ДТП і були причиною настання наслідків, передбачених ст. 124 КУпАП, тобто перебували у причинному зв'язку з ними.

У вину ОСОБА_1 поставлено, що він не дотримався безпечного бокового інтервалу з автомобілем «ВАЗ 2107» при його обгоні.

Таким чином, матеріали справи мають містити докази, на підставі яких суд встановив, що саме внаслідок дій ОСОБА_1, а саме недотримання ним безпечного інтервалу сталась дорожньо-транспортна пригода.

Суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виходив з того, що при проведенні обгону і обранні безпечного інтервалу з автомобілем, який він обганяв, ним не було враховано дорожню обстановку, а саме складні погодні умови, ожеледицю, засніженість дорожнього покриття, зменшення ширини проїзної частини із-за снігових кучугур на узбіччі, тобто ним було порушено п. 13.1. ПДР України.

Суд першої інстанції зазначив, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується зібраними матеріалами в їх сукупності, а саме: схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 21 січня 2026 року; поясненнями учасників ДТП ОСОБА_1 та ОСОБА_2, наданими в судовому засіданні; показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Як вбачається із схеми ДТП, зіткнення відбулось на автодорозі шириною 7 метрів. Дорожня горизонтальна розмітка засніжена. Зіткнення відбулось на відстані 2,6 м від правого краю проїзної частини.

Тобто, із схеми ДТП вбачається, що зіткнення автомобілів відбулось в межах смуги руху, по якій рухався автомобіль «ВАЗ 2107» під керуванням ОСОБА_2

При цьому посилання ОСОБА_1 на те, що саме автомобіль «ВАЗ 2107» змінив напрямок руху внаслідок того, що його занесло, обґрунтовано судом першої інстанції не було взято до уваги, оскільки не залежно від того, чи виникли у водія автомобіля «ВАЗ 2107» складності в керуванні автомобілем внаслідок ожеледиці, він залишався у межах своєї смуги руху, а отже не створював перешкод для автомобіля, який обганяв його по зустрічній смузі руху.

За таких обставин, ОСОБА_1, здійснюючи обгін автомобіля «ВАЗ 2107», був зобов'язаний врахувати дорожні умови та стан дорожнього покриття, в тому числі і те, що внаслідок ожеледиці та кучугур снігу на узбіччі, автомобіль, який він обганяв, може в межах своєї смуги руху незначно змінювати напрямок руху. ОСОБА_1 мав обрати такий інтервал між його автомобілем BMW 328I, та автомобілем ВАЗ 2107, який дозволив би безпечно завершити маневр обгону.

Дослідивши наведені вище докази у їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про те, що порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 13.1 ПДР України підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

З огляду на викладене, перевіривши доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Миколаєнко О.В. щодо обставин ДТП, апеляційний суд дійшов висновку, що судове рішення постановлено з дотриманням вимог ст.ст. 245, 251, 253, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Миколаєнко Олени Василівни про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Миколаєнко Олені Василівні пропущений строк на апеляційне оскарження постанови Бородянського районного суду Київської області від 25 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Миколаєнко Олени Василівни залишити без задоволення.

Постанову Бородянського районного суду Київської області від 25 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду С.А. Голуб