Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №613/1006/26 — Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/1006/26 Провадження №-2-а/613/35/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м.Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого Харченка С.М., за участі секретаря Мізяк М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Тризна Є.М. до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Тризна Є.М. звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просить: поновити строк на оскарження постанови тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.09.2025 р. № 788/2344-п про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_2 копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення, в рамках якої було винесено оскаржувану постанову № 788/2344-п. Скасувати постанову № 788/2344-п тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.09.2025 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за недоведеністю події та складу адміністративного правопорушення. Судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування заяви сторона позивача зазначає, що 30.09.2025 року, тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 788/2344-п згідно до якої на ОСОБА_1 (в постанові та протоколі зазначено ОСОБА_2 ) накладено штраф у сумі 17000,00 гривен.

Представник позивача – адвокат Тризна Є.М. зазначає, що з постановою не можливо погодитись вцілому, бо вважає що зазначена постанова винесена з істотним порушенням прав, не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону, підлягає скасуванню в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин та не доведеністю вини ОСОБА_1 . Відповідно до змісту оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, 24.09.2025 року о 11 годині 40 хвилин офіцером групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 788 в якому зазначив, що в ході наявних в ІНФОРМАЦІЯ_3 документів, було встановлено, що гр. ОСОБА_1 не з`явився за викликом у строк 06.07.2025 року, зазначений у повістці № 4226824, яка надіслана через відділення Укрпошти, рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання останнього для звірки даних до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заперечуючи свою причетність до зазначеного адмін. правопорушення ОСОБА_1 повідомив, що в 2021 році він переїхав до м. Богодухів Харківської області, а з 27 квітня 2022 року взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, та з даного часу його офіційно зареєстроване місце проживання значиться як АДРЕСА_1 , також ОСОБА_1 офіційно працевлаштований, працює в «МК М`ясний».

Згідно з відомостями електронного військово-облікового документа, сформованого через застосунок «Резерв+» ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 користується правом на відстрочку оскільки був заброньований за місцем роботи. Також зазначив, що 24 вересня 2025 року він був затриманий працівниками поліції за твердженнями яких він розшукується ІНФОРМАЦІЯ_5 . В цей день ОСОБА_1 примусово був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 де в один час на нього склали два протоколи, перший за неявку по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 ) тобто до колишнього місця проживання, другий за відмову від проходження військово лікарської комісії.

Представник позивача –адвокат Тризна Є.М. вважає, що посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_2 складаючи протокол про вчинення адміністративного правопорушення за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_2 за колишнім місцем проживання ОСОБА_1 також вже мав розуміти про незаконність притягнення останнього до відповідальності оскільки має доступ до баз даних і мав би пересвідчитись, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та не мав обв`язку уточнювати дані в ІНФОРМАЦІЯ_7 , а в послідуючому таж особа штучно спровокувала ОСОБА_1 до дій по відмові від проходження ВЛК. В обох випадках підписи ОСОБА_1 на постановах відсутні, що свідчить про те, що рішення виносились без нього. Таким чином очевидно, що відповідачем не виконані вимоги законодавства та не було вжито заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для вирішення справи належним чином.

15.06.2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив долучити відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 до матеріалів справи. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити повністю. Посилаючись на те, що на адресу, місця проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_3 було направлено повістку №4226824 сформовану за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яка надіслана через відділення Укрпошти, рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення за адресою АДРЕСА_2 , про його виклик на 06.07.2025 року о 09:00 год для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_9 . Згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів 27.06.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_10 (Миколаївка) відносно ОСОБА_1 було подано звернення № Е2643316 до Березівського РВП ГУНП в Одеській області, щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративне правопорушення за ст. 210,210-1 КУпАП не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП ( ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку тамобілізацію»).

24.09.2025 року Позивач, як порушник військового обліку був супроводжений представниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_11 для складення протоколу про адміністративне правопорушення. Цього ж дня офіцером групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_11 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення №788.

Протокол про адміністративне правопорушення складався 24.09.2025 року в присутності Позивача. Під час складання протоколу були роз`яснені його права та обов`язки, визначені ст. 268 КУпАП, доведено зміст ст. 63 Конституції України. Позивач при складанні протоколу жодних пояснень не надавав, відмовився від підписання та отримання другого примірника протоколу у присутності свідків.

30.09.2025 року ОСОБА_1 на розгляд справи про адміністративне правопорушення не прибув, про причини неявки не повідомив, клопотань та заяв стосовно перенесення розгляду справи не заявляв, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи під час складення протоколу, а також дана інформація зазначена в протоколі №788, другий примірник якого Позивач відмовився отримавати у присутності свідків. Начальником ІНФОРМАЦІЯ_11 за наявними матеріалами було розглянуто справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та винесено постанову №788/2344-п у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, згідно з якою Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 17 000 гривень.

Ухвалою суду від 08.06.2026 строк на звернення до суду поновлено, адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач та його представник – адвокат Тризна Є.М. у судове засідання не з`вилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені. Адвокат Тризна Є.М. надав суду заяву за змістом якої просив справу слухати у їх відсутність, на задоволенні позову наполягають.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судове засідання не з`вився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений. У поданому відзиві просив справу розглядати без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Згідно з ч.3ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Судовим розглядом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.09.2025 р. за № 788/2344-п позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.

Зі змісту постанови встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 у строк 06.07.2025 р. не з`явився за повісткою №4226824 для звірки даних, яка надіслана через відділення «УКРПОШТА» рекомендованим повідомленням. Своїм діянням порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 р., за що передбачена адміністративна відповідальність визначена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Не погоджуючись із вищевказаною постановою у справі про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена з дотриманням вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оборону України, особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно із Указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 р., у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно із ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Примітки ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (в подальшому Порядок № 1487).

Порядком № 1487 передбачено перелік державних органів, від яких органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", «Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем не зазначено в постанові про адміністративне правопорушення, які саме дані позивач не уточнив. При цьому, обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних позивача у спосіб, установлений у примітці до ст. 210 КУпАП, відповідачем не надано.

Відповідачем всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не надано до суду доказів неможливості отримання відомостей щодо персональних даних ОСОБА_1 шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи, передбачені ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», з підтвердженням належними доказами, як і інформації стосовно того, які саме відомості позивачем не були оновлені, з підтвердженням належними доказами.

Крім того, суд зазначає, що згідно витягу з мобільного застосунку «Резерв+» вбачається, що позивач здійснив уточнення особистих даних та має відстрочку від призову на військову службу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», доказів спростування цьому відповідачем до матеріалів справи не надано.

Із урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що, оскільки відповідач не надав доказів неможливості отримання з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних ОСОБА_1 , то відповідно до Примітки ст. 210 КУпАП, відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КупАП.

Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 14 лютого 2008 року у справі Кобець проти України зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.

Таким чином, суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2,6-9,72-77,139,241-246,250,255,268,269,271,286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Тризна Є.М. до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30 вересня 2025 року № 788/2344-п про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_13 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_4 .

Суддя