Суд: Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання судового рішення
Дата: 16 червня 2026 р.
Справа: №346/1244/26
Суддя: Сольський В. В.
Справа № 346/1244/26
Провадження № 1-кп/346/563/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2026 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі: секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої – ОСОБА_4 ,
захисника – ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12026091180000023 від 12.01.2026р. відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки с. Ценяви, Коломийського району Івано-Франківської області, українки, громадянина України, неодруженої, на утриманні має малолітню дитину, з середньою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , депутатом не являється, раніше не судимої,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_4 умисно не виконала постанову суду, що набрала законної сили.
Кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади,органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 листопада 2025 року у справі № 346/4985/25, яка набула законної сили 30 грудня 2025 року, ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 17000 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.
ОСОБА_4 достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили та будучи ознайомленою з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, 11.01.2026 року близько 11:34, рухаючись у м. Коломия по вул. Косачівська, Івано-Франківської області, керувала транспортним засобом марки «Oпель Астра» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , діючи всупереч рішенню суду.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена вину свою в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю, заявила, що фактичні обставини справи не оспорює, її позиція є добровільною, пояснила, що дійсно постановою суду від 03.11.2025 року була позбавлена права керування транспортним засобом на один рік, з даною постановою була ознайомлена та мала реальну можливість її виконати, тобто протягом року не керувати транспортним засобом, але не виконала цієї постанови суду та 11.01.2026 року близько 11:30 годин керувала транспортним засобом. При цьому цілком розуміла, що не має на це права. Під час зупинки авто поліцейськими свою вину визнала. Штрафи за ст. 130 та ст. 126 КУпАП, які були на неї накладені вона сплатила в повному обсязі. Щиро розкаюється у вчиненому, шкодує про те, що не виконала постанову суду, більше такого чинити не буде, у вчиненому щиро розкаюється. Просила призначити їй покарання у виді штрафу, який буде мати змогу сплатити. Повідомила, що у неї тяжкий стан здоров`я і вона потребує постійного лікування і на лікування вона може заробити за кордоном. На її вихованні перебуває син 6 років. Батько дитини їй не допомагає, дитина знаходиться на її повному утриманні.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд, з урахуванням думки учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що вина обвинуваченої в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.382 КК України, знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи.
Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченої суд визнає щире каяття та активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу винної, яка є особою молодого віку, раніше не судимої, позитивно характеризується за місцем проживання, неодружена, має на утриманні малолітню дитину, незадовільний стан її здоров`я, матеріальний стан, накладені на неї адміністративні стягнення у виді штрафу нею сплачені в повному обсязі, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає, що покарання має бути призначене в межах санкції ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу. Суд переконаний, що саме таке покарання буде необхідним та достатнім і досягне мети покарання не лише кари обвинуваченої за вчинене, а й буде слугувати для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченою так і іншими особами.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Речові докази: диск із відеозаписом з нагрудного реєстратора екіпажу «Ідеал-17» СРПП Коломийського РВП від 11.01.2026 року – зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його захисник в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, при цьому вирок не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення, особою, що не була присутня під час його проголошення - з дня отримання копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua