Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України
Дата: 16 червня 2026 р.
Справа: №344/11299/26
Суддя: Бабій О. М.
Справа № 344/11299/26
Провадження № 2-о/344/346/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.,
секретаря Семенюка А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи, -
В С Т А Н О В И В:
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Бойчук Н.В. звернулася до суду через систему Електронний суд із заявою, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті. В заяві вказано, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб було укладено 25 жовтня 1969 року в Горностаївському районному бюро ЗАГС Херсонської області. Чоловік заявниці - ОСОБА_2 постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 о 08 годині 00 хвилин ОСОБА_2 помер за місцем свого постійного проживання в смт Горностаївка Каховського району Херсонської області, Україна. На момент настання смерті ОСОБА_2 і на даний час, смт Горностаївка Каховського району Херсонської області входить до переліку територій, тимчасово окупованих російською федерацією внаслідок повномасштабного збройного вторгнення. Через перебування вказаного населеного пункту в зоні тимчасової окупації, легітимні органи державної влади України, зокрема заклади охорони здоров`я та органи ДРАЦС, там тимчасово не здійснюють свої повноваження. Як наслідок, отримання медичного документу встановленого українським законодавством зразка (лікарського свідоцтва про смерть за формою № 106/о, затвердженою Наказом МОЗ України № 545) виявилося неможливим з об`єктивних обставин. Для того щоб отримати дозвіл на поховання тіла померлого чоловіка на місцевому цвинтарі, заявник змушена була надати наявні первинні медичні довідки лікаря представникам фактичних окупаційних структур. На основі цих документів їй було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 28 квітня 2026 року, оформлене окупаційною адміністрацією від імені російської федерації. Після цього ОСОБА_2 було поховано на місцевому кладовищі в смт Горностаївка. Видане окупаційною владою свідоцтво про смерть не є легітимним документом на території України, і органи ДРАЦС позбавлені правової можливості здійснити реєстрацію смерті на його підставі. Єдиним законним шляхом вирішення цієї ситуації є встановлення факту смерті в судовому порядку. Крім того, факт смерті ОСОБА_2 підтверджується додатковими доказами, які не походять від окупаційних органів: фотознімком з місця фактичного поховання на цвинтарі в смт Горностаївка, де чітко відображено його прізвище, ім`я, по батькові, а також дати життя: ІНФОРМАЦІЯ_3 - 24.04.2026. Встановлення факту смерті ОСОБА_2 має для заявника важливе юридичне значення. Воно є єдиною підставою для проведення державної реєстрації смерті органами ДРАЦС України, отримання офіційного свідоцтва про смерть державного зразка, а також для подальшого звернення до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини та реалізації спадкових прав на майно померлого чоловіка.
Як вбачається зі змісту поданої заяви про встановлення факту смерті, представник заявника, враховуючи, що заявник ОСОБА_1 є особою похилого віку ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), перебуває у важкому психоемоційному стані через втрату чоловіка, за станом здоров`я та в силу об`єктивних обставин не має можливості особисто прибути у судове засідання, а тому її представник повністю підтримує заявлені вимоги, підтвердила відсутність будь-якого спору про право та просила суд здійснити розгляд цієї заяви за відсутності заявника та її представника на підставі наявних матеріалів.
Представник заінтересованої особи Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Законом передбачені особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Так, відповідно до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
До матеріалів заяви долучено копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , копію паспорта громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання якого зазначено АДРЕСА_1 , копії пенсійних посвідчень заявниці та її чоловіка ОСОБА_2 , а також копію свідоцтва про одруження ОСОБА_3 (після реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 , які зареєстрували шлюб 25 жовтня 1969 року, про що зроблено актовий запис за №45, в Горностаївському районному бюро ЗАГС Херсонської області.
На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявник надала копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28.04.2026 року, де вказано дату смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 та місце смерті - смт Горностаївка Херсонської області.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області» с-ще Горностаївка відноситься до Горностаївської селищної територіальноїа громади Каховського району Херсонської області.
Згідно положень Наказу Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 № 380/43786 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», с-ще Горностаївка, яке відноситься до Горностаївської селищної територіальної громади Каховського району Херсонської області, включене до переліку населених пунктів, які перебувають в тимчасовій окупації з 24 лютого 2022 року.
Згідно із пунктами 1, 2, 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Проведення заінтересованою особою реєстрації смерті без оригіналів документів та які відповідають встановленим стандартам і видані органами державної влади Україна не представляється можливим.
Встановлення факту смерті в судовому порядку необхідно для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України.
Зокрема, належними відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими в розумінні статті 78 ЦПК України є докази, одержані в порядку, встановленому законом. Даючи оцінку допустимості таких доказів, як документів, що виданих органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується положенням частини другої статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у даній справі, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Зокрема суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), у яких ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території.
Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр 5 проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників.
Враховуючи наведене, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, суд бере до уваги та надає оцінку документам про смерть особи, як доказами у справі документам, що видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
У відповідності зі ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до п.1 Розділу І Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Згідно вказаних Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, за заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні передбачено, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), лікарське свідоцтво про перинатальну смерть, рішення суду про оголошення особи померлою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час, повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.
Відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Встановлення факту смерті необхідно заявниці для державної реєстрації смерті померлого чоловіка та отримання свідоцтва про його смерть.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі Горностаївка, Горностаївської селищної територіальної громади Каховського району Херсонської області.
Беручи до уваги те, що заявниця не має можливості в іншому, ніж у судовому порядку, встановити факт смерті свого чоловіка на тимчасово окупованій території, що позбавляє її можливості провести державну реєстрацію його смерті згідно вимог законодавства та отримати свідоцтво про смерть, для подальшого звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та реалізації спадкових прав на майно померлого чоловіка, суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно ч.4 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 264, 265, 268, 315, 317 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі Горностаївка, Горностаївської селищної територіальної громади Каховського району Херсонської області.
Копію рішення невідкладно надіслати до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для виконання.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Бабій О.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua