Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №343/2154/25 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2154/25

Провадження №: 1-кп/343/32/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю: секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Долинського районного суду Івано - Франківської області, кримінальне провадження №1-кп/343/32/26, внесене 05.06.2025 в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025091010000959, про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, без постійного місця роботи, учасника бойових дій, на утриманні нікого не має, раніше неодноразово судимого, востаннє - 12.03.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років два місяці, яке на день ухвалення даного вироку не відбуте,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю: прокурорів Долинського відділу Калуської окружної прокуратури - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 та його захисниці - адвокатки ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотиву злочину:

ОСОБА_4 передав наркотичний засіб у місця позбавлення волі.

Злочин вчинено за таких обставин.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 із 13.09.2023 перебуває на лікуванні препаратами замісної підтримувальної терапії в КНП "ПОКЦПЗ ІФ ОР", що знаходиться за адресою: м. Івано - Франківськ, вул. Медична, 15, де 02.06.2025 ним було отримано: 10 таблеток "Бупрен ІС", до складу яких входить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін, із вмістом такого по 8 мг в кожній таблетці, та 20 таблеток, із вмістом такого по 2 мг в кожній.

У подальшому, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, свідомо бажаючи їх настання, на прохання свого знайомого ОСОБА_9 , який на підставі рішення суду утримується під вартою в ДУ "Івано - Франківська установа виконання покарань (№12)", що знаходиться за адресою: м. Івано - Франківськ, вул. Коновальця, 70 А, 03.06.2025, близько 13.50 год., прийшов у відділення №2 ТОВ "Нова Пошта", що знаходиться за адресою: м. Долина, вул. Міцкевича, 67 Калуського району Івано - Франківської області, де передав для відправленя ОСОБА_9 посилку, в якій було 5 таблеток "Бупрен ІС", які він попередньо помістив у гільзи від сигарет, які 04.06.2025 працівниками установи виконання покарань були виявлені, та які згідно із висновком експерта містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін, загальною кількістю 0,0397 грам.

ІІ. Пояснення учасників судового провадження:

у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованому йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, визнав частково. Пояснив, що він справді передав дану посилку, в якій були таблетки "Бупрен ІС", однак не погоджується із розміром наркотичного засобу в таких, вважаючи, що вміст такого повинен був бути меншим. Вважає, що це ОСОБА_9 спонукав його до вчинення цього злочину, оскільки неодноразово просив відправити йому ці таблетки.

Захисниця обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатка ОСОБА_8 у судовому засіданні при призначенні покарання просила врахувати те, що обвинувачений є учасником бойових дій та те, що він частково визнав вину.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин:

окрім часткового визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 у передачі наркотичного засобу у місця позбавлення волі, його вина доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, свідок ОСОБА_9 суду дав покази про те, що він із обвинуваченим ОСОБА_4 знайомий, оскільки вони колись разом відбували покарання. На даний час він утримується в установі відбування покарань і на початку червня 2025 року він попросив обвинуваченого ОСОБА_4 передати йому поштою продукти харчування. Наркотичні засоби йому передавати не просив. Вони справді спілувалися у застосунку "Messenger". Йому відомо, що під час огляду посилки від обвинуваченого ОСОБА_4 , працівниками установи було виявлено в такій таблетки.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він працює в ДУ "Івано - Франківська установа виконання покарань (№12)". 04.06.2025 він переглядав надіслані в установу посилки і в одній із таких, від відправника ОСОБА_4 , ним було виявлено 5 таблеток, ззовні схожих на наркотичні засоби, які були приховані в гільзах для сигарет. Після цього ним було викликано СОГ.

Свідок ОСОБА_11 , будучи допитаним в судовому засіданні суду показав, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуває на замісній підтримувальній терапії і отримує препарати із наркотичним вмістом. В період травня - червня 2025 року він отримав 28 таблеток "Бупрен ІС".

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується також і письмовими доказами:

- протоколом огляду місця події від 04.06.2025 та фототаблицею до нього (а.п. 84-91), згідно із яким, огляд було проведено у приміщенні ДУ "Івано - Франківська установа виконання покарань №12", що знаходиться за адресою: м. Івано - Франківськ, вул. Коновальця, 70 А. Було оглянуто посилку з "Нової Пошти", відправником якої зазначений ОСОБА_4 (м. Долина), отримувачем вказаний ОСОБА_9 ("УВП №12", м. Івано - Франківськ), в якій знаходилась, зокрема, упаковка із пустими сигаретними гільзами, серед яких, в одній було 3 таблетки білого кольору, а у іншій 2 таблетки білого кольору;

- висновком судової експртизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №СЕ-19/109-25/9760-НЗПРАП від 01.07.2025 (а.п. 97-100), відповідно до якого, вилучених п`ять таблеток містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін, загальною кількістю 0,0397 грам;

- протоколом огляду від 11.07.2025 (а.п. 102-109), згідно із яким, предметом огляду був добровільно виданий обвинуваченим ОСОБА_4 мобільний телефон "IPhone" (а.п. 101), в застосунку "Messenger" якого було виявлено переписку із користувачем " ОСОБА_12 ", який є ОСОБА_9 , із яким обвинувачений ОСОБА_4 колись відбував покарання в місцях позбавлення волі. ОСОБА_9 просив обвинуваченого ОСОБА_4 передати йому таблетки "бупренорфіну";

- даними, наданими із ТОВ "Нова Пошта", зокрема: оптичним диском із відеозаписами із камери відоспостереження з відділення №2 (а.п. 114), відповідно до якого, обвинувачений ОСОБА_4 03.06.2025, близько 13.50 год., передав для відправлення посилку; копією накладної відправлення (а.п. 115), згідно із якою, відправником даної посилки є обвинувачений ОСОБА_4 (відділення №2, вул. Міцкевича, 67), а одержувачем є ОСОБА_9 (м. Івано - Франківськ, вул. Коновальця, 70 а "УВП №12").

Зазначені вище докази зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України, надані стороною обвинувачення та долучені в судовому засіданні до кримінального провадження, є допустимими та такими, що в сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Чинний КПК України не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку. Навпаки, ст. 94 КПК України визначає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У відповідності до загальних засад кримінального судочинства обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь - який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням. Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Оцінюючи зібрані в даному кримінальному провадженні докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись Законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд доходить висновку про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду даного кримінального провадження та підтверджується, поза розумним сумнівом, комплексом достатньо переконливих, чітких, неспростовних і узгоджених між собою доказів.

При цьому, доводи обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що розмір наркортичного засобу у переданих ним таблетках є меншим,судом не беруться до уваги, оскільки такі спростовані висновком судової експертизи наркотичних засобів та матеріалами справи, адже передані ним у посилці таблетки при огляді такої були вилучені, опечатані та направлені на експертне дослідження.

Безпідставними є також доводи обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_9 підбурив його до вчинення злочину, з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 КК України, підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення.

Підбурювання - це завжди активні дії, які впливають на інших співучасників і за допомогою яких підбурювач породжує у них (найчастіше у виконавця) рішучість і бажання вчинити злочин. Важливо, що підбурювач породжує інших учасників умисел на вчинення конкретного злочину.

Однак, з матеріалів провадження судом не встановлено, що ОСОБА_9 якоюсь із форм підбурювання схилив обвинуваченого ОСОБА_4 до вчинення даного злочину.

Також, покази свідка ОСОБА_9 , в частині того, що він не просив обвинуваченого ОСОБА_4 відправити йому в установу виконання покарань наркотичні засоби, суд не бере до уваги, оскільки такі спростовані поясненнями самого обвинуваченого та їхньою перепискою у застосунку "Messenger".

ІV. Частина статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за злочин, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений:

беручи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 307 КК України, оскільки він передав наркотичний засіб у місця позбавлення волі.

V. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання:

обставин, які б згідно із ст. 66 КК України пом`якшували покарання ОСОБА_4 суд не встановив.

Обставиною, яка згідно із ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_4 є рецидив злочину.

VІ. Мотиви призначення покарання:

відповідно до вимог ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Тому, суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти росії» (рішення від 09.06.2005), і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24.03.2005), згідно з якими досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було «свавільним». У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Суд, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України є тяжкими, особливості конкретного злочину, а саме те, що обвинувачений вчинив умисий злочини у сфері обігу наркотичних засобів, відсутність обставин, які пом`якшують покарання та наявність однієї обставини, яка обтяжує таке.

Досліджуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд встановив, що він неодружений, без постійного місця роботи, на утриманні нікого не має, раніше неоднорозово судимий, в тому числі за кримінальні правопорушення проти власності.

При призначенні покарання суд бере до уваги положення ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, положення ст. 65 КК України, згідно з якою, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Також судом враховується і те, що злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів - це злочини, що посягають на здоров`я населення. При цьому, протягом останніх років спостерігається поширення наркоманії та зростання злочинності, пов`язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Цi злочини набувають все більших масштабів i стають серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на життя, здоров`я та благополуччя людей.

Таким чином, враховуючи мету й мотиви, якими керувався ОСОБА_4 при вчиненні злочину, беручи до уваги, що останній раніше неодноразово судимий, а також те, що вину в інкримінованому йому злочині визнав часково, є учасником бойових дій, тому суд доходить висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Також, суд при призначенні покарання враховує, що вироком Долинського районного суду Івано - Франківської області від 12.03.2025, справа №343/2380/24 (а.п. 155-159), який набрав законної сили 15.06.2026 (а.п. 160), ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років два місяці, яке на день ухвалення даного вироку не відбуте.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно із ч. 4 ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Таким чином, обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначає покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією всього майна.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання, суд частково приєднює невідбуте покарання за вироком Долинського районного суду Івано - Франківської області від 12.03.2025, та із врахування особи обвинуваченого, остаточно призначає ОСОБА_4 покарання у виді позбавленні волі на строк шість років шість місяців з конфіскацією всього майна.

Саме таке покарання буде відповідати тяжкості вчиненого ним злочину, справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи та не буде становити "особистий надмірний тягар для особи".

VІІ. Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

VІІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:

оскільки обвинувачений ОСОБА_4 виконував покладені на нього обов`язки, а тому суд не вважає за необхідне обирати йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертиз по кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Витрати на залучення експерта в ході досудового слідства даного кримінального провадження, які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 , складаються згідно із: 2 228,50 грн., що підтверджується довідкою про витрати на проведення експертизи (а.п. 96).

Ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано - Франківської області від 15.07.2025 (а.п. 111-112) накладено арешт на: мобільний телефон "Redmi 13C", чорного кольору, в чохлі, IMEI НОМЕР_1 , ICCID НОМЕР_2 , в якому наявна сім-карта мобільного оператора ПрАТ "Київстар", з номером телефону НОМЕР_3 .

Питання про скасування арешту майна суд вирішує відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України та враховує міру покарання, яку слід призначити обвинуваченому, майно, на яке накладено арешт.

Питання речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 124, 368, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією всього майна.

На підставі ч. 1 ст. 71 Кримінального кодексу Украни, за сукупністю вироків, до призначеного покарання, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Долинського районного суду Івано - Франківської області від 12.03.2025, та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавленні волі на строк шість років шість місяців з конфіскацією всього майна.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання після набрання вироком законної сили та звернення його до виконання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Івано - Франківської області від 15.07.2025 на: мобільний телефон "Redmi 13C", чорного кольору, в чохлі, IMEI НОМЕР_1 , ICCID НОМЕР_2 , в якому наявна сім-карта мобільного оператора ПрАТ "Київстар", з номером телефону НОМЕР_3 - до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили, а саме:

- DVD-R диск із відеозаписом із службового відеореєстратора №3 "00001"; експрес - накладну №59001389034439 - зберігати при матеріалах кримінального провадження №12025091010000959;

- мобільний телефон "Redmi 13C", чорного кольору, в чохлі, IMEI НОМЕР_1 , ICCID НОМЕР_2 , в якому наявна сім-карта мобільного оператора ПрАТ "Київстар", з номером телефону НОМЕР_3 - конфіскувати;

- дві сигаретні гільзи із вмістом з п`яти таблеток білого кольору, ззовні схожих на наркотичні засоби - знищити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи в розмірі 2 228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано - Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано - Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1