Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №192/1573/26 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1573/26

Провадження № 3/192/513/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2026 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельников О. О., розглянувши в с-ще Солоне, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області, матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження невідомо, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працевлаштований, відомості про притягнення протягом року до адміністративної відповідальності відсутні,

за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 669027, відносно ОСОБА_1 , згідно якого 18 травня 2026 року о 13 год. 00 хв. на 48 км а/ш Т0410, ОСОБА_1 , керував мотоблоком, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, на вимогу працівника поліції відмовився від проходження медичного огляду у встановленому порядку для встановлення стану алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, правопорушення вчинено повторно протягом року, тим самим скоїв правопорушення передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності для розгляду справи про адміністративне правопорушення не з`явився, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, у зв`язку з чим суддя вважає можливим розгляд справи про адміністративне правопорушення у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що провадження в справі підлягає закриттю з таких підстав.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 669027 від 18 травня 2026 року, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за вчинення 18 травня 2026 року адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП

Як вбачається з диспозиції ч. 2 ст. 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження повторного вчинення ОСОБА_1 протягом року адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, до протоколу не додано жодного доказу.

Слід наголосити, що суддя розглядаючи справу про адміністративне правопорушення не вправі самостійно змінювати на шкоду особі, яка притягується до адміністративної відповідальності фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Відповідно до ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких підстав, прийти до висновку, що за обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП неможливо, суддя самостійно немає права змінювати правову кваліфікацію діяння вказану в протоколі про адміністративне правопорушення, тому провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в порядку ст. 247 КУпАП слід закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 247, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП – закрити, за відсутності події адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Стрельников О. О.