Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №190/614/26 — П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/614/26

Провадження №2/190/608/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м.П”ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Кудрявцевої Ю.В.

за участю секретаря Пронської Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.П`ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Сербін Богдан Олександрович до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок в порядку набувальної давності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок в порядку набувальної давності.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що з 23.10.2012 ОСОБА_1 проживає в будинку АДРЕСА_1 (колишня назва – П`ятихатський район) наразі Кам`янський район, Дніпропетровської області. З цього часу позивач утримує будинок, що підтверджується наданими квитанціями про оплату комунальних послуг та добросовісно, безперервно володіє, відкрито користується даним нерухомим майном в цілому більше 13 років. В 2012 році ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 кошти у розмірі 5 000 грн. (п`ять тисяч гривень) за будинок, що належав її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_2 в свою чергу зобов`язалася підготувати всі необхідні документи на будинок та земельну ділянку і укласти договір купівлі-продажу на будинок у нотаріуса, що підтверджується розпискою, засвідченою секретарем виконавчого комітету Богдано-Надеждівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, зареєстровано в реєстрі за № 60. ОСОБА_1 передав продавцю кошти, а остання підтвердила факт отримання грошей за відчуження майна розпискою в присутності секретаря сільської ради. Всупереч законодавству, договір купівлі-продажу не був оформлений нотаріально, але продавець ОСОБА_2 пообіцяла підготувати відповідні документи та нотаріально оформити з позивачем купівлю-продаж зазначеного нерухомого майна. Відповідач ОСОБА_2 дала довіреність на ОСОБА_1 ще 23.10.2012, яка наразі дійсна, однак на підставі самої довіреності ОСОБА_1 не може вступити в спадщину після померлої ОСОБА_3 . Самостійно ОСОБА_2 на протязі понад 13 років не виконує свої

зобов`язання викладені в розписці, чим не дає можливості ОСОБА_1 належним чином користуватися вже належним йому майном. Фактично позивач на момент складення розписки та передачі коштів за будинок не розумів, хто є власником будинку, та вважав, що це є ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 10 квітня 2026 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11 травня 2026 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Сербін Б.О. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача - адвоката Сербіна Б.О. через систему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином, причини неявки не повідомила.

Відповідно до ст.191 ЦПК України, - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до розписки від 23 жовтня 2012 року, - ОСОБА_2 підтверджує отримання нею від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн. в повному обсязі за продаж будинку з господарськими побудовами та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 (згідно нумерації будинків, яка затвердженна рішенням сесії сільської ради №507-34/V від 06.11.2009 р.-даний будинок має номер 172), що належав на праві власності її померлій матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Розписка завірена секретарем виконавчого комітету Богдано-Надеждівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, зареєстровано в реєстрі за №60.

Згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Миролюбівка, П`ятихатський район, Дніпропетровська область, померла ОСОБА_3 .

Згідно довіреності від 23 жовтня 2012 року, - ОСОБА_2 уповноважує ОСОБА_1 представляти її інтереси при вирішенні будь яких питань, пов`язаних з користуванням та розпорядженням (продажем, обміном, передачею в оренду) належної їй на праві приватної власності часткою у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими побудовами та земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Довіреність видана з правом передовіри повноважень третім особам строком на двадцять років і дійсна до двадцять третього жовтня дві тисячі тридцять другого року. Зареєстрована в реєстрі за №3929.

Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок від 02 жовтня 1992 р. (зазначено рос.мовою), - "Пятихатская районная государственная администрация свидетельствует, что целый жилой дом с принадлежащими к нему строениями и сооружениями находящийся АДРЕСА_2 Богдано-Надеждевского сельского совета действительно принадлежит ОСОБА_3 ".

Згідно технічного паспорту, - власниками житлового будинку по АДРЕСА_2 являються (зазначено російською мовою) " ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ".

Згідно державного акту на право приватної власності на землю від 17 січня 1997 р. - ОСОБА_3 на підставі рішення четвертої сесії ХХІІ скликання Богдано-Надеждівської сільської ради народних депутатів від 11 квітня 1996 р. передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,83 гектарів у межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території с.Миролюбівка Богдано-Надеждівська сільська рада. Землю передано для обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства.

Згідно довідки Богдано-Надіївської старостинського округу П`ятихатської міської територіальної громади №28 від 09.03.2026 р., - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , дійсно з 2012 року, фактично проживає без реєстрації місця проживання на території Богдано-Надеждівського старостинського округу за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 26.12.2025 року – житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 47,70 кв.м., площа житлових приміщень 29,50 кв.м., кадастровий номер земельної тділянки 1201212121:21:121:2122, оціночна вартість – 48098,28 грн.

Судом оглянуто квитанції про сплату комунальних послуг ОСОБА_1 за будинок АДРЕСА_4 .

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Підстави набуття права власності визначені Главою 24 ЦК України. Відповідно до норм ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Статтею 344 ЦК України встановлено, що однією з підстав набуття права власності є набувальна давність. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Набувальна давність визначається, як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Зі змісту ст. 344 ЦК України випливає, що у випадку, якщо є всі підстави вважати, що власник майна тривалий час не виявляє наміру визнати певну річ своєю, він погодився з її втратою - вона може бути визнана власністю фактичного добросовісного володільця. Інститут набувальної давності є одним із первинних способів виникнення права власності, тобто такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ - не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а базується на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном як своїм власним. Тривалість володіння передбачає, що має закінчиться визначений у Кодексі строк, що розрізняється залежно від речі (рухомої чи нерухомої), яка перебуває у володінні певної особи, і для нерухомого майна складає десять років. Добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно. Тому встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна. Відкритість та безперервність володіння теж є необхідними умовами для набуття права власності за набувальною давністю і означають, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, а також те, що протягом означеного в законі строку володілець не вчиняв дій, що свідчили б про визнання ним обов`язку повернути річ власнику, а також йому не пред`являвся правомочною особою позов про повернення майна.

Згідно зі статтею 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито та безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років, набуває право власності на це майно за набувальною давністю.

Згідно п. 9, 11, 13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК. При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається.

Крім цього, враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК.)

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

У статті 6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Стаття 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права».

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі «Case of Oneryildis v. Turkey» (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття «майно» охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів право домагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Отже, враховуючи, що позивач добросовісно володіє чужим майном і протягом тривалого часу (понад 13 років) продовжує відкрито, безперервно користуватися нерухомим майном, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 та земельною ділянкою, він набув право власності за набувальною давністю, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.16, 328, 344, 392 ЦК України, ст.ст.10-13, 19, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив :

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Сербін Богдан Олександрович до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок в порядку набувальної давності, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право приватної власності в порядку набувальної давністі на будинок АДРЕСА_1 колишня назва П`ятихатський район) Кам`янський район Дніпропетровської області та земельну ділянку площею 0,83 гектари, в тому числі в межах згідно з планом, яка розташована на території с.Миролюбівка Богдано-Надеждівської сільської ради для обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства, зовнішнві межі земельної ділянки згідно плану (масштаб 1:5000) до державного акту 23,8 на 286,0 на 32,5 на 286,0.

Судові витрати по справі залишити по фактично понесеним.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Сторони у справі:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с.Деркачівка Новосанжарського району Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ,РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя П`ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева