Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №176/3265/25 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/3265/25

провадження №3/176/234/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Гусейнов К.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця (військовий квиток НОМЕР_1 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2026 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Донецькій області надійшов протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №425624 від 17.08.2025 року, складеного на ОСОБА_1 , останній 17.08.2025 року о 08 год. 45 хв. в Донецькій області, Волноваський район, автодорога Н-15 Запоріжжя-Донецьк 114 км, керував автомобілем ВАЗ 21043, н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора алкотест Драгер 6810 та проходження такого огляду у закладі охорони здоров`я водій відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, не з`явився.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Зал Д.О. просив закрити справу у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Від захисника ОСОБА_1 – адвоката Зал Д.О. на адресу суду надійшли також додаткові письмові пояснення, в яких він звертає увагу суду, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом або його відмову від проходження. Крім того, захисник звертає увагу, що поліцейські не мали права проводити огляд військовослужбовця, оскільки огляд військовослужбовців може бути проведений тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Також в судовому засіданні додав, що його підзахисний був зупинений біля села Гаврилівка Дніпропетровської області, що не відповідає місцю вчинення інкримінованого правопорушення, яке вказано в протоколі про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що вони не містять переконливих доказів винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано відеозапис, зроблений поліцейським. Однак, під час перегляду відеозапису не встановлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем, факт зупинки транспортного засобу не зафіксовано.

Крім того, щодо відеодоказу слід зазначити наступне, що у п.п.1 п.2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 року №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 року №28/32999 передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Згідно з п.5 розділу II Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Розділом III цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.

Зазначене викладене також в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі №216/5226/16-а.

Тобто, відеореєстратор поліцейського повинен бути ввімкнений від самого початку контакту з особою до закінчення складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно цієї особи.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано відеозапис, зроблений поліцейським на нагрудну боді-камеру, який не є повним та безперервним. Під час перегляду відеозапису не встановлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем.

Також, відсутність повного та безперервного відеозапису є порушенням п.4 розділу 2 «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 за №1026.

Такі дії працівників поліції не відповідають вимогам ч.3 ст.266 КУпАП.

Крім того, під час перегляду відеозапису судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував неподалік с.Гаврилівка Синельниківського району, Маломихайлівської сільської громади, що є територією Дніпропетровської області, що суперечить даним про місце вчинення правопорушення, зазначеним в протоколі про адміністративне правопрушення.

Таким чином, протокол ЕПР1 №425624 від 17.08.2025 року містить суперечливі відомості та є неналежним доказом.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, що підтверджується копією військового квитка, про що також зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 425624 від 17.08.2025 року.

Щодо військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп`яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП.

Військовослужбовець ОСОБА_1 , виконуючи свої посадові обов`язки в зоні бойових дій, однак згідно з протоколом, перебував за кермом транспортного засобу ВАЗ21043, н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, і тому, за приписами ч.3 ст.266-1 КУпАП, міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч.ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП.

Суд констатує, що працівниками поліції зазначеного установленого законом порядку не було дотримано.

При цьому суд виходить із того, що згода чи незгода військовослужбовця пройти огляд чи його проходження значення не має, оскільки норма ст.266-1КУпАП має імперативний характер, описує випадки і процедуру огляду військовослужбовців (якщо є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях) і адресована службовим особам, які повинні провести такий огляд з дотриманням визначеної процесуальної форми.

Згідно із ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, від 04.11.1950 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgment of 2 September 1998. Reports. 1998 VI. представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення, і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу.

Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст.247 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що належних і допустимих доказів про наявність в діях ОСОБА_1 складу адіміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, матеріали справи не містять,тому провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись п.1 ст.247, ст.ст.251, 252, 265-2, 266, 283, 284, ч.1 ст.130 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ