Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №320/3974/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

320/3974/24 ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3974/24                                                      Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   16 червня 2026 року                                                                                            м. Київ ���������� Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:���������� – Осіпової О.О., суддів:��������������������             – Златіна С.В., Кравченка Є.Д., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Авентин» до Головного управління ДПС у м. Києві   про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,– В С Т А Н О В И Л А: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «АВЕНТИН» (далі – позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі – відповідач-1), Державної податкової служби України (далі – відповідач-2), в якому позивач просив: -����������визнати протиправним та скасувати рішення Комісії відповідача-1 з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2023               № 10139693/44486477; -����������зобов’язати відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складений позивачем розрахунок коригування від 16.01.2023 № 5 до податкової накладної від 30.11.2022 № 4, датою його фактичного отримання. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 р. адміністративний позов задоволено повністю: -����������визнано протиправним та скасувати рішення Комісії відповідача-1 з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2023                 № 10139693/44486477; -����������зобов’язано відповідача-2 (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складений позивачем (03039, м. Київ, вул. Ізюмська, буд. 5-Б; код ЄДРПОУ 44486477) розрахунок коригування від 16.01.2023 № 5 до податкової накладної від 30.11.2022 № 4, датою його фактичного отримання; -����������стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь позивача (03039, м. Київ, вул. Ізюмська, буд. 5-Б; код ЄДРПОУ 44486477) понесені останнім судові витрати у розмірі 3  028 грн. Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 р., відповідач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі відповідач-1, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, неправильне застосування положень Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, а також на неврахування судом принципу офіційного з’ясування всіх обставин справи, зазначають про правомірність рішення комісії контролюючого органу щодо відмови в реєстрації розрахунку коригування. Крім того, відповідач-1 вказуює, що позивач не надав належних первинних документів, які б підтверджували реальність господарської операції та правомірність складення розрахунку коригування, а надані документи не містять достатніх відомостей щодо фактичного руху товару та здійснення відповідної операції. Також відповідач-1 посилається на дискреційні повноваження податкових органів при здійсненні моніторингу податкових накладних та оцінці документів, поданих платником податку. У зв’язку з цим відповідач-1 просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Неподання відзиву відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) не перешкоджає перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції та розгляду справи за наявними у ній матеріалами. Апеляційний розгляд справи відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів. Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивач уклав з ТОВ «КАРМАЛЮК ЮА» (далі - контрагент) Договір поставки продукції № № НП-96-22 від 24.06.2022. Згідно умов договору, позивач зобов’язувався поставити контрагенту вироблений на власних виробничих потужностях Товар - пакувальний матеріал. Оскільки пакувальний матеріал виробляється штучно з певними характеристиками, кожне Замовлення на виготовлення пакувального матеріалу оформлюється Сторонами договору у вигляді Специфікацій, які підписуються Сторонами. В специфікаціях зазначаються ціна, строки виготовлення та поставки, умови поставки та оплати, а також технічні параметри (матеріал, малюнок, фізичні характеристики замовленого матеріалу та інші технологічні параметри). Враховуючи особливості виробництва пакувальних матеріалів, специфікацією може передбачатися толерантність - відхилення по кількості фактично виготовленого матеріалу від початкової кількості, зазначеної в Специфікації. На виконання умов цього договору, Сторонами була укладена та підписана Специфікація від 24.06.2022 № 1 на суму 155  999 грн 88 коп., на виготовлення пакувального матеріалу. Згідно умов оплати, зазначених у Специфікації, розрахунок між Сторонами договору - Замовник перераховує грошові кошти на поточний рахунок Постачальника у розмірі 100% від вартості партії Продукції, що вказана в Специфікації не пізніше 10 календарних днів з дати виписки видаткової накладної. Пакувальні пакети для Замовника були вироблені ПП "ФОЛСАЖ" з давальницької сировини позивача та отримані 25.11.2022р. згідно акту використання давальницької сировини (копії додаються). Послуги розбивки пакетів оплачені позивачем 02.12.2022. Доставка здійснювалася силами Постачальника – позивача, що підтверджується Товарно-транспортної накладної. 30.11.2022 з урахуванням толерантності у 10%, передбаченій Специфікацією № 1, позивачем був відвантажений товар контрагенту, згідно видаткової накладної від 30.11.2022 року № НП-001496 на суму 155  999 грн 88 коп. Доставка Продукції біла здійснена ТОВ «НОВА ПОШТА» за рахунок Замовника. Оплата Продукції була здійснена Замовником згідно платіжного доручення від 02.12.2022. Згідно першої події - відвантаження товару Замовнику, позивачем було складено та подано на реєстрацію податкову накладну від 30.11.2022 року № 4 на загальну суму 155  999 грн 88 коп., у т.ч. ПДВ 20% 25  999 грн 98 коп. В подальшому, Замовник здійснив часткове повернення товару згідно накладної на повернення від 16.01.2023 року № 1 на загальну суму 129  999 грн 90 коп. Згідно першої події - повернення товару Замовником, позивачем було складено та подано на реєстрацію розрахунок коригування від 16.01.2023 року № 5 на загальну суму - 129  999 грн 90 коп., у т.ч. ПДВ 20% - 21  666 грн 65 коп. Водночас квитанцією до такого розрахунку коригування позивача повідомлено про зупинення реєстрації вказаного розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. В квитанції зазначено: платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Одночасно вказаною квитанцією позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказані пояснення та копії документів були надані позивачем повідомленням, копія якого наявна в матеріалах справи. Водночас Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення від 12.12.2023 № 10139693/44486477 про відмову у реєстрації вказаного розрахунку коригування. Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне. Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі – Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з п. 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). Відповідно до п.п. 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. У разі, якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в п. 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пп. 201.16.4 п. 201.16 цієї статті. Відповідно до п. 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми 11.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Цією постановою затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності відповідних комісій, а також права та обов'язки їх членів (далі – Порядок № 1165). Положеннями п. 5 Порядку № 1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація податкової накладної або розрахунку коригування зупиняється. Згідно з п. 7 Порядку № 1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу встановлено, що відображена у податковій накладній чи розрахунку коригування операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, реєстрація таких документів також зупиняється. Згідно п. 8 додатку 1 Порядку № 1165 «Критерії ризиковості платника податку на додану вартість» у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Таким чином, суд звертає увагу контролюючого органу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях. Отже, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності. Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування контролюючий орган надсилає платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації. Згідно з п. 11 Порядку № 1165 у такій квитанції зазначаються, зокрема: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Отже, можливість платника податків надати належні пояснення та документи на підтвердження правомірності формування і подання податкової накладної чи розрахунку коригування безпосередньо залежить від чіткого визначення контролюючим органом критерію ризиковості та конкретизації обставин, які потребують документального підтвердження. Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04 грудня 2018 року справі № 821/1173/17. Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку № 1165). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165). Натомість, надіслана позивачу квитанція містить пропозицію щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Отже, під час зупинення реєстрації розрахунку коригування відповідач-1 застосував критерії ризиковості здійснення операцій до розрахунку коригування, що не відповідає приписам п.п. 6, 7 Порядку № 1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних. Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1245/34216 13 грудня 2019 року, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.п. 2 - 4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі. Згідно з п. 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Відповідно до п.п. 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до п. 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Згідно з п. 13 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Суд зазначає, що контролюючим органом не надано жодного доказу того, що після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу останнього направлялись запити щодо недостатності документів для прийняття рішень в рамках розглядуваних пояснень. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності. Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 140/2160/18. Також, при прийнятті рішення у даній справі, судом враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, в якій зазначено: «Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. У цій справі судами констатовано невідповідність рішення про зупинення реєстрації податкової накладної законодавчо визначеним вимогам, про що прямо вказав суд першої інстанції. Поряд з цим судами все одно здійснено дослідження тих первинних документів та аргументів податкового органу, які не були підставами для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальшої відмови у реєстрації податкової накладної, що свідчить про порушення судами вимог принципу офіційного з`ясування обставин справи та безпідставне розширення предмету доказування». Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної. При вирішенні даної справи колегією суддів окремо враховується, що рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/31324/23 від 27.12.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2025, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 61877 від 08.05.2023, яке, у тому числі, слугувало підставою прийняття оскаржуваного рішення у даній справі. Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого ПК України строку. Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 ПК України, а згідно з п. 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Згідно з п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки обставин справи та загального посилання на норми податкового законодавства, однак не спростовують висновку суду першої інстанції про те, що контролюючим органом не було дотримано вимог Порядку                  № 1165 та Порядку № 520 щодо належного обґрунтування зупинення реєстрації розрахунку коригування та конкретизації документів, які платнику податку необхідно було надати для вирішення питання про його реєстрацію. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені ст. 315 КАС України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві — залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Авентин» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії — залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя����������������������������������������������������������������������О.О. Осіпова Суддя ��������������������������������������������������������������������������������            С.В. Златін ����������Суддя ��������������������������������������������������������������������������������Є.Д. Кравченко ��������������������������������������������������                            ��������������������������������������������������������������������������������