Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №640/29537/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

640/29537/20 ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/29537/20                                          Суддя (судді) першої інстанції: Леміщак Дмитро Михайлович ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   17 червня 2026 року                                                                                            м. Київ ���������� Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді��������������������           Оксененка О.М., суддів:������������������������������                       Черпака Ю.К.,                                                           Штульман І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізопол» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізопол» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.06.2020 за №1618222/39852134, прийняте Головним управлінням ДПС у м.Києві; - зобов’язати Головне управління ДПС у м.Києві та Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 04.05.2020 за №1 датою її фактичної подачі, а саме 25.05.2020. Позовні вимоги мотивовано тим, що зупинення та відмова відбулися з порушенням норм Податкового кодексу України та Порядку №1165, оскільки код 43.33 є його основним КВЕД, таблиця даних не є обов’язковою, а подані документи повністю підтверджували реальність операції та рух матеріалів. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.06.2020 №1618222/39852134 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 04.05.2020, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізопол». Зобов’язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «Ізопол» від 04.05.2020 №1 датою її фактичного надходження - 25.05.2020. В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивачем не надано документів, які підтверджують реальність господарських операцій, що свідчить про правомірність прийнятого рішення. На думку скаржника, подані 29.05.2020 документи, на думку комісії, не містили достатніх первинних документів, що підтверджують реальність виконання робіт (відсутні проектно-кошторисна документація, локальні кошториси, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, дефектні акти тощо). Відтак, рішення комісії регіонального рівня від 05.06.2020 №1618222/39852134 про відмову в реєстрації є правомірним, прийнятим у межах повноважень, передбачених Податковим кодексом України, Постановою Кабінету Міністрів України №1165 та Наказом Мінфіну №520. Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізопол» як підрядником та товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» як замовником укладено договір підряду №17/09/19, предметом якого стало виконання робіт з облаштування полімерного покриття підлоги «Кварц однотонний» на складському об`єкті замовника за адресою: м.Бровари, Об`їздна дорога, 62. У період з березня по травень 2020 року ТОВ «Ізопол» виставило замовнику три рахунки на оплату виконаних робіт: рахунок №22 від 13.03.2020 на суму 219926,86 грн, рахунок №23 від 17.03.2020 на суму 238907,88 грн та рахунок №34 від 28.04.2020 на суму 207640,07 грн. Усі три рахунки були повністю оплачені ТОВ «Термінал Бровари» у такі дати: 26.03.2020, 14.04.2020 та 04.05.2020 відповідно, що підтверджується відповідними банківськими виписками. За фактом отримання кожної оплати ТОВ «Ізопол» склало та подало на реєстрацію три податкові накладні: податкову накладну №6 від 26.03.2020, податкову накладну №5 від 14.04.2020 та податкову накладну №1 від 04.05.2020. 25 травня 2020 року під час автоматизованого моніторингу реєстрацію податкової накладної №1 від 04.05.2020 було зупинено з підстави відповідності пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а саме: код послуги за ДКПП 43.33 «Роботи з завершення будівництва щодо влаштування підлоги» був відсутній у таблиці даних платника податку як такий, що постачається на постійній основі, а обсяг постачання дорівнював або перевищував величину залишку обсягу придбання та постачання такої послуги. 29 травня 2020 року ТОВ «Ізопол» подало через електронний кабінет письмові пояснення, до яких долучило копії документів, таких як: договір підряду з додатками, кошторис, рахунки на оплату, акти виконаних робіт, платіжні доручення, договір поставки матеріалів з ТОВ «Епол», видаткові накладні та податкові накладні постачальника, банківські виписки, що підтверджували рух коштів та придбання матеріалів. Однак, 05 червня 2020 року комісією Головного управління ДПС у м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1618222/39852134 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 04.05.2020 з мотивів ненадання платником податку документів, достатніх для підтвердження реальності здійснення господарської операції. Не погоджуючись з таким рішенням та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки наданих позивачем документів достатньо для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, а обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної від 04.05.2020 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, судом не встановлено, тому наявні підстави для скасування спірного рішення. Відповідно, застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подану позивачем податкову накладну в ЄРПНРК не є втручанням у дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України  при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Так, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі – Порядок №1246). У відповідності до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. У силу вимог п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У відповідності до п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної від 04.05.2020 за №1 слугувало те, що така податкова накладна відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок № 1165), яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів. Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Положеннями пунктів 10 та 11 Порядку № 1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. При цьому, Додатком 3 Порядку №1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Так, згідно з пунктом 1 вказаного Додатку (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) критерієм ризиковості платника податку на додану вартість є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов’язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165. Як свідчать матеріали справи, підставою для зупинення реєстрації спірної податкової накладної слугувало те, що така податкова накладна відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції.  Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У той же час, контролюючий орган не зазначив конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає господарська операція, що свідчить про необґрунтованість її віднесення до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. У даному випадку, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної залежить від чіткого визначення відповідачами конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Колегія суддів звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18,  від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18, від 18 вересня 2019 року у справі №826/6528/18. При цьому, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (надалі – Порядок №520). Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. За приписами пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. У відповідності до пункту 6 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ озрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). Пунктом 7 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пункту 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За приписами п. 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; - та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Аналіз наведених норм права вказує на те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії. При цьому, колегія суддів зауважує, що оскаржуване рішення, повинно було б містити мотиви врахування та/або неврахування надісланих позивачем пояснень та доданих до нього документів, а саме: врахування поданих позивачем документів. У даному випадку, позивач надав контролюючому органу пояснення щодо проведених операцій щодо податкової накладної. Посилання скаржника на те, що коди  УКТЗЕД/ДКПП  товару/послуг 43.33 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, колегія суддів оцінює критично за наступних підстав. У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Ізопол» здійснює такі види господарської діяльності за КВЕД: код 43.33 «Покриття підлоги й облицювання стін» (основний); код 20.30 «Виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик»; код 43.99 «Інші спеціалізовані будівельні роботи н.в.і.у.»; код 46.73 «Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням»; код 46.75 «Оптова торгівля хімічними продуктами»; код 71.12 «Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах». У рамках укладеного з ТОВ «Термінал Бровари» договору підряду від 17.09.2019 №17/09/19 на виконання робіт позивач зобов`язався виконати роботи з облаштування полімерним покриття підлоги «Кварц однотонний» на об’єкті: м.Бровари, Об’їздна дорога, 62. Відповідно, послуги, які зобов’язаний надати позивач своєму контрагенту, відповідають основному виду його господарської діяльності за КВЕД - код 43.33 «Покриття підлоги й облицювання стін». У свою чергу, позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій, зокрема, договір підряду з додатком №1 протоколом узгодження договірної ціни, рахунки на оплату, акти виконаних робіт, банківські виписки, документи щодо придбання матеріалів. При цьому, відповідно до пункту 12 Порядку №1165, подання таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються)є правом платника податків, а не обов`язком. Матеріали справи містять докази придбання ТОВ «Ізопол» у ТОВ «Епол» матеріалів, необхідних для виконання робіт за договором договір підряду №17/09/19 від 17.09.2018. Слід зазначити, що надання додаткових письмових пояснень та копій документів є правом платника податку, а не його обов’язком. Водночас у разі не надання  додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН / РК, комісія регіонального рівня зобов’язана прийняти рішення про відмову в реєстрації  ПН /РК в Реєстрі. Вказані обставини свідчать про те, що відповідач не дослідив детально зміст отриманих від позивача всіх документів, не провів їх системний аналіз в контексті підтверджуваних фактів для належного вирішення питання законності підстав зареєструвати вказану вище податкову накладну, безпідставно вживши заходи, ідентичні поняттю податкової перевірки. Оскільки зупинення реєстрації спірної податкової накладної контролюючим органом було здійснено не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.06.2020 №1618222/39852134 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 04.05.2020, поданої товариством з обмеженою відповідальністю «Ізопол». Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Як наслідок, для належного захисту порушеного права позивача необхідним є зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 04.05.2020 №1 датою її фактичного надходження - 25.05.2020. З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, УХВАЛИВ : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві - залишити без задоволення. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п’ятої ст. 328 КАС України. Головуючий суддя������������������������������������������������������������О.М. Оксененко Судді  ������������������������������������������������������������                        Ю.К. Черпак ��������������������������������������������������������������������������������            І.В. Штульман ��������������������������������������������������                            ��������������������������������������������������������������������������������