Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №160/16325/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

160/16325/25 ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м  У к р а ї н и 16 червня 2026 року м. Дніпро справа № 160/16325/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді  Кругового О.О. (доповідач), ����������      ����������     суддів:  Баранник Н.П., Малиш Н.І.,         розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті Дніпрі   апеляційну скаргу Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення  Дніпропетровського  окружного адміністративного суду  від  12.08.2025, (суддя суду першої інстанції Коренев А.О.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/16325/25  за позовом  Криворізької центральної окружної прокуратури  в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Південно-східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України до Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності  та зобов’язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ���������� 03.06.2026 Криворізька центральна окружна прокуратура звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила: ����������Визнати протиправною бездіяльність Лозуватської сільської ради щодо невинесення на розгляд сесії ради подання Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 07.03.2025 № 01-08/424 з прийняттям рішення про віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 4 ст. 57-1 Земельного кодексу України та зобов’язати Лозуватську сільську раду розглянути на сесії ради подання Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 07.03.2025 № 01-08/424 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельної ділянки до самозалісених земель у порядку визначеному ч. ч. 2, 3, 4 ст. 57-1 Земельного кодексу України. ����������Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 12.08.2025 задовольнив позовні вимоги частково. Визнав протиправною бездіяльність Лозуватської сільської ради щодо невинесення на розгляд сесії ради подання Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 07.03.2025 № 01-08/424 з прийняттям рішення про віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 4 ст. 57-1 Земельного кодексу України  Зобов’язав Лозуватську сільську раду розглянути на сесії ради подання Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 07.03.2025 № 01-08/424 та прийняти за результатами розгляду акт у формі рішення. В іншій частині позовних вимог відмовив. ����������Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог, Перший заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури  звернувся з апеляційною скаргою в цій справі. Просить суд апеляційної інстанції рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нову постанову про задоволення позову в повному обсязі. ����������Апеляційна скарга обґрунтована тим, що належним способом відновлення порушеного права в даному випадку є саме покладення на відповідача обов’язку ухвалити конкретне рішення про віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 4 ст. 57-1 Земельного кодексу України , а не зобов’язання розглянути подання Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 07.03.2025 № 01-08/424 із прийняттям за результатами розгляду акту у формі рішення. ����������Від Лозуватської сільської ради через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України. Клопотання обґрунтоване тим, що Лозуватська сільська рада виконала вимоги прокурора в добровільному порядку, а саме: 28.11.2025 ухвалила рішення про віднесення земельної ділянки до самозалісеної. На підтвердження вказаної обставини  Лозуватська сільська рада надала до суду копію рішення від 28.11.2025. Криворізька центральна окружна прокуратура подала до суду пояснення щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, в яких зазначає, що не заперечує проти задоволення клопотання відповідача і підтверджує, що після звернення прокурора до суду з апеляційною скаргою, відповідач виконав всі дії, які прокурор вимагав від нього вчинити в судовому порядку. Розглянувши клопотання про закриття провадження у справі колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення з огляду на таке. Пунктом 8 частини першої    статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України    встановлено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26 червня 2018 року у справі № 800/369/17, зазначено, що в розумінні пункту 8 частини першої    статті 238 КАС    у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з`ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень. Тобто для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними. Відповідно до ч. 1    ст. 2 КАС України    завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. При цьому, ч. 1    ст. 5 КАС України    встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав, свобод або законних інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, під час розгляду справи, у тому числі при вирішенні питання про закриття провадження за п. 8 ч. 1    ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України , адміністративний суд повинен встановити наявність або відсутність порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. При цьому, захист прав, свобод або законних інтересів позивача має бути нерозривно пов`язаним з таким фактом, що у діях, бездіяльності та/або рішеннях відповідача наявні ознаки протиправності. Так, Криворізька центральна окружна прокуратура вбачала порушення інтересів держави в тому, що Лозуватська сільська рада не здійснила розгляд подання Південно-східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 07.03.2025 № 01-08/424 з прийняттям рішення про віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 4 ст. 57-1 Земельного кодексу України, а листом відмовила в його задоволенні. Саме вказане стало підставою звернення прокуратури до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання відповідача ухвалити рішення про віднесення земельної ділянки до самозалісеної. Дніпропетровський окружний адміністративний суд частково задовольнив позовні вимоги Криворізької центральної окружної прокуратури, оскільки вважав, що належним способом захисту порушених інтересів Держави в даному випадку є саме покладення на відповідача обов’язку здійснити розгляд подання Південно-східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 07.03.2025 № 01-08/424 із прийняттям акту у формі рішення. Перший заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду, оскільки вважав, що належним способом відновлення порушених інтересів Держави є саме зобов’язання відповідача ухвалити конкретне рішення про задоволення подання про віднесення земельної ділянки до самозалісеної. Як видно з рішення Лозуватської сільської ради від 28.11.2025 земельні ділянки з кадастровим номер 1221884000:09:001:0940 загальною площею 6 4983 га, З кадастровим номером 1221880500:02:001:1111 загальною площею 20.4624 га, з кадастровим номером1221887700:07:001:0662 площею 12,5906 які розташована на території Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, віднесена до самозалісених. Отже, відповідач самостійно виправив оскаржувані порушення, і станом на час розгляду справи судом апеляційної інстанції такі порушення – відсутні, що  визнає і позивач. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України. При цьому, як видно з матеріалів справи, обставини, які зумовили закриття провадження у справі виникли після ухвалення рішення судом першої інстанції. Відповідно до п. 4    ст. 315 КАС України , за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання відповідача слід задовольнити, провадження у праві – закрити, а рішення суду першої інстанції визнати нечинним. Стосовно клопотання Криворізької центральної прокуратури про повернення судового збору, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до п.  5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Як видно з платіжної інструкції №2624 від 28.08.2025 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі у розмірі 3533.60 грн, судовий збір сплачений Дніпропетровською обласною прокуратурою, яка подавала апеляційну скаргу. Водночас, із заявою про повернення судового збору до суду звернулася Криворізька центральна окружна прокуратура, яка не є платником судового збору в суді апеляційної інстанції. В своїй заяві вона просить повернути судовий збір Дніпропетровській обласній прокуратурі. Колегія суддів звертає увагу, що заява про повернення судового збору підписана керівником Криворізької центральної окружної прокуратури Рижковим О.В., до заяви долучений витяг з ЄДР відповідно до якого він як керівник органу наділений повноваженнями представляти інтереси саме Криворізької центральної окружної прокуратури, доказів на підтвердження того, що Рижков О.В. має право діяти в інтересах Дніпропетровської обласної прокуратури до суду не надано. Отже, з огляду на те, що із заявою про повернення судового збору звернулась не та  особа, яка його сплатила, визначені ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» підстави для повернення судового збору – відсутні. Водночас, колегія суддів констатує, що судовий збір може бути повернутий Дніпропетровській обласній прокуратурі за її заявою. Керуючись п. 8 ч. 1 ст. 238, 312, 315  КАС України, суд, УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу першого заступника Дніпропетровської обласної прокуратури – задовольнити частково. Клопотання Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області – задовольнити. Рішення Дніпропетровського  окружного адміністративного суду  від  12.08.2025 в адміністративній справі №160/16325/25 – визнати нечинним. Закрити провадження у справі №160/16325/25. Відмовити в задоволенні заяви Криворізької центральної окружної прокуратури про повернення судового збору. ��������������������Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.     Головуючий - суддя����������������������������������������������������������������������О.О. Круговий ��������������������           суддя����������������������������������������������������������������������Н.П. Баранник ��������������������           суддя����������������������������������������������������������������������Н.І. Малиш