Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №334/7097/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 334/7097/25 Головуючий в 1 інст. Ісаков Д.О.

Провадження № 33/807/249/26 Доповідач в 2 інст. – Рассуждай В.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), його захисника - адвоката Шумського Б.А., представників Запорізької митниці – Наказаного Т.О. та Ткача В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду справу про порушення митних правил, за апеляційною скаргою адвоката Шумського Б.А. на постанову судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКП: НОМЕР_2 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 69845,31 гривень, стягнуто судовий збір,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 2 липня 2025 року Запорізькою митницею отримано лист Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил від 02 липня 2025 року вих. №20/20-02-01/7/716, яким направлено до Запорізької митниці лист Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 25 червня 2025 року №220/9/805 щодо не підтвердження фактів отримання товарів гуманітарної допомоги (згідно додатку), отримувачем яких є військова частина НОМЕР_3 .

3 липня 2025 року Запорізькою митницею направлено до Волинської митниці запит №7.20-4/20-01/7/2005 та отримано відповідь від 8 липня 2025 року №7.3-3/28-07/7/8180 (вхідний номер Запорізької митниці №2936/7-21 від 8 липня 2025 року), відповідно до якої громадянин ОСОБА_1 17 квітня 2022 року під час ввезення в Україну транспортного засобу NISSAN PATHFINDER, (VIN - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , задекларував його як такий, що є гуманітарною допомогою для Військової частини НОМЕР_3 зі звільненням від сплати митних платежів та подав митному органу України наступні документи:

- декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, відповідно до якої отримувачем транспортного засобу NISSAN PATHFINDER, (VIN - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 ) є військова частина НОМЕР_3 ;

- звернення військової частини НОМЕР_3 від 16 квітня 2022 року №1085/2, в якому зазначено, що транспортний засіб NISSAN PATHFINDER, (VIN - НОМЕР_4 ) придбано та доручено ввезення для допомоги військовослужбовцям в/ч НОМЕР_3 в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, для подолання, стримування та відсічі військової збройної агресії з боку російської федерації на території України. Звернення Військової частини НОМЕР_3 від 16 квітня 2022 року №1085/2 підписано командиром Військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_2 .

10 липня 2025 року Запорізькою митницею направлено запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 №7.20-4/20-01/8.2/2075 щодо перебування на військовому обліку транспортних засобів. Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31 липня 2025 року №101/3620 зазначений транспортний засіб у відділенні військової інспекції безпеки дорожнього руху ІНФОРМАЦІЯ_2 не зареєстрований та на обліку не перебуває.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану», яка була чинна на момент ввезення вказаного транспортного засобу, передбачено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою визначеною вказаною постановою Кабінету Міністрів України, без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та підлягають взяттю в установленому порядку на облік в Збройних Силах, правоохоронних органах, інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, або в інших суб`єктах, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону.

Станом на 7 серпня 2025 року документальний факт передачі транспортного засобу NISSAN PATHFINDER, (VIN - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 ), а саме акт приймання-передачі військовій частині НОМЕР_3 від ОСОБА_1 відсутній, що виключає можливість поставлення на облік в Збройних Силах України або інших військових формуваннях вказаного транспортного засобу.

За результатами перевірки встановлено, що транспортний засіб NISSAN PATHFINDER, (VIN - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 ), в порушення вимог Закону Україну «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.1999 №1192-XIV ОСОБА_1 використано не за цільовим призначенням та не сплачені митні платежі, які б підлягали сплаті у разі митного оформлення даного транспортного засобу у вільний обіг.

23 липня 2025 року з метою визначення суми несплачених митних платежів, управлінням боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил направлено службову записку за № 20/20-01/4135 до управління контролю та адміністрування митних платежів. Згідно службової записки управління контролю та адміністрування митних платежів Запорізької митниці від 24 липня 2025 року №15/15-01/4144 розрахунок митних платежів, які підлягали б сплаті під час митного оформлення транспортного засобу NISSAN PATHFINDER, (VIN - НОМЕР_4 ) в митному режимі імпорту станом на дату ввезення транспортного засобу в Україну (17 квітня 2022 року) складає 139 690,62 грн. (ввізне мито – 10 279,76 грн.; акциз – 88 996,16 грн., ПДВ – 40 414,70 грн.).

Не погоджуючись з вказаною постановою суду, адвокат Шумський Б.А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування своїх доводів зазначив, що ОСОБА_1 не мав жодного умислу на порушення митних правил чи ухилення від сплати платежів, що є обов`язковою складовою суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та відображено в постанові ВС № 569/8213/17 від 27.01.2022 року.

Так, в квітні 2022 року, в перші місяці повномасштабного вторгнення, ОСОБА_1 діяв виключно з метою допомоги ЗСУ, для чого ввіз автомобіль NISSAN PATHFINDER, (VIN - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 ) на підставі офіційного звернення (довідки) №1085/2 від 16.04.2022 року, виданої ТВО командира військової частини НОМЕР_3 , підполковником ОСОБА_3 . Даний документ (який був наданий митниці при ввезенні) підтверджував, що автомобіль призначається для допомоги військовослужбовцям в/ч НОМЕР_3 .

Звертає увагу суду, що ні ОСОБА_1 підшуковував і купував автомобіль, оскільки виступав винятково у ролі перевізника через можливість перетнути кордон. Після перетину кордону автомобіль було доставлено за призначенням до в/ч НОМЕР_3 . В умовах воєнного стану та загального хаосу, що панував навесні 2022 року, ОСОБА_1 не приділив належного значення щодо зберігання акту приймання - передачі, будучи переконаним, військові виконають необхідні формальності щодо поставлення автомобіля на облік. Той факт, що автомобіль не було постановлено на облік у військовій частині є наслідком невиконання своїх зобов`язань третіми особами в умовах воєнного стану, а не умисним діянням ОСОБА_1 , спрямованим на порушення митних правил.

Наголошує, що військова частина, яка надала звернення про те, що транспортний засіб NISSAN PATHFINDER, (VIN - НОМЕР_4 ) придбано та доручено ввезення для допомоги військовослужбовцям не заявляла про те, що автомобіль не доставлено. Разом з тим, митним органом не доведено факт використання ОСОБА_1 транспортного засобу NISSAN PATHFINDER, (VIN - НОМЕР_4 ), стосовно якого було надано пільги щодо сплати митних платежів в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги та не було доведено, що зазначений автомобіль не перейшов у матеріальної або інших видів компенсації.

Вказує, що суд першої інстанції встановив, що транспортний засіб був ввезений 17 квітня 2022 року, тобто в період дії особливих положень податкового та митного законодавства, запроваджені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» №2142-IX від 24.03.2022 року. Отже, на момент ввезення автомобіля (17.04.2022 р.) в Україні діяв режим так званого «нульового розмитнення», який давав законне право будь-якій фізичній особі ввезти транспортний засіб для особистих потреб, не сплачуючи жодних митних платежів (мита, ПДВ, акцизу), оскільки на момент ввезення сума митних платежів, що підлягала сплаті за імпорт даного авто будь-яким громадянином, дорівнювала 0 (нуль) гривень, а тому і у ОСОБА_1 об`єктивно був відсутній будь-який умисел на «неправомірне звільнення від сплати митних платежів».

Наголошує, що суд першої інстанції поклав в основу розрахунок Запорізької митниці, згідно з яким сума митних платежів інкримінованих ОСОБА_1 до несплати становить 139690,62 грн. та застосував санкцію в розмірі 50% від даної суми, яка є юридично необґрунтованою.

Наведене обґрунтовує тим, що на момент ввезення транспортного засобу (17.04.2022 р.), внаслідок прямої дії норм Закону № 2142-IХ, сума митних платежів (мита, ПДВ акцизу), що підлягала сплаті фізичними особами, дорівнювала 0 (нулю) гривень. Хоча санкція статті 485 МК України і визначається у відсотковому відношенні до суми несплачених платежів (50%), застосування даної пропорції до нульової бази (0,00 грн.) неминуче призводить до нульового результату самої санкції (0,00 грн.).

Отже вважає, суд першої інстанції не лише дійшов помилкового висновку щодо наявності складу правопорушення, але й, як прямий наслідок цього, неправомірно визначив базу для нарахування штрафу та застосував санкцію, розмір якої, виходячи з чинного на момент правопорушення законодавства, є нульовим.

Просить скасувати постанову Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 20 жовтня 2025 року, провадження в справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

24 листопада 2025 року представник Запорізької митниці Катрич К.Ю. звернулася до апеляційного суду з запереченнями на апеляційну скаргу, в яких зазначила, що апеляційна скарга адвоката Шумського Б.А. не підлягає задоволенню, оскільки судом повно та об`єктивно дослідженні всі докази та матеріалів справи.

Вказала, що захисник в апеляційній скарзі посилається на те, що з суб`єктивної сторони склад порушення митних правил характеризується наявністю прямого умислу та вказує на Постанову Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №569/8213/17. Однак, відповідно до науково-практичного коментаря до Митного кодексу України: у 3 т. - К.:Н94 ДННУ «Акад. фін. управління», 2012, вбачається, що суб`єктивна сторона правопорушення за ст. 485 МК України характеризується умисною або необережною (самовпевненість чи недбалість) формами вини. Ставлення винного до наслідків у вигляді недоборів митних платежів, за відсутності ознак злочину, може характеризуватися непрямим умислом або необережністю. Крім того, в наведеній справі Верховного Суду України йдеться про митне оформлення у вільний обіг, тобто про імпорт. Проте, в даній справі, мова йде про митне оформлення гуманітарної допомоги.

Вважає, що посилання захисника про відсутність у ОСОБА_1 жодного умислу на порушення митних правил не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 , скориставшись листом військової частини НОМЕР_3 від 16.04.2022 р. №1025/2, придбав у компанії Firma Voigt (a.с. 29) за власні кошти у сумі 2400 євро та ввіз митну територію України під виглядом гуманітарної допомоги транспортний засіб NISSAN PATHFINDER, VIN - НОМЕР_4 (a.c. 25-26), який він не доставив до військової частини НОМЕР_3 , про що свідчить лист Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 25.06.2025 року №220/9/805 щодо не підтвердження фактів отримання товарів гуманітарної допомоги (згідно додатку), отримувачем яких є військова частина НОМЕР_6 (a.c. 12-16).

Наголошує, що доводи захисника про те, що «митним органом не доведено факт використання ОСОБА_1 транспортного засобу NISSAN PATHFINDER, VIN - НОМЕР_4 , стосовно якого було надано пільги щодо сплати митних платежів в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги та не було доведено, є помилковими, оскільки вищевказаний автомобіль не перейшов у розпорядження в/ч НОМЕР_3 » (a.с. 12-16, 25-26, 29).

Отже представник Запорізької митниці вважає, що ОСОБА_1 мав прямий умисел на ухилення від сплати митних платежів, оскільки військова частина НОМЕР_3 не отримала зазначений транспортний засіб.

Стверджує про помилковість аргументів захисника стосовно того, що «оскільки на момент ввезення ТЗ сума митних платежів, що підлягала сплаті за імпорт даного авто будь-яким громадянином, дорівнювала 0 (нуль) гривень, то у ОСОБА_1 об`єктивно був відсутній умисел на «неправомірне звільнення від сплати митних платежів, оскільки вищенаведені положення як Митного кодексу України так і Податкового кодексу України надають право на застосування звільнення від оподаткування ввізним митом, акцизним податком та податком на додану вартість щодо операцій з ввезення (імпорту) транспортних засобів громадянами (фізичними особами) на митну територію України для вільного обігу та не є обов`язком митного органу здійснювати митне оформлення без декларування пільг.

Крім того, враховуючи положення статей 194, 257 МК України, для отримання звільнення від оподаткування ввізним митом, акцизним податком та податком на додану вартість щодо операцій з ввезення транспортних засобів громадянами (фізичними особами) на митну територію України для вільного обігу, громадянин (фізична особа) зобов`язаний попередньо заявити про намір ввезення товару та подати митну декларацію, в якій зазначити підстави для застосування пільг зі сплати митних платежів. Разом із цим, вищенаведені пільги надавалися виключно громадянам з ввезення транспортних засобів на митну територію України для вільного обігу. При заявлені транспортного засобу в режим імпорт, тобто для вільного обігу, в митній декларації мав бути зазначений відповідний код преференції (311) відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 р. № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», ставки митних платежів, а також сума митних платежів. Однак, в даній справі отримувачем транспортного засобу є військова частина НОМЕР_3 (а.с. 25-26), а не громадянин (фізична особа) та не заявлений код преференції 311, ставки митних платежів, а також сума митних платежів. Відсутній донор, передбачений положеннями ЗУ "Про гуманітарну допомогу".

Щодо розміру штрафу зазначила, що без внесення відомостей, зазначених у ч. 8 ст. 257 МК України, в митну декларацію в режимі імпорт, неможливо скористатися пільгами, передбаченими п. 9.10-9.11 Розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України та п.п. 69.24 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Отже, ОСОБА_1 не скористався своїм правом на застосування митних пільг, передбачених наведеними положеннями Податкового кодексу України, у зв`язку з чим повинні були б застосовані повні ставки мита, акцизного забору та ПДВ для митного оформлення транспортного засобу NISSAN PATHFINDER, VIN - НОМЕР_4 при декларуванні у митному режимі імпорт.

Таким чином, розрахунок митних платежів (а.с. 41-43) є юридично обґрунтованим та вірним, а твердження захисника – адвоката Шумського Б.А. такими, що не відповідають дійсності.

Просить апеляційну скаргу адвоката Шумського Б.А., подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, постанову Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2025 року, залишити без змін.

3 грудня 2025 року адвокат Шумський Б.А. звернувся до апеляційного суду з додатковими поясненнями в справі, в яких зазначив, що вважає викладені в запереченнях на апеляційну скаргу доводи представника Запорізької митниці є юридично неспроможними та такими, що ґрунтуються на хибному тлумаченні норм матеріального права та вибірковому підході до судової практики.

Вказав, що представник Запорізька митниця стверджує про те, що ОСОБА_1 мав прямий умисел на несплату митних платежів, посилаючись на те, що він придбав авто за власні кошти та не доставив його до в/ч НОМЕР_3 . При цьому, митний орган намагається нівелювати посилання сторони захисту на практику Верховного Суду (справа № 569/8213/17), посилаючись натомість на «Науково-практичний коментар до МК України» 2012 року видання.

Стверджує, що вказана позиція Запорізької митниці є помилковою, оскільки посилання на науково-практичний коментар 13-річної давнини як на джерело права є неприпустимим у судовій справі за наявності актуальної практика Верховного Суду.

Звертає увагу, що Верховний суд в своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що склад правопорушення за ст. 485 МК України передбачає наявність спеціальної мети — неправомірного звільнення від сплати митних платежів, що в свою чергу вимагає доведення виключно прямого умислу, спрямованого саме на завдання збитків державному бюджету.

Твердження митниці про можливість «необережної форми вини» за ст. 485 МК України суперечить правовій позиції суді касаційної інстанції.

Зауважує, що Запорізька митниця в своїх запереченнях зазначає про те, що ОСОБА_1 придбав автомобіль за власні кошти (2400 Євро).

Даний факт, суперечить логіці митного органу, оскільки свідчить саме про відсутність умислу на збагачення чи ухилення. Адже, особа, яка має намір ухилитися від сплати податків заради власної вигоди, зазвичай не витрачає власні заощадження для купівлі майна, яке декларується як допомога армії в умовах воєнного стану. Дії ОСОБА_1 були продиктовані патріотичним обов`язком та волонтерською метою.

Вважає, що факт того, що автомобіль не був належним чином облікований у військовій частині і був переданий без складання акту, може свідчити про організаційні недоліки або навіть про порушення порядку обліку гуманітарної допомоги, але жодним чином не свідчить про умисел на несплату податків та митних платежів, яких на той момент фактично не існувало.

Крім того, Запорізька митниця ототожнює поняття «відсутність акту прийому-передачі» з поняттям «використання в інших цілях». Разом і з цим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 використовував цей транспортний засіб для власних побутових потреб, продав його чи передав третім цивільним особам. Відсутність паперового підтвердження передачі військовим в умовах війни не є автоматичним доказом розкрадання чи нецільового використання.

Зазначив, що ключовим аргументом митного органу в запереченнях є твердження про те, що ОСОБА_1 не може посилатися на пільгове оподаткування (Закон №2142-IX), оскільки він не подав митну декларацію в режимі імпорту (IM40) та не заявив код преференції «311». Однак, дане твердження є проявом надмірного формалізму та викривленням суті закону, оскільки незалежно від обраного митного режиму чи процедури декларування, сума зобов`язань перед бюджетом станом на 17 квітня 2022 року об`єктивно дорівнювала нулю. Неможливо ухилитися від сплати того, що держава скасувала. Вважає, що наведене вказує на відсутність суспільної небезпеки та шкоди бюджету в діях ОСОБА_1 . При цьому, митний орган наголошує на тому, що для отримання пільги треба було подати іншу декларацію та заявити певний код. Тобто, митниця визнає, що право на пільгу у ОСОБА_1 було, але він «неправильно ним скористався» (інша форма декларації).

Наполягає, що Запорізька митниця надала розрахунок, в якому застосувала повні ставки мита та акцизу, діючі у мирний час, ігноруючи пряму дію Закону №2142-IХ. Такий розрахунок є гіпотетичним та не відповідає законодавству, що діяло на момент виникнення правовідносин (17.04.2022 р.). Розрахунок «боргу», виходячи зі ставок, які були тимчасово скасовані, є незаконним. Отже, твердження митниці про те, що право на пільгу втрачається автоматично через невірне декларування коду преференції є хибним, оскільки податкове зобов`язання визначається законом, а не кодом у графі декларації.

На підставі вищевикладеного, захисник підтримує вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження в справі закрити.

Під час апеляційного перегляду справи адвокат Шумськийй Б.А. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Зазначив, що на час ввезення ОСОБА_1 транспортного засобу діяла норма «нульового розмитнення». Гарантійний лист надавав перевагу лише у черзі проходження митного контролю. ОСОБА_1 після ввезення транспортного засобу в України передав його військовослужбовцям. Через те, що події відбулися в хаосі у зв`язку із початком повномасштабного вторгнення рф на територію України ОСОБА_1 не отримав від військовослужбовців акт прийому – передачі транспортного засобу NISSAN PATHFINDER, (VIN - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Наголошує, що у будь-якому випадку жодних благ від листа військової частини про ввезення вищевказаного транспортного засобу ОСОБА_1 отримати не міг, оскільки діяло нульове митне розмитнення.

Представник Запорізької митниці Наказаний Т.О. заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Вказав, що ОСОБА_1 придбав транспортний засіб NISSAN PATHFINDER, (VIN - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 за власні кошти, а отже даний транспортний засіб не є гуманітарною допомогою. Додав, що у випадку ввезення транспортного засобу по нульовому розмитненню необхідно повідомляти про даний факт.

Представник Запорізької митниці Ткач В.В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Вказав, що ОСОБА_1 був зобов`язаний доставити транспортний засіб до військової частини НОМЕР_3 , однак не доставив. На фотозображеннях, долучених стороною захисту, відсутній номерний знак на автомобілі. Військова частина НОМЕР_3 провела аудит, проте автомобіль NISSAN PATHFINDER, (VIN - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 на обліку не перебуває.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду приходить до наступних висновків.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно до вимог ст. 278, 280 КУпАП, ст. 489 МК України, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному виді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, т/з, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України (ч. 1 ст. 495 МК).

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу правопорушення сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне правопорушення. Тобто, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись із диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Диспозиція ст. 485 МК України визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у заявлені в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

З об`єктивної сторони склад правопорушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, характеризується наявністю дій, а з суб`єктивної у формі умислу та спеціальної мети неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Наявність об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення є обов`язковим для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею Глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 року у справі №725/3788/16-а зазначив, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст. 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Отже, ст. 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети: неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Так, з матеріалів справи вбачається, що громадянин ОСОБА_1 , 17 квітня 2022 року під час ввезення в Україну транспортного засобу NISSAN PATHFINDER, VIN - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , задекларував його як такий, що є гуманітарною допомогою для Військової частини НОМЕР_3 зі звільненням від сплати митних платежів та подав митному органу України пакет документів, відповідно до якого, одержувачем автомобіля була військова частина НОМЕР_3 , що передбачало його пільгове розмитнення.

Відповідно до ст.1 Закону Україну «Про гуманітарну допомогу» від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Згідно зі ст. 3 ЗУ «Про гуманітарну допомогу», підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги.

У відповідності зі ст.6 Закону Україну «Про гуманітарну допомогу» звільнення від оподаткування товарів (робіт, послуг) гуманітарної допомоги здійснюється в порядку, встановленому Податковим кодексом України та Митним кодексом України.

Згідно з ч.1 ст.287 Митного кодексу України та п.197.11 ст.197, п.213.3.9 ст.213 Податкового кодексу України, при ввезенні на митну територію України вантажі гуманітарної допомоги, звільняються від оподаткування, а саме сплати ввізного мита, акцизного податку та податку на додану вартість.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» передбачено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою визначеною вказаною постановою Кабінету Міністрів України, без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Такі товари визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.

Тобто, декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, яка подавалась митному органу громадянином ОСОБА_1 була підставою для пропуску на митну територію України вказаного транспортного засобу як гуманітарної допомоги на адресу військової частини НОМЕР_3 , та є документом, без якого неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено Митним кодексом України, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу. Митна декларація це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури (п.20 ст.4 Митного кодексу України).

Відповідно до п.30.1 ст.30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі.

Згідно з ч.1 ст. 292 Митного кодексу України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано.

Використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням або з метою отримання прибутку є порушенням законодавства про гуманітарну допомогу, що тягне за собою кримінальну або адміністративну відповідальність (ст. 12 Закону Україну «Про гуманітарну допомогу»).

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, суддя місцевого суду послався на протокол про порушення митних правил №0075/UA112000/2025 від 07 серпня 2025 року та додатки до нього.

Дослідивши вказані докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України, суддя апеляційного суду приходить до висновку про відсутність в діях останнього складу правопорушення, з огляду на наступне.

Так, в ході апеляційного перегляду справи, ОСОБА_1 свою вину у вчинені інкримінованого правопорушення категорично заперечив та пояснив, що до нього звернувся його знайомий ОСОБА_4 , який зконтактував його з волонтером на ім`я ОСОБА_5 . З вказаним волонтером він здійснював все подальше спілкування. ОСОБА_5 попросив його терміново привезти в України автомобіль військовослужбовцям у м. Запоріжжя, який за його повідомленням був оплачений. Денис передав йому листи військової частини, з якими він поїхав за кордон. Загрузив авто на причеп та приїхав на митну границю, він надав на митний контроль всі документи, які були у нього в наявності. Працівники митниці жодних інших документів у нього не вимагали. Потім, він приїхав на СТО у м. Луцьк, де зустрівся з військовослужбовцем, який показав йому своє посвідчення, він впевнився, що військовослужбовець проходить військову службу у в/ч НОМЕР_3 . Авто передав на СТО військовому та волонтеру ОСОБА_5 , який зазначив, що надішле йому акт приймання - передачі транспортного засобу.

Звернув увагу, що не має контактів вказаного військовослужбовця, намагався зв`язатися з волонтером ОСОБА_5 , однак він перебуває за кордоном, зареєструватися для участі в судовому засіданні в режимі відео конференції у нього не має можливості. Прохав врахувати його телефону переписку з волонтером ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з приводу ремонту транспортного засобу NISSAN PATHFINDER у м. Луцьку, яка підтверджує факт ввезення автомобілю для волонтерської мети. Зі слів ОСОБА_6 , йому стало відомо що транспортний засіб NISSAN PATHFINDER, VIN - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 знищений в ході бойових дій. Забезпечити участь ОСОБА_6 в розгляді справи не має можливості.

Наголосив, якщо у нього була б комерційна мета завезти транспортний засіб в України, тоді б він би скористався нульовим розмитнення. Після ввезення даного транспортного засобу, він завозив в України для військових ще автомобілі, однак у цих випадках вже вимагав акт приймання – передачі. У даному випадку, події припали на початок військових дій, а тому він не був обізнаний про необхідність отримання відповідного акту. Додав, що сам проходив військову службу, а тому обізнаний у потребах військових у транспортним засобах, які постійно знищуються ворогом.

Вказані пояснення підтверджуються довідкою т.в.о. командира військової частини НОМЕР_3 підполковника ОСОБА_7 від 16.04.2022 року № 1085/2 відповідно до якої придбаний транспортний засіб NISSAN PATHFINDER, VIN - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 доручено для ввозу в якості допомоги військовослужбовцям в/ч НОМЕР_3 в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, для подолання, стримування та відсічі військової збройної агресії з боку рф на території України.

Слід зазначити, що з 24 лютого 2022 року Указом Президента України в Україні введено воєнний стан. Збройні Сили України потребували і потребують в засобах пересування, а тому небайдужі громадяни іноземних держав, волонтери, благодійні організації з початку війни опікуються зазначеними питаннями. Крім того, в умовах воєнного стану, зумовленого військовою агресією російської федерації проти України, військові оперативно потребували транспортних засобів підвищеної прохідності, що пояснює недотримання формальностей правильної передачі транспортного засобу, підписання відповідного акту та постановки автомобіля на облік у військовій частині.

Отже з урахуванням наведеного, на переконання судді апеляційного суду, відсутність на обліку у військовій частині ввезеного автомобіля як гуманітарної допомоги, не може беззаперечно свідчити про наявність в діях ОСОБА_1 умислу на ухилення від сплати обов`язкових митних платежів.

Разом із цим, матеріали справи не містять доказів, що вказаний автомобіль використовується у цивільному обороті або для потреб цивільного населення, тобто вказаний автомобіль на цивільний облік не реєструвався, що свідчить про його використання саме для військових цілей та захисту країни від збройної агресії.

Крім того, суддя апеляційного суду погоджується із доводами захисника про те, що станом на 17 квітня 2022 року, у відповідності до ст. 69.24 Податкового кодексу України, пропуск та митне оформлення легкових автомобілів, що ввозилися (пересилалися) на митну території України для вільного обігу, звільнялися від оподаткування ввізним митом, податком на додану вартість та акцизним податком.

Відповідно, у разі ввезення ОСОБА_1 автомобіля марки NISSAN PATHFINDER, VIN - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , на митну територію України для вільного обігу, станом на 17 квітня 2022 року ОСОБА_1 був звільнений від сплати митних платежів, враховуючи введення в законну силу ст. 69.24 Податкового Кодексу України. Відтак, будь-яких матеріальних збитків від дій ОСОБА_1 щодо ввезення транспортного засобу на територію України не настало.

Таким чином, матеріали справи про порушення митних правил не містять будь-яких відомостей та жодних доказів того, що ОСОБА_1 вчинені умисні протиправні дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів при ввезенні на митну територію України автомобіля NISSAN PATHFINDER, VIN - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Суддя апеляційного суду констатує, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів у справі.

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності.

На підставі вищевикладеного, оскаржувана постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись статтями 7, 293, 294 КУПАП, статями 486, 487, 529, 530 МК України, суддя апеляційного суду,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Шумського Бориса Анатолійовича, подану в

інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, скасувати.

Постановити нову постанову апеляційного суду, якою провадження в справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 334/7097/25