Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №728/212/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/212/26

Номер провадження 1-кп/728/73/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю: прокурора ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмач кримінальне провадження за № 12025270390000329 від 02.12.2025 року відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Матіївка Бахмацького району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, утриманців не маючого, працюючого ПСП «Пісківське» підсобним робітником будівельної бригади, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 -1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

02.12.2025 року близько 05 годин 00 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи мотоциклом марки «Musstang MT-200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, рухаючись по автодорозі Бахмач Піски Ніжинського району Чернігівської області, в напрямку с. Піски, на заокругленні ділянки дороги праворуч, не справився з керуванням, внаслідок чого з`їхав на ліве узбіччя та в подальшому в лівий кювет, внаслідок чого пасажир мотоцикла ОСОБА_5 випав із мотоцикла, отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до КНП «Бахмацька МЛ».

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла марки «Musstang MT-200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження в області голови у вигляді саден лівої надбрівної та лівої скроневої ділянок; в області кінцівок у вигляді підшкірних гематом лівого плечового та лівого ліктьового суглобів; закритого перелому верхньої третини тіла (діафізу) лівої плечової кістки та закритого перелому ліктьового відростку лівої ліктьової кістки без зміщення уламків, які в своєму комплексі відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров`я строком понад 21 день.

У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_6 порушив вимоги п.2.1 а) (водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії), п. 2.3 б) (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну), п.10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху) та п.12.1 (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, що стало причиною настання даної дорожньо - транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.

Вказані дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.286-1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння,що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Під час судового розгляду кримінального провадження, 17 червня 2026 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 укладено угоду про примирення, відповідно до умов якої, обвинувачений беззастережно визнає свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України. Натомість, враховуючи особу винного, наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання, враховуючи положення ст. 69 КК України, сторони домовились про призначення ОСОБА_6 більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті, а саме штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з призначенням додаткового покарання - позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним розглянути справу відповідно до положень ст. ст. 473, 474 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 просив затвердити угоду про примирення між ним та потерпілим. Свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, погодився на призначення узгодженого покарання і усвідомлює наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Зазначив, що угода укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Відмовився від справедливого судового розгляду кримінального провадження.

Потерпілий в судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення з обвинуваченим. Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення йому роз`яснені та зрозумілі. Угода укладена добровільно. Зазначив, що жодних претензій до обвинуваченого не має. Обвинувачений є його сином, працює офіційно в ПСП «Пісківське», на посаді різноробочого, проживає з сім`єю, здійснює догляд за своєю матір`ю яка має онкологічне захворювання, рідний брат якого загинув під час захисту Батьківщини під час проведення антитерористичних заходів на території Донецької та Луганської областей. Шкода відшкодована.

Захисник в судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення. Призначити узгоджене сторонами покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами, посилався на правовий висновок Верховного суду від 30.04.2026 року у справі за аналогічних обставин кримінального провадження.

Прокурор в судовому засіданні висловив думку, що узгоджене сторонами покарання є занадто м`яким, у зв`язку з чим заперечував проти затвердження угоди про примирення.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 468 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав та щиро розкаявся у скоєному, відшкодував заподіяну шкоду потерпілому.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені пунктом 1 частини 5 статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені пунктом 1 частини 1 статті 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Потерпілий також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені пунктом 2 частини 1 статті 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Крім того, судом встановлено, що умови вказаної угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Згідно вимог ст.65 КК України при призначенні покарання судом повинні враховуватись ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

Згідно з ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Враховуючи, що обвинувачений раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання та роботи, не має негативних характеритик за місцем проживання, а також наявність двох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за можливе призначити узгоджене умовами угоди покарання із застосуванням частини 1 статті 69 КК України, з переходом до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст. 286-1 КК України, у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень, та призначення додаткового покарання, зазначеного в санкції ч.1 ст.286-1 КК України, у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки.

При цьому суд враховує думку потерпілого, який просив затвердити угоду про примирення, про те, що узгоджена міра покарання, не є занадто м`якою чи такою, що суперечить інтересам суспільства.

З огляду на зазначене, суд вважає, що умови угоди не порушують жодних прав, свобод чи інтересів сторін, інших осіб та суспільства, узгоджене сторонами покарання відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим і буде відповідати цілям покарання, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Оцінюючи доводи прокурора, якими він обґрунтовував заперечення щодо затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілою, суд враховує таке.

КПК України передбачає два види угод: угода про примирення та угода про визнання винуватості. Перша з них може бути укладена між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, друга між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим. В обох випадках зміст угоди має містити узгоджене покарання та згоду сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням.

Правила призначення покарання встановлені Кримінальним кодексом України, зокрема, Розділом XI його Загальної частини.

Відповідно до частини 5 статті 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди. Отже, закон дозволяє зазначеним вище суб`єктам кримінального провадження самостійно визначити вид покарання, яке понесе винна особа. Також КК України не містить жодних заборон чи обмежень щодо застосування статті 69 КК України при призначенні покарання за вчинення кримінального провадження, передбаченого частиною 1 статті 286-1 КК України.

Крім цього, суд вважає, що та обставина, що безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого частиною 1 статті 286-1 КК України, є суспільні відносини, які забезпечують безпеку дорожнього руху та експлуатацію транспорту, сама по собі не є підставою для висновку про те, що в будь-якому випадку угода про примирення між потерпілими та обвинуваченим не відповідає інтересам суспільства, а призначення обвинуваченому покарання із застосуванням статті 69 КК України порушує баланс між приватним інтересом потерпілої та публічним інтересом суспільства в цілому.

З огляду на зазначене, суд вважає доводи прокурора про неможливість затвердження угоди про примирення у цьому кримінальному провадженні безпідставними та такими, що суперечать точному змісту вимог ч.3 ст.469 КПК України.

Аналогічну правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 30 квітня 2026 року (справа № 284/1083/24, провадження № 51-315 км 26).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе затвердити угоду про примирення між обвинуваченим та потерпілим і призначити останньому узгоджене сторонами покарання: за ч.1 ст. 286-1 КК України, з урахуванням положень ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн 00 коп.із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

На думку суду, укладена угода між обвинуваченим та потерпілим відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін. Міра покарання, яка узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого і відповідає вимогам загальних засад призначення покарання.

Цивільних позовів по справі не заявлено.

Підлягають стягненню з обвинуваченого процесуальні витрати відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України за проведення судових інженерно-транспортних експертиз в сумі 10696 грн 80 коп.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_6 не обирався і підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 03.12.2025 року на мотоцикол марки «Musstang MT-200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , слід скасувати.

Керуючись ст.ст.373, 374, 469, 473-475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 17 червня 2026 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за № 12025270390000329 від 02.12.2025 року.

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн 00 коп, з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_6 не обирати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської областві від 03.12.2025 року на мотоцикол марки «Musstang MT-200», реєстраційний номер НОМЕР_1 - скасувати.

Речові докази: мотоцикол марки «Musstang MT-200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , - залишити ОСОБА_6 , як власнику.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових інженерно-транспортних експертиз в сумі 10696 (десять тисяч шістсот дев`яносто шість) грн 80 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України. Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1