Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №520/16/26 — Харківський окружний адміністративний суд

520/16/26 Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  Харків    17 червня 2026 року ��������������������������������������������������������������������������������№ 520/16/26   Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Берестинської окружної прокуратури  до  Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області,  Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради Харківської області, третя особа - Комунальний заклад «Сахновщинський ліцей № 2» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -   В С Т А Н О В И В : Берестинська окружна прокуратура (далі по тексту – позивач, прокуратура)  звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області  (далі по тексту – відповідач-1, селищна рада), Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради Харківської області (далі по тексту – відповідач-2, відділ освіти, культури, молоді та спорту), третя особа - Комунальний заклад «Сахновщинський ліцей № 2» (далі по тексту – 3-ос, ліцей), в якому просить суд: ����������- визнати протиправною бездіяльність Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області та відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку орієнтовною площею 24010,4 кв.м. під навчальним закладом – Комунальний Заклад «Сахновщинський ліцей № 2» (64501, Харківська область, Берестинський район, сел. Сахновщина, вулиця Остапченка, будинок 40-А код ЄДРПОУ 23145959); ����������- зобов’язати Сахновщинську селищну раду Берестинського району Харківської області та відділ освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку орієнтовною площею 24010,4 кв.м. під навчальним закладом – Комунальний заклад «Сахновщинський ліцей № 2» (64501, Харківська область, Берестинський район, сел. Сахновщина, вулиця Остапченка, будинок 40-А код ЄДРПОУ 23145959). - судові витрати покласти на відповідачів. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на території Сахновщинської селищної ради обліковується земельна ділянка під КЗ «Сахновщинстький ліцей № 2» площею 24010,4 кв.м. Документи, що посвідчують право користування земельними ділянками під зазначеними об'єктами відсутні, відомості щодо земельних ділянок до Державного земельного кадастру не внесені. Під час моніторингу Публічної кадастрової карти України та інформації, яка розміщена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, місцевою прокуратурою встановлено, що на даний час питання щодо розробки земельно-технічної документації залишається не вирішеним, правовстановлюючі документи на земельну ділянку не розроблено та не видано, що створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування навчального закладу та здійснення учбового процесу, що може призвести до негативних наслідків. При цьому, згідно законодавства Сахновщинська селищна рада Берестинського району Харківської області та відділ освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області повинні були вжити заходів щодо розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування та відповідно надання її в постійне користування зазначеному закладу освіти. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду із даним позовом. Ухвалою суду від 02.01.2026 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Відповідачами не подано до суду відзиви, які б містили заперечення на позов. Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору не подано пояснень щодо позову. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України. Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення. Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини. Сахновщинським відділом Берестинської окружної прокуратури Харківської області під час вивчення стану дотримання вимог земельного законодавства направлено запит від 03.10.2025р. № 59/3-3896вих-25 до Сахновщинської селищної ради Берестинського району щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками закладів освіти Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області. Відповідно до листа Сахновщинської селищної ради Берестинського району від 15.10.2025р. № 01-14/1070 на території Сахновщинської селищної ради обліковується земельна ділянка під КЗ «Сахновщинстький ліцей № 2» площею 24010,4 кв.м. Документи, що посвідчують право користування земельними ділянками під зазначеними об'єктами відсутні, відомості щодо земельних ділянок до Державного земельного кадастру не внесені. Згідно з листа відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області від 10.11.2025 №01-15/1209 надано інформацію щодо наявності земельної ділянки комунального закладу «Сахновщинський ліцей №1»: Площа земельної ділянки в користуванні КЗ «Сахновщинський ліцей №2» становить 24010,4 кв.м. Земельна ділянка розташована за адресою: 64501, Харківська область, Берестинський район, селище Сахновщина, вул. Остапченка, 10. Про передачу земельних ділянок у власність, відчуження або вилучення дані відсутні. Зміни площі земельної ділянки не було. Правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка знаходиться користуванні закладу немає. Позивач, вважаючи, що оскільки питання щодо розробки земельно-технічної документації залишається не вирішеним, правовстановлюючі документи на земельну ділянку не розроблено та не видано, звернувся до суду з цією позовною заявою. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стосовно підстав представництва прокурором інтересів держави з даним позовом, суд зазначає таке. Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У Законі України "Про прокуратуру" закріплено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях. Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закон прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, зазначила, що за змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу. Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно. Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Суд також враховує, що у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що у цій справі подання керівником Берестинської окружної прокуратури Харківської області позову мало на меті захист "інтересів держави". Вказана правова позиція також узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 14.02.2023 у справі №580/1374/22, яка відповідно до частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню при розгляді аналогічних справ. Продовжуючи розгляд справи по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке. Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України "Про освіту", державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Згідно з ч.3 ст.66 Закону України "Про освіту", сільські, селищні ради: відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та початкової освіти; засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів; оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти; здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом. Частиною 2 ст.24 Закону України "Про освіту" встановлено, що управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють: засновник (засновники); керівник закладу освіти; колегіальний орган управління закладу освіти; колегіальний орган громадського самоврядування; інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти. Частинами 2, 6 ст.25 Закону України "Про освіту" визначено, що засновник закладу освіти або уповноважена ним особа, зокрема: затверджує кошторис та приймає фінансовий звіт закладу освіти у випадках та порядку, визначених законодавством; здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти. Засновник закладу освіти зобов`язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов. Сільські, селищні, міські ради, згідно ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування", є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, відповідно до п.п.3 та 5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування", є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Відповідно до ст.29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад. Права суб`єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідні ради. Частинами 1, 5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах, серед іншого, належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, заклади освіти, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Так, ч.2 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Відповідно до ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, до яких належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч.1 ст.181 ЦК України), обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Згідно ч.4 ст.334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації. До майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти відповідно до п.1 ч.1  ст.80 Закону України від 05.09.2017 №2145-VIII  «Про освіту» (далі  Закон №2145-VIII) належать нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Частиною 2  ст. 80 Закону №2145-VIII  визначено, що порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються  Земельним кодексом України. Відповідно до ч.1   ст.3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III   (далі   ЗК України) земельні відносини регулюються   Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. На підставі ч.1   ст.92 ЗК України   право постійного користування земельною ділянкою   це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Згідно з п.   а   ч.2   ст.92 ЗК України   права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки на підставі ч.1   ст.125 ЗК України   виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до п.1 ч.1   ст.2 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV   «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»   (далі   Закон №1952-IV) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до вимог п.2 ч.1   ст.3 Закону №1952-IV   державна реєстрація прав є обов`язковою. Частиною 1   ст.5 Закону №1952-IV   встановлено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Отже, речові права на нерухоме майно (будівлі, споруди, земельну ділянку) відповідача підлягають державній реєстрації відповідно до закону. 17.10.2012 Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження № 802-р   «Про здійснення протягом 2012 і 2013 років заходів, пов`язаних з проведенням землевпорядних робіт, оформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розміщені дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади», яким зобов`язано органи виконавчої влади, у підпорядкуванні яких перебувають дошкільні, загальноосвітні навчальні заклади, здійснити протягом 2012 та 2013 років заходи, пов`язані з проведенням землевпорядних робіт, оформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розміщені навчальні заклади. Отже, необхідність оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки під навчальними закладами прямо передбачена вищевказаними нормами. Статтею 12 ЗК України   визначено повноваження сільських, селищних, міських рад, до яких належить розпоряджання землями територіальних громад. Частиною 1   ст.116 ЗК України   визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб згідно з ч.1   ст.122 ЗК України. Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України   «Про місцеве самоврядування в Україні»   (далі   Закон №280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання регулювання земельних відносин. Управління закладами освіти, які належать територіальним громадам відповідно до підп.1 п. а ч.1   ст.32 Закону №280/97-ВР   належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Суд встановив, що статутом Комунального закладу «Сахновщинський ліцей № 2», затвердженим рішення LІІ сесії VІІІ скликання Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області 04.12.2024 року № 4273- VІІІ (далі Статут) передбачено, що засновником навчального закладу є Сахновщинська селищна рада Берестинського району Харківської області (п.1.4. Статуту), орган управління освітою: - відділ освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області (п. 4.1. Статуту). Пунктом 1.6. вказано, що засновником закладу освіти є Сахновщинська селищна рада Берестинського району Харківської області (далі – Засновник). Уповноваженим органом Засновника у сфері освіти є відділ освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради. У п. 6.5 зазначено, що заклад освіти відповідно до чинного законодавства користується землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм їх охорони. Таким чином, Статутом прямо передбачено використання закладом освіти земельних ділянок у процесі здійснення його статутної діяльності. Відтак управління майном об`єкта освіти, зокрема щодо прийняття рішень щодо оформлення речових прав на об`єкти комунальної власності, є обов`язком відповідної сільської ради вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 24010,4 кв.м, розташованої за адресою – Харківська область, Берестинський район, селище Сахновищина, вулиця Остапченка, будинок 40-А, на якій розташований комунальний заклад «Сахновщинський ліцей №2». Разом із тим будь-яких доказів, які б підтверджували вжиття органом місцевого самоврядування заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку суду не надано. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Сахновщинська селищна рада Харківської області, як засновник закладу освіти, та відділ  освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради Харківської області, як уповноважений орган управління, будучи наділеними відповідними повноваженнями щодо управління майном закладу освіти, у тому числі земельними ділянками, на яких розміщені об`єкти цього майна, протягом тривалого часу не вжили належних та достатніх заходів, передбачених земельним законодавством, для оформлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, яку використовує Комунальний Заклад «Сахновщинський ліцей № 2, що свідчить про наявність протиправної бездіяльності відповідачів у спірних правовідносинах. Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог. ���������� Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню. Витрати зі сплати судового збору не підлягають розподілу з огляду на приписи частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, - В И Р І Ш И В: Адміністративний позов Берестинської окружної прокуратури  до  Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області,  Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради Харківської області, третя особа - Комунальний заклад «Сахновщинський ліцей № 2» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити. Визнати протиправною бездіяльність Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області та відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку орієнтовною площею 24010,4 кв.м. під навчальним закладом – Комунальний Заклад «Сахновщинський ліцей № 2» (вул. Остапченко, буд. 40-А, с-ще Сахновщина, Берестинський р-н, Харківська обл., 64501, код ЄДРПОУ 23145959). ����������Зобов’язати Сахновщинську селищну раду Берестинського району Харківської області (вул. Поштова, буд. 3, с-ще Сахновщина, Берестинський р-н, Харківська обл., 64501, код ЄДРПОУ 04398301) та відділ освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області ( вул. Тарасів шлях, буд. 69, с-ще Сахновщина, Красноградський р-н, Харківська обл., 64501, код ЄДРПОУ 44072378) вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку орієнтовною площею 24010,4 кв.м. під навчальним закладом – Комунальний заклад «Сахновщинський ліцей № 2» (вул. Остапченко, буд. 40-А, с-ще Сахновщина, Берестинський р-н, Харківська обл., 64501, код ЄДРПОУ 23145959). Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повне рішення складено 17 червня 2026 р. ����������Суддя                ����������������������������������������������������������������������Бадюков Ю.В.