Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №420/11273/26 — Одеський окружний адміністративний суд

420/11273/26    Справа № 420/11273/26 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (додаткове) 17 червня 2026 року ������������������������������������������������������������������������������������������м.Одеса Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “МОДНА ХВИЛЯ” про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №420/11273/26 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МОДНА ХВИЛЯ” до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В: В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МОДНА ХВИЛЯ” до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “МОДНА ХВИЛЯ” до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задоволено. 11.06.2026 року від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат після ухвалення рішення в порядку ст. 143 КАС України, в якій заявник просить стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МОДНА ХВИЛЯ” судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 6500,00 грн. 15.06.2026 року до суду від відповідача надійшли заперечення на клопотання про компенсацію судових витрат, у яких просить зменшити Товариству витрати на професійну правничу допомогу, оскільки, на його думку, гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 6 500,00 грн. становить 2 прожиткові мінімуми на працездатних осіб з 1 січня 2026 року, або 0,7 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, або мінімальну заробітну плату у погодинному розмірі за 125 годин роботи, а відтак, є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача. Стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає критеріям розумності, спів розмірності. Розглянувши заяву про розподіл судових витрат та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне. Порядок та підстави ухвалення у справі додаткового судового рішення врегульовані ст.252 КАС України. Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до ч.1, 2 ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Згідно із ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Відповідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до п.3 ч.1, ч.2 ст.252 КАС України, однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Як свідчать матеріали справи, звертаючись до суду із даним позовом, позивачем в тому числі у позові заявлялась вимога щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача також і витрат на професійну правничу допомогу, а докази необхідні для визначення розміру таких будуть подані протягом п’яти днів після ухвалення рішення. Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України, приписами якої визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Стаття 139 КАС України визначає правила розподілу судових витрат за результатами ухвалення судом рішення по суті позовних вимог (задоволення позову повністю або частково, відмова в задоволенні позову). Згідно з частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Суд також враховує, що згідно рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04)) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Таким чином документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. У розумінні п.4 ч. 1 ст. 1 Закону України 05.07.2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (із змінами і доповненнями) (далі також - Закону №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 Закону №5076 визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону №5076). Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076). Відповідно до ст. 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Дослідивши матеріали справи в частині розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, суд встановив, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача надано наступні документи: договір № 20/10/25 від 20.10.2025 на надання правничої допомоги; рахунок-фактура № 20/10/25-6 від 25.05.2026; платіжна інструкція № б/н від 25.05.2026 (Унікальний ідентифікатор СЕП (UETR) 6a8f4c58-6604-4c72-ba53-b11120fad66e); Акт № 6 наданих послуг від 03.06.2026. З наданих документів слідує, що 20.10.2025 між Адвокатським об’єднанням "ЛЕКСПРОГРУП", в особі Єршова Руслана Володимировича (Виконавець) та ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ" (Клієнт) укладений договір № 20/10/25 на надання правничої допомоги, пунктом 1.1 якого передбачено, що Клієнт доручає, а Виконавець приймає на себе виконання доручення щодо надання Клієнту правничої допомоги в обсязі та на умовах, визначених в кожному конкретному випадку домовленістю між Сторонами, в тому числі, але не виключно: надання усних, письмових консультацій, висновків, роз’яснень з правових питань, надання правової інформації; складання документів правового характеру (звернення, заяви, пояснення, заперечення, скарги тощо); складання процесуальних документів, визначених законодавством України (позовні заяви, апеляційні скарги, касаційні скарги, заперечення, претензії, заяви в справах, клопотання, адвокатські запити тощо); представництва та захисту прав і законних інтересів Клієнта в судах України будь-якої ланки (інстанції) та юрисдикції, правоохоронних органах України, будь-яких органах державної, виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадських об’єднаннях, підприємств, установ, організацій не залежно від форм власності та підпорядкування, тощо, для виконання предмету даного Договору. Згідно п.3.1 договору № 20/10/25 від 20.10.2025, за надання правничої допомоги Клієнт зобов’язується виплатити Виконавцю гонорар (винагороду), в розмірі та на умовах, визначених взаємною домовленістю Сторін або в укладеній додатковій угоді (чи рахунку-фактурі) до цього Договору. 03.04.2026 сторонами Договору №20/10/25 оформлено акт наданих послуг, згідно якого, «ВИКОНАВЦЕМ», надано «КЛІЄНТУ» наступні послуги всього на суму 6500 грн: - надання юридичної консультації та визначення правової позиції для звернення ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ" до суду щодо визнання протиправними та скасування рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №№ UA500020/2026/000025/2 від 02.02.2026, UA500020/2026/000028/2 від 06.02.2026, UA500020/2026/000030/2 від 09.02.2026, UA500020/2026/000050/2 від 13.03.2026, UA500020/2026/000061/2 від 19.03.2026, UA500020/2026/000064/2 від 23.03.2026; карток відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ UA500020/2026/000032 від 02.02.2026, UA500020/2026/000036 від 06.02.2026, UA500020/2026/000039 від 09.02.2026, UA500020/2026/000073 від 13.03.2026, UA500020/2026/000084 від 19.03.2026, UA500020/2026/000087 від 23.03.2026 на суму 2 000 грн.; - вивчення та аналіз судової практики та постанов Верховного Суду на суму 500,00 грн.; - збір матеріалів для подачі адміністративного позову, послуги копіювального центру на суму 500,00 грн.; - підготовка та подача до Одеського окружного адміністративного суду адміністративного позову та процесуальних документів на суму 3 500,00 грн.; - загальна вартість наданих послуг становить 6 500,00 грн. 25.05.2026 року адвокатом виписано на ім’я Товариства позивача рахунок-фактуру №20/10/25-5 для оплати за надані адвокатом послуги, а саме: надання правничої допомоги по договору № 20/10/25 від 20.10.2025 (визнання протиправними та скасування рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №№ UA500020/2026/000025/2 від 02.02.2026, UA500020/2026/000028/2 від 06.02.2026, UA500020/2026/000030/2 від 09.02.2026, UA500020/2026/000050/2 від 13.03.2026, UA500020/2026/000061/2 від 19.03.2026, UA500020/2026/000064/2 від 23.03.2026; карток відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ UA500020/2026/000032 від 02.02.2026, UA500020/2026/000036 від 06.02.2026, UA500020/2026/000039 від 09.02.2026, UA500020/2026/000073 від 13.03.2026, UA500020/2026/000084 від 19.03.2026, UA500020/2026/000087 від 23.03.2026). Ціна послуги без ПДВ, згідно вказаного рахунку – 6 500,00 грн., загальна сума без ПДВ – 6 500,00 грн. Платіжною інструкцію № 2.680326925.1 від 25.05.2026 підтверджено фактичну сплату Товариством позивача на рахунок АО "ЛЕКСПРОГРУП" 6500 грн, призначення платежу: «ПРАВНИЧА ДОПОМОГА ЗГ. РАХ. № 20/10/25-6 ВІД 25.05.2026 ПЛ-К ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ", 45619159». Наданими позивачем документами, проаналізованими судом вище, підтверджується фактичне отримання позивачем правничих послуг у зв`язку з розглядом даної справи у суді першої інстанції від адвоката АО «ЛЕКСПРОГРУП» Єршова Р.В., загальний розмір яких складає 6500 грн. Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 року у справі № 826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу. Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат понесених позивачем на правничу допомогу суд доходить висновку, заявлені витрати дійсно пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджуються документально, отже позивач має право на компенсацію таких. При цьому, за доводами представника відповідача, вказана сума правничих послуг, заявлених позивачем до відшкодування, є неспівмірною та необґрунтованою. Суд зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Враховуючи кількість оскаржуваних рішень, обсяг документів, необхідність аналізу значної кількості зауважень митного органу (33 розбіжностей), а також складність правового регулювання питань визначення митної вартості товарів, надана правнича допомога потребувала значного обсягу аналітичної та правової роботи, яка включала в тому числі підготовку (збір) та подання до суду значного обсягу документів, тощо. Крім того відповідно до фактичних обставин справи, різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваних рішеннях №№ UA500020/2026/000025/2 від 02.02.2026, UA500020/2026/000028/2 від 06.02.2026, UA500020/2026/000030/2 від 09.02.2026, UA500020/2026/000050/2 від 13.03.2026, UA500020/2026/000061/2 від 19.03.2026, UA500020/2026/000064/2 від 23.03.2026 становить 1 239 012,66 грн. (один мільйон двісті тридцять дев'ять тисяч дванадцять гривень 66 копійок). Враховуючи досліджені докази, що надані на підтвердження витрат на оплату правової допомоги, вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про співмірність витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу у справі №420/11273/26 у розмірі 6500,00 грн (шість тисяч п'ятсот гривень, 00 копійок), які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МОДНА ХВИЛЯ”, про що ухвалити додаткове рішення. Керуючись ст. ст.132,137,139,243,246,252,255,293,295 КАС України суд ВИРІШИВ : Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “МОДНА ХВИЛЯ” про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по справі №420/11273/26 - задовольнити. Стягнути з Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МОДНА ХВИЛЯ” (пр. Аерокосмічний, 127-А, каб. 301, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 45619159) витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 6500,00 грн (шість тисяч п'ятсот гривень, 00 копійок). Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України. Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України. ���������� Суддя������������������������������������������������������������������������������������������Г.П. Самойлюк