Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №420/7118/26 — Одеський окружний адміністративний суд

420/7118/26      Справа № 420/7118/26 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2026 року                                                                         ����������м. Одеса Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді  Юхтенко Л.Р.,  розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Телеуци Тетяни Іванівни (РНОКПП 2978719224, Одеська область, Подільський район, Малий Куяльник, вул. Південна, 75) до Військової частини 2196 (ЄДРПОУ 14321825, місце проживання: 66302, Одеська область, м. Подільськ, вул. Армійська, 21) про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: До Одеського окружного адміністративного суду 16 березня 2026 року (документ сформований в системі Електронний суд 13.03.2026) надійшла   позовна заява Телеуци Тетяни Іванівни (РНОКПП 2978719224, Одеська область, Подільський район, Малий Куяльник, вул. Південна, 75) до Військової частини 2196 (ЄДРПОУ 14321825, місце проживання: 66302, Одеська область, м. Подільськ, вул. Армійська, 21), в якій позивач просив: Визнати протиправною бездіяльність 2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України – військова частина 2196 (ЄДРПОУ 14321825) щодо не нарахування та не виплати Телеуці Тетяні Іванівні (РНОКПП 2978719224) за період з 29.01.2020 р. по 12.11.2025 р. включно грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021 на 01.01.2022 на 01.01.2023 на 01.01.2024 на 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704. Зобов`язати 2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України – військова частина 2196 (ЄДРПОУ 14321825) провести Телеуці Тетяні Іванівні (РНОКПП 2978719224) за період з 29.01.2020 р. по 12.11.2025 р. включно нарахування та виплату грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021 на 01.01.2022 на 01.01.2023 на 01.01.2024 на 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704. Визнати протиправними дії 2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України – військова частина 2196 (ЄДРПОУ 14321825) щодо не нарахування та не виплати Телеуці Тетяні Іванівні (РНОКПП 2978719224) грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік та 2025 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704. Зобов`язати 2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України – військова частина 2196 (ЄДРПОУ 14321825) провести нарахування та виплату Телеуці Тетяні Іванівні (РНОКПП 2978719224) грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік, 2025 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704. Ухвалою суду від 07 квітня 2026 року після усунення недоліків у позовній заяві позовну заяву Телеуци Тетяни Іванівни (РНОКПП 2978719224, Одеська область, Подільський район, Малий Куяльник, вул. Південна, 75) до Військової частини 2196 (ЄДРПОУ 14321825, місце проживання: 66302, Одеська область, м. Подільськ, вул. Армійська, 21) в частині позовних вимог про визнання протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо не нарахуванні грошового забезпечення за спірний період з 19.07.2022 року по 12.11.2025 року та зобов’язання вчинити певні дії, - повернути позивачу без розгляду. Прийнято до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку ч. 5 ст. 262 КАС Українив адміністративній справі за позовною заявою Телеуци Тетяни Іванівни (РНОКПП 2978719224, Одеська область, Подільський район, Малий Куяльник, вул. Південна, 75) до Військової частини 2196 (ЄДРПОУ 14321825, місце проживання: 66302, Одеська область, м. Подільськ, вул. Армійська, 21) про визнання протиправними діїта бездіяльність відповідача щодо не нарахуванні грошового забезпечення за спірний період з 29.01.2020 року по 18.07.2022 року та зобов’язання вчинити певні дії. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вона проходила службу у 2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України військова частина 2196 у період з 28.07.2020 р. по 12.11.2025 р. Проте за період служби грошове забезпечення він отримував не в повному обсязі. Позивач вважає протиправними дії Відповідача щодо проведення нарахувань та виплат грошового забезпечення. Так, позивач зазначив, що пунктом 6 Постанови 103 було внесено зміни до Постанови 704, зокрема, пункт 4 Постанови 704 було викладено в наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, було визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови 704, та відновлено попередню редакцію пункту 4, якою передбачено, що посадовий оклад та оклад за військовим званням розраховується шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 Постанови № 704. Отже, на думку позивача, починаючи з 29 січня 2020 року грошове забезпечення позивача мало бути розраховано відповідачем з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до Постанови №704, а тому наявні правові підстави для визнання протиправними дій відповідача, які полягають у застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при нарахуванні позивачу грошового забезпечення з 29 січня 2020 року в редакції, яка втратила чинність згідно з постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18. До суду 21 квітня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить відмовити, зазначивши, що  відповідні зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 внесені не були, у зв’язку із чим на сьогоднішній день пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 визначає, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018". Представник відповідача зазначає, що у своєму листі від 14.09.2023 № 423/ВихЗВГ/5630 Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України констатував, що підстав для перерахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням немає. Таким чином, положення п. 4 Постанови № 704, в редакції Постанови № 1013, не зазнали змін в установленому законодавством порядку, через винесення відповідного рішення уповноваженим на те органом – Урядом. Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке. Сторони не заперечують, що позивач проходила військову службу у 2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України військова частина 2196 у період з 28.07.2020 р. по 12.11.2025 р., що підтверджено записами у військовому квитку Серія АГ № 265503. Відповідно до витягу з наказу командира 2 ПЗ ДПСУ військова частина 2196 від 12.11.2025 р. № 592-С позивача було звільнено з військової служби за станом здоров’я та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. На запит представника позивача 2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України надав картки грошового забезпечення позивача за 2020-2025 роки. Не погодившись з проведеним нарахуванням грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом. Проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та встановлені судом факти та обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі, -Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення, окрім іншого, входять посадовий оклад та оклад за військовим званням. Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. 30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка передбачала з 01.03.2018 збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців (далі, - Постанова № 704). Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Додатком 1 до постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103). Пунктом 6 постанови №103 внесено зміни до постанови №704, внаслідок яких пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14". При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися. Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 постанови № 704, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року". Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704. Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно з якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Отже, саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка існувала до зазначених змін. Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені постановою №103, зокрема, до пункту 4 постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 постанови №704, яка існувала до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року. При вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, в даному випадку не менше її 50 відсотків, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, суд враховує, що пунктом 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим      Законом      мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Норми пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття постанови №704, так і станом після 29.01.2020, та неконституційними не визнавалися. Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі      законів      та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням      Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у      статті 8 Конституції України. Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розд.      ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим      Законом      положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, суд доходить висновку, що п.4 постанови № 704 з 29.01.2020 року має застосовуватись в наступній редакції: «Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.». За таких встановлених обставин судом відхиляються доводи відповідачів щодо незастосування до спірних правовідносин п. 4 постанови КМУ № 704. Суд встановив, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2 102 гривні, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", у 2021 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року, - 2270 грн, у 2022 році з 01 січня 2022 року – 2481 грн, у 2023 році з 01 січня 2023 року 2684 грн, з 01 січня 2024 року – 3028 грн, з січня 2025 року – 3028 грн, з 01 січня 2026 рок у- 3328 грн, в той час коли Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", прожитковий мінімум встановлювався у розмірі 1 762 грн. Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для підвищення посадового окладу  та окладу за військовим звання позивача, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Разом з цим відповідач не заперечував, що при здійсненні нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу за спірний період застосовувався прожитковий мінімум станом на 01 січня 2018 року. Враховуючи вище наведені норми права та встановлені судом обставини у справі, суд доходить висновку, що відповідачем була допущена протиправна дія при обчисленні та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 28 липня 2020 року по 18 липня 2022 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року, а тому позовні вимоги належать задоволенню шляхом визнання протиправними дії Військової частини щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 28 липня 2020 року по 18 липня 2022 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії позивача за період з 28 липня 2020 року по 18 липня 2022 року включно, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (станом на 01 січня 2020 року - 2 102 гривні, станом на 01 січня 2021 року, - 2270 грн, станом на 01.01.2022 – 2481 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням здійснених виплат. Разом з цим не належать задоволенню вказані позовні вимоги за період з 29 січня 2020 року по 27 липня 2020 року, оскільки як підтверджено матеріалами справи, у цей період позивач не проходила військову службу у військовій частині 2196. Щодо нарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021,2022 роки, суд зазначає таке. Частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII (далі, в тому числі, - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до вимог ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Відповідно до особистих карток грошового забезпечення за 2020,2021,2022 роки, суд встановив, що грошова допомога на оздоровлення була виплачена позивачу у жовтні 2021 року, та у лютому 2022 року. Водночас, відсутні відомості щодо виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік. З огляду на те, що грошова допомога на оздоровлення мають бути обчислені з грошового забезпечення позивача, який за спірний період відповідачем був обчислений неправильно, з вище наведених судом обґрунтувань, суд доходить висновку, що наведені позовні вимоги в частині нарахування та виплати в належному розмірі грошового допомоги на оздоровлення за 2021 та 2022 роки є правомірними та належать задоволенню. Однак, не належать задоволенню позовні вимоги в частині нарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, оскільки відсутні відомості щодо виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково правомірними, а тому належать задоволенню частково. З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, то судовий збір не належить стягненню з відповідача на користь позивача. На підставі викладеного, керуючись    ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд В И Р І Ш И В: Позовну заяву Телеуци Тетяни Іванівни (РНОКПП 2978719224, Одеська область, Подільський район, Малий Куяльник, вул. Південна, 75) до Військової частини 2196 (ЄДРПОУ 14321825, місце проживання: 66302, Одеська область, м. Подільськ, вул. Армійська, 21) про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії,- задовольнити частково. Визнати протиправними дії Військової частини 2196 (ЄДРПОУ 14321825, місце проживання: 66302, Одеська область, м. Подільськ, вул. Армійська, 21) щодо нарахування та виплати Телеуци Тетяні Іванівні (РНОКПП 2978719224, Одеська область, Подільський район, Малий Куяльник, вул. Південна, 75) грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, за період з 28 липня 2020 року по 18 липня 2022 року та грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік , за 2022 рік, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення розміру 1762 гривні, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”. Зобов’язати Військову частину 2196 (ЄДРПОУ 14321825, місце проживання: 66302, Одеська область, м. Подільськ, вул. Армійська, 21) здійснити перерахунок та виплату Телеуци Тетяні Іванівні (РНОКПП 2978719224, Одеська область, Подільський район, Малий Куяльник, вул. Південна, 75) грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, за період з 28 липня 2020 року по 18 липня 2022 року та грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, за 2022 рік, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року (станом на 01 січня 2020 року - 2 102 гривні, станом на 01 січня 2021 року, - 2270 грн, станом на 01.01.2022 – 2481 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням здійснених виплат. В іншій частині позовних вимог, - відмовити. Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.         Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України. Суддя                                                                                  Л.Р. Юхтенко                                                                      ���������� ����������