Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №240/17132/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

240/17132/26 ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2026 року                                м. Житомир                           справа № 240/17132/26 категорія 105000000 Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Військової частини А4010 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій незаконними, скасування постанови, встановив: І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі. До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася Військова частина А4010 із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить: - визнати незаконними дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тимофія Левіцького щодо винесення постанови про накладення штрафу від 07.04.2026 ВП №78109277; - скасувати постанову про накладення штрафу від 07.04.2026 ВП №78109277, з підстав протиправності вказаної постанови та дій виконавця на думку позивача. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 позовну заяву залишено без руху та надано термін для усунення недоліків на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України. 19.05.2026 представником позивача усунуто недоліки позову шляхом подання до суду платіжної інструкції про сплату судового збору від 14.05.2026 в сумі 3328,00 грн. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 відкрито позовне провадження у справі за статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України. У позовній заяві Військова частина А4010 зазначає, що не отримувала постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та дізналась про нього лише після отримання оскаржуваної постанови. Оскільки Військова частина А4010 не знала про існування виконавчого провадження, то не могла прозвітувати про хід виконання судового рішення. Оскаржуване рішення прийняте також без урахування того, що Військова частина А4010 не є розпорядником бюджетних коштів. 27.05.2026 до Житомирського окружного адміністративного суду за вх. № 38888/26 надійшла копія матеріалів виконавчого провадження. Відзив на адміністративний позов до Житомирського окружного адміністративного суду не надходив. ІІ. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.12.2024, залишеним без змін Постановою сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі № 240/9720/24 адміністративний позов Кота Максима Валентиновича до Військової частини А4010 про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії - задоволено. Визнано протиправними дії Військової частини А4010 щодо нарахування та виплати Коту Максиму Валентиновичу в період з 05.05.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення, а також грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану відпустку та одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020). Зобов'язано Військову частину А4010 здійснити Коту Максиму Валентиновичу перерахунок грошового забезпечення за період з 05.05.2022 по 19.05.2023 включно, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану відпустку та одноразової грошової допомоги при звільненні, визначивши їх розміри, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме: встановленого Законом України від 02.12.2021 №1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України від 03.11.2022 №2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум. 09.05.2025 Кот М.В. звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про примусове виконання рішення суду, до якої долучив виконавчий лист, виданий у справі № 240/9720/24. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 19.05.2025 відкрито виконавче провадження ВП № 78109277. Постановами державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 19.05.2025 ВП № 78109277 стягнуто з боржника витрати виконавчого провадження у розмірі 300 грн та витрати виконавчого провадження у розмірі 32000 грн. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 29.07.2025 ВП № 78109277 за невиконання судового рішення накладено штраф на боржника - Військову частину А4010 у розмірі 5100 грн. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 07.04.2026 ВП № 78109277 за невиконання судового рішення накладено штраф на боржника - Військову частину А4010 у розмірі 10200 грн. 22.04.2026 за вих. №1776/2/312 Військовою частиною А4010 направлено державному виконавцю листа, у якому військова частина повідомила, що нею вжито заходів для виконання судового рішення, а саме: здійснено перерахунок грошового забезпечення за період з 05.05.2022 до 19.05.2023, а також направлено заявку-розрахунок на виплату грошового забезпечення від 08.04.2026 за №1776/6/1644. До листа долучено копію заявки-розрахунка на виплату грошового забезпечення від 08.04.2026 за №1776/6/1644. Отримавши постанову від 07.04.2026 ВП № 78109277 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн, Військова частина А4010 не погодилась з нею та звернулась до суду. Отже, суду належить перевірити правомірність оскаржуваного рішення про повторне накладення штрафу за невиконання судового рішення. III. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон України "Про виконавче провадження"). Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до частин 1 - 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. З наведених норм вбачається обов'язок відповідача встановити наявність чи відсутність поважних причин для невиконання судового рішення у встановлений в постанові про відкриття виконавчого провадження строк і після виявлення причин та їх поважності/неповажності приймати рішення щодо накладення на боржника штрафу за невиконання судового рішення. Відповідно до частини 1 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Частиною 2 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Наведеними нормами Закону України "Про виконавче провадження" наділено державного виконавця обов'язками вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, зокрема у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин накладати на боржника штраф у подвійному розмірі. IV. Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Позивач посилається на те, що не отримував постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та дізнався про виконавче провадження лише після отримання оскаржуваної постанови. Суд вважає необґрунтованими такі твердження позивача щодо протиправності оскаржуваної постанови. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Рішення Житомирського окружного адміністративного від 20.12.2024 у справі № 240/9720/24 набрало законної сили 11.08.2025. Відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Частиною 3 статті статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Отже, з моменту набрання законної сили, рішення суду є обов'язковим до виконання. Відповідно до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Частиною 2 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Отже, судове рішення, що набрало законної сили, повинно бути виконане учасниками справи. У разі невиконання рішення суду добровільно, воно, у відповідності до статті 129-1 Конституції України, може бути виконано у примусовому порядку за Законом України "Про виконавче провадження" із настанням відповідальності за невиконання судового рішення. У матеріалах справи відсутні докази того, що Військова частина А4010 виконувала рішення суду добровільно, відсутні такі докази і у матеріалах виконавчого провадження. Із листа Військової частини А4010 від 22.04.2026 №1776/2/312, адресованого державному виконавцю, вбачається, що Військова частина А4010 почала вживати заходи для виконання судового рішення вже після повторного накладення штрафу 07.04.2026 оскаржуваною постановою, а саме: 08.04.2026 склала заявку-розрахунок №1776/6/1644. Військова частина А4010 посилається на те, що не знала про існування виконавчого провадження, тому не могла прозвітувати про хід виконання судового рішення, а також, що оскаржуване рішення прийняте також без урахування того, що Військова частина А4010 не є розпорядником бюджетних коштів. Судом встановлено, що у звіті Військової частини А4010 від 22.04.2026 №1776/2/312 йдеться лише про одну заявку-розрахунок від 08.04.2026, інших заявок ні державному виконавцю ні до суду не надано, що означає те, що рішення суду не виконувалось добровільно, а заходи для його виконання почали вчинятися після повторного накладення штрафу за невиконання судового рішення. При цьому боржником у виконавчому провадженні є саме Військова частина А4010, а не будь яка інша особа, тому посилання позивача на те, що державним виконавцем не враховано, що боржник не є розпорядником бюджетних коштів не може виправдовувати невиконання судового рішення. V. Висновок чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Військова частина А4010 не виконувала рішення суду добровільно, що призвело до порушення прав стягувача - Кота М.В. Кот М.В. заявою від 10.03.2026 повідомив державного виконавця про те, що Військова частина А4010 після відкриття виконавчого провадження більше року не виконує рішення суду. Оскільки Військова частина А4010 не виконувала рішення суду, то для неї наступили наслідки визначені частиною 2 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України. VI. Висновок про те, яке судове рішення слід ухвалити за результатами розгляду справи. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Військова частина не довела, що добровільно виконувала рішення суду. Державним виконавцем, у зв'язку з тим, що рішення суду не виконувалось 29.07.2025 було прийнято постанову, якою накладено штраф на боржника у розмірі 5100 грн. Даною постановою надано боржнику десятиденний строк на виконання рішення суду. Станом на 07.04.2026 рішення суду залишалося невиконаним. У зв’язку з повторним невиконанням боржником рішення суду, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем правомірно винесено постанову, якою накладено штраф на Військову частину А4010 у розмірі 10200,00 грн. Враховуючи викладене суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову. VII. Розподіл судових витрат. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не стягує судові витрати із відповідача на користь позивача у зв'язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову. Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішив: Відмовити у задоволенні позовних вимог Військової частини А4010 (просп. Металургів, 3, м. Запоріжжя, 69032, код ЄДРПОУ 26630907) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Олекси Тихого, 32, м. Київ, 03056, код ЄДРПОУ 43315602) про визнання протиправною та скасування постанови. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Суддя��������������������������������������������������������������������������������������������������������������   Д.М. Гурін 17.06.26