Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №766/5305/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/5305/25

н/п 2/766/1791/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

11 червня 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Рядчої Т.І.,

за участю секретаря Рожок О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

08.04.2025 до Херсонського міського суду Херсонської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на нерухоме майно.

Позов обґрунтовано тими обставинами, що позивачу належить 95/100 частин будинку АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 , відповідачу по справі, 5/100 частин. Відповідач не проживає в зазначеному будинку з 1988 року, технічним станом будинку не опікується, комунальні платежі не сплачує. Відповідно до висновку щодо технічної можливості виділу частки з об`єкту нерухомого майна від 13.02.2025 за технічними показниками частка 5/100 майна не може бути виділена в натурі. Просить суд припинити право власності ОСОБА_2 на 5/100 частин житлового будинку з прилеглими до нього спорудами АДРЕСА_1 ; визнати право власності ОСОБА_1 на житловий будинок з прилеглими до нього спорудами АДРЕСА_1 .

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.04.2025 відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, зобов`язано позивача внести кошти на депозитний рахунок.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.09.2025 витребувано докази.

Протокольною ухвалою від 20.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та його представник адвокат К.Головатенко в судовому засіданні 23.03.2026 позов підтримали, щодо ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, відзиву не направив.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи, ухваливши заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Частиною першою статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства (частини перша, друга статті 319 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

У частині першій статті 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами першою - третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Статтею 365 ЦК України визначено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17 (провадження № 12-180гс18) зроблено висновок, що «відсутність конструкції («за наявності одночасно») в статті 365 ЦК України свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї). Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності».

Відповідно до Свідоцтва про право власності від 18.08.2006 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 належить 95/100 частин будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до Свідоцтва про право власності від 18.08.2006 серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 належить 5/100 частин будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до висновку щодо технічної можливості виділу частки з об`єкту нерухомого майна від 13.02.2025 за технічними показниками частка 5/100 майна не може бути виділена в натурі.

На депозит суду позивачем перераховано вартість частки відповідача 5/100 частин в сумі 38955 грн., яка визначена позивачем згідно висновку про вартість майна, складеного ПП ПКФ «Експерт» для визначення ринкової вартості нерухомого майна для сплати судового збору. Тобто, даний висновок складався лише з метою визначення ціни позову та сплати судового збору.

Також, до суду наданий висновок щодо технічної можливості виділу частки з об`єкта нерухомого майна від 13.02.2025 року, складеного інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_3 суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_4 .

Даний висновок зазначений як Додаток 6 до Порядку проведення технічної інвентаризації.

Згідно ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Однак, наданий Висновок не відповідає вимогам ст. 102 ЦПК України. У Висновку відсутні: попередження експерта про кримінальну відповідальність, описова частина висновку, методики, які застосовані експертом під час складання висновку.

В підготовчому засіданні судом роз`яснено право позивача на проведення експертизи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований: АДРЕСА_2 . Позивачем не надано доказів, що відповідач має інше майно у власності. Про витребування доказів щодо наявності іншого майна у власності відповідача позивач не заявляв.

У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 760/8958/15-ц (провадження № 61-4860св18) зазначено, що «висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім`ї, вирішується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном. Та обставина, що відповідач та її діти зареєстровані в іншому житловому приміщенні само по собі не є підставою для висновку про те, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, оскільки доказами по справі підтверджено, що таке припинення завдасть істотної шкоди інтересам відповідача та членам її сім`ї».

Враховуючи, що позивачем не доведено, що 5/100 частин майна не може бути виділена в натурі, в силу невідповідності висновку вимогам законодавства, а також необґрунтовано, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

На підставі ст. ст. 317,365 ЦК України, ст.ст.12,13,76,81,258,259,263-265,273,280-283, 352,354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити.

Зобов`язати ТУ ДСА України в Херсонській області повернути ОСОБА_1 кошти з депозитного рахунку в сумі 38955 грн., сплачені в якості застави за частку у вартості майна.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 )

СуддяТ. І. Рядча