Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №607/9861/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 Справа №607/9861/26 Провадження №1-кп/607/1482/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,потерпілого ОСОБА_5 , розглянувши в залі суду в місті Тернополі під час відкритого судового засідання обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12026211040000253 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пеньків Рівненської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, штаб-сержанта 3 категорії групи військового обліку сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,-

в с т а н о в и в :

06 лютого 2026 року близько 06:00 год. ОСОБА_4 в складі пошукової групи №1 здійснював оповіщення військовозобов`язаних жителів м. Тернополя та Тернопільського р-ну відповідно до Постанови КМУ №560 від 16.05.2024. Під час даного оповіщення, 06 лютого 2026 року близько 08:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Тернополі по вул. Захисників України 1, виявив гр. ОСОБА_5 , який згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», перебував у розшуку як особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.210-1 КУпАП України. Встановивши дані обставини, ОСОБА_4 прийняв рішення щодо доставлення ОСОБА_5 до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою складання відносно нього адміністративних матеріалів, однак ОСОБА_5 в категоричній формі добровільно пройти у службовий автомобіль. В цей момент між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розпочалась шарпанина, в ході якої у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, 06 лютого 2024 року близько 08:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_2 поблизу автомобіля марки «Hyundai» сірого кольору, н.з. НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, під час спроби посадити ОСОБА_5 у вказаний автомобіль, умисно наніс декілька (не менше трьох) ударів задньою правою дверкою автомобіля в ділянку правого коліна та гомілки останнього.

У результаті злочинних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого імпресійного (втисненого) внутрішньо-суглобового перелому латерального (зовнішнього) виростка правої великогомілкової кістки, що за ступенем тяжкості належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості з огляду на тривалий (більше 21 дня) розлад здоров`я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та суду пояснив, що 06 лютого 2026 року у складі пошукової групи №1 здійснював оповіщення військовозобов`язаних жителів м. Тернополя та Тернопільського району. Близько 08:00 год. по АДРЕСА_2 виявив ОСОБА_5 , який перебував у розшуку за ст.210-1 КУпАП України, у зв`язку з чим прийняв рішення про доставлення останнього до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання адміністративних матеріалів. Однак ОСОБА_5 відмовився добровільно пройти у службовий автомобіль, у зв`язку з чим між ними виникла шарпанина, під час якої він наніс ОСОБА_5 декілька ударів задньою правою дверкою автомобіля по правій нозі, спричинивши тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_4 визнавши свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників кримінального провадження щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, раніше не судимого, військовослужбовця Збройних сил України, учасника бойових дій, за місцем проживання характеризується позитивно. Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено, а тому покарання йому слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин у виді позбавленням волі.

Разом з тим, суд вважає за можливе, в порядку ч.1 ст.58 КК України, враховуючи обставини справи та особу ОСОБА_4 , замість позбавлення волі призначити службове обмеження.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.370,373,374 КПК України, Суд,-

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком один рік.

На підставі ст.58 КК України замість призначеного покарання у виді позбавлення волі строком один рік, призначити ОСОБА_4 службове обмеження для військовослужбовців строком один рік з відрахуванням із суми грошового забезпечення десяти відсотків в дохід держави.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддяОСОБА_1