Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №607/7727/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.06.2026 Справа №607/7727/26 Провадження №3/607/2698/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли від Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , працює фарбувальником в ТОВ «АГАТА СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ», призваний на військову службу під час мобілізації,РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

встановила:

30.03.2026 приблизно о 21:00 ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї малолітньої прийомної доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство фізичного характеру, а саме наніс стусан рукою в ділянку кисті правої руки, внаслідок чого завдав шкоди її фізичному здоров`ю, чим порушив вимоги п.п. 2, 3, 17 ч. 1 ст. 1 розділу 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

У судовому засіданні 14.04.2026 ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз`яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні правопорушення визнав за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснив, що погарячкував. Надав суду оригінал виписки з медичної картки стаціонарного хворого №3715, з якої судом виготовлено копію для долучення до матеріалів справи.

Судом було надіслано запит до Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради з метою отримання інформації щодо того, хто є законними представниками (опікунами, прийомними батьками, усиновлювачами) малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також з метою повідомлення, на підставі яких рішень чи документів зазначені особи здійснюють повноваження законних представників щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

21.05.2026 до суду надійшла відповідь Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради від 12.05.2026, відповідно до якої ОСОБА_2 , 2015 р.н., перебуває на обліку служби у справах дітей управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради з 22.12.2022, як дитина, позбавлена батьківського піклування. Мати дитини ОСОБА_3 , згідно з висновком ЛКК від 17.03.2026 №19, має високий ступінь втрати здоров`я внаслідок тривалої хвороби, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та залежність від інших осіб і перешкоджає виконанню батьківських обов`язків, відомості про батька дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 05.01.2023 №17 ОСОБА_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 15.02.2023 №168 над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_2 встановлено опіку та призначено опікуна рідного дядька по лінії матері, ОСОБА_1 . Відповідно до довідки від 22.02.2023 №6117-5002597318, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взята на облік як внутрішньо переміщена особа, з фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до довідки від 22.02.2023 №6117-5002597275, ОСОБА_1 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, з фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 . На даний час ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з опікуном ОСОБА_1 та його сім`єю за адресою: АДРЕСА_2 . Опікун ОСОБА_1 на даний час є єдиним законним представником підопічної дитини ОСОБА_2 . На підтвердження викладеного, до відповіді на запит долучено відповідні документи.

25.05.2026 постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області залучено як законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до участі в розгляді даної справи представника Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради (м. Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 1).

У судовому засіданні 29.05.2026 представник Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради Королюк А.Б. повідомила, що ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації. По суті справи пояснила, що брала участь в огляді ОСОБА_2 у медичному закладі у зв`язку з ситуацією, яка склалася. Зазначила, що службою у справах дітей здійснено обстеження умов проживання дитини, які є задовільними. Повідомила, що у ОСОБА_2 були наявні синці, які, як їй відомо, утворилися внаслідок гри, з урахуванням особливостей її шкіри. Зазначила, що ОСОБА_2 перебуває на інклюзії. Охарактеризувала ОСОБА_1 як такого, що не схильний до вчинення насильства щодо дитини, яка перебуває під його опікою та яку він, зі слів представника, дуже любить. Повідомила, що дитина перебуває під наглядом служби у справах дітей, з нею проводилася бесіда 10.04.2026, під час яких вона була охайною, скарг не висловлювала. Вказала, що інших подібних випадків не було. Просила суворо не карати ОСОБА_1 . На підтвердження викладеного надала суду копію акту бесіди з ОСОБА_2 від 10.04.2026 та заяву ОСОБА_1 від 02.04.2026, які долучено до матеріалів справи.

З метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мають значення для розгляду справи, а також перевірки повідомленої інформації, судом було надіслано запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою надати відомості щодо того, чи дійсно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову службу під час мобілізації.

До суду надійшла відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.06.2026 на запит, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 09.05.2026 та направлений у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 .

У судове засідання 16.06.2026 ОСОБА_1 повідомити не вдалося у зв`язку з тим, що абонент перебував поза зоною досяжності. Водночас, враховуючи його явку до суду 14.04.2026, під час якої він був ознайомлений з правами та надавав пояснення, а також беручи до уваги інформацію, надану ТЦК та СП, про його призов на військову службу під час мобілізації, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне зазначити таке:

згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон), дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає у вчиненні домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Окрім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- даними, зафіксованими у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №783014 від 31.03.2026;

- листом начальника СД Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області В. Діділівського №39752-2026 від 01.04.2026 про відсутність об`єктивних даних, які б указували на ознаки кримінального проступку, що унеможливлює у зв`язку з цим внести відповідну інформацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до вимог ст. 214 КПК України, та направлення матеріалів для їх розгляду згідно вимог чинного законодавства в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення;

- рапортом, зареєстрованим 31.03.2026 в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області за №15754, згідно з яким 31.03.2026 о 14:03 надійшло повідомлення від директора ЗОШ №10 ОСОБА_4 про те, що асистентом вчителя було виявлено тілесні ушкодження у учениці 4-А класу ОСОБА_2 , 2015 р.н., у вигляді синяків на лиці, тілі, пошкоджене зап`ястя на правій руці, не може працювати. Повідомила, що синці спричинила сама з власної необережності, однак під час спілкування із шкільним психологом неохоче зазначила, що відносно неї ймовірно батько вчиняє домашнє насильство. Прибувши за вказаною адресою в ТЗОШ І-ІІІ ступенів №10, виявлено директора школи ОСОБА_4 , який повідомив, що здійснив виклик на лінію «102», оскільки учениця 4-А класу ОСОБА_2 під час спілкування із шкільним провідним психологом ОСОБА_5 повідомила, що батько ОСОБА_1 вдарив її по руці, внаслідок чого завдав шкоди її фізичному здоров`ю. Від ОСОБА_1 на підставі статті 33 Закону України «Про Національну поліцію» отримано письмове пояснення, в якому він підтвердив, що 30.03.2026 приблизно о 21:00 за адресою проживання: АДРЕСА_2 , в цілях виховання малолітньої прийомної доньки ОСОБА_2 наніс стусан своєю рукою по її правій руці в ділянку кисті. На місце події викликано БШД, службу у справах дітей Тернопільської міської ради. ОСОБА_2 госпіталізована в обласну дитячу лікарню для обстеження;

- поясненнями ОСОБА_5 від 31.03.2026, відповідно до яких вона працює в ТЗОШ І-ІІІ ст. №10 практичним психологом. 31.03.2026 приблизно о 13:20 до неї зателефонували зі шкільного медпункту та повідомили, що потрібно поспілкуватись із ученицею 4-А класу ОСОБА_2 , оскільки у неї боліла права рука в ділянці кисті. Під час спілкування ОСОБА_2 повідомила, що вдарилась сама, а з часом, коли вона попросила її не боятись та сказати правду, повідомила, що її вдарив батько ОСОБА_1 . Після чого адміністрація школи викликала працівників поліції та повідомила службу у справах дітей Тернопільської міської ради;

- поясненнями ОСОБА_1 від 31.03.2026, згідно з якими він є прийомним батьком ОСОБА_2 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , спільно з дружиною ОСОБА_6 та прийомною донькою. 30.03.2026 приблизно о 21:00 він повернувся з роботи та запитав у прийомної доньки ОСОБА_7 , чи вона зробила домашнє завдання, на що вона відповіла, що не розуміє пройдений матеріал в школі, тому домашнє завдання не зробила. Його дружина ОСОБА_8 повідомила йому, що ОСОБА_7 загубила ручки та олівці, на що він сказав, що зараз перевірятиме сумку. Коли він відкрив рюкзак, то помітив, що всі зошиті пом`яті, та зробив зауваження. У зошиті було багато папірців. Він пояснив, що рюкзак це не смітник, на що ОСОБА_7 відповіла, що не хоче прибирати. Після чого він поставив її праву руку на стіл та вдарив по її правій кисті своєю рукою в цілях виховної роботи;

- копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №655808 від 31.03.2026;

- копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 31.03.2026;

- копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 ;

- відеозаписом, що міститься на DVD-R диску;

- рапортом інспектора ВП ПП Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області І. Лорич від 01.04.2026.

Також, як вбачається з виписки з медичної карти стаціонарного хворого №3715, ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «ТОДКЛ» ТОР з 31.03.2026 по 02.04.2026. Госпіталізована через складні життєві обставини у супроводі служби у справах дітей. Діагноз: забій і гематома щічної ділянки праворуч, забій виличної ділянки ліворуч; забій правого передпліччя, забійні садна лівого плеча, правого передпліччя.

Відповідно до акту бесіди з ОСОБА_2 від 10.04.2026, ОСОБА_7 повідомила, що вдома її не ображають, не б`ють та не кричать на неї. Дитина і надалі бажає перебувати в сім`ї опікуна і хоче, щоб її опікуном був ОСОБА_9 .

Згідно із заявою ОСОБА_1 від 02.04.2026, він просить повернути йому на виховання його підопічну ОСОБА_2 та зобов`язується у подальшому ніколи не застосовувати до неї методів фізичного виховання.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, - вчинення стосовно малолітньої особи домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій фізичного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному здоров`ю малолітньої потерпілої, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

Санкцією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення у виді штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративного арешту на строк від двох до десяти діб.

Водночас відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти за вчинення домашнього насильства несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. У разі притягнення таких осіб до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі направлення особи, яка вчинила таке насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, здійснюється на загальних підставах.

Згідно з листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.06.2026 встановлено, що ОСОБА_1 09.05.2026 призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 .

За таких умов передбачені санкцією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП стягнення у виді громадських робіт та адміністративного арешту не можуть бути застосовані до ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.

Крім цього, згідно із ч. 1 ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Вирішуючи питання щодо направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників в порядку, передбаченому ст. 39-1 КУпАП та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд враховує характер вчиненого ним правопорушення, який полягав у застосуванні фізичного насильства стосовно малолітньої особи, наслідки якого підтверджуються матеріалами справи, у тому числі медичними документами, а також поясненнями учасників провадження, визнання ОСОБА_1 факту вчинення домашнього насильства, що свідчить про певний рівень усвідомлення ним своєї поведінки, однак не усуває ризику повторного вчинення домашнього насильства, особливо з урахуванням малолітнього віку потерпілої та її вразливого становища. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що застосування лише штрафу не є достатнім заходом впливу для досягнення мети адміністративного стягнення, у зв`язку з чим вважає за необхідне направити ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників строком на 3 місяці з метою формування ненасильницької моделі поведінки та профілактики повторних правопорушень, що не суперечить вимогам ч. 1 ст. 15 КУпАП.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 15, 33, 39-1, 40-1, 173-2 ч. 2, 221, 276, 277, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

постановила:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 (одна тисяча двадцять) гривень.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення зОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2 040,00 грн (дві тисячі сорок гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

НаправитиОСОБА_1 на строк три місяці на проходження програми для кривдників до провідного спеціаліста Сектору у справах сім`ї Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради за адресою: м. Тернопіль, бульв. Т. Шевченка, 1.

Роз`яснити, що у разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

CуддяН. П. Воробель