Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №459/1266/24 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/1266/24

Провадження № 1-кп/459/89/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6

представника потерпілої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022141150000390 від 18 червня 2022 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львів, українки, громадянки України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимої, зокрема востаннє: вироком Коломийського міськрайонного суду Івано – Франківської області від 15.12.2021 за ч.1 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років (ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 21.12.2023 звільнена від відбування покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку), вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.06.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2022 року близько 10 години 30 хвилин, ОСОБА_5 , діючи в умовах воєнного стану введеного на території України відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про зведення в Україні воєнного стану», Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення в Україні воєнного стану» (з подальші ми змінами та продовженнями), перебуваючи на території Червоноградського міського ринку, що за адресою: м. Червоноград, вул. Сокальська, буд. 5. Львівської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи повторно, переконавшись, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, а відтак, протиправні дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу, таємно викрала майно належне ОСОБА_6 , яке знаходилось на кріплені контейнера №823, який знаходиться на торговій площі №6, а саме: жіночу сумку червоного кольору, вартість якої становить 1000 (одна тисяча) гривень, в середині якої знаходились грошові кошти у сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, 730 (сімсот тридцять) доларів США, що згідно курсу НБУ, станом на 17.06.2022, становить 21 356 (двадцять одна тисяча триста п`ятдесят шість) гривень 07 (сім) копійок, 7925 (сім тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) євро, що згідно курсу НБУ, станом на 17.06.2022, становить 240 828 (двісті сорок тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень 08 (вісім) копійок, 3 000 (три тисячі) польських злотих, що згідно курсу НБУ станом на 17.06.2022, становить 19 347 (дев`ятнадцять тисяч триста сорок сім) гривень 03 (три) копійки. В подальшому, ОСОБА_5 залишила місце вчинення злочину, а викраденими сумкою та грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд. Своїми протиправними діями ОСОБА_5 , заподіяла матеріальну шкоду ОСОБА_6 на суму 301 531 (триста одна тисяча п`ятсот тридцять одна) гривня 18 (вісімнадцять) копійок

Окрім цього, 17 червня 2022 року (точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_5 , діючи умисно, реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, викрала паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_8 , який знаходився в попередньо викраденій нею жіночій сумці і який є різновидом офіційного документу, тим самим незаконно заволоділа ним.

Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні спершу не визнавала своєї вини у вчиненому, проте в процесі розгляду справи вину визнала повністю та не оспорювала обставин, викладених в обвинувальному акті. Пояснила, що подія мала місце влітку (точної дати не пригадала), однак погоджується з датою, зазначеною в обвинувальному акті. Пригадала, що вона приїхала у м. Шептицький у власних справах та відвідала ринок з метою придбання продуктів. Крадіжку вчинила спонтанно, а саме на ринку взяла чужу сумку. Вважає, що її дії ніхто не бачив. Після цього вона залишила місце події, поїхавши автобусом до м. Львова. Викраденим майном розпорядилася на власний розсуд. У подальшому, обвинувачена добровільно відшкодувала потерпілій матеріальну та моральну шкоду, зокрема, повернула грошові кошти в сумі 7 925 євро, 730 доларів США, а також кошти у злотих та гривнях. Також зазначила, що щиро розкаюється у вчиненому та запевнила суд, що подібного надалі не повториться. Просила не позбавляти її волі. Обвинувачена зазначила, що на вчинення кримінального правопорушення вплинули особисті життєві обставини, зокрема, стан здоров`я її онука (часткова втрата зору).

Незважаючи на те, що обвинувачена ОСОБА_5 вину у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень визнала, її вина повністю та об`єктивно підтверджується показами потерпілої та свідків, а саме:

- показами потерпілої ОСОБА_6 , яка суду повідомила, що вона з 2010 року здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець (продаж товарів) та працює на КП «Червоноградський міський ринок». 17.06.2022 близько 09:00 год. вона прибула на своє робоче місце із особистими речами, оскільки того ж дня планувала виїзд до Республіки Польща до сина, який там перебуває у зв`язку з його лікуванням після тяжкої травми. Близько 10:00 год., перебуваючи у своєму торговому павільйоні, потерпіла розкладала товар. У цей час до неї підійшла знайома, а також клієнтка, яка мала намір придбати одяг (спортивний костюм). Під час обслуговування клієнтки до павільйону зайшли ще дві невідомі особи. Одна з них запам`яталася потерпілій, як жінка невисокого зросту, середньої тілобудови, з короткою зачіскою типу «каре», каштанового (з рудуватим відтінком) кольору. Сумка весь час знаходилася у потерпілої через плече, але оскільки їй потрібно було залізти на верхню полицю, щоб дістати костюм, вона зняла сумку з плеча і повісила на трубу. У момент коли потерпіла на кілька секунд відвернулася, щоб дістати одяг відповідного розміру, її сумка була викрадена. Сумка було бордового кольору з паском, а у сумці були документи, паспорти, банківські картки, косметичка, грошові кошти: 20000,00 грн, 3000,00 злотих, 7930,00 євро, 750 доларів. На той час у приміщенні її торгового павільйону перебували знайома потерпілої та клієнтка, які викрадення сумки не помітили. Інших двох осіб жіночої статі не було. Потерпіла негайно почала з`ясовувати обставини події, однак присутні особи нічого не бачили. Після цього вона звернулася до поста охорони ринку та зателефонувала на лінію «102». Працівники поліції прибули на місце події, провели огляд та склали відповідні процесуальні документи. Зі слів потерпілої, згодом їй повідомили, що її сумку було знайдено сторонніми особами у м. Великі Мости та передано до Шептицького районного відділу поліції. Потерпіла впізнала свою сумку, оскільки замінювала ремінець. Частину речей їй було повернуто, а саме: окремі документи (паспорт громадянина України, один закордонний паспорт, водійське посвідчення, технічний паспорт), банківські картки та візитницю. Водночас значна частина майна була відсутня, а саме грошові кошти в сумі: 20 000 грн, 3 000 польських злотих, близько 8 000 євро (частина купюр була пошкоджена), а також 750 доларів США. Також відсутні окремі банківські картки (зокрема АТ «Кредобанк»), дисконтні картки, один закордонний паспорт та інші речі. Потерпіла зазначила, що охороною ринку їй було продемонстровано відеозапис з камер відеоспостереження, на якому, за її словами, зафіксовано як обвинувачена ОСОБА_5 кладе її сумку до свого пакета. Однак, під час відкриття матеріалів кримінального провадження у жовтні 2022 року цей відеозапис був відсутній. Також потерпіла повідомила, що під час проведення обшуку у обвинуваченої було виявлено перуки, одна з яких відповідає зовнішньому вигляду жінки, яка перебувала у її павільйоні в момент вчинення крадіжки. Потерпіла вважає, що її сумку з речами викрала саме п. Юренко, яка була одягнена у перуку. Щодо цивільного позову, то спершу потерпіла підтримала його і просила суд стягнути з обвинуваченої матеріальну та моральну шкоду, а також витрати на правову допомогу. Проте згодом у своїй заяві від 27.03.2026 повідомила, що матеріальна та моральна шкода їй відшкодована, претензій до обвинуваченої вона більше не має, цивільний позов просила залишити без розгляду, а щодо покарання поклалася на думку суду;

- показами свідка ОСОБА_9 , яка у судовому засіданні повідомила, що здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець. Потерпіла у справі є її подругою. Свідок пояснила, що позичала у потерпілої кошти у сумі 3 000 євро, а також певну суму у доларах США (точний розмір не пам`ятає) для придбання автомобіля та повернула вказані кошти наприкінці травня – на початку червня 2022 року. Влітку 2022 року потерпіла повідомила їй про викрадення її сумки на робочому місці на ринку. Зі слів потерпілої, у сумці знаходились грошові кошти, у тому числі іноземна валюта (євро, долари США, польські злоті). Точний загальний розмір викрадених коштів свідку не відомий;

- показами свідка ОСОБА_10 , який у судовому засіданні повідомив, що є фізичною особою-підприємцем, здійснює діяльність на КП «Червоноградський міський ринок» та працює поруч із потерпілою. Влітку 2022 року, у першій половині дня, під час робочого часу у потерпілої було викрадено її сумку. Сам момент вчинення крадіжки він не бачив, однак чув крик та галас після події. Свідок зазначив, що його торговий контейнер знаходиться приблизно на відстані близько 20 метрів від контейнера потерпілої. Свідку стало відомо, що у потерпілої викрали сумку з грошовими коштами, при цьому, точну суму викраденого останньому невідомо. Також потерпіла повідомляла йому, що біля її контейнера перебувала невідома жінка, яку вона описувала як особу ромської зовнішності. Крім того, свідок пояснив, що на території ринку функціонує охорона та встановлені камери відеоспостереження, однак вони не охоплюють усю територію, місце розташування контейнера потерпілої не перебуває у зоні прямого відеонагляду. Свідок підтвердив, що особисто не бачив особу, яка вчинила крадіжку, та не може вказати на обвинувачену як на причетну до вказаної події, оскільки в день події її не бачив;

- показами свідка ОСОБА_11 , яка у судовому засіданні повідомила, що працює на КП «Червоноградський міський ринок» у м. Шептицькому та знайома з потерпілою. Про обставини кримінального правопорушення їй відомо зі слів потерпілої. Пригадала, що на ринку було викрадено сумку потерпілої, яка знаходилась у її торговому контейнері. Свідок зазначила, що подія відбулася у теплу пору року, у першій половині дня, за значного скупчення людей. Самого моменту викрадення вона не бачила. Згодом від потерпілої та працівників поліції свідку стало відомо, що у сумці знаходились грошові кошти та банківські картки, однак їх точний розмір їй не відомий;

- показами свідка ОСОБА_12 , яка у судовому засіданні повідомила, що знайома з потерпілою. Їй відомо, що подія відбулася у першій половині дня (орієнтовно до обіду) на КП «Червоноградський міський ринок», однак точної дати та часу не пам`ятає. Свідок пригадала, що в той день підійшла до торгового контейнера потерпілої з наміром оглянути товар, однак у цей час потерпіла обслуговувала іншу клієнтку. До свідка зателефонували, у зв`язку з чим вона відійшла на невелику відстань (приблизно два кроки), щоб відповісти на дзвінок та певний час не перебувала безпосередньо біля контейнера. Через деякий час свідок почула галас та дізналася від потерпілої, що у неї викрадено сумку, в якій знаходились значна сума коштів та банківські картки. Сам момент викрадення, а також осіб, які могли бути причетними до нього, свідок не бачила. Після події на місце прибули працівники поліції, яким вона надавала пояснення. Також свідок вказала, що відеозаписи з камер відеоспостереження їй не демонструвались;

- показами свідка ОСОБА_13 , яка у судовому засіданні повідомила, що працює продавцем на КП «Червоноградський міський ринок» у м. Шептицькому. Її торговий контейнер знаходився поряд із торговим контейнером потерпілої. У день події 17 червня 2022 року приблизно між 11:00 та 12:00 год. вона обслуговувала клієнтку, коли потерпіла ОСОБА_14 вибігла зі свого контейнера та повідомила, що у неї викрали сумку бордового кольору. Свідок не бачила, хто заходив та виходив із контейнера потерпілої, і не могла встановити особу, яка могла вчинити крадіжку. Свідок також зазначила, що на території ринку функціонує охорона та встановлені камери відеоспостереження, проте безпосередньо біля контейнера, де працює свідок та потерпіла камер немає, вони розташовані далі. Після події прибули працівники поліції та охорона ринку. Зі слів потерпілої, свідку стало відомо, що майно викрала жінка, проте конкретний опис вона не надавала;

- показами свідка ОСОБА_15 , яка у судовому засіданні повідомила, що є двоюрідною сестрою потерпілої ОСОБА_16 . Свідок повідомила, що напередодні 15 червня 2022 року потерпіла забрала у неї грошові кошти на лікування дитини (понад 10 000 євро). Свідок зазначила, що їй відомо, що 15.06.2022 у потерпілої на КП «Червоноградський міський ринок» викрали сумку із грошовими коштами та документами. У день крадіжки свідок перебувала вдома і не була присутня на місці події. Їй відомо про подію лише зі слів потерпілої;

- показами свідка ОСОБА_17 , яка у судовому засіданні пояснила, що працює на КП «Червоноградський міський ринок» та знає потерпілу, оскільки їхні торгові місця розташовані поруч. Вона дізналася про викрадення сумки від працівників поліції після прибуття на ринок. Проте, момент крадіжки не бачила, оскільки її контейнер знаходиться за поворотом і з нього не видно контейнера потерпілої;

- показами свідка ОСОБА_18 , яка у судовому засіданні пояснила, що працює фізичною особою-підприємцем на ринку у м. Шептицькому та знає потерпілу як колегу по роботі. Про подію їй стало відомо зі слів інших осіб на ринку, які повідомляли, що потерпілу обікрали. Точну дату події вона не пам`ятає, зазначивши, що це було приблизно 1,5–2 роки тому. Свідок вказала, що особисто не була очевидцем події, із потерпілою у день події не спілкувалася, а обставини крадіжки їй відомі лише на рівні чуток. Дані щодо викраденого майна, його переліку та вартості свідку не відомі;

- показами свідка ОСОБА_19 , який у судовому засіданні пояснив, що на даний час працює супервайзером у ТОВ «Клевер-Сторс». Свідок зазначив, що у 2022 році працював керуючим магазину «Сім-23», розташованого у м. Шептицькому по вул. Сокальська, 6, що знаходиться біля Червоноградського ринку. З обставин справи пам`ятає лише те, що до нього приїжджали працівники поліції, які просили переглянути записи з камер відеоспостереження магазину. Зі слів свідка, працівники поліції повідомили, що сталася крадіжка на ринку. Перегляд відеозаписів здійснювався за участю працівників поліції, однак що саме було зафіксовано на відео, свідок не пам`ятає. Інших обставин події свідок не пам`ятає та додаткових відомостей суду повідомити не зміг;

- показами свідка ОСОБА_20 , який у судовому засіданні пояснив, що працює охоронцем та залучався як понятий під час проведення слідчих дій у м. Львові, зокрема, обшуку у житловому приміщенні. Свідка було запрошено працівниками поліції, які пояснили необхідність його участі як понятого. Свідок зазначив, що обшук проводився у квартирі, де перебувало кілька осіб, у тому числі обвинувачена. Під час проведення слідчої дії здійснювалося виявлення, огляд та пакування речей, при цьому, всі вилучені предмети пакувалися у спеціальні пакети, на яких свідок ставив свій підпис. Разом з тим, свідок не зміг пригадати, які саме речі були вилучені під час обшуку, зазначивши, що має проблеми з пам`яттю. Зауважив, що був присутній під час проведення обшуку від початку до завершення, зауважень до дій працівників поліції не мав, вказавши, що слідча дія проводилась належним чином;

- показами свідка ОСОБА_21 , який у судовому засіданні пояснив, що на даний час обіймає посаду начальника відділення поліції №2 Шептицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, а на момент події працював заступником керівника по оперативній роботі. Зі слів свідка, він брав участь в організації розкриття даного кримінального правопорушення спільно з оперативними працівниками та іншими службами. У ході проведення оперативно-розшукових заходів було опрацьовано значну кількість відеозаписів із камер відеоспостереження. Свідок зазначив, що за результатами перегляду відеозаписів було встановлено особу, яка вчинила крадіжку. Спочатку не було можливості визначити стать цієї особи, однак після додаткового аналізу відео було встановлено, що це була жінка. Також, за словами свідка, на одному з відеозаписів зафіксовано момент вчинення крадіжки. Разом з тим, свідок повідомив, що на даний час не пригадує зовнішність обвинуваченої та не може її впізнати.

Окрім показів потерпілої та свідків, отриманих у судовому засіданні обставини злочину та винність обвинуваченої підтверджується наступними належними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

-заявою потерпілої ОСОБА_6 про притягнення до кримінальної відповідальності невідомої особи, яка приблизно у період часу з 09:40 год по 10:40 год 17.06.2022 викрала належну їй сумку, у якій знаходились документи та грошові кошти (т. 1, а. с. 169);

-даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 17.06.2022, фото таблицею до протоколу та додатку до нього – диску DVD-R із відеозаписами, який був досліджений у судовому засіданні, відповідно до якого у присутності понятих було проведено огляд в торговому контейнері №823 у торговому ряді торгової площі №6 на Червоноградському ринку, що знаходиться у м. Шептицькому по вул. Сокальська, 5, у ході якого було виявлено та вилучено три недопалки сигарет (т. 1, а. с. 170-176, т. 2, а. с. 9);

-заявою ОСОБА_22 від 17.06.2022, згідно з якою остання передала працівникам поліції сумку, яку о 12:00 год 17.06.2022 невідома відвідувачка залишила в кафе «Анком Транс» в мотелі «Автопарк» (т. 1, а. с. 177);

-даними, які містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.06.2022 та додатком до протоколу, згідно з якими потерпіла ОСОБА_23 впізнала особу, зображену під номером «2» (обвинувачена ОСОБА_5 ), яка 17.06.2022 викрала належну їй сумку (т. 1 а. с. 185 - 186);

-даними, які містяться у протоколі огляду речей (документів) від 22.06.2022 та додатку до нього – диску DVD-R із відеозаписами, який був досліджений у судовому засіданні, відповідно до яких у присутності потерпілої було оглянуто відеозаписи з камер відеоспостереження Червоноградського міського ринку, де зафіксовано особу жіночої статі середньої тілобудови, з волоссям темно-червоного кольору, стрижкою типу каре, одягнену у капці синього кольору, літні брюки та куртку темно-синього кольору з білими смужками на рукавах і комірі, яка тримала у правій руці пакет синього кольору з білими смужками. З відеозаписів також вбачається, що в подальшому зазначена особа рухалась у напрямку виходу з території ринку, при цьому через плече у неї була сумка темного кольору з малюнками на ремені. Згідно з протоколом, зазначену особу заступник начальника СКП впізнав як ОСОБА_5 , яка раніше потрапляла у поле зору правоохоронних органів, а також звернув увагу на те, що вона могла використовувати перуку (т. 1, а. с. 186);

-даними, які містяться у протоколі огляду речей (документів) від 05.07.2022 та додатку до нього – диску DVD-R із відеозаписами, який був досліджений у судовому засіданні відповідно до яких встановлено, що слідчим СВ Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області проведено огляд цифрового носія інформації – диску, який містить відеозаписи з камер відеоспостереження, розташованих на території Червоноградського міського ринку по вул. Сокальській у м. Червонограді (на даний час – м. Шептицький). Із досліджених відеозаписуів №1, №2 та №3 встановлено, що 17.06.2022 о 10:17:50 камерою відеоспостереження зафіксовано внутрішню територію ринку, де о 10:18:16 повз торгові павільйони зі сторони магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » рухається особа жіночої статі середньої тілобудови, з волоссям темно-червоного кольору (стрижка каре), одягнена у сині капці, літні брюки та темно-синю куртку з білими смужками на рукавах і комірі, яка тримає в правій руці синій пакет із білими смужками. 17.06.2022 о 10:33:45 вказана особа прямувала у напрямку виходу з території ринку, при цьому, мала при собі також сумку темного кольору з візерунками на ремені, перекинуту через плече. Під час огляду за участю заступника начальника СКП Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області встановлено, що вказана особа впізнана як ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка раніше неодноразово потрапляла у поле зору правоохоронних органів у зв`язку з можливим вчиненням крадіжок. Також зазначено, що на голові вказаної особи, ймовірно, була наявна перука (т. 1, а. с. 188 – 189);

-даними, які містяться у рапорті т. в. о. начальника Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області, згідно з яким досудовим розслідуванням встановлено, що 17.06.2022 близько 10:30 у м. Червонограді на площі Ринок, у павільйоні № 6, невстановлена на той час особа жіночої статі, таємно викрала сумку бордового кольору, у якій знаходились грошові кошти в сумі близько 10 000 євро. У ході огляду місця події та відпрацювання прилеглої території було отримано записи камер відеоспостереження, на яких зафіксовано особу жіночої статі, що після вчинення крадіжки рухалася у напрямку виходу з території ринку, маючи при собі сумку бордового кольору, яку вона помістила до пакету. Потерпіла впізнала зазначену сумку як належну їй. Крім цього, у ході аналізу відеозаписів встановлено, що вказана особа прибула до місця вчинення кримінального правопорушення на автомобілі марки «LADA PRIORA», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , разом із невстановленою особою. Також у рапорті зазначено, що за результатами аналізу систем відеоспостереження «Безпечна Львівщина» було встановлено подальший рух вказаного транспортного засобу у напрямку м. Львова. В ході перевірки інформації щодо зазначеного автомобіля встановлено, що він перебував у продажу на інтернет-ресурсі «AutoRia», у зв`язку з чим було отримано контактний номер телефону, пов`язаний із оголошенням. Подальшим аналізом встановлено особу, яка користувалася відповідними номерами телефону, а саме громадянина ОСОБА_24 . У ході подальшого аналізу зв`язків зазначеної особи встановлено його родинні зв`язки з ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час перевірки за інформаційними базами Національної поліції України отримано фотозображення ОСОБА_5 , які були співставлені із зображенням особи, зафіксованої на відеозаписах з місця події, внаслідок чого зроблено висновок про їх ідентичність (т. 1, а. с. 193-199);

-даними, які містяться у протоколі огляду предмету від 22.02.2024 та додатку до нього – диску DVD-R із відеозаписами, який був досліджений у судовому засіданні, відповідно до яких встановлено, що у ході досудового розслідування проведено огляд речових доказів, переданих з Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області, а саме: жіночої сумки червоного кольору, в середині якої знаходилась порожня пачка з-під цигарок «Winston»; мобільні телефони марок «Samsung» (IMEI: НОМЕР_3 ), «Samsung» (IMEI: НОМЕР_4 ) та «Nokia» (IMEI: НОМЕР_5 ); перук: блонд, русого кольору та фрагменту перуки чорного кольору; предметів одягу, зокрема пари джинсового взуття, жіночих штанів чорного кольору з білими візерунками, куртки чорного кольору спортивного типу з написом «Dior», наплічної сумки чорного кольору з написом «Forever Young»; а також документів і речей, виданих на ім`я ОСОБА_6 , а саме закордонного паспорта, банківської картки «Кредобанк» № НОМЕР_6 , двох візитівок та картки на знижку «Hyundai» (т. 1, а. с. 242, 245);

-даними, які містяться у протоколі обшуку від 13.07.2022, який був досліджений у судовому засіданні, відповідно до якого було проведено обшук в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у ході якого було виявлено та вилучено: три перуки (дві світлих, одна чорна), пара джинсових тапок синього кольору, жіночі штани чорного кольору з білими візерунками, спортивна олімпійка чорного кольору «Dior», грошові кошти в сумі 21 000 гривень номіналом 200 гривень кожна, наплічна сумка чорного кольору, «Forever young», закордонний паспорт, виданий на ім`я ОСОБА_8 , банківська картка «Кредобанк» № НОМЕР_6 , дві картки «Нова Пошта», видані на ім`я ОСОБА_6 , картка на знижку «Hyundai», мобільний телефон «I-phone» IMEI: НОМЕР_7 , мобільний телефон «Nokia» IMEI: НОМЕР_8 , НОМЕР_5 , мобільний телефон «Spark» IMEI: НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , мобільний телефон «Samsung» IMEI: НОМЕР_3 , мобільний телефон «Samsung» IMEI: НОМЕР_11 , НОМЕР_12 та автомобіль марки «ВАЗ» 217280 чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 (т. 1 а. с. 210-211).

На думку суду, у сукупності перелічені вище докази підтверджують подію і склад вказаних вище кримінальних правопорушень, що інкриміновані ОСОБА_5 . Дані докази суд вважає такими, що зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, належними та допустимими та такими, що не містять суперечностей.

Разом з цим, суд враховує і те, що рапорт працівника поліції не може слугувати самостійним та беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, проте у сукупності з іншими належними та допустимими доказами він підлягає оцінці судом і може бути врахований при встановленні обставин кримінального провадження.

Також, в силу ст. 85 КПК України, суд не приймає до уваги та вважає такі наступні докази неналежними: протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_24 (т. 1. с. 204 -205, т. 2 а. с.28), протокол огляду сайту «Авторіа» (т. 1 а. с. 190 – 192), оскільки відомості у них не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню.

Даючи оцінку належності та допустимості протоколу обшуку від 13.07.2022 з додатком (відеозаписом), як доказу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до протоколу обшуку від 13.07.2022 обшук був проведений в приміщенні будинку АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у ході якого було виявлено та вилучено: три перуки (дві світлих, одна чорна), пару джинсових тапок синього кольору, жіночі штани чорного кольору з білими візерунками, спортивну олімпійку чорного кольору «Dior», грошові кошти в сумі 21 000 гривень номіналом 200 гривень кожна, наплічна сумка «Forever young», закордонний паспорт, виданий на ім`я ОСОБА_8 , банківську картку «Кредо банк» № НОМЕР_6 , дві картки «Нова Пошта», видані на ім`я ОСОБА_6 , картку на знижку «Hyundai», мобільний телефон «I-phone» IMEI: НОМЕР_7 , мобільний телефон «Nokia» IMEI: НОМЕР_8 , НОМЕР_5 , мобільний телефон «Spark» IMEI: НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , мобільний телефон «Samsung» IMEI: НОМЕР_3 , мобільний телефон «Samsung» IMEI: НОМЕР_11 , НОМЕР_12 та автомобіль марки «ВАЗ» 217280 чорного кольору, державний номерний знак, НОМЕР_2 (т. 1, а. с. 210-211).

У судовому засіданні було досліджено протокол обшуку (т. 1 а. с. 210-211), також додаток до протоколу обшуку від 13.07.2022, а саме карту пам`яті, на якій містить відеозапис проведення даної слідчої дії. На відеозаписі відображено початок проведення обшуку, однак приблизно з 24-ї хвилини безпосередня фіксація обшуку житла переривається, зникає зображення та звук, які не відновлюються до завершення відеозапису (т. 2, а. с. 49).

Згідно з частинами 1, 2 статті 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Відповідно до змісту частини 10 статті 236 КПК та частини 1 статті 107 КПК обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов`язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису. У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.

Відповідно до ч. 6 ст. 107 КПК України незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов`язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.

Вимоги, передбачені частиною 10 статті 236 КПК, частиною 2 статті 104 КПК, частинами 1 та 6 статті 107 КПК спрямовані на удосконалення порядку проведення обшуку житла чи іншого приміщення органами досудового розслідування.

Верховний Суд у постанові від 18.07.2024 у справі № 361/4616/21 виснував, що відеозапис, що не містить відомостей про послідовність усіх дій під час проведення обшуку, а також інформації щодо належного упакування вилученого, перелік якого є відмінним від того, що зазначено у протоколі обшуку, є підставою для визнання недопустимими доказами протоколу обшуку та відеозапису цієї слідчої дії, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 104 КПК України дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у відеозаписі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Разом із тим, відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.06.2024 у справі № 164/431/20 недолучення до матеріалів кримінального провадження відеозапису обшуку не може бути безумовною підставою для визнання протоколу такої слідчої дії та похідних від неї результатів експертиз недопустимими доказами.

Також Верховний Суд у справі № 334/5670/18 у постанові від 05.08.2020 зазначив, що навіть у цьому випадку це не є безумовною підставою для визнання доказів, отриманих під час обшуку, недопустимими, оскільки частиною 6 статті 107 КПК передбачені винятки з цього правила, коли підстави визнання фактичних даних недопустимими як докази, можуть бути «переборені» консенсусом сторін кримінального провадження (так звані, умовно-консенсуальні підстави визнання фактичних даних допустимими як докази). Отже, ситуацію, при якій не здійснювалася відеофіксація обшуку не слід ототожнювати з ситуацією, при якій сторона обвинувачення не надала в суді відеозапис як обов`язковий додаток до протоколу.

Відповідно до постанови Кримінального касаційного суду Верховного Суду №639/8329/14-к від 08.10.2019 (провадження № 51-8259км18) положення ст. 87 КПК України можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.

Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, обшук за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_5 проведено 13.07.2022 заступником начальника СВ Червоноградського РВ ГУНП у Львівській області ОСОБА_26 на підставі ухвали слідчого судді Червоноградського міського суду від 07.07.2022. Під час проведення обшуку здійснювалася відеофіксація даної слідчої дії на відеокамеру (флеш-карту), яка була долучена до матеріалів кримінального провадження.

Із даних протоколу обшуку вбачається, що ця слідча дія була проведена за участю двох понятих: ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , із зазначенням місця їх проживання та роз`ясненням понятим їх процесуальних прав та обов`язків, які підтвердили достовірність відомостей, відображених у протоколі, поставивши свої підписи. У ході проведення даної слідчої дії будь-яких пропозицій та зауважень від учасників не надходило. Протокол підписаний усіма учасниками даної слідчої дії.

Допитаний в судовому засіданні понятий ОСОБА_20 повідомив, що під час проведення слідчої дії здійснювалося виявлення, огляд та пакування речей, при цьому, всі вилучені предмети пакувалися у спеціальні пакети, на яких свідок ставив свій підпис. Разом з тим, свідок не зміг пригадати, які саме речі були вилучені під час обшуку, зазначивши, що має проблеми з пам`яттю. Зауважив, що був присутній під час проведення обшуку від початку до завершення, зауважень до дій працівників поліції не мав, слідча дія проводилась належним чином;

Обвинувачена та її захисник клопотань про визнання даного доказу недопустимим не подавали, лише захисник в судових дебатах висловив сумніви щодо допустимості даного доказу. Крім цього, варто зауважити, що обвинувачена визнала свою вину, що додатково підтверджує допустимість даного доказу та узгоджується з іншими встановленими обставинами справи.

Системно-структурний аналіз зазначених вище норм КПК України свідчить, що для з`ясування питання про те, як відсутність відеозапису обшуку вплинула на допустимість протоколу обшуку, як доказу, необхідно виходити з рівня істотності відхилень від вимог норм кримінального процесуального права.

Таким чином, суд вважає, що у даному кримінальному провадженні дотримано встановлену кримінальним процесуальним законом правову процедуру (порядок) проведення слідчої дії - обшуку за участю обвинуваченої ОСОБА_5 , застосовано належні процесуальні гарантії. Суд вважає, що сама по собі відсутність моменту виявлення викрадених речей на відеозаписі проведеного обшуку у матеріалах кримінального провадження, з огляду на вищевикладені обставини, не може бути підставою для визнання даного доказу недопустимим.

Порушень КПК України, які б вплинули на правильність висновків суду на підставі безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів під час судового розгляду не встановлено, при цьому стороною захисту не наведено жодних доводів, які б давали підстави для висновків, що такі порушення вплинули на забезпечення прав та основоположних свобод ОСОБА_5 або ж поставило під сумнів достовірність зібраних доказів.

Розглядаючи дане кримінальне провадження суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення, безпосередньо дослідила докази у справі та перевірила усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, оцінюючи наведені вище докази в їх сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у скоєнні даного кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю «поза розумним сумнівом».

Дії обвинуваченої правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.

Підстави для кваліфікації дій обвинуваченої за іншими статтями Кримінального кодексу України в суду відсутні.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно та в умовах воєнного стану, а також кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 357 КК України - незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом.

Разом із тим, судом встановлено, що строк притягнення особи за ч. 3 ст. 357 КК України, передбачений ст. 49 КК України, на момент ухвалення вироку закінчився, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені в ч. 1 цієї статті диференційовані строки давності.

Як зазначено в п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

У постанові Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі №521/8873/18 вказано, що на підставах, передбачених ст. 49 КК України, особа також може бути звільнена судом від покарання (ч. 5 ст. 74 КК України). Слід звернути увагу на те, що імперативний обов`язок звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності покладено на суд, а не на підозрюваного, обвинуваченого чи захист, які мають право заявити відповідне клопотання.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 357 КК України було вчинене обвинуваченою 17.06.2022. Згідно з ч. 4 ст. 12 КК України дане кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, зокрема, минуло три роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років. Підставою для переривання перебігу давності є вчинення до закінчення встановленого строку нового злочину (за винятком нетяжкого, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років).

Відомості щодо зупинення даного кримінального провадження в зв`язку із розшуком ОСОБА_5 в матеріалах справи відсутні. Прокурором не надано відомостей, що ОСОБА_5 ухилялась від досудового розслідування або суду.

Отже, на момент розгляду даного кримінального провадження, установлений у п. 2 ч. 1 ст. 49 КК диференційований строк давності минув 17.06.2025.

У висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, зокрема, ст. 74 КПК України, який викладено у постанові від 18.06.2020 у справі №756/6876/19 (провадження №51-5464км19) (аналогічне міститься і у постанові ВС від 19.03.2024 року у справі №756/3924/20 (провадження №51-5550км23) зазначено, що системний аналіз вжитих у кримінальному законі формулювань «звільнення від покарання (ч. ч. 4, 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК України), «звільнення від відбування покарання» (ст. ст. 75, 79, 104 КК України), «звільнення від призначеного покарання» (ст. 78 КК України) дає підстави зробити висновок, що під звільненням від покарання слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного в санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення, як виду примусових заходів в цілому. Таким чином, суд, приймаючи рішення про звільнення від покарання, постановляє вирок, яким визнає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочині та звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру.

На підставі вищевказаного, суд приходить висновку, що ухвалюючи вирок у даному кримінальному провадженні в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, її слід визнати винною у вчиненні даного кримінального правопорушення та, керуючись ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, звільнити від покарання без визначення його виду і розміру.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_5 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд враховує наступне.

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно з п. 3 вищевказаної постанови визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Обвинувачена ОСОБА_5 вчинила умисні кримінальні правопорушення, які згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином (ч. 4 ст. 185 КК України ) та нетяжким злочином (ч. 3 ст. 357 КК України).

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Визнання вини обвинуваченою перед судовими дебатами, її звернення до суду в останньому слові про те, що вона щиро кається щодо вчинених кримінальних правопорушень не враховується як пом`якшуюча обставина, оскільки таке каяття не є дієвим та не вказує на послідовність поведінки обвинуваченої.

Суд враховує, що обвинувачена не працює, за медичною допомогою протягом останніх 5-ти років у Центр психічного здоров`я КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради» та у Психоневрологічне відділення КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради» не зверталась та на обліку не перебуває, скарг від сусідів на неї не надходило, раніше судима за корисливі злочини, проте належних висновків для себе не зробила, повторно вчинила кримінальне правопорушення, що свідчить про небажання обвинуваченої стати на шлях виправлення.

При призначенні ОСОБА_5 виду і міри покарання, суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п. 38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16.10.2008 та у п. п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30.10. 2014.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_5 , попередження вчинення нею інших кримінальних правопорушень, їй має бути призначене необхідне й достатнє покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.

Також суд враховує і те, що обвинувачена була засуджена 15.12.2021 вироком Коломийського районного суду Івано-Франківської області за ч. 1, 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки. Ухвалою Шевченківського районного суд м. Львова від 21.12.2023 обвинувачена була звільнена від призначеного судом покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку (т. 4 а. с. 19). Дана ухвала переглядалася за нововиявленими обставинами, проте ухвалою Шевченківського районного суд м. Львова від 06.06.2024, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 31.07.2024, у задоволенні такої заяви було відмовлено (т. 4 а. с. 15-18).

Крім цього, судом установлено, що вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільського суду від 18.06.2025 ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено їй покарання у виді 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки, який станом на час розгляду даного кримінального провадження не сплив.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Водночас, у пункті 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких обставин кожен вирок виконується самостійно.

З урахуванням вищенаведеного та беручи до уваги те, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні були вчинені до ухвалення вироку Тернопільським міськрайонним судом від 18.06.2025, яким обвинуваченій призначене покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, то при призначенні покарання за вироком у цьому кримінальному провадженні, суд не застосовує положення ч. 4 ст. 70 КК України, а ухвалює рішення про самостійне виконання вироку Тернопільського міськрайонного суду від 18.06.2025.

Така позиція суду узгоджується з висновком Об`єднаної палати ККС ВС, висловленим у постанові від 15 лютого 2021 року у справі №760/26543/17, відповідно до якого якщо до особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, вироком суду було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших злочинах, вчинених до постановлення цього вироку, в таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватись залежно від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, на момент постановлення нового вироку, і яке рішення приймає суд у новому вироку щодо покарання за злочини, вчинені до постановлення попереднього вироку. У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально - виконуються самостійно.

Крім цього, відповідно до висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 вересня 2019 року, наданого у справі №199/1496/17, застосування положень ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі, яка за попереднім вироком була звільнена від відбування покарання на підставі положень ст. 75 КК, припустиме лише у разі, якщо вона засуджується за новим вироком до покарання, від відбування якого також звільняється з випробуванням.

Оскільки вказаний вирок Тернопільського міськрайонного суду від 18.06.2025 вступив у законну силу, та засуджена ОСОБА_5 за цим вироком звільнена від реального відбування покарання, то підстав для застосування ч. 4 ст. 70 КК України, з огляду на наявну правовому позицію об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 15 лютого 2021 року у справі № 760/26543/17, судом не встановлено, покарання призначене за даним вироком та вироком Тернопільського міськрайонного суду від 18.06.2025 року не підлягають поглиненню, частковому чи повному складанню, кожен вирок слід виконувати самостійно.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову, суд виходить з наступного.

Потерпілою ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні було подано до суду цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 419 213, 38 грн. та моральної шкоди у сумі 100 000 грн., вимоги за яким в процесі розгляду справи були збільшені до 436 367,34 гривень відшкодування матеріальної шкоди, 180 000, 00 гривень моральної шкоди та 35 000 гривень витрат на правничу допомогу.

27.03.2026 потерпіла ОСОБА_6 подала заяву, в якій повідомила про відмову від цивільного позову, зазначивши, що будь-які претензії майнового характеру до обвинуваченої відсутні, оскільки завдана матеріальна та моральна шкода відшкодована обвинуваченою у повному обсязі. Питання щодо призначення покарання обвинуваченій потерпіла залишила на розсуд суду (т. 3, а. с. 243).

Враховуючи те, що цивільний позивач ОСОБА_6 подала до суду заяву про відкликання цивільного позову та відповідачка ОСОБА_5 в повному обсязі відшкодувала завдану матеріальну та моральну шкоду, вважаю, що цивільний позов слід залишити без розгляду.

Крім цього, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 21.03.2024 застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, яка 22.03.2024 внесена ОСОБА_29 за ОСОБА_5 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Львівській області, у зв`язку з чим ОСОБА_5 звільнено із Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19) ».

Відповідно до п. 7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2011 року за № 15 кошти, внесенні як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно з ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Як зазначено у п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу» від11.01.2012 року за № 15 застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а уразі відсутності такого рахунка-готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а уразі відсутності банківського рахунка-відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчена судом копія ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави.

З огляду на вищевикладене, застава, яка була внесена відповідно до ухвали слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 21.03.2024, після набрання даним вироком законної сили, слід повернути заставодавцю ОСОБА_29 .

Витрати, пов`язані із залученням експертів – відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою від 12.02.2026 у вигляді накладення арешту на майно (рухоме, нерухоме, грошові кошти), яке належить цивільному відповідачу - обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом заборони його відчуження, в межах суми заявленої потерпілою ОСОБА_6 матеріальної та моральної шкоди в сумі 616 367 гривень 34 копійки після набрання вироком законної підлягають скасуванню.

Арешти, накладені ухвалою слідчого судді необхідно скасувати.

Керуючись ст. ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України та на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити її від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили - не обирати.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 слід рахувати з часу приведення вироку до виконання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання зарахувати обвинуваченій ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення, починаючи з 21.03.2024 по 22.03.2024 включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Заставу у розмірі 242 240 гривень, внесену ОСОБА_29 за ОСОБА_5 на підставі ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 21.03.2024 – повернути після набрання вироком законної сили ОСОБА_29 .

Цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_6 - залишити без розгляду.

Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.06.2025, яким ОСОБА_5 визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 185 КК України та їй призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років та згідно ст. 75 КК України, звільнена від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 (два) роки, - виконувати самостійно.

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою від 12.02.2026 у вигляді накладення арешту на майно (рухоме, нерухоме, грошові кошти), яке належить цивільному відповідачу - обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом заборони його відчуження, в межах суми заявленої потерпілою ОСОБА_6 матеріальної та моральної шкоди в сумі 616 367 гривень 34 копійки після набрання вироком законної сили - скасувати.

Після вступу вироку у законну силу, речові докази:

цифрові носії - DVD-R диски, з наявними на них відеозаписами - залишити при матеріалах кримінального провадження,

мобільні телефони «Самсунг» IMEI: НОМЕР_3 , «Самсунг» ІМЕІ: НОМЕР_4 , «Нокіа» ІМЕІ: НОМЕР_5 , пару джинсових тапок, жіночі штани чорного кольору з білими візерунками, куртку жіночу по типу спортивної чорного кольору «Dior», наплічну сумку чорного кольору, «Forever young» - повернути обвинуваченій;

перуку «блонд», перуку русого кольору, перуку (фрагмент) чорного кольору – знищити;

жіночу сумку червоного кольору з кольоровим ременем (сумку жіночу, червоного кольору, в середині якої знаходиться порожня пачка з-під цигарок «Вінстон»), закордонний паспорт на ім`я ОСОБА_8 НОМЕР_13 , банківську картку «Кредо банк» № НОМЕР_6 , дві візитівки на ім`я ОСОБА_6 , картка на знижку «Нуundai» № НОМЕР_14 , паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_6 , картку фізичної особи - платника податків на ім`я ОСОБА_6 , посвідчення водія на ім`я ОСОБА_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім`я ОСОБА_6 , портмоне з банківськими картками, ключі від приміщень у кількості 5 штук - повернути потерпілій.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шептицького (Червоноградського) міського суду Львівської області від 22.06.2022 на жіночу сумку червоного кольору з кольоровим ременем, особистих документів та речей, таких як: паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_6 , картка фізичної особи- платника податків на ім`я ОСОБА_6 , посвідчення водія на ім`я ОСОБА_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім`я ОСОБА_6 , портмоне з банківськими картками, ключі від приміщень у кількості 5 штук

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шептицького (Червоноградського) міського суду Львівської області від 14.07.2022 на три перуки (два світлих, один чорний), пара джинсових тапок синього кольору, жіночі штани чорного кольору з білими візерунками, спортивна олімпійка чорного кольору «Dior», грошові кошти в сумі 21 000 гривень номіналом 200 гривень кожна, наплічна сумка чорного кольору, «Forever young», закордонний паспорт на ім`я ОСОБА_8 , банківська картка «Кредо банк» № НОМЕР_6 , дві картки «Нова Пошта» та ім`я ОСОБА_6 , картка на знижку «Hyundai», мобільний телефон «I-phone» IMEI: НОМЕР_7 , мобільний телефон «Nokia» IMEI: НОМЕР_8 , НОМЕР_5 , мобільний телефон «Spark» IMEI: НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , мобільний телефон «Samsung» IMEI: НОМЕР_3 , мобільний телефон «Samsung» IMEI: НОМЕР_11 , НОМЕР_12 та автомобіль марки «ВАЗ» 217280 чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 ., які були виявлені та вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в приміщенні будинку АДРЕСА_1 .

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченою – з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, захиснику та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий: ОСОБА_1