Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №444/2885/24 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 444/2885/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 м. Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді Котормус Т.І.;

за участі секретаря судового засідання Струс Л.Б.;

представника позивача ОСОБА_1 ;

відповідача ОСОБА_2 ;

при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільної справи за правилами загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ в натурі об`єкта спільної часткової власності та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ в натурі об`єкта спільної часткової власності,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області перебувають матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ в натурі об`єкта спільної часткової власності та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ в натурі об`єкта спільної часткової власності

У судовому засіданні 17.06.2026 відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 заявив відвід головуючому судді, який мотивував тим, що суддя, на його думку, є зацікавлений у розгляді справи, так як він висловився такими словами, які міг сказати лише позивач у справі, який є його сином. А тому, у нього є підстави вважати, що суддя спілкувався зі стороною позивача, а відтак існують підстави для відводу судді.

Як зазначено у абз. 2 ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи те, що заява ОСОБА_2 про відвід судді надійшла до суду у день судового засідання, то така заява про відвід подана пізніше ніж за три робочі дні до засідання, а відповідно підлягає вирішенню судом, що розглядає справу.

Представник позивача у судовому засіданні вважав такий відвід безпідставним та просив у його задоволенні відмовити, оскільки позивач таким чином намагається зірвати судове засідання.

Оцінивши доводи заяви про відвід, суд дійшов висновку, що такі є необґрунтовані та не можуть бути підставою для відводу судді.

Так, підстави для відводу судді визначені у ст. 36 ЦПК України, серед яких зокрема визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

На думку заявника, обставина, яка свідчить про упередженість судді є якесь висловлювання судді, які ймовірно належить іншій стороні у справі.

Суд вважає таке посилання явно безпідставним та необґрунтованим, оскільки суддя ніколи не був знайомий із жодною зі сторін у справі, ніколи не спілкувався з ними, а тому такі доводи відповідача за первісним позовом є безпідставні.

Інших підстав для відводу судді, які визначені у ст. 36 ЦПК судом не встановлено.

За таких умов, у задоволенні такої заяви про відвід необхідно відмовити.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як видно з обставин справи, поведінка відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 спрямована на недопущення судового розгляду, що зокрема проявляється у його запізненні на судове засідання більше як на пів години, заявлення клопотань на стадії судового розгляду, які передбачають необхідність відкладення розгляду справи, а у випадку відмови у їх задоволення заявлення відводу головуючому судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Як зазначено у ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

А у пункті 1 частини 2 цієї статті вказано, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Оцінивши процесуальні дії відповідача ОСОБА_2 суд вважає, що такі по своїй суті ще не є зловживанням процесуальним правом, однак така поведінка може свідчити про намагання сторони зловживати своїми процесуальними правами в подальшому, з метою перешкоджання розгляду справи судом, який визначений законом.

Враховуючи наведене та з метою недопущення подальшого зловживання процесуальними правами позивачем ОСОБА_2 , суд роз`яснює, що у відповідності до норм пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України, у разі зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу в сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 36, 44, 148, 259, 260 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Котормус Т.І. – відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що у відповідності до норм пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України, у разі зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу в сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 17.06.2026.

Суддя Т.І. Котормус