Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №309/4260/25 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/4260/25

Провадження № 2/309/1637/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого Орос Я.В.

за участю секретаря Калинич Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки і піклування виконавчого комітету Горінчівської сільської ради про позбавлення батьківських прав

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Хустського районного суду Закарпатської області з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 та сина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Позовні вимоги мотивує тим, що 29 квітня 2009 року між ОСОБА_10 та відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано шлюб за актовим записом № 6. Від цього шлюбу в сторін народилось восьмеро дітей: син ОСОБА_11 , син ОСОБА_3 , дочка ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_5 , дочка ОСОБА_6 , син ОСОБА_7 , син ОСОБА_8 , та син ОСОБА_9 . ОСОБА_1 вказує, що в актовому записі про народження сина ОСОБА_11 відомості відносно батька записані зі слів матері (згідно ст. 135 СК України), оскільки він народився до укладення шлюбу з відповідачем. Заяву про визнання його батьківства у органах РАЦС відповідач не подав, а тому вимоги про позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_11 , позивачка ОСОБА_1 не ставить.

Згідно рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 27 травня 2025 року у справі № 309/1074/25 шлюб між сторонами розірваний. 14 серпня 2025 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_12 , який зареєстрований Хустським відділом ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за актовим записом № 113, та як наслідок позивачкою змінено прізвище з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_14 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 14 серпня 2025 року.

Враховуючи небажання відповідача надавати матеріальну допомогу для спільних дітей ОСОБА_1 звернулась із позовом до суду про стягнення аліментів та згідно рішення суду позовні вимоги задоволено частково. У зв`язку із небажанням відповідача у добровільному порядку сплачувати аліменти ОСОБА_1 була подана заява до Хустського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про прийняття до виконання виконавчого листа у справі 309/1073/25, на підставі, якої виконавцем Хустського відділу ДВС винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2025 року ВП 78777395. Згідно розрахунку Хустського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.10.2025 року за № 78777395 станом на 01.10.2025 року заборгованість за аліменти становить 60 232,00 грн. (шістдесят тисяч двісті тридцять дві гривні 00 коп.). У даному контексті ОСОБА_1 зазначає, що станом на сьогодні відповідач не сплатив жодної гривні аліментів на утримання дітей, заборгованість відповідно зростає.

На сьогодні позивачка ОСОБА_1 з всіма дітьми проживає за адресою АДРЕСА_1 , натомість відповідач від забезпечення та виховання дітей самоусунувся та не приймає жодної участі в процесі виховання, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових і матеріальних умов громадянки складеного депутатом Хустської міської ради від 07.11.2025 року. Також ОСОБА_1 вказує, що будинок в якому проживає ОСОБА_2 не придатний для проживання, перебуває в аварійному стані, потребує ремонту. Для проживання дітей у будинку умови відсутні, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 03.11.2025 року складеного службою у справах дітей Горінчівської сільської ради .

На теперішній час ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , навчаються в Хустському ліцеї № 5, що підтверджується відповідними довідками. Син ОСОБА_3 навчається в 11 класі Горінчівського ліцею на екстернатній формі, що підтверджується довідкою Горінчівського ліцею .

На підтвердження втрати зв`язку дітей з батьком позивачка долучила твори дітей ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 про їхнє життя та відношення до батька .

Відповідач ніяким чином не піклується про своїх дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться успіхами дітей, станом їх здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя. Не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкується з дітьми - повністю; не надає їм доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти – в наслідок всього цього створились умови, які шкодять інтересам дітей.

Крім цього, відповідач ОСОБА_2 , постановою Хустського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2018 року у справі № 309/1787/18 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП за вчинення домашнього насильства.

На сьогодні відповідач покладених законом на батьків обов`язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні дітей. Натомість всі питання щодо виховання вирішуються ОСОБА_1 самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Враховуючи вищевикладене позивач вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав відповідатиме інтересам дітей.

Ухвалою суду від 28.11.2025 року позов прийнято до провадження судді Орос Я.В., відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження. Одночасно при зверненні до суду позивачем ОСОБА_1 включено до складу учасників процесу третю особу орган опіки і піклування виконавчого комітету Хустської міської ради. Натомість від представника третьої особи органу опіки і піклування виконавчого комітету Хустської міської ради П. Тесличко надійшло повідомлення про те, що відповідач ОСОБА_2 не проживає на території Хустської ТГ, що унеможливлює проведення суб`єктами відповідної роботи з батьком дітей за місцем його проживання (а.с.42-43).

Враховуючи наведене, згідно ухвали від 12.01.2026 року судом з власної ініціативи виключено із числа третіх осіб орган опіки і піклування виконавчого комітету Хустської міської ради та залучено до участі у даній справі в якості третьої особи без самостійних вимог орган опіки і піклування Горінчівської територіальної громади (а.с.50-51).

В підготовче судове засідання 31.03.2026 року позивач ОСОБА_1 з`явилася, не заперечила щодо призначення справи до судового розгляду. Одночасно подала клопотання про розгляд справи в подальшому без її участі (а.с.80).

Від представника третьої особи органу опіки і піклування Горінчівської територіальної громади надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, також просять взяти до уваги Рішення та Висновок складений щодо доцільності позбавлення батьківських прав відносно відповідача.

В підготовче судове засідання відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим не з`явився.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився повторно, про дату, місце і час розгляду справи повідомлявся неодноразово, що стверджено розписками, які знаходиться в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомляв, відзиву на позовну заяву не подавав. Відповідач на протязі розгляду справи повідомлявся шляхом направлення йому рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення за № відправлення: «R067048399867», «R067078249509», «R067069250995», «R067069264503», «R067148396741», «R067148397128», «R067179085175» та «R067179087194».

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Так, відповідно до приписів ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що під час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбі в них народилось вісім дітей: син ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 25.08.2021 року, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 29 квітня 2009 року, дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 від 07 грудня 2018 року, дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 від 11 листопада 2011 року, дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_6 від 04 березня 2014 року, син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_7 від 16 грудня 2015 року, син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_8 від 07 березня 2022 року та син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_9 від 18 березня 2024 року (а.с.10-22). Згідно актового запису про народження сина ОСОБА_11 відомості відносно батька записані у порядку ст. 135 СК України, у зв`язку з чим вимоги про позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_11 не ставиться.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 розірвали шлюб 27.05.2025 року , що підтверджено рішенням Хустського районного суду Закарпатської області у справі № 309/1074/25 (а.с.9). Крім того, позивачка ОСОБА_1 зверталась до суду з вимогою про стягнення аліментів з відповідача, у зв`язку з відмовою ОСОБА_2 утримувати дітей добровільному порядку. Станом на сьогодні, виконавцем Хустського відділу ДВС винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2025 року ВП 78777395 на підставі рішення суду про стягнення аліментів та згідно розрахунку Хустського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.10.2025 року за № 78777395 станом на 01.10.2025 року заборгованість за аліменти становить 60 232,00 грн (а.с.24-26).

Згідно акту обстеження умов проживання від 07.11.2025 проведено обстеження умов проживання у ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Встановлено, що за цією адресою проживають: ОСОБА_1 її чоловік ОСОБА_12 , які разом виховують дітей позивачки . Батько дітей – ОСОБА_2 від забезпечення та виховання дітей самоусунувся та не приймає жодної участі у процесі виховання дітей (а.с.30).

Також, на підставі заяви гр. ОСОБА_1 в.о. начальника служби у справах дітей Курятник М.Ф. проведено обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_2 , де проживають гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та гр. ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який є інвалідом ІІІ групи. ОСОБА_19 працює по найму, постійно проживає з братом, крім того встановлено, що будинок де проживає батько дітей не придатний до проживання , знаходиться у аварійному стані , потребує ремонту. Для проживання дітей у будинку відсутні умови (а.с.32).

Відповідно до висновку (який є додатком до Рішення №1068/70 від 19.03.2026 року) виконавчого комітету Горінчівської сільської ради від 19.03.2026 року вбачається наступне.

19 березня 2026 року під час розгляду даного питання на комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Горінчівської сільської ради встановлено наступне:

Позивач, мешканка АДРЕСА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) звернулася до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав відповідача. Згідно рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 27.05.2025 року шлюб між подружжям розірвано за зверненням позивачки. Діти залишилися проживати разом позивачем. Сім`я ОСОБА_13 перебувала у полі зору служби у справах дітей вже тривалий час через те, що діти рідко відвідували навчальний заклад та залишалися вдома самі, бо Позивачка вимушена була щодня працювати щоб забезпечити дітям хоча б мінімальне харчування та одяг. Відповідач жодної участі у матеріальному забезпеченні своїх дітей на брав. Так з 20 грудня 2024 року до 15 вересня 2025 року сім?я ОСОБА_13 перебувала на обліку служби у справах дітей Горінчівської сільської ради як така, що опинилася у складних життєвих обставинах через ухиляння батьками від виконання батьківських обов?язків. За час перебування на обліку відповідач жодного разу не з`являвся до служби у справах дітей та Центру надання соціальних послуг. Позивач співпрацювала із соціальними фахівцями та виконувала план соціальної роботи. Через важке матеріальне становище позивач звернулася із заявою про влаштування п`яти дітей до Центру соціальної підтримки дітей та сімей «Домашнє тепло» Горінчівської сільської ради. 3 20.12.2024 року по 19.06.2025 року діти ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 перебували у відділенні термінового влаштування. Після закінчення терміну перебування дітей повернуто позивачці, яка на той час вже проживала у м. Хуст та створила всі належні умови там для дітей. За час перебування дітей у інституційному закладі відповідач провідав їх один раз, був у сильному алкогольному сп`янінні, погрожував персоналу. Діти не бажали з ним спілкуватися. За період навчання п`яти дітей у Нижньобистрівській гімназії не провідував їх жодного разу, не телефонував вчителям, у Горінчівському ліцеї також не з`являвся, з класними керівниками не контактував.

Під час перебування п?яти дітей у інституційному закладі з ними проводилися бесіди. Зокрема перед тим, як повернути дітей у сім?ю, проводилося опитування про бажання дітей повертатися. Діти повідомили працівнику служби у справах дітей, що бажають повернутися до позивачки, бо люблять її і сумують. Через те, що відповідач зловживав алкоголем, ніде не працював, знущався з позивачки, діти не чекали та не бажали зустрічатися і проживати з ним. Відповідно до акту обстеження умов проживання Відповідача, за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , умови незадовільні. Будинок за адресою АДРЕСА_3 , де колись проживало подружжя, взагалі у критичному стані.

Згідно характеристики, наданої Горінчівською сільською радою, громадянин ОСОБА_2 являється мешканцем с. Ділок, але фактично в даний час проживає в будинку матері в с. Посіч. Розлучений, проживає один. Інформація про місце роботи відсутня. Схильний до зловживання алкогольними напоями. Акт обстеження матеріально-побутових умов позивачки за місцем її фактичного проживання, складений депутатом Хустської міської ради, також інформує, що батько сімох дітей від забезпечення та виховання своїх дітей самоусунувся та не приймає жодної участі у процесі виховання дітей. Відповідач жодного разу не здійснив оплати аліментів.

Позивач з?явилася на засідання комісії з питань захисту прав дитини. Пояснила, чому саме хоче позбавити батьківських прав колишнього чоловіка. Надала інформацію, що відповідач час від часу у нетверезому стані, у нічний час телефонує дітям та погрожує розправою. Це негативно впливає на психологічний стан дітей. На даний час діти повністю перебувають на утриманні теперішнього чоловіка позивачки, у дітей з вітчимом склалися дружні відносини.

Відповідач на засідання не з`явився. Був повідомлений про причини виклику, час та дату в усній формі у присутності соціального педагога та практичного психолога Горінчівського ліцею Горінчівської сільської ради. Про причини неявки не повідомив. На телефонні дзвінки не відповідає.

Враховуючи всі наведені факти свідомого та тривалого невиконання ОСОБА_2 його батьківських обов?язків по догляду та забезпеченню життєдіяльності своїх малолітніх та неповнолітніх дітей, тривалим зловживанням алкоголю, орган опіки та піклування Горінчівської сільської ради вважає позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відносно його малолітніх та неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , доцільним та таким, шо буде відповідати інтересам дітей (а.с.68-73).

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Також слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суд повинен зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Повертаючись до обставин даної справ, суд констатує, що відповідач ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно неповнолітніх дітей впродовж тривалого проміжку часу, позаяк не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу. Весь цей час дітьми опікується позивачка ОСОБА_1 .. Сам ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, вживає алкогольні напої, в судові засідання не з`являвся, своєї позиції щодо позбавлення його батьківських прав не висловив то на думку суду це, у сукупності із іншими обставинами справи, свідчить про те, що змінити поведінку батька у кращу сторону неможливо і про наявність вини у його діях щодо ухилення від виконання батьківських обов`язків. А отже наявні правові підстави для застосування такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав, і це не суперечитиме інтересам дітей.

Керуючись ст.ст. 12,13, 81,141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 164, 165, Сімейного кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити .

Позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_18 мешканця АДРЕСА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 та сина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_18 мешканця АДРЕСА_3 на користь держави 1331 грн. 20 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 17.06.2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я.В.