Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №309/3127/24 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3127/24

Провадження № 2/309/784/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого-судді Довжанин М.М.

з участю секретаря судового засідання Драб Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Хуст в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з відповідачем - ОСОБА_3 , який за рішенням Хустського районного суду від 13 вересня 2023 було розірвано.

В сторін народилося троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідач ніколи не займався дітьми, їхнім вихованням, не дбав про матеріальне забезпечення дітей.

У лютому 2023 року ОСОБА_7 забрав свідоцтва про народження дітей та виїхав з іншою жінкою закордон. З того часу діти його не чули та й позивачці жодного разу не зателефонував, не поцікавився дітьми, їх здоров`ям, навчанням тощо, не говорячи про матеріальну допомогу.

Після розірвання шлюбу діти залишися проживати з матір`ю та перебувають на повному її утриманні.

Вищевказані обставини свідчать про невиконання відповідачем своїх обов`язків.

У зв`язку із цим просила суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнути з ОСОБА_3 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі по 3000 гривень щомісячно з дня звернення до суду до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою судді Хустського районного суду Савицького С.А. від 25 червня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05.12.2024, на підставі розпорядження №8 від 05.12.2024 в.о. керівника апарату суду Біляк І., в порядку заміни судді, дану цивільну справу розподілено судді Довжанин М.М.

02.03.2026 представником заявника ОСОБА_2 подано до суду заяву про залишення без розгляду позову в частині позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 10.06.2026 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 . Продовжено розгляд справи щодо позовних вимог про стягнення аліментів.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися. Представником 22.04.2026 року подано заяву про проведення судового засідання у їх відсутності. Позов просила задоволити.

Відповідачу ОСОБА_3 направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами та було запропоновано подати відзив.

У судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в тому числі шляхом розміщеня оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзиву на позов не подав. Не заперечив позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 , який за рішенням Хустського районного суду від 13 вересня 2023 було розірвано. Рішення набрало законної сили 19.10.2023 року.

Згідно ч. 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Отже, факт перебування сторін у шлюбі не підлягає доказуванню, оскільки такий встановлений рішенням суду, яке набрало законної сили.

В період шлюбу у сторін народилося троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження, які містяться в матеріалах справи /а.с.13-15/.

Згідно довідки про склад сім`ї №435 від 27.02.2023 року, складеної адміністратором ЦНАП Вишківської селищної ради Мацола С., вбачається, що до складу сім`ї ОСОБА_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , входять, зокрема, діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.12/.

Діти сторін проживають разом із позивачкою, перебувають на її повному утриманні, оскільки відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей добровільно не надає, що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Право дитини на належне утримання передбачено низкою норм законодавства України.

Так, частиною першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками або іншими особами, які відповідають за дитину як всередині Держави-учасниці, так і за кордоном. Зокрема, якщо особа, яка несе фінансову відповідальність за дитину, і дитина проживають в різних державах, Держави-учасниці сприяють приєднанню до міжнародних угод або укладенню таких угод, а також досягненню інших відповідних домовленостей.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, ч.8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У статті 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.

При цьому, статтею 183 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Згідно з вказаною статтею СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Оскільки на теперішній час малолітні діти проживають з позивачкою та перебувають на її утриманні, заперечень щодо цього відповідач не надав, то суд вважає, що позивач має право на отримання аліментів від батька дітей, який повинен виконувати свій обов`язок щодо їх утримання належним чином.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та малолітніх дітей, а також враховує стан здоров`я відповідача, який є молодим працездатним чоловіком, відсутність у нього інших утриманців та спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дітей.

Відтак суд визначає щомісячно стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500 гривень щомісячно, до досягнення дітьми повноліття. Такий розмір аліментів відповідає встановленому ч.3 ст. 184 СК України мінімальному рекомендованому розміру аліментів на одну дитину і відповідачем жодним чином не спростована можливість надання утримання дітям в такому розмірі. Такий розмір аліментів також відповідає вимогам закону про те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, адже такий розмір забезпечить необхідний мінімум для існування дитини, загалом надасть можливість дотримання принципу достатнього забезпечення дитини. З врахуванням принципу співмірності, розумності аліменти вказаному розмірі відповідатимуть інтересам дітей і не порушуватимуть як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача.

Відтак позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Таким чином, аліменти підлягають стягненню з 21 червня 2024 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн., оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів.

Згідно ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141,258, 259, 263-265,354 ЦПК України, ст.ст. 180-184 Сімейного кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500 гривень на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 червня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_2 на користь держави 1331,20 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено 17.06.2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М. М.