Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №303/1651/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 303/1651/26

2/301/751/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2026 р. Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Гичка О.Б.,

за участю секретаря судового засідання Мелай В.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Іршава Закарпатської області в залі судових засідань Іршавського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Мельник Павло Петрович в інтересах та від імені ОСОБА_1 звернувся до Іршавського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Обґрунтовуючи позов зазначив, що 08 лютого 2023 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом № 249. За період шлюбу між позивачем та відповідачем народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя між ними не склалося через несумісність характерів та різних поглядів на життя. Сторони не проживають разом протягом останніх трьох місяців. Подальше спільне життя з відповідачем як подружжя і збереження сім`ї вважає неможливим, а тому на підставі ст.ст. 105, 110 СК України просить шлюб розірвати. Після розірвання шлюбу просить відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ». Дитина знаходиться на повному утриманні матері. Відповідач офіційно непрацевлаштований, має нерегулярний дохід, виконуючи будівельні підряди, середній місячний заробіток – 30000 грн. Оскільки відповідач ухиляється від обов`язку утримувати дитину, матеріальної допомоги не надає, отримує дохід, просить суд стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на її користь, аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення повноліття.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 06.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 для участі в розгляді справи не з`явилася, а її представник - адвокат Мельник Павло Петрович подав до суду заяву, просить суд справу розглядати в їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, з мотивів, викладених в позовній заяві, просить суд позов задовольнити (а. с. 46).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про зменшення судових витрат, проти розірвання шлюбу та стягнення аліментів не заперечив, витрати на стягнення судових витрат категорично заперечує, оскільки розмір заявлених судових витрат не є співмірним як зі складністю справи, так і з обсягом виконаних робіт, просить суд справу розглядати в його відсутності (а. с. 33-35).

Представник відповідача – адвокат Зубань Олександр Олександрович подав до суду клопотання про долучення доказів до справи та просив зменшити судові витрати.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони уклали шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом № 249, що стверджується витягом із єдиного порталу державних послуг «Дія», свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 08.02.2023 (а. с. 10).

Від спільного проживання сторони мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а. с. 12) та витягом із єдиного порталу державних послуг «Дія», свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 03.08.2023, видане Мурованокуриловецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 61 (а. с. 13-14).

В позовній заяві позивач зазначає, що відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини в добровільному порядку не надає.

Дитина проживає разом з позивачем та знаходиться на її повному утриманні.

Добровільної домовленості про сплату аліментів на утримання дитини між сторонами не досягнуто.

Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

В позовній заяві позивач зазначила, що спільне сімейне життя між позивачем та відповідачем не склалося через несумісність характерів та різних поглядів на життя. Вказує, що шлюбні стосунки припинені. Примирення вважає неможливим, оскільки сімейні відносини припинені остаточно.

З огляду на викладене, суд вважає, що шлюб між сторонами носить суто формальний характер, і подальше збереження його суперечить інтересам подружжя, підстав для вжиття заходів примирення суд не вбачає, тому позов в даній частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Статтею 12 даного Закону передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2026 року - 3512 гривень.

Відповідно до ст. 181 ч. 3 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Враховуючи наведене, з урахуванням всіх обставин справи, беручи до уваги те, що на даний час дитина поживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні, відомостей про доходи відповідача позивачем до суду не надано, однак відповідач є молодою працездатною особою, враховуючи розумний розмір витрат на харчування, одяг та загальний розвиток дитини, суд вважає, що з відповідача слід стягувати аліменти у розмірі частини від заробітку (доходу) на дитину щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: Договір про надання правничої допомоги № 39 від 25.02.2026 (а. с. 6), додаток № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 39 від 25.02.2026 (а. с. 15-16) та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 1 від 25.02.2026 (а. с. 17), згідно яких вартість послуг складає 12000,00 грн.

Відповідачем ОСОБА_2 подано до суду клопотання про зменшення судових витрат, оскільки розмір заявлених судових витрат не є співмірним як зі складністю справи, так і з обсягом виконаних робіт.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

При цьому, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи наведене, принцип обґрунтованості та пропорційності, характер та час витрачений на виконання адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, категорії справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, часткового визнання відповідачем судових витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1064,96 гривень.

Пунктом 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що у справі позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1064,96 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 84, 105, 110, 112, 141, 150, 180, 181, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354, 430, ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити частково.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом № 249.

Після розірвання шлюбу відновити позивачу ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини від заробітку (доходу) на дитину щомісячно, починаючи з 26 лютого 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір в розмірі 1064,96 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Держави судовий збір в розмірі 1064,96 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Найменування сторін:

- позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 );

- представник позивача – адвокат Мельник Павло Петрович (м. Мукачево, площа Кирила і Мефодія, 29/3 Закарпатської області);

- відповідач: ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 );

-представник відповідача: Зубань Олександр Олександрович (адреса: АДРЕСА_3 ).

Суддя Іршавського

районного суду: О. Б. Гичка