Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №297/971/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Суд: Берегівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України

Дата: 15 червня 2026 р.

Справа: №297/971/26

Суддя: ІЛЬТЬО І. І.

Справа № 297/971/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Берегове

Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Ільтьо І. І., розглянувши клопотання захисника Галайба Мирослави Вікторівни про її участь в судовому засіданні у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, в режимі відеоконференції за допомогою системи «ВКЗ»,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Берегівського районного суду Закарпатської області знаходиться справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Судове засідання у справі призначено на 16.06.2026 року о 09 годині 00 хвилин.

15.06.2026 року до Берегівського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання захисника Галайба Мирослави Вікторівни про її участь в судовому засіданні у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, в режимі відеоконференції за допомогою системи «ВКЗ».

Дослідивши клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7, ч. 3 ст. 8 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

У зв`язку з тим, що Кодексом про адміністративні правопорушення України не встановлено вимог щодо розгляду справ в режимі відеоконференції, а тому, з урахуванням усталеної судової практики виникає необхідність у застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права, а саме кримінального процесуального законодавства.

Пунктами 1, 4, 5 частини 1 статті 336 КПК України передбачено, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин, необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження, а також наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Аналіз наведеної норми свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.

Питання участі в судовому засіданні сторони в режимі відео конференції, суд має право вирішувати з урахуванням всіх об`єктивних обставин, які складаються при розгляді справи, до початку певного судового засідання, в певному конкретному випадку.

Таким чином, проведення судового засідання в режимі відеоконференції є винятком із загального правила, і відповідні ухвали мають бути мотивовані належним чином певними обставинами, які унеможливлюють або роблять недоцільним проведення судового засідання у звичайному режимі.

Частина 7 статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов`язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Відтак, клопотання має бути обґрунтованим, тобто містити причини, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони в судовому засіданні, а також підтверджене відповідними посиланнями на докази неможливості такої участі.

Однак у своєму клопотанні ОСОБА_2 не наводить виключних об`єктивних обставин, які б дали підстави проводити дане судове засідання в режимі відеоконференції поза межами суду, всупереч положенням ст. 336 КПК України.

Разом з тим, Відповідно до ч. 4 ст. 336 КПК України, учасник кримінального провадження подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

При цьому, захисником Галайба М.В. не дотримано вимог ст. 336 КПК України щодо строку звернення до суду з вказаним клопотанням.

Таким чином, приходжу до висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про його участь судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Керуючись ст. 336 КПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про її участь в судовому засіданні у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, в режимі відеоконференції за допомогою системи «ВКЗ» - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Іван ІЛЬТЬО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua