Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №215/8793/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1712/26 Справа № 215/8793/25 Суддя у 1-й інстанції - Квятковський Я. А. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Тарапкіна М.В. на постанову судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 травня 2026 року, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - не встановлено, громадянина РФ; який раніше не притягався до адміністративної відповідальності, який ніде працює; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду 02.11.2025 о 20:35 год. в м. Кривому Розі Тернівському районі по вул. Сергія Колачевського, 128, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2121 д.н.з. ДНЗ НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу з добровільної згоди водія за допомогою спеціального технічного приладу Драгер Алкотест № 6820, результат тесту 1.86 проміле, з результатом огляду згоден. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9 а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумі доходів громадян в сумі 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік. Стягнуто судовий збір 605,60 грн.

З таким судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням порядку розгляду справи, регламентованого КУпАП, та недоведеністю його вини у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки він не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Вважає, що під час складання адміністративних матеріалів працівниками поліції було істотно порушено його гарантовані законом права, оскільки йому не роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, зокрема право на захист. Зазначає, що такі дії суперечать вимогам КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, яка передбачає роз`яснення особі її прав та обов`язків під час складання протоколу. Вказує, що він є громадянином іншої країни та у недостатньому обсязі володіє українською мовою, однак працівниками поліції не було забезпечено йому можливості скористатися послугами перекладача. Зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що він вільно володіє українською мовою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення, а також відсутні відомості про те, що йому було роз`яснено право на переклад або що він відмовився від послуг перекладача. Посилається на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику ЄСПЛ та ст. 274 КУпАП, вказуючи, що право на переклад є складовою права на захист, а у разі якщо особа не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення має складатися за участю перекладача. Вважає, що відсутність перекладача при складанні щодо нього протоколу свідчить про порушення вимог ст. 268 КУпАП та унеможливила належну реалізацію ним процесуальних прав, зокрема права ознайомитися зі змістом протоколу, надати пояснення, зауваження, заперечення та заявити клопотання. Зазначає, що працівники поліції не роз`яснили йому порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 не погоджувався з результатом огляду за допомогою алкотестера та йому не запропоновано можливість проходження відповідного огляду у закладі охорони здоров`я. Вказує, що це є порушенням п. 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, а також ст. 266 КУпАП. Вважає, що матеріали справи не містять належних доказів дотримання працівниками поліції як порядку проведення огляду, так і процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим огляд на стан алкогольного сп`яніння є недійсним відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП. Окремо вказує на неналежність та недопустимість відеозапису, долученого до матеріалів справи. Зазначає, що відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року, відеозйомка має вестися безперервно. Натомість наявний у матеріалах справи відеозапис складається із семи окремих файлів, а період часу з 21:21 год. по 21:42 год. 02.11.2025 року залишився поза кадром нагрудних відеореєстраторів поліцейських. Вказує, що процес проведення огляду на стан сп`яніння за допомогою алкотестера «Драгер» не зафіксований на нагрудний відеореєстратор поліцейського, оскільки на відео в цей момент зафіксовано елементи форменого одягу поліцейського, а свідки були відсутні. У зв`язку з цим вважає, що долучений до протоколу відеозапис не є безперервним, повним, належним, допустимим та достовірним доказом. Також зазначає про відсутність у матеріалах справи відомостей щодо його відсторонення від керування транспортним засобом. Вказує, що згідно з вимогами Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та ст. 266 КУпАП водії, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами. Проте у матеріалах справи відсутні відомості про таке відсторонення, не зазначено особу, якій було доручено доставку та зберігання автомобіля, а також місце його доставки. Вважає, що матеріали справи були зібрані та оформлені поліцейськими з порушенням порядку та способу, визначених законом, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, або припущеннях. Посилається на положення ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ щодо стандарту доказування «поза розумним сумнівом». Просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у ній у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, дослідивши матеріали адміністративного провадження, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказаних вимог при постановленні оскаржуваної постанови дотримано не було у повній мірі, оскільки поза належною оцінкою залишились обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про допустимість доказів, дійсність проведеного огляду та доведеність вини ОСОБА_1 поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову, Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області фактично обмежився формальним переліком наявних у матеріалах справи доказів, не здійснивши їх належної оцінки.

Зокрема, суд першої інстанції не навів мотивів, з яких визнав ті чи інші докази належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про наявність або відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Також у постанові не розкрито, які саме фактичні обставини підтверджуються кожним із доказів, чи узгоджуються вони між собою, чи містять суперечності, та яким чином ці докази у своїй сукупності впливають на остаточний висновок суду.

За таких обставин просте відтворення змісту доказів без їх аналізу не може вважатися належною судовою оцінкою, оскільки не дозволяє перевірити обґрунтованість встановлених судом фактичних обставин та правильність застосування норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний судом досліджено наявні у матеріалах справи докази, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №501578 від 02.11.2025, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, квитанцію приладу «Драгер», направлення, рапорт, довідку щодо отримання посвідчення водія, СД-диск із відеозаписом, картку обліку адміністративного правопорушення.

Після дослідження відеозапису апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги у тій частині, що відеозапис із нагрудної камери поліцейського майже протягом усього ходу спілкування особи, щодо якої складено протокол, та працівників поліції перекритий елементом форменого одягу поліцейського, у зв`язку з чим фактично наявний лише звук спілкування.

За таких обставин вказаний відеозапис не може бути визнаний належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 , оскільки на ньому не зафіксовано належним чином проведення огляду за допомогою спеціального технічного засобу, не зафіксовано сам спеціальний технічний засіб, яким був проведений огляд, порядок його застосування, результат огляду та особу, яка пройшла цей огляд.

Апеляційний суд звертає увагу, що вимога ст.266 КУпАП про застосування технічних засобів відеозапису під час проведення огляду не може вважатися виконаною формально лише шляхом долучення до матеріалів справи відеофайлу, який фактично не відображає суттєвих обставин огляду, а саме дій поліцейського, дій особи, процедури застосування приладу, результату огляду та реакції особи на такий результат.

Крім того, згідно аудіозапису на відео, на запитання працівника поліції, чи згодна особа з результатами огляду, відповіді ОСОБА_1 не зафіксовано. Тобто матеріали відеозапису не містять належного підтвердження того, що ОСОБА_1 погодився з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Ця обставина має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки у разі незгоди особи з результатами огляду, проведеного поліцейським з використанням спеціального технічного засобу, огляд повинен проводитись у закладі охорони здоров`я. Відсутність зафіксованої відповіді особи щодо згоди або незгоди з результатом огляду позбавляє апеляційний суд можливості перевірити, чи було працівниками поліції дотримано вимоги ст.266 КУпАП у цій частині.

Отже, за наявними матеріалами справи неможливо беззаперечно встановити, що ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений з результатом огляду, погодився з ним, розумів правові наслідки такої згоди чи незгоди та мав реальну можливість реалізувати право на проходження огляду у закладі охорони здоров`я.

Апеляційний суд також бере до уваги доводи апеляційної скарги щодо відсутності безперервної та повної відеофіксації. Сам по собі факт наявності декількох відеофайлів не завжди свідчить про недопустимість доказу, однак у даній справі вирішальним є те, що саме ключовий етап проведення огляду, який відповідно до ст.266 КУпАП підлягав обов`язковій відеофіксації, фактично не відображений на відео візуально, а тому зміст такого відеозапису не дозволяє перевірити дотримання встановленої законом процедури.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що процес проведення огляду на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» фактично не зафіксований на нагрудний відеореєстратор поліцейського, є слушними, оскільки вони не спростовані наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння правопорушення.

Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі презумпції невинуватості.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд із прав людини поширює стандарти та процедурні гарантії, встановлені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод для кримінальних проваджень, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, якщо за своєю суттю і змістом вони мають кримінальний характер. У такому провадженні обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом.

Апеляційний суд також перевірив доводи скарги щодо нероз`яснення ОСОБА_1 прав та обов`язків, а також ненадання перекладача.

Сам по собі факт того, що особа не є громадянином України, не є безумовною підставою для висновку про неможливість розуміння нею української мови. Водночас у даній справі апеляційний суд враховує, що під час ознайомлення працівником поліції ОСОБА_1 з його правами та обов`язками належна відеофіксація також фактично відсутня, наявний лише аудіозапис, а на запитання поліцейського, чи розуміє особа українську мову, чи зрозумілі особі її права та обов`язки, будь-якої відповіді на аудіо та відео не зафіксовано.

За таких обставин матеріали справи не дають можливості беззаперечно встановити, що ОСОБА_1 розумів свої права та обов`язки, зміст складених щодо нього документів українською мовою, сутність процедури огляду, а також правові наслідки згоди чи незгоди з результатом огляду.

Твердження сторони захисту про необхідність забезпечення перекладача є слушними у тій частині, що працівник поліції повинен був упевнитись, чи розуміє особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, що саме відбувається, у чому її обвинувачують, які вона має права та обов`язки, а також у чому полягає процедура огляду на стан сп`яніння та наслідки згоди або незгоди з його результатом.

Натомість через неприйнятну якість відеозапису, на якому майже повністю відсутнє фіксування зображення подій, особи та її дій, а також через відсутність зафіксованої відповіді особи щодо розуміння прав, обов`язків і згоди з результатом огляду, апеляційний суд позбавлений можливості перевірити дотримання цих гарантій за наявними матеріалами справи. Вказані сумніви не можуть тлумачитись на шкоду особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, а тому вважається недійсним.

Оскільки відсутня належна та повна відеофіксація проходження огляду, не зафіксовано належним чином саму процедуру застосування спеціального технічного засобу, результат огляду, особу, яка проходила огляд, а також відсутня зафіксована згода особи з результатом огляду, наявні матеріали справи не підтверджують винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що висновки, викладені в оскаржуваній постанові, є поспішними, не ґрунтуються на належних та допустимих доказах у їх сукупності, а наявні сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 підлягають тлумаченню на його користь.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність матеріалами справи об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 травня 2026 року скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 травня 2026 року, у справі про адміністративні правопорушення передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя