Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №725/3992/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Справа № 725/3992/26

Номер провадження 2-а/725/141/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026 Чернівецький районний суд міста Чернівців в складі:

головуючого судді Стоцька Л. А.

за участю секретаря Соболевської А.В.

розглянувши матеріали адміністративного позову Пилип`юка Олександра Мирославовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду із вищевказаним позовом до відповідача.

В обґрунтування позову зазначив, що 24 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення №85 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, якою визнано винним громадянина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень. Тільки 17 квітня 2026 року на додаток «Дія» ОСОБА_1 надійшло повідомлення про відкриття виконавчого провадження №80341442.

Як вбачається з оскаржуваної постанови “громадянин ОСОБА_1 , який є військовозобов`язаним, не з`явився для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг у встановлений законодавством термін (з 18.05.2024р. по 16.07.2024р.). Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив положення пункту 1 частини 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3633-IX від 11.04.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»…. Тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП”

Вважає, що вказана вище постанова є протиправною та підлягає скасуванню. 1. Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 не уточнив свої персональні дані у встановлений законодавством період, тобто з 18.05.2024 по 16.07.2024.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-IX від 11.04.2024 року регламентовано, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності). Отже, зазначена норма законодавства передбачає три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме: - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; - шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг; - через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності). Слід зазначити, що ОСОБА_1 неодноразово з`являвся безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення персональних даних як у встановлений законом період так і за два місяці до цього. Так, як вбачається із військового квитка НОМЕР_1 , 25.03.2024 ОСОБА_1 взято на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 , з огляду на що ОСОБА_1 пройшов ВЛК та надав актуальні персональні дані стосовно себе. Крім того, 17 березня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 видано ОСОБА_1 довідку про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації строком до 04.06.2025. Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 вчасно уточнив свої персональні дані безпосередньо в ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з огляду на що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до примітки ст.. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами), яких є державні органи.

Більше того, відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представником відповідача відзиву не подано.

Представник позивача подав заяву, в якій вимоги позову підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач у судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання учасників справи, яких належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав:

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням є (проступок) протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення №85 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, якою визнано винним громадянина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень. Тільки 17 квітня 2026 року на додаток «Дія» ОСОБА_1 надійшло повідомлення про відкриття виконавчого провадження №80341442.

Як вбачається з оскаржуваної постанови “громадянин ОСОБА_1 , який є військовозобов`язаним, не з`явився для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг у встановлений законодавством термін (з 18.05.2024р. по 16.07.2024р.). Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив положення пункту 1 частини 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3633-IX від 11.04.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»…. Тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП”

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом

Дана постанова є протиправною, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 63 Конституції України, особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Згідно, до ст. 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідач позбавив позивача права на належну підготовку до розгляду адміністративної справи та можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КпАП України, зокрема щодо ознайомлення з матеріалами справи, подання доказів та заявлених клопотань, що свідчить, про порушення прав ОСОБА_1 під час винесення оскаржуваної постанови.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не було надано на адресу суду доказів на підтвердження своїх заперечень, які б підтверджували факт правомірності оскаржуваної постанови, а тому відповідач не довів правомірність своїх дій, під час складання оскаржуваної постанови.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає з метою гарантування дотримання і захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно скасувати постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КпАП України.

Разом з тим, суд вважає, що позов, в частині закриття провадження у справі, задоволенню не підлягає, проте справу слід надіслати до компетентного органу на новий розгляд, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд.

Враховуючи вищевказане та те, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, суд вважає за необхідне надіслати справу на новий розгляд, оскільки при розгляді справи відповідачем було позбавлено позивача права на належну підготовку до розгляду адміністративної справи та можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КпАП України, зокрема щодо ознайомлення з матеріалами справи, подання доказів та заявлених клопотань.

Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Керуючись ст. 33, ст. 210-1, 258, 268, 276, 278, 283 КпАП України, ст. 72-73, 77, 79, 269, 272, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення №85 від 24.03.2025, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушеннянадіслати на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький районний суд міста Чернівців протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Стоцька Л. А.