Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №718/1336/26 — Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/1336/26

Провадження 2/718/604/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючої судді Масюк Л.О., секретаря Харабара А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кіцмань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), інтереси якої представляє ОСОБА_2 , до Кіцманської державної нотаріальної контори Чернівецької області (м.Кіцмань вул..Незалежності, 83) про скасування обтяження на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Кіцманської державної нотаріальної контори Чернівецької області про скасування обтяження на нерухоме майно, мотивуючи свої вимоги тим, що вона являється власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_2 .

Вказує, що право власності на вказане майно у неї виникло на підставі договору дарування від 30.03.2001 року, посвідченого державним нотаріусом Кіцманської державної нотаріальної контори С.В. Олексюк, зареєстрованого в реєстрі за №926, згідно якого ОСОБА_3 подарувала їй, ОСОБА_1 , житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 .

Вказаний житловий будинок із спорудами належав дарителю ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Кіцманською державною нотаріальною конторою 07.12.1995 року після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки Кіцманського бюро технічної інвентаризації №190 від 03.10.2025р. вбачається, що житловий будинок, що в АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_1 у відповідності до Договору дарування, посвідченого Кіцманською державною конторою від 30.03.2001 року та зареєстрованого в реєстрову книгу №14 реєстровий №150, сторінка 157.

Таким чином вона, ОСОБА_1 , являється власником вказаного майна, право власності на яке зареєстроване за нею у передбаченому законом порядку.

Посилається на те, що вона виявила бажання відчужити належний їй житловий будинок своїй доньці, а тому звернулася за консультацією щодо укладення відповідного договору до Кіцманської державної нотаріальної контори.

Вивчаючи документи та перевіряючи відповідні державні реєстри щодо нерухомого майна, нотаріусом було виявлено, що 28.04.2009 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого АДРЕСА_2 , було внесено обтяження заборону на нерухоме майно під номером обтяження 8675911, підстава обтяження довідка б/н від 17.02.1961р. Кіцманського Комбінату, об`єкт обтяження будинок за адресою АДРЕСА_2 , власник ОСОБА_4 .

Відтак, нотаріус пояснила, що вона не зможе оформити будь-який договір на відчуження вказаного майна зважаючи на заборону на нерухоме майно.

Стороною позивача зазначається, що станом на час внесення реєстратором Кіцманською державною нотаріальною конторою відомостей до Єдиного реєстру заборон відчуження про заборону на нерухоме майно 28.04.2009 року ОСОБА_4 не являвся власником обєкту нерухомого майна, на яке накладено обтяження, більше того його не було в живих, оскільки він помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить Свідоцтво про право на спадщину від 07.12.1995р., за яким вказаний житловий будинок успадкувала його дружина ОСОБА_3 та який 30.03.2001 року відчужила позивачу.

Крім того позивач вказує на те, що з 2001 року вона вільно володіла та користувалася вказаним майном, з дарителем майна ОСОБА_3 будь-яких стосунків не підтримувала, місце її перебування чи проживання їй невідоме.

Зазначає, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб відомості про юридичну особу «Кіцманський комбінат» відсутні, що унеможливлює залучити вказану особу до участі у справі.

Вважає, що внесенням відомостей про заборону на відчуження належного їй майна порушуються її права як власника на вільне розпорядження майном.

Також посилається на те, що відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження були внесені відповідачем задовго після смерті боржника ОСОБА_4 ; станом на час набуття нею права власності на майно ОСОБА_4 не являвся власником майна; відомості про обтяження внесені на підставі невідомої довідки Кіцманського Комбінату від 17.02.1961 року та станом на день укладення договору дарування на майно нотаріус Кіцманської державної нотаріальної контори не виявив заборони на відчуження майна, а отже, внесення відповідачем відомостей до реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є таким, що порушує її права як власника на безперешкодне володіння та розпорядження майном, а тому підлягає захисту шляхом скасування обтяження на нерухоме майно.

Враховуючи викладене, просить позов задовольнити, скасувати обтяження заборону на нерухоме майно, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_2 , що на праві власності належить ОСОБА_1 , зареєстрованим в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна 28.04.2009 року за №8675911 реєстратором Кіцманською державною нотаріальною конторою Чернівецького району Чернівецької області.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явилися, однак скерували на адресу суду заяву про підтримання заявлених вимог та розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача Кіцманської державної нотаріальної контори Чернівецької області Беженар А.М. в судове засідання не з`явилася, однак скерувала на адресу суду заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без її участі.

Суд, дослідивши письмові докази справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до Договору дарування від 30.03.2001 року, посвідченого державним нотаріусом Кіцманської державної нотаріальної контори С.В. Олексюк, зареєстрованого в реєстрі за №926, ОСОБА_1 отримала в дар від ОСОБА_3 та являється власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які розташованого по АДРЕСА_2 (а.с.12).

Житловий будинок із спорудами, що розташований по АДРЕСА_2 належав дарителю ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого Кіцманською державною нотаріальною конторою 07.12.1995 року (а.с.13).

Згідно довідки Кіцманського бюро технічної інвентаризації №190 від 03.10.2025р. вбачається, що житловий будинок, що в АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_1 у відповідності до Договору дарування, посвідченого Кіцманською державною конторою від 30.03.2001 року та зареєстрованого в реєстрову книгу №14 реєстровий №150, сторінка 157 (а.с.14).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №456678485 від 16.12.2025 року вбачається, що на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані по АДРЕСА_2 накладено обтяження на підставі довідка б/н від 17.02.1961 року Кіцманського Комбінату (а.с.15).

Згідно з статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності є непорушним.

Частиною першої статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Матеріалами справи встановлено, що обтяження на спірне нерухоме майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_2 , встановлено 28.04.2009 року на підставі довідки б/н від 17.02.1961 року Кіцманського Комбінату, що стверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №456678485 від 16.12.2025 року.

Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно із статтею 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до Положення про Єдиний держаний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року №31/5, зареєстрованим в Мін`юсті 10.06.1999 року за №364/3657, реєстр заборон це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з реєстру заборон.

Реєстраторами реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мають повний доступ до реєстру заборон через комп`ютерну мережу; державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та його регіональні філії в частині внесення відомостей щодо податкових застав та арештів, накладених органами державної влади.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про нотаріат», накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Статтею 73 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позик (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 2.3 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 09.06.1999 року № 31/5, встановлено, що реєстратор відмовляє у внесенні відомостей до Реєстру заборон, якщо в заяві або постанові відсутні або вказані не повністю, не чітко або нерозбірливо відомості, передбачені пунктами 2.6.1-2.6.3 цього Положення, щодо підстави виникнення обтяження (назви документа, його номера та дати, повного найменування органу, що накладає обтяження); даних про обтяжувача та про особу (осіб), щодо майна якої (яких) встановлено обтяження: для фізичних осіб - громадян України - прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності останнього), ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів (за наявності) та, за наявності, дати та місця народження, місце проживання, дані документа, що посвідчує особу (номер та серія, ким виданий), також даних про об`єкт обтяження: ідентифікаційні номери об`єкта нерухомого майна та відомості про його місцезнаходження.

Згідно з п.п.2.1.1. п.2.1 Положення, підставами для внесення до реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

Відповідно до пунктів 74, 75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868, для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб.

Згідно з п.п.5.1. п.5 глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна за рішенням суду.

Заборони, які були накладені на підставі заяв, повідомлень, листів будь-яких підприємств, установ, організацій, банків, ухвал, рішень суду, слідчих органів, рішень виконкомів, тощо у період до 1998 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, внесені з паперових носіїв (алфавітних книг).

Статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що суб`єктами, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав є: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб`єкти державної реєстрації прав.

Згідно ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав, вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом, представником відповідача не надано суду доказів в підтвердження наявності правових підстав та необхідності існування накладеного обтяження на спірне майно на момент розгляду справи.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

Таким чином, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що обтяження, яке накладено на спірне нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_1 , безпідставно робить неможливим для позивача вільно, безперешкодно користуватися та розпоряджатися майном, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити

На підставі викладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.3, 6, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст.34, 73 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.182, 316, 319, 321, 328, 386, 391 ЦК України, ст.ст.4, 12, 76, 81, 89, 247, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати обтяження - заборону на нерухоме майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_2 , що на праві власності належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна 28.04.2009 року за №8675911 реєстратором Кіцманською державною нотаріальною конторою Чернівецького району Чернівецької області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя Кіцманського

районного суду: Масюк Л.О.