Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №716/761/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Суд: Заставнівський районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 15 червня 2026 р.

Справа: №716/761/26

Суддя: Вайновська О. Є.

Справа № 716/761/26

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.06.2026 року місто Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

секретаря судового засідання Кульки О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

04.05.2026 ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором №2178951 від 22.03.2025 в розмірі 34440,00 грн, укладеним між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Неналежне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору з приводу повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою судді від 05.05.2026 року відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином, будь яких заяв до суду не подала, відзив не подала.

За таких обставин, суд розглянув справу за відсутності сторін. При цьому фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, що відповідає положенням ст.247 ч.2 ЦПК України.

З урахуванням вищевикладеного, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст.223, 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.03.2025 року між відповідачкою ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» укладено електронний договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2178951, відповідно до умов якого банк надав відповідачці грошові кошти, шляхом їх перерахування на картку позичальника в сумі 7000,00 грн., зі строком кредиту 360 днів, розміром стандартної процентної ставки 1,00 % на день.

На умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 32200,00 грн. (п.1.10 договору).

Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки визначені в договорі. У споживача відсутнє право укладення додаткового договору про продовження строку кредитування (п.1.4 Договору).

Відповідно до п.1.5 договору тип процентної ставки - фіксована.

Згідно п.п.1.7.1 стандартна процентна ставка становить 1,00% в день на весь строк кредитування.

Відповідно до п.1.5 орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: п.п.1.9.1. за стандартною ставкою 2333,95% річних.

Згідно п.1.10.1 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 2333,95%.

Мета отримання кредиту: на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п.1.6 договору).

Згідно п.2.1 договору кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом Товариству з метою отримання кредиту. Сума кредиту перераховується товариством протягом двох днів з дня укладення кредиту.

Відповідно до п.2.5 договору кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.

Згідно п.3.1 договору, нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Згідно п.п.6.4. Договору у випадку невиконання або неналежного виконання клієнтом зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів та користування кредитом товариство має право нарахувати, а клієнт зобов`язаний на вимогу товариства сплатити штраф: у 1050,00 грн. на 3-й день такого невиконання або неналежного виконання; та у розмірі 210,00 грн. починаючи з 4 дня за кожен факт такого порушення, тобто за кожний день невиконання або неналежного виконання.

Цей договір укладається за допомогою ІКС Товариства доступ до якої забезпечується споживачу через даних та/або електронної адреси або проявив необачність, в результаті якої доступ до таких контактних даних отримали треті особи, товариство не несе відповідальності, що інформація, яка передається товариством споживачу з використанням таких контактних даних стане доступна третім особам, в тому числі інформація про укладення договору, його умови, стан виконання, наявність простроченої заборгованості та її розмір (п.7.1 договору).

Як видно із Додатку №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2178951 від 22.03.2025 (а.с.11) та Паспорту споживчого кредиту (а.с.12), відповідачка була ознайомлена з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, порядок внесення платежів, про що свідчить її розпис на зазначеному Додатку до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2178951 від 22.03.2025 та Паспорті споживчого кредиту, шляхом накладання 10:22 год. електронного підпису одноразовим ідентифікатором В977 (а.с.11).

30.09.2025 між ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» та ТзОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було укладено договір факторингу №01.02-39/25, відповідно до умов якого новий кредитор передає (відступає) грошові кошти в розпорядження Первісному кредитору за плату, а первісний кредитор відступає новому кредитору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (п.п..1.) та загальний розмір заборгованостей боржників, права вимоги до яких відступається за цим договором (портфель заборгованості) станом на дату укладення договору складає 81534396,89 грн. Розмір заборгованості кожного з боржників зазначається в реєстрі боржників, який складається сторонами в паперовому а електронному вигляді за формою, що наведена в додатку №1 до договору (а.с.21-24).

Згідно п.4.1 договору, сторони домовились, що ціна продажу (розмір фінансування) складає 5079988,47 грн.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №01.02-39/25 ОСОБА_1 прострочила виконання зобов`язання, загальна сума заборгованості кредиту становить 34440,00 грн, сума основного боргу за кредитом становить 7000,00 грн, сума нарахованих процентів 13440,00 грн, пеня 14000,00 грн (а.с.26).

25.03.2024 року відбулася, зокрема зміна найменування юридичної особи ЄДРПОУ 37616221 з ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (а.с.28).

Враховуючи вищевикладене, із наявних матеріалів справи вбачається, що кредитором по виконанню зобов`язань боржника ОСОБА_1 за договором №2178951 від 22.03.2025, відповідно до укладеного договору факторингу виступає позивач.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. (ст.1048 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).

Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору.

Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Як зазначалось вище, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідачки В977 (а.с.11).

Виходячи із положень ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76-78, 81, 83-84, 228, 229, 235, 243, 264-265 ЦПК України, визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведеності розміру заборгованості, наявності доказів, що її підтверджують). Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Свої зобов`язання за договором ТОВ «СЕЛФІ КРЕДІТ» виконало в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів у сумі 7000,00 грн на банківську картку ОСОБА_1 , що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 30.09.2025 (а.с.20 зворот).

Відповідачка ж ОСОБА_1 , в свою чергу, належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за договором №2178951 від 22.03.2025, внаслідок чого станом на 30.09.2025 (дата відступлення прав вимоги) утворилася заборгованість в розмірі 34440,00 грн, з яких заборгованість за основною сумою (тілом) кредиту становить 7000,00 грн; заборгованість за відсотками за кредитом, нарахованих відповідно до умов договору – 13440,00 грн, штраф 14000,00 грн (а.с.18-20).

Таким чином ОСОБА_1 вважається такою, що прострочила виконання зобов`язання, оскільки не виконала зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Надані позивачем докази підтверджують що ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №2178951 від 22.03.2025.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 договору кредиту в електронній формі, отримання відповідачкою кредитних грошових коштів та їх неповернення правонаступнику ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» - ТзОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», а у зв`язку із зміною назви ТзОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на «СВЕА ФІНАНС», тобто невиконання відповідачкою умов, укладеного договору, а тому позов в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в сумі 7000,00 грн та заборгованості по відсотках в сумі 13440,00 грн є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Водночас, що стосується стягнення з відповідачки пені в розмірі 14000,00 грн, то такі вимоги позивача не ґрунтуються на положеннях закону, зокрема, пункті 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

За таких обставин позов ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2178951 від 22.03.2025 року підлягає частковому задоволенню на загальну суму 20440,00 грн, що складається з заборгованості за кредитом в розмірі 7000,00 грн, заборгованості по відсотках – 13440,00 грн (20440,00*100%/34440,00=59,34% від заявленої ціни позову).

В решті позову ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 , а саме в частині вимог про стягнення пені в розмірі 14000,00 грн слід відмовити за необґрунтованості.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом ТОВ «СВЕА ФІНАНС» сплатило судовий збір в розмірі 2662,40 грн, які просило стягнути із відповідачки. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на 59,34% від заявленої суми позовних вимог, то частковому стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає і судовий збір (2662,40*59,34%=1579,86 грн), а саме в розмірі 1579,86 грн.

Керуючись ст.ст.509,525-526,530,626,628,629,633-634, 638,1048,1049,1054,1055, ЦК України, ст.ст.12,13,81,89,141,263-265,268,280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», 04070, місто Київ, вулиця Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 37616221, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №2178951 від 22.03.2025 року за тілом кредиту у сумі 7000,00 грн, за процентами – 13440,00 грн, а всього заборгованість в розмірі 20440 (двадцять тисяч чотириста сорок) гривень.

В решті позовних вимог відмовити

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», 04070, місто Київ, вулиця Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 37616221, судовий збір в розмірі 1579 (одна тисяча п`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 86 (вісімдесят шість) копійки.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.Є. Вайновська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua