Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №646/11946/25 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/11946/25

№ провадження 2/646/632/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Білінської О.В.,

за участі секретаря судових засідань – Величка О.А.,

розглянувши в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами,,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача - адвокат Ус В.В. звернувся до суду з позовом, яким просить (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) зменшити розмір аліментів, які сплачуються ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 з 1/4 до 1/6 розміру усіх видів доходів та звільнити позивача від сплати заборгованості за аліментами, що утворилася з об`єктивних причин, незалежних від його волі, а саме заборгованість за період з вересня 2022 року по грудень 2024 року, яка становить 351383,45 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що за рішенням Куп`янського районного суду Харківської області від 19.10.2016 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягуються аліменти на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини, доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до її повноліття, в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 2016 року, з дня надходження позовної заяви. 26.10.2016 року було відкрите виконавче провадження № 53167253. Заборгованість по сплаті аліментів за період з 30.09.2022 року по 31.12.2024 року становить 500561, 11 грн. Так, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, якого було призвано на військову службу в особливий період під час мобілізації у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України. Позивач отримував дохід у військовій частині НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , за юридичною адресою АДРЕСА_1 . У зв`язкку з тим, що позивач дуже часто виконував бойові завдання на лінії зіткнення, то отримував додаткову грошову винагороду у розмірі 100 000,00 грн. Проте, фактична заробітна плата, яку отримував ОСОБА_1 , не відповідала заявленому обсягу, через значні вимушені витрати. Так, частина коштів позивача не залишалася в особистому користуванні, а регулярно надсилалася до «Ротної каси», тобто на спільні нагальні потреби підрозділу, такі як: закупівля амуніції, оплата ремонтів автомобілів, закупівлі медикаментів, технічних засобів зв`язку, забезпечення побутових потреб (закупівля пального, їжі, води, інструментів, сплата оренди і рахунків за інтернет тощо). Зазначені витрати підтверджуються квитанціями та іншими документами, які додано до даної позовної заяви. Крім того, ОСОБА_1 зазнав поранень під час проходження військової служби: позивач одержав поранення, пов`язані із захистом Батьківщини, а саме вогнепальні сліпі осколкові поранення кисті, правого плеча, правого плечового суглоба, акубаротравму, вибухову травму, термічний опік обох кістей рук I-II ст., має гостру посттравматичну сенсоневральну приглухковатість, й, додатково, супутні захворювання, а саме: остеохондроз і хронічний бронхіт. Оскільки заробіток ОСОБА_1 знизився, через те, що він не може знаходитись на нульовій лінії зіткнення з ворогом за станом здоров`я, а також в нього погіршився стан здоров`я, що потребує додаткових фінансових витрат на реабілітацію, а також враховуючи, що він фактично не отримував зазначені кошти через необхідність витрат на організацію відсічі збройної агресії РФ на території України, то вбачається, що є всі підстави для звільнення його від заборгованості по сплаті аліментів, що нарахована у зв`язку з участю позивача в бойових діях.

Позивач, представник позивача у судове засідання не з`явились, про час, день та місце розгляду справи повідомлялись судом у встановленому законом порядку, до суду представник позивача - адвокат Ус В.В. надав заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про час, день та місце розгляду справи повідомлялась судом у встановленому законом порядку, причини своєї неявки суду не повідомила, отже, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача. У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подала.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.15).

В Основ`янсько-Слобідському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ісаєнко Артемом Володимировичем на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист № 628/2761/16-ц від 24.10.2016, виданий Куп`янським міськрайонним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу боржника, на утримання неповнолітньої дитини, доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до її повноліття, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04 серпня 2016 року, з дня надходження позовної заяви (а.с.19-42)

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з 30.09.2022 року по 31.12.2024 рок, заборгованість ОСОБА_1 станом на 31.12.2024 року становить 500561, 11 грн.

Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого 12.07.2023 року, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни- учасників бойових дій (а.с.5).

З військового квитка серії НОМЕР_5 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 18.11.2022 року та проходить військову службу у В/ч НОМЕР_1 (а.с.6-10).

Відповідно до Довідки тимчасово -лікарської комісії від 18.09.2023 № 1186, Довідки військово-лікарської комісії № 9888 від 23.10.2023 року, Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 3138 від 09.09.2023 року, Виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 4175/1488, виписки № 3587 від 18.09.2023, ОСОБА_1 17.08.2023 року при безпосередній участі у бойових діях одержав вогнепальні осколкові поранення правої кисті, правого плеча та ділянки правого плечового суглоба, акубаротравму. (а.с.44-46,51-52).

Згідно довідки від 20.06.2025 р № 4894, ОСОБА_1 з 27.12.2022 по 22.06.2023, з 04.07.2023 по 17.08.2023, з 18.09.2023 по 17.09.2023, 3 02.01.2023 по 15.07.2024, 3 06.08.2024 по 14.09.2024, 3 01.10.2024 по 09.03.2025 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (а.с.45).

Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії від 09.04.2025 року, Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 901 від 31.03.2025 року, Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 5852 від 09.04.2025 року, Виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 5507 від 14.03.2025 року,3594 від 13.05.2025 року, Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1656/782 від 19.03.2025 року,№ 3876 ОСОБА_1 09.03.2025 року при безпосередній участі у бойових діях одержав вибухову травму, термічний опік обличчя, правої вушної раковини, обох кістей рук I-II ст. 5%., акубаротравму, баротравму, змішана приглуховатість (а.с.46-47,53-57).

Позивачем надано копії накладних на підтвердження витрат на спільні нагальні потреби підрозділу, такі як: закупівля амуніції, оплата ремонтів автомобілів, закупівлі медикаментів, технічних

засобів зв`язку, забезпечення побутових потреб (закупівля пального, їжі, води, інструментів, сплата оренди і рахунків за інтернет тощо).

Згідно заяви ОСОБА_4 , посвідченої приватним нотаріусом ХМНО Харківської області Браженко І.І. 17.02.2025 р, № 314, останній підтвердив що із числа військовослужбовців, а також військовозобов`язаних членів моєї сім`ї першого ступеня споріднення, для свого утримання(догляду) обрав ОСОБА_1 , який доводиться йому сином (а.с.17). Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_6 , виданого 11.10.2007 року, ОСОБА_4 є інвалідом 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни- інвалідів війни (зворотня сторінка, а.с.17).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а.с.15, зворотна сторінка).

На підставі судового наказу Холодногірського районного суду м.Харкова від 29.08.2025 року з Позивача було стягнуто на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання млолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.08.2025 року та до повноліття дитини (а.с.16).

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст. 4 ЦПК України).

Частиною восьмоюстатті 71 Закону України «Про виконавче провадження`передбачено, спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно до ч.1 ст. 76, ч. 2 ст. 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статей150,180 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Статтею 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Отже, статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини. Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.

За змістом статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно з частиною другою статті 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення (наприклад, у зв`язку із перебуванням платника аліментів у тяжкому матеріальному становищі тощо).

Дана норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Лише за наявності обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Відповідно ч. 4ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Так, суд враховує, що позивач є військовослужбовцем, якого було призвано на військову службу в особливий період під час мобілізації та, зі слів останнього, частина заробітної плати йшла на спільні нагальні потреби підрозділу, проте надані позивачем квитанції не містять призначення платежу, відсутні докази перебування транспортного засобу, накладні на ремонт якого долучені до позовної заяви, на балансі військової частини НОМЕР_1 .

Разом з тим, суд приходить до висновку, що змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача, оскільки позивач 17.08.2023 року, 09.03.2025 року, при безпосередній участі у бойових діях отримав поранення, у зв`язку із чим неодноразово проходив лікування, що підтверджується довідками та виписками, долученими до позовної заяви.

На думку суду, вказане є обставинами, що мають істотне значення, які слугують для звільнення батька від заборгованості зі сплати аліментів.

На підставі вищевикладеного, враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, беручи до уваги, що позивач, при безпосередній участі у бойових діях отримав поранення 17.08.2023 року, суд вважає за необхідне звільнити позивача від сплати заборгованості по аліментам за період з серпня 2023 року по грудень 2024 року у розмірі 331306,76 грн.

Щодо позовних вимог в частині зменшення розміру аліментів, суд приходить до наступного висновку.

Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України).

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.ст. 182, 183, 184).

Аналогічні висновки містяться в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) та постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 536/1557/17 (провадження № 61-7584св18), від 30 червня 2020 року у справі № 343/945/19 (провадження № 61-2057св20).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач як на підставу для зменшення розміру аліментів, вказує, що має ще одну малолітню дитину, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає в Україні, і перебуває на його утриманні.

Суд враховує, що сімейний стан позивача змінився, оскільки він став батьком ще однієї дитини.

Разом із тим, сама лише зміна сімейного стану не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Так, суд враховує, що з ОСОБА_1 стягується аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу боржника, на утримання неповнолітньої дитини, доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, що, на думку суду, є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.

За змістом ст. 192 СК України підставою для зміни розміру аліментів є не формальний факт народження інших дітей чи укладення нового шлюбу, а доведене погіршення матеріального становища платника аліментів або інші істотні обставини, які об`єктивно впливають на його можливість виконувати аліментний обов`язок у раніше визначеному розмірі.

Однак, належних, допустимих та достатніх доказів істотного погіршення свого матеріального стану позивач суду не надав.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 681/15/12, навіть при погіршенні матеріального стану платника аліментів у випадку, якщо аліменти стягуються у частці від його доходу, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки зважаючи на те, що навіть, якщо його доходи зменшаться, частина доходу, з якої відраховуються розмір аліментів, що підлягають сплаті на утримання дитини, також зменшиться.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для зменшення розміру аліментів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268, 278-279 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами – задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам за період з серпня 2023 року по грудень 2024 року у розмірі 331306,76 грн.

В іншій частині позову – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3

Повний текст рішення складений 16.06.2026 року.

Суддя О.В. Білінська