Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №638/9066/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/9066/25

Провадження № 1-кп/638/1529/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12025221070000399 від 03 квітня 2025 року з обвинувальним актом щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бугаївка, Ізюмського району, Харківської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 11 лютого 2025 року, у вечірній час доби (більш точного часу під час досудового розслідування встановити не вдалося за можливе), у період дії воєнного стану в Україні, перебуваючи з дозволу наймача житлового приміщення, ОСОБА_6 , в квартирі АДРЕСА_2 , реалізуючи протиправний умисел на крадіжку чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_7 заснула, таємно викрав з кімнати квартири належний останній мобільний телефон «Мotorola XT2345-3 moto e13», чорного кольору, вартістю 3909,15 грн, у комплектації із наклеєним захисним склом вартістю 164,48 грн, чохлом чорного кольору вартістю 154,70 грн, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, в результаті спричинив потерпілій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду на загальну суму 4227,33 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні в присутності захисника обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_7 у відповідній заяві просила судовий розгляд кримінального провадження провести без її участі. Зазначила, що цивільний позов заявляти не буде, майнових претензій до обвинуваченого не має. При призначенні покарання поклалася на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 винними себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають суті обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними у матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце спосіб і інші обставини скоєння злочину обвинуваченим, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив злочину, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; інші обставини, які характеризують особу обвинувачуваного, визнає їх доказаними в судовому засіданні.

Оскільки обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів що характеризують його особу, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 доведеною поза розумним сумнівом та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпечність та характер вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином проти власності, дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працює, неодружений, має зареєстроване та фактичне місце проживання, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується в цілому нейтрально з огляду на відсутність компрометуючих матеріалів або фактів причетності до конфліктних ситуацій.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Враховуючи сукупність наведених обставин справи, та дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, та зважаючи на те, що за приписами ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

Однак, беручи до уваги вищевказані обставини, дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , наявність обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого правопорушень, позицію потерпілої, яка не має до обвинуваченого будь-яких претензій, а також думку прокурора, який вважав за можливе призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції його від суспільства, із застосування до нього положень ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покладанням відповідних обов`язків, передбачених ч. 1, 2 ст. 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у зв`язку із залученням експерта у розмірі 440,00 грн відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід до ОСОБА_4 у кримінальному провадженні не застосовувався.

У зв`язку з непризначенням судом покарання у виді конфіскації майна, з огляду на відсутність підстав для застосування спеціальної конфіскації мобільного телефону обвинуваченого, суд на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України скасовуєнакладений ухвалою слідчого судді арешт майна.

Керуючись ст. 373, 374 КПК України суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період іспитового строку:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ, а саме металевий фрагмент корпусу телефону із слідами кіптяви та деформації, із розмірами: шириною 7,4 см. (74 мм), висотою 16,4 см (164 мм) та діагоналлю 6,5 дюймів, який після додаткового огляду поміщено до сейф пакету № PSP1250542, -знищити.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2025 року у справі № 638/6100/25 (провадження 1-кс/638/1140/25) на металевий фрагмент корпусу телефону зі слідами кіптяви та деформації, із розмірами: шириною 7,4 см (74мм), висотою 16,4 см (164 мм) та діагоналлю 6,5 дюймів, який після додаткового огляду поміщено до сейф пакету №PSP1250542, - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у загальному розмірі 440,00 грн (чотириста сорок гривень 00 копійок).

Вирок може бути оскаржений, за винятком заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Харкова протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1