Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №398/7575/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/7575/25

провадження №: 2/398/1126/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"10" червня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Дубровської Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Тараненко А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на його утримання,

В С ТА Н О В И В:

ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду та довічно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач є непрацюючим пенсіонером похилого віку, отримую пенсію за віком, що підтверджується довідкою про доходи виданою Головним Управлінням Пенсійного фонду в Кіровоградській області і являється інвалідом першої групи безтерміново з 2011 року. Його дохід складає лише пенсія, яка не дозволяє забезпечити належне лікування, побутові предмети, оздоровлення, харчування, проживання в зв`язку з чим я потребую матеріальної допомоги. Так, сума пенсії за період з 01.01.2025 по 11.11.2025 складає 47009, 10 грн. Він має ряд захворювань і значну частину коштів витрачає на придбання ліків. Відповідач є його сином, що підтверджується копією свідоцтва про народження відповідача серії НОМЕР_1 , може надавати матеріальну допомогу так, як є військовим , отримує заробітну плату близько 40000 гривень , не є особою з інвалідністю, але ухиляється від свого обов`язку.

Позивач та представник позивач у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 02.12.1991 року.

ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком, що підтверджується довідкою про доходи № 4764007714712774.

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА №156538, ОСОБА_1 встановлена перша група інвалідності з 17.02.2011 року безтерміново.

Відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання позивача, в зв`язку з чим останній звернувся із вказаним позовом до суду.

Стаття 15 ЦК України закріплює право особи на захист цивільних прав та інтересів. Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Обов`язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплений в статті 51 Конституції України. Дана конституційна норма знайшла своє відображення і в Сімейному кодексі України (статті 202-206).

Так, відповідно до ч.1 ст. 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Відповідно до п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3, обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК), не є абсолютним.

При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей, виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України. Моментом виникнення обов`язку утримувати своїх батьків є наявність усіх перерахованих умов.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 05.09.2019 у справі №212/1055/18-ц, провадження № 61-2386сво19 дійшов висновку, що тлумачення ст. 202 СК України свідчить, що обов`язок повнолітніх дітей з утримання своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів:

1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення);

2) непрацездатність матері, батька;

3) потреба матері, батька у матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей з утримання батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов.

Обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.

При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність у матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір`ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.

Аналогічні висновки містяться у постанові від 18.11.2020 Верховного Суду у справі № 757/52096/18.

Відповідно до ч.1 ст. 203 СК України, дочка, син крім сплати аліментів зобов`язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Відповідно до ст. 205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Відповідно до ст. 206 СК України, у виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, особами з інвалідністю, а дитина (стаття 6 цього Кодексу) має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов`язаних з лікуванням та доглядом за ними.

В ході розгляду справи встановлено та підтверджено відповідними належними доказами, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком, яка не забезпечує в повному обсязі необхідних потреб для його проживання, харчування та лікування.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що позивач потребує матеріальної допомоги.

Частиною 7 статті 81 ЦПК України закріплено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідач позовні вимоги визнав, доказів того, що у нього немає можливості надавати допомогу не надав, а також судом не встановлено підстав, передбачених положеннями статті 204 СК України, для звільнення відповідача від обов`язку утримувати непрацездатного батька.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Так, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів (пункт 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»), а тому з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 202, 205 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на його утримання, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, тобто з 28.11.2025 року і довічно.

Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1 331 гривню 20 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10 червня 2026 року.

Суддя Н.М.Дубровська