Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №190/858/26 — П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/858/26

Провадження №1-кп/190/129/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

потерпілої - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в місті П`ятихатки кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046550000036 від 01.04.2026 року, стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Дмитрівка П`ятихатського району, Дніпропетровської області, громадянин України, з повною середньою освітою, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працює, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого ч.1 ст.162 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_5 скоїв незаконне проникнення до житла, за наступних обставин.

31.03.2026 приблизно 16 год. 00 хв. ОСОБА_5 перебував поблизу території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В цей час у нього раптово виник умисел, спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння особи (домоволодіння), що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_5 цього ж дня, приблизно 16 год. 10 хв., перебуваючи в тому самому місці, в порушення ст. 30 Конституції України, згідно якої кожному гарантується недоторканість житла (чи іншого володіння особи), ст. 12 «Загальної декларації прав людини» та ст. 8 «Конвенції про захист прав людини та основних свобод», не маючи визначених законом підстав та відповідного дозволу фактичного володільця ОСОБА_4 , впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, незаконно, без відповідного дозволу, без дозволу володільця, шляхом подолання перешкод, відчинивши руками запираючий пристрій на хвіртці, проник на територію домоволодіння, що розташоване за адресою : АДРЕСА_2 . Надалі, перебуваючи у дворі вказаного домоволодіння, ОСОБА_5 підійшов до житлового будинку, розташованого на території домоволодіння, де відчинивши руками запираючий пристрій на вхідних дверях, увійшов до приміщення житлового будинку, чим грубо порушив право на недоторканність житла.

Угодою про визнання винуватості від 10.04.2026 року сторони погодили покарання ОСОБА_5 за ч.1 ст.162 КК України у вигляді двох років обмеження волі, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком термін якого буде визначено судом з покладенням на нього обов`язків передбачених ст.76 КК України на розсуд суду. ОСОБА_5 в свою чергу згоден понести покарання, визнає вину в скоєному.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 вину свою в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України визнав повністю, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання. Стверджував, що цілком розуміє свої права, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, які йому роз`яснені судом.

Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_5 узгоджену міру покарання.

Потерпіла не заперечувала щодо затвердження угоди про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти зокрема рішення про затвердження угоди.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості допускається у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких завдано шкоду правам та інтересам окремих осіб, якщо потерпілим надано письмову згоду на укладення угоди між прокурором та обвинуваченим.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України є проступком.

Під час досудового розслідування потерпіла ОСОБА_4 надала письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Суд, переконавшись, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, зобов`язання взяті за угодою обвинувачуваним виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості від 10.04.2026 року, визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити йому, узгоджене угодою покарання.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.ст.374,475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 10 квітня 2026 року, укладену у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046550000036, між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити йому узгоджене угодою про визнання винуватості, покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 від відбування призначеного йому покарання звільнити з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

У відповідності до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя П?ятихатського районного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_1