Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №182/4510/24 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/4510/24

Провадження № 1-кп/0182/639/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області в режимі відеоконференції кримінальне провадження з обвинувальним актом №12024041340000458 від 02.04.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, вдівця, не працюючого, який не є особою з інвалідністю, пенсіонером чи депутатом, на утриманні нікого не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-06.06.2005 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі;

-10.12.2007 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2,3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

-21.01.2009 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70, ст.71 КК України до 4 років 9 місяців позбавлення волі;

-04.04.2014 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн, 11.03.2016 змінено ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області на 50 год. громадських робіт;

-10.11.2015 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 3 років позбавлення волі, штраф 850 грн.;

-16.01.2016 Марганецьким міським судом Дніпропетровської області за ч.2,3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі;

-01.10.2020 Шевченківським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289, ст.70, ст.71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 23.02.2023 умовно-достроково;

-11.09.2024 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.309 КК України до 1 року пробаційного нагляду;

-25.09.2024 Нікопольським міськрайонним судом за ч.1 ст.357, ч.4 ст.70 КК України до 1 року 1 місяці пробаційного нагляду,

-04.12.2024 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської обл. за ч.1 ст.357, ст.71 КК України до остаточного покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 2 міс;

-06.03.2025 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.4 ст.185, ч.4 ст.70 КК України (враховано вирок від 04.12.2024) до остаточного покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років,

-12.05.2025 Софіївським районним судом Дніпропетровської області за ч.4 ст.185, ч.4 ст.70 КК України (враховано вирок від 06.03.2025) до остаточного покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць;

-23.05.2025 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської обл. за ч.4 ст.185, ст.70 КК України (враховано вирок від 06.03.2025) до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора (в режимі відеоконференції) – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого (в режимі відеоконференції) – ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним

1.ОСОБА_3 , будучи особою, яка раніше вчиняла кримінальні правопорушення проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний корисливий злочин.

2.Так, 13.03.2024 приблизно об 11 годині 00 хвилин ОСОБА_3 знаходився в квартирі АДРЕСА_3 , разом із потерпілим ОСОБА_5 .

3.Знаходячись у вказаному приміщенні, ОСОБА_3 зауважив, що потерпілий ОСОБА_5 внаслідок вживання алкогольних напоїв заснув. Скориставшись цією обставиною та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення мобільного телефону потерпілого.

4.Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та в умовах воєнного стану введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» ОСОБА_3 приблизно об 11 годині 05 хв. шляхом вільного доступу таємно викрав із кишені куртки, одягненої на потерпілому, мобільний телефон «SAMSUNG Galaxy M23» 5G вартістю 4666 грн 33 коп.

5.Заволодівши вказаним майном ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив останньому матеріальний збиток на зазначену суму.

6.Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Позиція учасників судового провадження

7.Обвинувачений ОСОБА_3 допитаний у судовому засіданні вину у пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі за обставин зазначених в обвинувальному акті. Повністю підтвердив час, місця, обставини вчинення злочину. ОСОБА_3 зазначив, що у березні 2024 року познайомився з потерпілим у кафе де розпивали алкогольні напої, а потім разом пішли до потерпілого додому де дійсно після того як той заснув із кишені куртки викрав мобільний телефон Самсунг, який через два дні малознайомий чоловік для нього заклав у ломбард за 1700 грн. У судових дебатах просив суворо не карати.

8.У судове засідання потерпілий ОСОБА_5 будучи належним чином повідомлений не з`явився, у матеріалах справи наявна письмова заява, згідно з якою просив розглядати справу за його відсутності, цивільний позов заявляти не бажає, з приводу призначення покарання поклався на розсуд суду, не заперечує проти розгляду справи у відповідності до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Оцінка та мотиви Суду

9.У зв`язку з визнанням вини обвинуваченим, оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, у порядку ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують обвинуваченого.

10.При цьому судом було роз`яснено, що в цьому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку ці обставини, які не досліджувалися. У відповідності до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 не оспорює пред`явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

11.Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

12.Також відповідно до п.6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

13.Враховуючи покази обвинуваченого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд знаходить, що в діях ОСОБА_3 вбачається склад інкримінованого йому кримінального правопорушення.

14.Вина обвинуваченого у скоєному доведена в повному обсязі.

15.Дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Призначення покарання

16.Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

17.Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ч.4 ст.185 КК України відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.

18.Також, суд враховує особу обвинуваченого, який на утриманні нікого не має, вдівець, за місцем мешкання характеризується задовільно (а.п.135), не є пенсіонером чи особою з інвалідністю, до затримання не працював, раніше неодноразово судимий, у тому числі за корисливі злочини (а.п.127-129), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.п.133-134).

19.Обставиною, що пом`якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України суд визнає визнання вини.

20.Обставиною, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочину.

21.Враховуючи вищенаведене, зокрема особу обвинуваченого, його спосіб життя, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, покарання повинно бути призначено в межах, встановленої санкції частини статті, за якими кваліфіковано його дії, у виді позбавлення волі.

22.Крім того, суд при призначенні покарання враховує вирок Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 12.05.2025 за ч.4 ст.185, ч.4 ст.70 КК України яким ОСОБА_3 засуджений остаточно до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць, а також вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.05.2025 за ч.4 ст.185, ч.4 ст.70 КК України яким ОСОБА_3 остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць. При цьому вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.05.2025 вирок Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 12.05.2025 врахований не був.

23.Згідно з ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.

24.Тому, на підставі ч.4 ст.70 КК України обвинуваченому слід остаточно призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироками Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 12.05.2025 і Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.05.2025.

25.Підстави для застосування ст.ст.69,75 КК України відсутні.

Мотиви ухвалення інших рішень, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку

26.Цивільний позов не заявлено.

27.Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

28.Щодо ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний час доби (нічний), строк дії якого закінчився. Наразі обвинувачений відбуває покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.05.2025 у виді позбавлення волі.

29.Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

30.Крім того, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта, при проведенні судової експертизи №СЕ-19/104-24/15140-ТВ від 10.04.2024 у сумі 1514 грн 56 коп., оскільки відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі наведеного, керуючись статтями 124, 128, 370, 371, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1.ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;

2.На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироками Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 12.05.2025 і Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.05.2025, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 2 (два) місяці.

3.Строк покарання рахувати з моменту проголошення вироку.

4.Зарахувати у строк відбування покарання за цим вироком час відбування покарання за вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 12.05.2025 та вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.05.2025 до дня проголошення цього вироку.

5.Строк дії запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні у виді нічного домашнього арешту закінчився.

6.Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

7.Цивільний позов не заявлено.

8.Речові докази: ДВД диск, долучений до матеріалів кримінального провадження у якості речового доказу – залишити у матеріалах справи.

9.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи на суму 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривні 56 копійок.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Сторони кримінального провадження мають право отримати копію вироку у суді.

Головуючий суддя: ОСОБА_1