Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №179/360/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/360/26

2/179/628/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючої судді Кравченко О.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Чонки А.В.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно з судовим наказом Новомосковського міськрайонного суду від 07.08.2024 з нього утримуються аліменти на користь відповідача ОСОБА_3 на утримання дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів доходу боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Крім того судовим наказом Магдалинівського районного суду від 09.12.2025 з нього утримуються аліменти на користь відповідача ОСОБА_4 на утримання дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частини всіх видів доходу боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Утримувані з нього аліменти загалом становлять 50% його заробітку, що перевищує встановлену законом частку на утримання відповідної кількості дітей.

Крім того, наразі на його утриманні перебуває непрацездатний батько ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є особою з інвалідністю ІІІ групи, маж невеликий розмір пенсії, тяжко хворіє та потребує постійної сторонньої допомоги, в тому числі й по господарству.

Він офіційно працевлаштований, має офіційний дохід, щомісячно сплачує аліменти, заборгованості не має. Окрім сплати аліментів він постійно бере участь у житті та вихованні своїх дітей, купує додатково речі, цікавиться їх життям, займається їх вихованням.

Також позивач зазначає, що в нього відбулась зміна матеріального стану (утримання ще однієї дитини), в порівнянні з його матеріальним становищем на момент видачі судового наказу Новомосковського міськрайонного суду від 07.08.2024, що відповідно до положень ст.192 СК України є підставою для зменшення розміру аліментів.

На підставі наведених обставин позивач просить суд:

- змінити розмір аліментів, що стягуються з нього на підставі судового наказу Новомосковського міськрайонного суду від 07.08.2024 про стягнення з нього аліментів на користь відповідача ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з частини всіх видів доходу на 1/6 частину всіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття;

- змінити розмір аліментів, що стягуються з нього на підставі судового наказу Магдалинівського районного суду від 09.12.2025 про стягнення з нього щомісячно аліментів на користь відповідача ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з частини всіх видів доходу на 1/6 частину всіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 02.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.

10.04.2026 відповідач ОСОБА_4 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позивачем не доведено наявність обставин, передбачених ст.192 СК України, які є підставою для зменшення розміру аліментів. Незважаючи на твердження позивача про відсутність роботи або доходу, фактично він має стабільний заробіток, оскільки: здійснює діяльність у сфері ветеринарних послуг, отримує дохід неофіційно, має можливість сплачувати аліменти в установленому розмірі, однак свідомо цього не робить. Ці обставини свідчать про умисне ухилення від виконання батьківського обов`язку. Позивач не бере участі у виховані дитини, не цікавиться його здоров`ям, розвитком та не надає додаткової матеріальної допомоги. Обов`язки щодо утримання та забезпечення дитини фактично виконується нею самостійно, без належності участі позивача. Вона самостійно забезпечує харчування дитини, придбання підгузків, одягу та взуття, оплату лікування та медикаментів, інші необхідні витрати для повноцінного розвитку дитини. На даний час вона не має можливості отримувати додатковий дохід, оскільки дитини 4 місяці та вона потребує постійного догляду і її особистої присутності. Зменшення розміру аліментів призведе до погіршення умов життя дитини та фактично перекладає обов`язок утримання дитини виключно на неї, що суперечить принципу рівності батьків у виконанні своїх обов`язків. Просить відмовити у задоволенні позовної заяви та залишити раніше встановлений розмір аліментів без змін.

10.04.2026 відповідач ОСОБА_3 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позивачем не доведено наявність обставин, передбачених ст.192 СК України, які є підставою для зменшення розміру аліментів. Незважаючи на твердження позивача про відсутність роботи або доходу, фактично він має стабільний заробіток, оскільки: здійснює діяльність у сфері ветеринарних послуг, отримує дохід неофіційно, має можливість сплачувати аліменти в установленому розмірі, однак свідомо цього не робить. Ці обставини свідчать про умисне ухилення від виконання батьківського обов`язку. Позивач не бере участі у виховані дитини, не цікавиться його здоров`ям, розвитком та не надає додаткової матеріальної допомоги. Обов`язки щодо утримання та забезпечення дитини фактично виконується нею самостійно, без належності участі позивача. Вона самостійно забезпечує харчування дитини, придбання одягу та взуття, оплату лікування та медикаментів, оплату дитячого садка, інші необхідні витрати для повноцінного розвитку дитини. Таким чином зменшення розміру аліментів призведе до ще більшого фінансового навантаження на неї та порушення прав та інтересів дитини. Фактично дитина перебуває повністю на її утриманні, а аліменти є єдиною формою участі батька у забезпеченні дитини, яка також виконується неналежним чином. Просить відмовити у задоволенні позовної заяви та залишити раніше встановлений розмір аліментів без змін.

Ухвалою суду від 11.06.2026 відмовлено у задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_3 про передачу справи на розгляд до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просили їх задовольнити. Позивач додатково пояснив, що на даний час він не працює, перебуває на обліку в центрі зайнятості, отримує допомогу по безробіттю, з якої утримуються аліменти на утримання дітей.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Додатково пояснила, що отримує від відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 3000 грн. щомісячно, заборгованість по аліментам відсутня, однак цих коштів не вистачає на повноцінне утримання дитини. Вона вимушена працювати вдома та на іншій роботі, щоб повноцінно утримувати дитину. Відповідач жодних додаткових витрат на утримання дитини не несе.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, що відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Вислухав пояснення сторін, які з`явилися, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено, що позивач є батьком двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судовим наказом Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2024 року у справі №183/7174/24 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 11 липня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Судовим наказом Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2025 року у справі №179/2129/25 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходів) боржника, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 08 грудня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до довідки про доходи ТОВ «Агро-Овен» за період з червня 2025 по грудень 2025 року позивач на посаді лікаря ветеринарної медицини отримав дохід у розмірі 229474,29 грн., що в середньому складає 32782 грн. на місяць. Розмір сплачених аліментів за вказаний період становить 44173,81 грн. (у середньому 6310,54 грн. на місяць).

Батьку позивача, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до довідки МСЕК серії АВ №0254319 від 01.06.2014 встановлена друга група інвалідності безстроково.

З наданих до матеріалів справи медичних документів (виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого) вбачається, що ОСОБА_7 має ряд хронічних захворювань та перебував на стаціонарному лікуванні.

Відповідно до акту №26 про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 22.04.2026, комісією Магдалинівської селищної ради підтверджений факт постійного догляду ОСОБА_1 за батьком, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на зміну матеріального стану, у зв`язку з народженням ще однієї дитини, яка перебуває на його утриманні.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У даній справі позивач звернувся з позовом про зменшення розміру аліментів в обґрунтування якого, зокрема, вказав, що у нього відбулись зміни матеріального стану, у зв`язку з народженням ще однієї дитини - доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якої судом присуджено до стягнення аліменти у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Нормами ч.5 ст.183 СК України визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч.7 ст.161 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22-ц, від 19 червня 2024 року у справі № 686/22677/23.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що позивачем доведено передбачені законом підстави для зміни розміру аліментів, зокрема судом встановлено зміну сімейного стану позивача внаслідок народження другої дитини, внаслідок чого об`єктивно змінився і майновий стан позивача, на утриманні якого на теперішній час перебувають двоє неповнолітніх дітей.

Разом з цим, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо наявності на його утриманні непрацездатного батька, оскільки відповідних доказів на підтвердження витрат позивача на утримання батька та їх розміру суду не надано.

Суд також не приймає доводи відповідачів в частині наявності у позивача додаткового заробітку та можливості сплачувати аліменти у визначеному судовими наказами розмірі, оскільки доказів на підтвердження вказаного факту суду не надано, а надані до матеріалів справи скриншоти смс-повідомлень не є належними доказами на підтвердження вказаних обставин.

Як встановлено судом та підтверджено наявними у справі доказами з відповідача на утримання двох дітей за судовими рішеннями (судовими наказами) стягуються аліменти в загальному розмірі на двох дітей 1/2 заробітку (1/4 частина заробітку на сина ОСОБА_5 та 1/4 частина заробітку на доньку ОСОБА_6 ), тоді як нормами матеріального права визначено, що половина заробітку платника аліментів стягується на трьох і більше дітей.

Особливістю наказного провадження є розгляд заяви про видачу судового наказу без проведення судового засідання і повідомлення заявника і боржника, що фактично позбавляє боржника можливості висунути свої заперечення та аргументи, в тому числі щодо наявності у нього інших утриманців.

Позивач ОСОБА_1 , будучи батьком двох неповнолітніх дітей, зобов`язаний в силу закону (ст. 180 СК України) їх утримувати, незалежно від наявності чи відсутності судового рішення. В разі залишення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частині від заробітку (доходу) позивача на утримання кожної дитини, з урахуванням права дітей отримувати однакове утримання в частці від свого батька, розмір відрахувань із доходів позивача становитиме 1/2 частину його доходу.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, враховуючи розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, обов`язок обох батьків утримувати дитину, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає доцільним зменшити розмір аліментів присуджених до стягнення з позивача на утримання неповнолітніх дітей з 1/4 на 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та до досягнення дітьми повноліття.

На думку суду вказаний розмір не призведе до значного погіршення матеріального утримання однієї дитини перед іншою та забезпечить дотримання балансу рівності прав дітей ОСОБА_1 на матеріальне забезпечення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі судового наказу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2024 року по справі №183/7174/24 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі судового наказу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2025 року по справі №179/2129/25 на користь ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1/4 до 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повне рішення складено 16.06.2026.

Суддя О.Ю.Кравченко