Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №204/5187/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/5187/26

Провадження № 3/204/910/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Безрук Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 650645 від 26.04.2026 року, 26.04.2026 о 18:25 за адресою: м. Дніпро, вул. Степана Бандери, 18, ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом відповідно до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 13.05.2025. Порушення вчинено повторно протягом року.

ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. Суд на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП розглядає адміністративні матеріали за відсутністю особи, стосовно якої складено адміністративний протокол.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 245 КупАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи суд має вирішити: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона відповідальності. Зазначенні питання під час розгляду справи суд має вирішувати з аналізу наявних по справі доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП. Тобто усі кваліфікуючі ознаки правопорушення, як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони мають доводитися певними доказами та мати своє відображення у певних документах, які складаються на місці вчинення правопорушення із дотриманням вимог відповідних інструкції.

Відповідно до ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості необхідні для вирішення справи.

Згідно з ч.ч.2–4 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, а також керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами чи яку позбавлено права керування транспортними засобами.

Таким чином, відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП настає при повторному протягом року вчиненні особою дій, передбачених ч.2-4 ст.126 КУпАП, кожна частина якої утворює самостійний склад правопорушення.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення надано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 650645 від 28.04.2024; рапорт інспектора УПП в Дніпропетровській області, відповідно до якого 26.04.2026 о 18:25 під час патрулювання у м. Дніпро по вул. Степана Бандери, 18, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» було зупинено транспортний засіб «ВАЗ 217030», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів встановлено, що ОСОБА_1 позбавлений права керування. Правопорушення вчинено повторно протягом року; картка обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якої постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра на ОСОБА_1 накладено стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Проаналізувавши досліджені судом докази, суд дійшов висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за обставин викладених у протоколі, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

У рішенні ВС/КАС від 20.02.2019 у справі №404/4467/16-а, зроблено висновок, що під керуванням транспортним засобом розуміється технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Оцінюючи вищенаведені досліджені судом докази, слід зазначити, що вони не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів вини особи у вчиненні правопорушення за критерієм «поза розумним сумнівом».

Так, протоколом про адміністративне правопорушення фіксуються обставини вчиненого правопорушення, які повинні бути підтверджені іншими доказами, які мають бути долучені до протоколу. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (Рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25) , який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Щодо рапорту інспектора поліції слід зазначити, що в розумінні правової позиції висловленої у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року №489/4827/16а свідчення службової особи – інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, тому і вищевказаний рапорт працівника поліції не можна вважати доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Долучена до матеріалів справи картка обліку адміністративного правопорушення не є такими доказами, який підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Інших доказів на підтвердження факту керування особою транспортним засобом, матеріали справи не містять.

Отже, у даному конкретному випадку відсутнє підтвердження руху транспортного засобу «ВАЗ 217030», державний номер НОМЕР_1 , як і відсутня фіксація факту керування ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом, що виключає в його діях склад адміністративного правопорушення.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вище викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП у діях ОСОБА_1 , а тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 254, 283, 284, 290, 291 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра.

Суддя Т.В. Безрук